17.01.2025

Нумізматичні видання охоплюють періоди античності, середньовіччя та наших днів. Подарунок покликаний сприяти підтримці інтересу молодого покоління до нумізматики.

Дарувальник сподівається, що ці видання стануть у нагоді студентам та викладачам. Більш детально з книгами можна ознайомитись у читальному залі Наукової бібліотеки.

16.01.2025

Наукова бібліотека на початку 2025 року отримала в подарунок освітянський журнал “Одеської академії неперервної освіти Одеської обласної ради” , комплект за 2024 рік

11.01.2025

Міхай Емінеску (рум. Mihai Eminescu; справжнє прізвище Емін, пізніше – Емінович (Eminovici); 1850–1889) – поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської та молдавської літератур, «останній представник європейського романтизму».

Народився майбутній поет на півночі Румунії, юні роки Емінеску пов’язані зі столицею Буковини – Чернівцями, де він навчався у гімназії. Вищу освіту отримав у Віденському та Берлінському університетах. Працював бібліотекарем, інспектором народних училищ, редагував статті, писав вірші про любов до рідної землі та любовну лірику.

Емінеску знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870).

Вершина творчості М. Емінеску – поема «Лучаферул» (рум. Luceafărul – «Ранкова зірка» чи «Зоря», 1883), в якій самотній головний герой так і не зміг знайти своє місце в оманливому світі.

Емінеску вважається найважливішим румунським та молдавським поетом, оборонцем румунської мови, його твори перекладені 85 мовами світу. Українською мовою твори М. Емінеску перекладали М. Рильський, В. Сосюра, М. Терещенко, Т. Масенко, Д. Павличко тощо.

Пам’ятники поетові знаходяться у багатьох містах Румунії та Молдови. В Україні – у Чернівцях, Львові, Ужгороді, Одесі.

Бюст Міхая Емінеску стоїть в Одесі на розі вулиць Базарної та В. Корженка (Я. Осипова) перед будівлею Консульства Румунії.

#університетська_бібліотека

#НБ_ОНУ

#ОНУ

#бібліотека_незламна

#libri_rari

#Luceafărul

#Лучаферул

#MihaiEminescu

10.01.2025

Методичні видання, передані до Наукової бібліотеки на початку 2025 року викладачами ФПСР

09.01.2025

Новий рік починається з дарунків!

08.01.2025

Шановні читачі!

Відділ учбової, наукової та художньої літератури експонує стендову виставку до 90-річчя від дня народження Василя Симоненко «Україно, ти моя молитво…»

90 років тому народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали “поетом без каменю за душею”. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.

У 1952 р. В. А. Симоненко закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років поет закінчив університет і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня.

Працював у таких видавництвах як «Черкаська правда», «Молоді Черкащини» та «Робітничій газеті».

Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.

Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора.

Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ.

Улітку 1962 р. В. А. Симоненка заарештували та жорстоко побили.

Влада відмовлялася друкувати його твори, друзі відвернулися від поета.

Восени 1962 р. В. А. Симоненко починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 р. виходить його казка – «Цар Плаксій та Лоскотон».

На початку вересня 1963 р. Василь Симоненко лягає у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі: було діагностовано рак нирок.

Помер В. А. Симоненко 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.

Василя Симоненка називали “витязем молодої української поезії”.

Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й хвилюють душу його вірші.

01.01.25

З НОВИМ РОКОМ!

Режим роботи:

31 грудня 2024 -01 січня 2025 обслуговування в онлайн режимі.

02 січня – 23 лютого 2025 Наукова бібліотека обслуговує читачів з 10 до 13,

в інший час в онлайн режимі.

• Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)

• Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)

• Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)

• Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)

• Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на плагіат)

АРХІВ

2024 2023 2022 2021 2020 2019  2018