04.02.2025
|
Чи знаєш ти, що у бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова ти можеш безкоштовно скористатися величезною колекцією наукової та учбової літератури від метеорології до філософії? Наша бібліотека – це ідеальне місце для концентрації та продуктивної роботи. Затишний читальний зал, багата колекція книг та дружня атмосфера чекають на тебе! Приходь до нас і занурюйся у світ знань! Наша бібліотека – це не просто сховище книг, а справжній центр інтелектуального розвитку. У нас ти знайдеш все необхідне для написання курсових, кваліфікаційних робіт та наукових статей. А наші зали для групових занять – це ідеальне місце для зустрічей, роботи в команді чи просто спілкування з однокурсниками. А ще, в абонементі учбової літератури ти маєш можливість взяти всі необхідні підручники додому. Зручно, чи не так? Запрошуємо до наших затишних залів за адресою: Львівська, 15, Філія №5. Чекаємо на тебе!
|
02.02.2025
|
2 лютого 1845 р. народився видатний український та австро-угорський фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, один з авторів першого перекладу Біблії сучасною українською мовою, громадський діяч Іван Павлович Пулюй (Ivan Puluj або Johann Puluj; 1845–1918).
Досягнення наукові та громадські :
встановив фундаментальні властивості й природу катодних і Х-променів
був одиним з розробників рентгенівської трубки (прототип сучасних рентгенівських апаратів)
професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі
державний радник з електротехніки Богемського королівства і Моравського маркграфства
почесний член Віденського електротехнічного товариства
один з перших дійсних членів Наукового товариства імені Шевченка
голова Січі Віденської, один із засновників Української академічної громади та Комітету допомоги утікачам у Празі
засновник особистого Фонду Пулюя для фінансової допомоги малозабезпеченим студентам з України
автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами
один з авторів (разом з П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким) першого повного перекладу сучасною українською мовою Біблії – «Святого письма Старого і Нового Завіту» (Відень, 1903).
З працями І. Пулюя можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: вул. Преображенська, 24.
|
01.02.2025
|
1 лютого 1884 року вийшов друком перший том Оксфордського словника, найбільш повного і перевіреного тлумачного словника англійської мови. Останній, 10-й том цього 6400-сторінкового видання побачив світ аж у 1928 році. Словник містив більше 400 тисяч статей.На сьогодні уже в електронному варіанті Оксфордського словника міститься понад мільйон слів і виразів. Це найавторитетніше джерело для перевірки правопису, вимови і тлумачення англійської мови.
|
31.01.2025
|
Періодичні видання, які Наукова бібліотека регулярно отримує у дар
|
30.01.2025
|
Обов’язковий примірник переданий до Наукової бібліотеки Економіко-правовим факультетом
|
27.01.2025
|
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня.
Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
|
25.01.2025
|
Фахове періодичне видання, яке Наукова бібліотека отримує в дар кожні два місяці
|
24.01.2025
|
Представляємо дарунки, отримані Науковою бібліотекою на початку 2025 року
|
23.01.2025
|
134 роки з дня народження Павла Тичини
Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. Пройшовши проби голосу, у 1900 р. став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі.
У 1906 році вже написав свій перший вірш. Його твори вперше були надруковані в журналі « Основа».
У 1907-1913 рр. — студент Чернігівської духовної семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури — М. Коцюбинським, В. Самійленком.
Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту. Одночасно працював редактором газети «Рада»,
технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913-1914 рр.), помічником хормейстера в театрі М. Садовського (1916-1917 рр.).
У 1917 р. став членом редколегії газети «Рада». У 1918 р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні кларнети», яка була зустрінута прихильно. У 1920 р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг».
У 1923 р. поет переїздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника «Червоний шлях». Наступного року виходить збірка «Вітер з України».
До передвоєнних збірок П. Тичини належать «Чернігів» (1931 р.), «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р,). Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга».
Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя. Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України (1929 р) Знав кілька мов, перекладав багато творів.
Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р.
Поезія П. Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. У ранній своїй творчості поет – невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор.
Найбільше його цікавила проблема співвідношення раціонального та інтуїтивного, тому роль прозріння в його поезіях величезна. Поет вдається до багатозначної символіки (“Золотий гомін“), важко вловимих асоціацій.
|
22.01.2025
|
22 січня в Україні відзначають державне свято, яке має вже більш ніж сторічну історію – День Соборності України. Щорічно в цей день згадують важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки (УНР) і Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР).
До Дня Соборності на матеріалах фондів НБ ОНУ підготовлена стендова виставка.
|
17.01.2025
|
Новий 2025 рік У Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова розпочався з поповнення книжкового фонду. Добірку нумізматичної літератури у кількості 30 екземплярів англійською та французькою мовами передав у дар відомий одеський нумізмат, член Одеського археологічного товариства Борис Григорович Зайдман.
Нумізматичні видання охоплюють періоди античності, середньовіччя та наших днів. Подарунок покликаний сприяти підтримці інтересу молодого покоління до нумізматики.
Дарувальник сподівається, що ці видання стануть у нагоді студентам та викладачам. Більш детально з книгами можна ознайомитись у читальному залі Наукової бібліотеки.
|
16.01.2025
|
Наукова бібліотека на початку 2025 року отримала в подарунок освітянський журнал “Одеської академії неперервної освіти Одеської обласної ради” , комплект за 2024 рік
|
11.01.2025
|
Міхай Емінеску (рум. Mihai Eminescu; справжнє прізвище Емін, пізніше – Емінович (Eminovici); 1850–1889) – поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської та молдавської літератур, «останній представник європейського романтизму».
Народився майбутній поет на півночі Румунії, юні роки Емінеску пов’язані зі столицею Буковини – Чернівцями, де він навчався у гімназії. Вищу освіту отримав у Віденському та Берлінському університетах. Працював бібліотекарем, інспектором народних училищ, редагував статті, писав вірші про любов до рідної землі та любовну лірику.
Емінеску знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870).
У 1885 р. М. Емінеску був в Одесі на лікуванні, мешкав у готелі «Страсбург» на вулиці Катериненській.
Поезія М. Емінеску наповнена революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття, це особливо відображено у поемах «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар».
Вершина творчості М. Емінеску – поема «Лучаферул» (рум. Luceafărul – «Ранкова зірка» чи «Зоря», 1883), в якій самотній головний герой так і не зміг знайти своє місце в оманливому світі.
Емінеску вважається найважливішим румунським та молдавським поетом, оборонцем румунської мови, його твори перекладені 85 мовами світу. Українською мовою твори М. Емінеску перекладали М. Рильський, В. Сосюра, М. Терещенко, Т. Масенко, Д. Павличко тощо.
Пам’ятники поетові знаходяться у багатьох містах Румунії та Молдови. В Україні – у Чернівцях, Львові, Ужгороді, Одесі.
Бюст Міхая Емінеску стоїть в Одесі на розі вулиць Базарної та В. Корженка (Я. Осипова) перед будівлею Консульства Румунії.
|
10.01.2025
|
Методичні видання, передані до Наукової бібліотеки на початку 2025 року викладачами ФПСР
|
09.01.2025
|
Новий рік починається з дарунків!
|
08.01.2025
|
Шановні читачі!
Відділ учбової, наукової та художньої літератури експонує стендову виставку до 90-річчя від дня народження Василя Симоненко «Україно, ти моя молитво…»
90 років тому народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали “поетом без каменю за душею”. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.
У 1952 р. В. А. Симоненко закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років поет закінчив університет і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня.
Працював у таких видавництвах як «Черкаська правда», «Молоді Черкащини» та «Робітничій газеті».
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.
Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора.
Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ.
Улітку 1962 р. В. А. Симоненка заарештували та жорстоко побили.
Влада відмовлялася друкувати його твори, друзі відвернулися від поета.
Восени 1962 р. В. А. Симоненко починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 р. виходить його казка – «Цар Плаксій та Лоскотон».
На початку вересня 1963 р. Василь Симоненко лягає у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі: було діагностовано рак нирок.
Помер В. А. Симоненко 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.
Василя Симоненка називали “витязем молодої української поезії”.
Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й хвилюють душу його вірші.
|
01.01.25
|
З НОВИМ РОКОМ!
Режим роботи:
31 грудня 2024 -01 січня 2025 обслуговування в онлайн режимі.
02 січня – 23 лютого 2025 Наукова бібліотека обслуговує читачів з 10 до 13,
в інший час в онлайн режимі.
-
Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)
-
Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)
-
Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на плагіат)
|
АРХІВ
|
|