January 2019 – Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Monday January 21st, 2019
0

НОВИНИ

2025

10.03.2025	НБ Філія №2 (французький бульвар, новий корпус , 106 к.) запрошує викладачів та студентів, для ознайомлення та перегляду тематичної виставки « Гендерна політика в Україні» Гендерна політика – утвердження партнерства статей у визначенні і реалізації політичних цілей, завдань і методів їх досягнення в діяльності політичних структур – держави, політичних партій, суспільно-політичних об’єднань Детальніше
10.03.2025	10 березня – День Державного Гімну України, одного із головних державних символів поряд із прапором та гербом Павло Чубинський, український етнограф, фольклорист та поет, написав вірш «‎Ще не вмерла Україна» восени 1862 року. Вірш Чубинського був опублікований у львівському журналі «‎Мета» в 1863 році. Михайло Вербицький написав музику до цього вірша, і вперше композиція була виконана в 1865 році. Пісня «Ще не вмерла Україна» стала державним гімном під час Української Народної Республіки в 1917 році. 15 січня 1992 року музична редакція гімну була затверджена Верховною Радою України. 6 березня 2003 року ВР прийняла закон «Про Державний гімн України», офіційно затвердивши музику Вербицького зі словами першого куплету та приспіву Чубинського.
09.03.2025	6 березня 2025 р. співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова відвідали Шевченківські читання, які пройшли в Одеській національній науковій бібліотеці. Виступи одеських науковців й краєзнавців, мистецькі виставки та виступи музикантів зробили цьогорічні читання дуже приємними та незабутніми. Детальніше
08.03.2025	8 березня
03.03.2025	Сьогодні – Всесвітній день письменника! Література — це не просто текст, це голос часу, відбиток епохи та емоційний код нації. Саме письменники створюють світи, у яких ми пізнаємо себе, мандруємо крізь історію та відчуваємо незримі глибини людської душі. Сьогодні ми вітаємо всіх, хто творить слово, хто наповнює сторінки змістом, а реальність — сенсом. Дякуємо за книжки, які стають друзями, за рядки, що змінюють свідомість, і за історії, які залишають слід у серцях. Якщо ти письменник — продовжуй писати. Якщо ти читач — відкривай нові імена. Якщо ти мрієш написати свою першу сторінку — почни сьогодні. Долучайся до культурного життя України з КультPRO https://t.me/CultPRO_bot – знайди події, презентації та зустрічі з авторами, щоб стати частиною літературного руху! #КультPRO #деньписьменника #література #читайукраїнське
27.02.2025	«Кожна людина має бачити Сонце☀️» #Володимир_Філатов 27 лютого (15 – за старим стилем) 1875 р., 150 років тому, народився видатний лікар-офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист, дійсний член Академії наук УРСР та Академії медичних наук Володимир Петрович ФІЛАТОВ (1875–1956). В.Філатов заснував та був першим директором (1936–1956 рр.) Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. В. Філатов написав близько 460-ти наукових праць та монографій, займався громадською діяльністю – був депутатом Одеської міської Ради депутатів трудящих кількох скликань, депутатом Верховної Ради УРСР. Був членом редакційної колегій багатьох журналів, відповідальним редактором періодичного видання «Офтальмологический журнал». А також прославився захистом церковних пам’яток. Детальніше
26.02.2025	154 роки від дня народження ЛЕСІ УКРАЇНКИ #Леся_Українка (Лариса Косач, 1871–1913) – видатна українська поетеса, драматургиня, перекладачка та громадська діячка. Символ незламності духу, її творчість пронизана темами боротьби, свободи та сили людського духу. Цікаві факти: У дитинстві мріяла стати піаністкою, але через хворобу була змушена відмовитися від гри. У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів» для сестри. Майстерно вишивала, збереглися її власноруч зроблені рушники. Володіла понад 10 мовами, перекладала світову класику. Її драматургія містила фантастичні та містичні мотиви, що наближало її до темного фентезі. Прожила 10 років у цивільному шлюбі з Климентом Квіткою. Через хворобу навчилася писати лівою рукою. П’єса «Оргія» є першим українським феміністичним маніфестом. Писала політичну сатиру, за що перебувала під наглядом царської охранки. Її творчість залишається актуальною і надихає нові покоління. В унівеситеській бібліотеці зберігаються прижиттєві та рідкісні видання окремих творів Лесі Українки та перших зібрань її творів Детальніше : http://lib.onu.edu.ua/…/2021/02/CH.-1.-Vydannya-v-NB.pdf #університетська_бібліотека #Леся_Українка
25.02.2025	Режим роботи НБ З 24 лютого 2025 Наукова бібліотека обслуговує читачів з 10 до 14, в інший час в онлайн режимі. Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань) Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки) Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки) Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань) Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на плагіат)
24.02.2025	Сьогодні треті роковини війни, яка змінила життя мільйонів українців, навчила жити та швидко приймати рішення в умовах невизначеності і ризиків. В ці складні часи укріпилися жага перемоги та віра в неї. З початком війни Наукова бібліотека започаткувала БД «Незламна Україна». У цій базі висвітлюється початок та перебіг війни Росії проти України. Мета створення цієї бази полягає у фіксації поточних подій війни та формуванні джерельної бази задля її подальшого практичного використання. Ця база складається з 4 розділів. Перший розділ «Нормативно-законодавчі документи періоду воєнного стану» містить посилання на документи, що були підписані та затверджені органами державної влади у період воєнного стану. Другий розділ «Хроніка подій у вітчизняній пресі» висвітлює факти, що були опубліковані в електронних виданнях вітчизняної преси. Третій розділ «Соціальні мережі про воєнні події» складається з переліку посилань на публікації, відео та аудіо з соціальних мереж. В останньому четвертому розділі «Висвітлення подій у зарубіжній пресі» містяться посилання на публікації у пресі зарубіжних країн. Аналіз цих матеріалів дасть можливість зрозуміти настрої та погляди на військово-політичну ситуацію за весь період війни. Ця жахлива річниця на всіх діє по-різному, але прагнення до перемоги залишається незмінним. Дякуємо всім, хто наближає завершення війни! Й вічна пам’ять загиблим!
23.02.2025	Першина Заїра Валентинівна: 100 років з дня народження Детальніше
21.02.2025	З Міжнародним днем рідної мови!
19.02.2025	Творчий шлях Івана Липи: до 160-річчя від дня народження Детальніше
18.02.2025	Філія №2 пропонує до перегляду читачам віртуальну виставку до 170-річчя від дня народження Левка Платоновича Симиренко Детальніше
14.02.2025	Сьогодні, 14 лютого, тільки про #кохання ❤ та #книжки (куди ж без них?) Чи відомо вам, що 14 лютого 1875 року (правда, за старим стилем) в Одесі 29-річний зоолог, блискучий викладач нашого університету, улюбленець студентів, майбутній лауреат Нобелівської премії #Ілля_Мечников одружився з 17-річною красунею #Ольгою_Білокопитовою? Ілля Мечников і Ольга Білокопитова прожили у шлюбі 41 рік. Подружжя було разом, коли на публічні лекції професора Мечникова збиралась вся Одеса, а на профільні лекції з бактеріології – лікарі зі всього півдня України. Детальніше
12.02.2025	154 роки з дня народження Леся Мартовича Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871— 11 січня 1916) — український письменник, правник і громадський діяч, доктор права. Лесь Мартович – майстер усної розповіді. Більшість своїх творів він оповідав у колі друзів і не записував, тому вони втрачені назавжди. Навіть з-поміж написаного загинула значна частина – через життєві катаклізми XX століття. Збереглися близько 30 опублікованих творів, переважно оповідань, які побачили світ здебільшого завдяки співпраці з редакцією львівського “Літературно-наукового вісника”. Лесь також входив до так званої Покутської трійці – умовного об’єднання трьох українських письменників Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини.
07.02.2025	Пам’яті видатного науковця Євгена Дмитровича Гопченко Євген Дмитрович Гопченко – доктор географічних наук, професор, Академік наук вищої школи України, відомий фахівець у галузі гідрології суші. Він народився 3 січня 1936 року в селі Лазірки Полтавської області. У 1961 році закінчив Одеський гідрометеорологічний інститут, де й працював до кінця свого життя. За свій 55 річний стаж роботи пройшов шлях асистента, старшого викладача, доцента, декана гідрологічного факультету, проректора з навчальної роботи, проректора з наукової роботи, проректора з навчально-методичної роботи, завідувача кафедри гідрології суші та професора. Головною справою його життя стала Одеська науково-дослідна школа теоретичної та прикладної гідрології, яку він заснував разом з Анатолієм Миколайовичем Бефані. Школа зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної гідрології. Значна частина наукових розробок професора Є.Д. Гопченка знайшла своє використання при здійсненні водогосподарчих проектів на півдні України. Євген Дмитрович був надзвичайно талановитою людиною. Він мав величезний науковий потенціал, був чудовим організатором і педагогом. Життєвої енергії Євгена Дмитровича вистачало на все і всіх. Він був успішною, чуйною, освіченою, справедливою людиною з добрим серцем. Людиною, яка вміла навчати, надихати і підтримувати. Завдяки його зусиллям було підготовлено багато висококваліфікованих фахівців у галузі гідрології. Під його науковим керівництвом успішно захищено 45 кандидатських та 3 докторських дисертацій аспірантами і здобувачами з України і зарубіжних держав за спеціальністю 11.00.07 – гідрологія, водні ресурси, гідрохімія, а також опубліковано понад 470 наукових статей. Євген Дмитрович Гопченко має чисельні нагороди – почесні звання, ордени, медалі, відзнаки, державні і міжнародні премії. На жаль, Євген Дмитрович Гопченко пішов з життя 18 листопада 2024 року. Його смерть – велика втрата для української науки. Але його спадщина – Одеська науково-дослідна школа теоретичної та прикладної гідрології – продовжує розвиватися і приносити користь нашій країні.
04.02.2025	Чи знаєш ти, що у бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова ти можеш безкоштовно скористатися величезною колекцією наукової та учбової літератури від метеорології до філософії? Наша бібліотека – це ідеальне місце для концентрації та продуктивної роботи. Затишний читальний зал, багата колекція книг та дружня атмосфера чекають на тебе! Приходь до нас і занурюйся у світ знань! Наша бібліотека – це не просто сховище книг, а справжній центр інтелектуального розвитку. У нас ти знайдеш все необхідне для написання курсових, кваліфікаційних робіт та наукових статей. А наші зали для групових занять – це ідеальне місце для зустрічей, роботи в команді чи просто спілкування з однокурсниками. А ще, в абонементі учбової літератури ти маєш можливість взяти всі необхідні підручники додому. Зручно, чи не так? Запрошуємо до наших затишних залів за адресою: Львівська, 15, Філія №5. Чекаємо на тебе! #бібліотека #наука #освіта #Мечникова #читай #розвивайся
02.02.2025	180 років #Івану_Пулюю 2 лютого 1845 р. народився видатний український та австро-угорський фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, один з авторів першого перекладу Біблії сучасною українською мовою, громадський діяч Іван Павлович Пулюй (Ivan Puluj або Johann Puluj; 1845–1918). Досягнення наукові та громадські : встановив фундаментальні властивості й природу катодних і Х-променів був одиним з розробників рентгенівської трубки (прототип сучасних рентгенівських апаратів) професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі державний радник з електротехніки Богемського королівства і Моравського маркграфства почесний член Віденського електротехнічного товариства один з перших дійсних членів Наукового товариства імені Шевченка голова Січі Віденської, один із засновників Української академічної громади та Комітету допомоги утікачам у Празі засновник особистого Фонду Пулюя для фінансової допомоги малозабезпеченим студентам з України автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами один з авторів (разом з П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким) першого повного перекладу сучасною українською мовою Біблії – «Святого письма Старого і Нового Завіту» (Відень, 1903). З працями І. Пулюя можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: вул. Преображенська, 24. #університетська_бібліотека #НБ_ОНУ #ОНУ #бібліотека_незламна #libri_rari #Іван_Пулюй
01.02.2025	1 лютого 1884 року вийшов друком перший том Оксфордського словника, найбільш повного і перевіреного тлумачного словника англійської мови. Останній, 10-й том цього 6400-сторінкового видання побачив світ аж у 1928 році. Словник містив більше 400 тисяч статей.На сьогодні уже в електронному варіанті Оксфордського словника міститься понад мільйон слів і виразів. Це найавторитетніше джерело для перевірки правопису, вимови і тлумачення англійської мови.
31.01.2025	Періодичні видання, які Наукова бібліотека регулярно отримує у дар
30.01.2025	Обов’язковий примірник переданий до Наукової бібліотеки Економіко-правовим факультетом
27.01.2025	Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
25.01.2025	Фахове періодичне видання, яке Наукова бібліотека отримує в дар кожні два місяці
24.01.2025	Представляємо дарунки, отримані Науковою бібліотекою на початку 2025 року
23.01.2025	134 роки з дня народження Павла Тичини Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. Пройшовши проби голосу, у 1900 р. став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі. У 1906 році вже написав свій перший вірш. Його твори вперше були надруковані в журналі « Основа». У 1907-1913 рр. — студент Чернігівської духовної семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури — М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту. Одночасно працював редактором газети «Рада», технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913-1914 рр.), помічником хормейстера в театрі М. Садовського (1916-1917 рр.). У 1917 р. став членом редколегії газети «Рада». У 1918 р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні кларнети», яка була зустрінута прихильно. У 1920 р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923 р. поет переїздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника «Червоний шлях». Наступного року виходить збірка «Вітер з України». До передвоєнних збірок П. Тичини належать «Чернігів» (1931 р.), «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р,). Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя. Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України (1929 р) Знав кілька мов, перекладав багато творів. Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р. Поезія П. Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. У ранній своїй творчості поет – невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор. Найбільше його цікавила проблема співвідношення раціонального та інтуїтивного, тому роль прозріння в його поезіях величезна. Поет вдається до багатозначної символіки (“Золотий гомін“), важко вловимих асоціацій.
22.01.2025	22 січня в Україні відзначають державне свято, яке має вже більш ніж сторічну історію – День Соборності України. Щорічно в цей день згадують важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки (УНР) і Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). До Дня Соборності на матеріалах фондів НБ ОНУ підготовлена стендова виставка.
17.01.2025	Новий 2025 рік У Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова розпочався з поповнення книжкового фонду. Добірку нумізматичної літератури у кількості 30 екземплярів англійською та французькою мовами передав у дар відомий одеський нумізмат, член Одеського археологічного товариства Борис Григорович Зайдман. Нумізматичні видання охоплюють періоди античності, середньовіччя та наших днів. Подарунок покликаний сприяти підтримці інтересу молодого покоління до нумізматики. Дарувальник сподівається, що ці видання стануть у нагоді студентам та викладачам. Більш детально з книгами можна ознайомитись у читальному залі Наукової бібліотеки.
16.01.2025	Наукова бібліотека на початку 2025 року отримала в подарунок освітянський журнал “Одеської академії неперервної освіти Одеської обласної ради” , комплект за 2024 рік
11.01.2025	До 175-річчя #Міхая_Емінеску Міхай Емінеску (рум. Mihai Eminescu; справжнє прізвище Емін, пізніше – Емінович (Eminovici); 1850–1889) – поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської та молдавської літератур, «останній представник європейського романтизму». Народився майбутній поет на півночі Румунії, юні роки Емінеску пов’язані зі столицею Буковини – Чернівцями, де він навчався у гімназії. Вищу освіту отримав у Віденському та Берлінському університетах. Працював бібліотекарем, інспектором народних училищ, редагував статті, писав вірші про любов до рідної землі та любовну лірику. Емінеску знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). У 1885 р. М. Емінеску був в Одесі на лікуванні, мешкав у готелі «Страсбург» на вулиці Катериненській. Поезія М. Емінеску наповнена революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття, це особливо відображено у поемах «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». Вершина творчості М. Емінеску – поема «Лучаферул» (рум. Luceafărul – «Ранкова зірка» чи «Зоря», 1883), в якій самотній головний герой так і не зміг знайти своє місце в оманливому світі. Емінеску вважається найважливішим румунським та молдавським поетом, оборонцем румунської мови, його твори перекладені 85 мовами світу. Українською мовою твори М. Емінеску перекладали М. Рильський, В. Сосюра, М. Терещенко, Т. Масенко, Д. Павличко тощо. Пам’ятники поетові знаходяться у багатьох містах Румунії та Молдови. В Україні – у Чернівцях, Львові, Ужгороді, Одесі. Бюст Міхая Емінеску стоїть в Одесі на розі вулиць Базарної та В. Корженка (Я. Осипова) перед будівлею Консульства Румунії. #університетська_бібліотека #НБ_ОНУ #ОНУ #бібліотека_незламна #libri_rari #Luceafărul #Лучаферул #MihaiEminescu
10.01.2025	Методичні видання, передані до Наукової бібліотеки на початку 2025 року викладачами ФПСР
09.01.2025	Новий рік починається з дарунків!
08.01.2025	Шановні читачі! Відділ учбової, наукової та художньої літератури експонує стендову виставку до 90-річчя від дня народження Василя Симоненко «Україно, ти моя молитво…» 90 років тому народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали “поетом без каменю за душею”. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України. Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи. У 1952 р. В. А. Симоненко закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років поет закінчив університет і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у таких видавництвах як «Черкаська правда», «Молоді Черкащини» та «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962 р. В. А. Симоненка заарештували та жорстоко побили. Влада відмовлялася друкувати його твори, друзі відвернулися від поета. Восени 1962 р. В. А. Симоненко починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 р. виходить його казка – «Цар Плаксій та Лоскотон». На початку вересня 1963 р. Василь Симоненко лягає у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі: було діагностовано рак нирок. Помер В. А. Симоненко 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років. Василя Симоненка називали “витязем молодої української поезії”. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й хвилюють душу його вірші.
01.01.25	З НОВИМ РОКОМ! Режим роботи: 31 грудня 2024 -01 січня 2025 обслуговування в онлайн режимі. 02 січня – 23 лютого 2025 Наукова бібліотека обслуговує читачів з 10 до 13, в інший час в онлайн режимі. Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань) Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки) Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки) Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань) Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на плагіат)
АРХІВ	2024 2023 2022 2021 2020 2019 2018