17.12.24
|
16 грудня 2024 року в ОНУ імені І. І. Мечникова вшановували ювілярів. Співробітники НБ щиро вдячні керівництву Університету і профкому ОНУ за вітання!
Дякуємо за високу відзнаку нашої праці і теплі слова!
    
|
|
16.12.24
|
“Микола Панасович Савчук: 125 років з дня народження“
|
10.12.24
|
Роману «Робінзон Крузо» ( англ. «Robinson Crusoe») Данієля Дефо 305 років.
 
Вперше опублікований 25 квітня 1719 р. у Лондоні в типографії Уільяма Тейлора. Натякалось, що автором книги є головний герой Робінзон Крузо, що змусило багатьох читачів повірити, що він справжня особа, а книга — тревелог про справжні події.
Успіх книги був настільки великий, що протягом того ж року вийшло ще три видання (за сучасними поняттями – до друку тиражу), крім “піратських”. Через чотири місяці Дефо випустив продовження “модної” книги: “Наступні пригоди Робінзона Крузо”.
У романі є цікавий сюжет та інші атрибути пригодницького роману, екзотичні країни, пірати, аварії корабля, дикі звірі, канібали та ін.
Якщо розглядати роман загалом – це гостросюжетний твір. У той самий час центральне місце у романі займає тема змужніння та духовного становлення героя.
У романі є і конкретний автобіографічний момент, на що вказував і сам Дефо в “Серйозних роздумах Робінзона Крузо”: “Короче кажучи, “Пригоди Робінзона Крузо” – це загальна схема дійсного життя протягом двадцятивосьми років, проведеної в поневірянні, самотності та прикростях, які навряд чи випадали частку смертного…»
Тема роману – боротьба людини з природою. Ідея – людина може вжити в будь-яких умовах…
Книгу написано як вигадану автобіографію Робінзона Крузо, жителя Йорка, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі батька, 1651 року він покидає рідну домівку і вирушає з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується кораблетрощею біля англійських берегів. Проте це не розчарувало Крузо, і незабаром він здійснив декілька подорожей на торговому судні. В одній з цих подорожей біля берегів Африки його корабель захопили берберські пирати і Крузо два роки пробув у полоні, поки не втік на баркасі. Його підбирає португальський корабель, що йде до Бразилії. Тут він живе наступні чотири роки, стає власником плантації.
Роман Дефо “Робінзон Крузо” читається та читався по різному. Кожне покоління бачило в ньому незвично співзвучне до свого світовідчуття. В епоху сентименталізму Робінзон представляється “природною людиною”, в епоху романтизму – Людиною взагалі, Людиною з великої літери, а в середині XIX ст. історики літератур і філософії виявили в ньому типового англійця і буржуа періоду первісного накопичення.
  
|
30.11.24
|
Підбірка видань, що розкривають злочини комуністичного тоталітарного режиму. Передано в дар Національною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду українців.
          
|
29.11.24
|
29 листопада 2024 р. відбулося засідання секції “Бібліотечно-бібліографічна справа” 79-ї звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, на який було оприлюднено результати наукової роботи НБ за певний період.
        
|
26.12.24
|
Іван Михайлович Дузь (нар. 18 листопада 1919 — 21 листопада 1994) — літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор.
 
Життєпис
Іван Михайлович Дузь народився 18 листопада 1919 р. в м. Волочиську (нині Хмельницька область України) в сім’ї робітника.
Учасник війни 1941—1945 років. Воював з липня 1941 до травня 1945 року, був поранений. Починав війну лейтенантом, закінчив – капітаном, командиром мінометної батареї.
Працював учителем Волочиської середньої школи № 1, журналістом.
У 1947 році закінчив перерване війною навчання на філологічному факультеті Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, а згодом — аспірантуру.
В 1954 – 1955 роках працював старшим викладачем кафедри української літератури Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.
В 1954 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. У 1950-ті роки редагував газету Одеського держуніверситету «За наукові кадри».
В 1967 році захистив дисертацію «Остап Вишня і розвиток української радянської сатири та гумору» на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. У 1970 рокі присвоєно вчене звання професора.
В 1957—1964 роках та у 1970—1981 роках був деканом філологічного факультету Одеського державного університету. У 1972—1988 роках завідував кафедрою української літератури, а в 1988 — 1994 роках обіймав посаду професора.
Член спілки письменників УРСР (1962). Очолював Одеську організацію СПУ.
Помер 21 листопада 1994 року в м. Одеса. Похований на 2-му християнському кладовищі.
|
25.11.24
|
П Р О Г Р А М А 79-ї НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ
І НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ
СЕКЦІЯ
БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА СПРАВА
Керівник секції – директор Наукової бібліотеки Суровцева О.В.
Секретар – заступник директора з наукової роботи Пружина В.П.
29 листопада, 10.00
(вул. Преображенська 24, ауд. 34)
1. Тренди сучасної бібліотеки 2020-2024 рр.
зав. відділу Кулібаба Ю.В.
2. Презентація роботи відділу рідкісних книг та рукописів Наукової бібліотеки
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в бібліотечній групі в
Facebook: переваги та пастки соціальних мереж.
зав. відділу Алєксєєнко М.В.
3. Праці Сергія Павловича Шелухіна (на матеріалі фондів НБ ОНУ).
зав. сектору Великодна Г.В.
4. Діалог мистецтва та літератури у творчості професора ОНУ Анатолія Жаборюка.
гол. бібліограф Васильченко Т.В.
5. «Університетська бібліотека онлайн»: бази даних власної генерації.
зав. відділу Купріянова Н.М.
|
23.11.24
|
Наша виставка присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цього року ми знову вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. В цей день ми згадуємо тих, хто став жертвою тодішнього режиму і прийняв мученицьку смерть. Голодомор є нашою національною трагедією і окремою сумною та гіркою сторінкою в історії українського народу. Ми не можемо змінити нашу історію та ми можемо зберегти пам’ять про неї. Наш обов’язок – зробити все, аби зболена пам’ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь, аби ніколи не допустити подібного на нашій українській землі та в світі, берегти мир і спокій, жити у злагоді і порозумінні.
|
|
18.11.24
|
“330-а річниця з дня народження Вольтера (1694-1778)“
|
18.11.24
|
“Дузь Іван Михайлович: 105 років з дня народження”
|
14.11.24
|
13 листопада до Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова завітали студенти-історики під керівництвом декана Факультету історії та філософії Кушніра В’ячеслава Григоровича та заступника декана з наукової та виховної роботи Петрової Наталі Олександрівни з нагоди відкритого перегляду 48 ґрунтовних наукових видань народознавчого та мистецтвознавчого спрямування, які книгозбірня отримала у подарунок від Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. Після привітання студентів директором Наукової бібліотеки Оленою Суровцевою та В’ячеславом Кушніром, Наталя Петрова та Олена Козаченко розповіли про фундаментальні видання з української та європейської етнології, дослідження національної культури, народної та професійної творчості.
Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова уклала договір з Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України про співпрацю в науково-дослідній, навчально-методичній, організаційній, інформаційній та просвітницькій діяльності, впровадження новітніх інформаційних технологій шляхом проведення спільних наукових і організаційних заходів та обміну між установами-партнерами необхідною літературою для наукової і культурно-освітньої діяльності. Сподіваємось і далі на плідну взаємодію з метою популяризації праць культурної та духовної спадщини України та можливе поповнення фондів НБ працями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
Нагадуємо, що книги, які були представлені під час презентації, зберігаються у фондах Наукової бібліотеки, і кожен бажаючий може з ними ознайомитися.
               
|
11.10.24
|
Пам’яті Є. В. Савельєвої
Пішла з життя Єлизавета Володимирівна Савельєва (20 грудня 1932 – 8 листопада 2024).
Остання з легендарних «старійшин» Наукової бібліотеки ОНУ, наша колега, наша наставниця, одна з організаторів та багаторічна керівниця відділу рідкісних книг та рукописів університетської бібліотеки. В її трудовій книжці – один-єдиний запис про місце роботи – Бібліотека, куди вона прийшла після закінчення українського відділення філологічного факультету ОДУ у 1956 р. та пропрацювала до 2011 р. 55 років стажу!
Чудово гуманітарно освічена, літературно обдарована, вона була на своєму місці серед книжок. Своїми широкими знаннями вона терпляче й майстерно ділилася з усіма, хто приходив до Музею книги університетської бібліотеки. Єлизавета Володимирівна ніколи не робила відмінностей між відвідувачами екскурсій: неважливо, хто був перед нею – школярі, студенти, викладачі, дипломати чи вчені! Для неї було важливо показати книжкові багатства рідної Бібліотеки, відкрити багатьом дивовижний світ Книги.
Єлизавета Володимирівна була ученицею професора А. В. Недзвідського та писала дисертацію про Лесю Українку. Однією з перших у бібліотеці ОДУ Єлизавета Володимирівна почала займатися українськими бібліографічними студіями: творчістю Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського тощо. Вивчення їх надбання в Одеському університеті стало об’єктами досліджень Є. В. Савельєвої. Кириличні стародруки та особливо релігійна книга вивчалися нею старанно та з натхненням у ті часи, коли такі дослідження ще не були загальноприйнятими.
Єлизавета Володимирівна була глибоко віруючою людиною, вихованою в християнському дусі у дивовижній інтернаціональній родині з незвичайним родоводом. Вона була справжньою одеситкою, народилася в нашому місті та пережила тут війну, що залишила глибокий слід у її долі. Інтелігентна, скромна, незворушна та іронічна, Є. В. Савельєва прожила непросте життя, зберігши до кінця ясну пам’ять, і тихо пішла з життя, не доживши трохи більше місяця до 92-х років.
|
28.10.24
|
Наукова бібліотека отримала у подарунок наступні видання:
-
Артур Артем’єв «Соціально-історичний і теологічний аналіз релігії Свідків Єгови в Євразії» (Львів, 2024);
-
«Операція “Північ”. 70 років по тому: важливі уроки репресій за віру». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 2024);
-
Gerhard Besier and Katarzyna Stoklosa «Jehovah’s Witnesses in Europe. Past and Present» (Newcastle upon Tyne, UK, 2021)
Наукова бібліотека висловлює глибоку подяку за подарунки та сподівається, що ці видання стануть у нагоді студентам та викладачам. Більш детально з книгами можна ознайомитись у читальному залі НБ
    
|
27.10.24
|
|
21.10.24
|
Тиждень відкритого доступу 2024: Спільнота понад комерціалізацію
Тиждень відкритого доступу 2024-го року продовжує тогорічну тему. Підходи до відкритої науки слугують інтересам громадськості та академічної спільноти. Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова, будучи прихильником відкритого доступу без комерціалізації, розкриває можливості безкоштовного доступу до кваліфікаційних та дисертаційних робіт.
|
18.10.24
|
“Сергій Павлович Шелухін (1864–1938): 160 років від дня народження українського державного та громадського діяча, правознавця, історика та педагога“
|
17.10.24
|
“Яків Федорович Головацький (1814–1888): 210 років з дня народження”
|
07.10.24
|
“ТАНАТАР Севастьян Мойсейович (1849–1917)“
|
06.10.24
|
|
02.10.24
|
2 жовтня 2024 року, на філії №2, НБ ОНУ імені І. І. Мечникова, а саме в інформаційно-освітньому культурному центрі, пройшов захід, до 95-річчя з Дня народження українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, академіка Карпенка Юрія Олександровича (29.09.1929-10.12.2009)
На захід були запрошені декан філологічного факультету Стрій Людмила Іванівна, викладачі: Ковалевська Тетяна Юріївна, професор, доктор філологічних наук (кафедра української мови та МПІ); доктор філологічних наук , професор Романченко Алла Петрівна та кандидат філологічних наук, доцент Труба Ганна Миколаївна. Також присутні були студенти 2,3 курсів спеціальності українська мова, 3 курсу – прикладна лінгвістика та магістри за спеціальністю українська мова.
Саме Ковалевська Тетяна Юріївна ознайомила студентів з життям, роками та досягненнями українського мовознавця, внеском в українську культуру та мову. Була представлена презентація, де освітлювались головні події науковця.
Також, в рамках цього заходу, відбулася презентація книжкової виставки «Життя та роки присвячені науці».
Ці книги зберігаються в фондах Наукової бібліотеки, і кожен бажаючий може з ними ознайомитися, про це розповіла завідуюча Ф2 Дєлайчук Ірина Василівна.
    
|
02.10.24
|
“Сергій Павлович Шелухін (1864–1938): 160 років від дня народження українського державного та громадського діяча, правознавця, історика та педагога“
|
01.10.24
|
1 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, Україна відзначає державне свято – День захисників і захисниць України.
На матеріалах фондів НБ ОНУ співробітниками Інформаційно-бібліографічного відділу підготовлена виставка «На варті свободи, військових традицій і звитяг Українського народу», на якій представлена література, що знайомить з історією українського війська часів Київської Русі, козаччини, в «післякозацьку добу»; військовими формуваннями 19–20 ст. та Збройними силами України в період незалежності. Також, окремий розділ виставки, присвячений історії, бойовим традиціям, побуту козацьких формувань Південної України.
Історія українського війська – це героїчний літопис, кожна сторінка якого сповнена звитягами різних поколінь оборонців рідної землі. Вони сформували особливий характер та образ сучасних захисників і захисниць України. Їхніми провідними рисами є патріотизм і відчайдушність, відвага і честь.
 
   
|
01.10.24
|
До Дня українського козацтва та Дня захисника України, що відзначається в Україні 1 жовтня, працівниками філії №2 Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова представлена книжкова виставка «Козацькому роду нема переводу. Нема рівні козакам, що йдуть за свободу», присвячена найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні.
Козацтву належить особливе місце в історії нашої держави та в історичній пам’яті української нації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України ХVІІ–ХVІІІ століття, розвивала й боронила національну ідею, сприяла захисту політичних, економічних, культурних досягнень українського народу, його духовного розвитку
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури.
В цей нелегкий час для України, згадуємо козаків – відважних і мужніх захисників, які в далекому минулому стояли на сторожі української державності Їх життєвий шлях – це боротьба за незалежність України, за волю і свободу нашої держави, нашого народу. Запрошуємо відвідати бібліотеку і ознайомитись з представленою виставкою.
 
     
|
30.09.24
|
До Всеукраїнського дня бібліотек!
Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова вітає усіх, хто любить книги та знання! Бібліотека – це більше, ніж стелажі з книгами, це простір натхнення, мандрів у часі та відкриттів. Кожен том тут зберігає тисячі історій, і кожна сторінка може стати ключем до нового світу. Завітайте до Наукової бібліотеки, щоб знайти свій скарб серед книжок і зустріти однодумців. Пам’ятаймо, що бібліотека – це дім для всіх, хто шукає знання.
Святкуємо разом, плекаючи любов до читання та освіти!
|
29.09.24
|
КАРПЕНКО Юрій Олександрович (1929–2009) – 95 років з дня народження
Лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, член-кореспондент НАН України.
З 1968 р. Ю. О. Карпенко працював в Одеському державному університеті, де очолював кафедри загального і слов’янського мовознавства, української та російської мови. Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини, розробив концепції топонімічної системи, взаємовідношення власних і загальних назв, принципів ономастичної етимології, функціонування власних назв у художньому тексті. Очолював укладання і є співавтором семи топонімічних словників (наприклад, «Топонімія північно-східної Одещини» (1975), «Топонімія південно-східної Одещини» (1978), «Гідроніми Нижнього Подністров’я» (1981)).
Окрім ономастики, Юрій Олександрович займався проблемами історичної граматики, загального мовознавства, словотвору, лексикології, фонології, досліджуючи переважно українську мову.
Під науковим керівництвом Юрій Карпенко захищено 62 кандидатських та 5 докторських дисертацій.
Був членом редколегії республіканського журналу «Мовознавство», відповідальним редактором періодичного видання «Записки з ономастики».
Загальний науковий доробок Юрія Олександровича сягає більше 500 робіт, серед яких монографії з топонімії, астрономії та літературної ономастики, підручники для студентів-філологів, статті, матеріали доповідей тощо.
Юрій Олександрович Карпенко пішов із життя 10 грудня 2009 р.
        
Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. – Київ : Академія, 2006. – 334 с. – (Альма-матер) 21 6335
У підручнику розкрито теоретичні засади мовознавства, сутність його основних напрямків, розглянуто природу, функції, будову і розвиток мови, подано класифікації мов. Особливу увагу приділено характеристиці фонетики, фонології, графіки, орфографії, лексикології, граматики як розділів мовознавства.
Гідроніми Нижнього Подністров’я / Ю. О. Карпенко [та ін.] ; за ред.: Ю. О. Карпенко. – Київ; Одеса : Вища школа, 1981. – 112 с. 28-в 1201
У монографії описано 516 гідронімів – назв 428 гідрооб’єктів (річок, гирл, озер, балок та ін.) у басейні Нижнього Дністра на території Одеської області та східної частини Молдови. У роботі простежуються утворення і розвиток кожної назви, встановлюється її мовна приналежність, словотвір і етимологія.
История форм количественных числительных в украинском языке : автореф. дис. … канд. филол. наук / Ю. О. Карпенко. – Черновцы, 1956. – 18 с.
Численні імена належать до найдавніших лексичних пластів мови і водночас складають одну з наймолодших частин мови. Проте історія числівників належить до найменш розроблених проблем історичної морфології східнослов’янських мов.
Літературна ономастика : зб. ст. / Ю. О. Карпенко ; відп. ред. М. І. Зубов ; упоряд. М. Р. Мельник ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса : Астропринт, 2008. – 324 с. 28-в 2423
У збірнику зібрано всі статті Ю. О. Карпенко, що стосуються літературної ономастики. За межами збірника залишилася тільки монографія «Літературна ономастика Ліни Костенко», написана в співавторстві з М. Р. Мельник, а також статті, що увійшли до цієї монографії. Тут маємо серію теоретичних праць, де вчений формулює свою відому концепцію літературної ономастики.
Літературна ономастика Ліни Костенко / Ю. О. Карпенко, М. Р. Мельник ; відп. ред. Ю. О. Карпенко ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса : Астропринт, 2004. – 215 с. 29-в 4724
Аналізуються функції та зміст назв, ужитих в усіх художніх творах Ліни Костенко, що видані в Україні окремими книжками. Могутня сила високої поезії робить ономастичне чудо: звичайні, у повсякденному вжитку нейтральні власні назви набувають великої виразовості, стають промовистими, експресивно напруженими, значущість онімів істотно посилюється порівняно з їх ужитком за межами костенківських текстів. Від збірки до збірки зростає чисельність, функціональна наснага, глобальність і оригінальність використання власних назв. Твори Ліни Костенко засвідчують, якими виразовими багатствами володіють доречно й майстерно вжити власні назви.
Названия звездного неба / Ю. А. Карпенко ; отв. ред. А. В. Суперанская. – Изд. 3-е, испр. и доп. – М. : Либроком, 2010. – 176 с. 28 12022
Книга присвячена власним іменам космічних об’єктів – від Чумацького Шляху та сузір’їв до астероїдів та супутників планет. Космічні назви – не просто знаки для розрізнення астрономічних об’єктів, але голос історії, свідчення минулого, що дають нам уявлення про те, як у давнину розуміли небесні тіла, про старовинні космогонічні концепції та практичне використання зоряного неба для орієнтації в часі та просторі. Широко, своєрідно та барвисто вони відобразили багато етапів наукового пізнання Всесвіту. Автор книги, професійний мовознавець, основну увагу приділяє лінгвістичному аналізу власних імен космічних тіл. Рекомендується, лексикологам, лексикографам, історикам мови, астрономам, а також усім, кого цікавлять космічні назви, що виникли задовго до першого польоту людини в космос.
Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – Київ : Академія, 2006. – 367 с. – (Альма-матер). 28-в 2378
У навчальному посібнику систематизовано розглянуто фонетику, фонологію, орфоепію, графіку, орфографію, лексикологію і лексикографію як розділи сучасної української мови. Особливу увагу приділено нормам української літературної вимови і проблемам правопису. Теоретичні відомості проілюстровано прикладами.
Топонімія Буковини / Ю. О. Карпенко ; відп. ред. К. К. Цілуйко ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ : Наук. думка, 1973. – 238 с.
У книзі досліджується історія буковинських топонімів – назв поселень та річок. На тлі складних міжмовних взаємовпливів доводиться східнослов’янська (українська) основа цієї топонімії. Багатий гідронімічний матеріал (понад 900 назв), крім теоретичного значення, має і велику практичну цінність для Гідронімічного словника.
Топонимия Буковины : автореф. дис. … д-ра филол. наук / Ю. О. Карпенко. – Киев, 1967. – 29 с.
Як слова, власні географічні назви входять до складу лексики мови. Але це дуже специфічна частина лексики. Топоніми вказують на окремі, поодинокі предмети – географічні предмети і не можуть за своєю суттю називати класи однорідних предметів. Топоніми є також гранично локалізованими словами. Ці дві риси власних географічних назв дозволяють їм мати значну автономію всередині лексичного складу мови.
Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови : учб. посіб. для студ. філол. фак / Ю. О. Карпенко ; відп. ред. М. М. Фащенко. – Одеса : Чорномор’я, 1996. – 143 с. 28-в 1906
Особливістю даного посібника є поглиблена увага до фонологічного осмислення звуків української мови. Всі фонетичні параметри описуються з належною повнотою, але автор не забуває, що звуки існують у мовленні не самі по собі, а з лінгвальної точки зору лише для того, щоб бути носіями, виразниками фонем. У зв’язку з таким підходом дещо по-новому осмислюється і фонологічна система сучасної української мови, і сукупність звуків, які її виражають. Розрізнення фонетичного та фонологічного аспектів проведено в усій сукупності фонетичних одиниць української мови та в усіх ситуаціях їх функціонування.
|
26.09.24
|
Друзі!
Раді повідомити, що ми тепер і в Instagram!
Нас легко знайти: скануйте QR-код або переходьте за посиланням
|
25.09.24
|
До 500-річчя від дня народження П’єра де Ронсара!
У вересні святкуємо півтисячоліття від дня народження відомого французького поета, представника епохи Відродження П’єра де Ронсара (Pierre de Ronsard, 1524-1585).
-
Ще за життя П’єра де Ронсара визнали «принцом поетів».
-
Він залишив багату поетичну спадщину. Оспівував радість життя, кохання (зб. «Любовні вірші», «Продовження любовних віршів», цикли «Нове продовження любовних віршів», «Сонети до Єлени»), писав вірші на громадянські, патріотичні, філософські теми (зб. «Оди», «Гімни»). У «Роздумах про бідування цього часу», «Застереженні французькому народу» засуджував релігійні війни. Автор зб. «Елегії», мадригалів, епітафій.
-
В останні роки життя П’єр де Ронсар працював над епічною поемою «Франсіада» (незакінчено). Його трактат «Короткий виклад поетичного мистецтва» відіграв значну роль у формуванні французького класицизму.
-
Українською твори П’єра де Ронсара перекладали Микола Зеров, Максим Славинський, Микола Терещенко, Феофан Скляр, Ігор Качуровський, Дмитро Павличко, Іван Світличний.
-
У Науковій бібліотеці зберігаються оригінальні та перекладні видання П’єра де Ронсара, а також видання про нього.
Запрошуємо до читання!
        
|
24.09.24
|
|
23.09.24
|
Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова отримала в подарунок серію видань «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька», в яких публікуються архівні документи з історії цього дивовижного краю.
Наукова бібліотека завдячує благодійному фонду «Спадок Гетьманщини» за цінні видання.
Запрошуємо до ознайомлення усіх, хто цікавиться документальною спадщиною України.
|
13.09.24
|
Друзі!
Запрошуємо відвідати стендову виставку до 160-річчя від дня народження видатного українського письменника Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913). Виставка «І ката, і героя він любив» експонується за адресою вул. Преображенська, 24 (Художній абонемент, к. 7).
Чекаємо на вас з 13.09.2024 по 14.10.2024 р. по буднях!
|
16.09.24
|
Шановні читачі!
Абонемент учбової, художньої та наукової літератури НБ ОНУ імені І. І. Мечникова пропонує книжкову виставку з нагоди 160-річчя від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864–1913) – видатного українського письменника.
Творчий доробок М. Коцюбинського добре відомий читачам всього світу, але художнє слово письменника не перестає дивувати нас багатством і витонченістю. Життя і творчість М. Коцюбинського були наснажені невгамовними пошуками краси: у літературі, мистецтві, у природі та людях. Дбайливо й уважно письменник ставився до кожного героя, до кожної людської долі. Ще за життя він був визнаний видатним представником національної культури. Провідне місце М. Коцюбинського у сучасній літературі безсумнівне.
|
13.09.24
|
Наукова бібліотека продовжує вшановувати пам’ять наших науковців, серед яких помітний слід в літературознавстві та житті університету залишив письменник, науковець, громадський діяч, лауреат численних літературних премій Володимир Євгенович Панченко. 12 вересня 2024 р. в читальному залі Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова відзначили день пам’яті цього видатного діяча.
Спочатку викладачі філологічного факультету, а саме кандидат філологічних наук, доцент Мізінкіна Олена Олексіївна та заступник декана з виховної роботи Сеник Ганна Володимирівна поділилися спогадами зі студентами 2 курсу про відомого науковця, ознайомили з життям і творчістю літератора і дослідника. Також у рамках цього заходу відбулася презентація книжкової виставки «Проза життя Володимира Панченка!». Співробітник Інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Олена Козаченко зробила огляд праць Володимира Панченка та тих збірників, де він був упорядником. Книги зберігаються у фондах Наукової бібліотеки, і кожен бажаючий може з ними ознайомитися.
|
13.09.24
|
Друзі, запрошуємо вас долучитися до акції «Українська книжка — воїнам ЗСУ»!
Ми збираємо книги українською мовою для передачі нашим захисникам в шпиталь міста. Кожна книга — це частинка тепла, підтримки та натхнення для тих, хто щодня боронить нашу країну. Долучайтеся до акції та подаруйте свої улюблені книги тим, хто зараз цього потребує!
Що можна передати:
– Книги українською мовою будь-якого жанру: художня література, наукова фантастика, історичні романи, мотиваційні книги, поезія, тощо.
– Журнали та комікси українською мовою.
Місце збору: Наукова бібліотека, Преображенська, 24, кімната №3
Дякуємо за вашу підтримку та допомогу нашим воїнам! Разом — до перемоги!
|
10.09.24
|
До 130-річного ювілею Олександра Довженка!
Олександр Довженко (1894-1956) відомий світові як геніальний режисер, талановитий письменник, художник і філософ. Він є одним з основоположників національного кінематографа  . О. Довженко завжди мріяв знімати кіно  . У 32 роки він почав працювати на Одеській кіностудії  .  На початку своєї кар’єри в кіноіндустрії він написав сценарій для дітей – «Вася-реформатор» (1926). Режисер зняв німий чорно-білий фільм «Сумка дипкур’єра» (1927), в якому О. Довженко з’явився і як актор (роль кочегара). Перший серйозний успіх прийшов до О. Довженка, коли вийшли його найвідоміші фільми «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) та ін. Як режисер О. Довженко зняв більше 15 фільмів.
Недаремно його називають предтечею українського поетичного кіно та засновником української кінематографії. Нові методи монтажу й роботи з кадром Довженка мали вплив і на світові тенденції. Сам Чарлі Чаплін був прихильником О. Довженка-режисера!
|
09.09.24
|
Котляревський Іван Петрович. 255 років з дня народження
Іван Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава — 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч.
Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою.
Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
       
|
08.09.24
|
Вітаємо Марину Олексіївну Подрезову!
В цей знаменний день співробітники Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова щиро вітають Марину Олексіївну з Днем народження!
24 роки Ви очолювали Наукову бібліотеку, яка під Вашим керівництвом стала одним з яскравих просвітницьких осередків. Завдяки діловим якостям та професійним знанням, організаторськім здібностям, ентузіазму та наполегливості, Ви змогли трансформувати бібліотеку відповідно до потреб нового суспільства, національної освіти, науки та культури.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та підтримки.
Колектив НБ ОНУ імені І. І. Мечникова
|
02.09.24
|
Володимир Євгенович Панченко (1954–2019):
70 років від дня народження
Володимир Євгенович Панченко (1954–2019) – відомий український літературний критик, літературознавець, письменник, автор численних статей, монографій, підручників з літературної та історичної тематики, доктор філологічних наук, професор. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (1975), викладав у ньому; 1984–2001 – у Кіровоградському педагогічному університеті (нині Кропивницький); 2001–2014 – професор кафедри філології, водночас 2002–2007 – віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». “Заслужений діяч науки і техніки України” (2009). Член Національної спілки письменників України. Член Українського ПЕН. Шеф-редактор та засновник видання «Літ Акцент». Народний депутат Верховної Ради України 1-го скликання. Член Ініціативної групи «Перше грудня».
Володимир Панченко – автор понад 300 наукових робіт, у тому числі авторських монографій та книжок, коротких публікацій. Його перу належить кілька літературно-критичних книг та сценаріїв документальних фільмів (вибрана бібліографія).
Кілька праць письменника відзначено преміями: «Благовіст» (1996 р. ‒ за збірник «Магічний кристал») та імені О. Білецького (1998 р. – за цикл статей про В. Винниченка, надрукованих у періодичних виданнях 1997 р.). У 2005 р. за книгу «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості. Книга розвідок і мандрівок» В. Панченко удостоєний обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова. У 2005 р. – лауреат премії імені Дм. Нитченка, у 2013 р. – лауреат премії журналу «Кур’єр Кривбасу» за 2013 р. за розділи з майбутньої книжки «Молоді літа Миколи Зерова» та розмову з Сергієм Гальченком до ювілею Тараса Шевченка. У 2016 р. ‒ лауреат обласної літературної премії ім. Євгена Маланюка у номінації «Літературознавство та публіцистика» за твір «Кільця на древі». У 2018 р. здобув нагороди у Всеукраїнському конкурсі «Книга року-2018» у номінаціях «Нон-фікшн» та «Життєписи» (за книжку «Повість про Миколу Зерова», К., 2018). Ця ж книга перемогла у рейтингу «Літакцент року–2018» (номінація «Літературознавство») і була відзначена у Всеукраїнському біографічному рейтингу–2018.У різні роки був членом редколегій відомих часописів «Вітчизна», «Слово і час», «Хроніка-2000».
Нещодавно фонд Наукової бібліотеки поповнився дивовижною книгою «Володимир Панченко: у своєму часі та понад часом». В цій книзі – автобіографія, хроніка життя й творчості літературознавця, поезія, проза, інтерв’ю, листування, дарчі написи, спогади сучасників, поетичні присвяти вченому, світлини. Цей подарунок бібліотека отримала від упорядника книги – кандидата філологічних наук, доцента, відмінника освіти України, члена Національної спілки журналістів України і однокурсниці видатного літератора Володимира Панченка – Любові Миколаївни Ісаєнко. Співробітники бібліотеки щиро вдячні за такий безцінний подарунок.
  
  
|
02.09.24
|
|
02.09.24
|
Режим роботи НБ
З 2 вересня 2024 року
Наукова бібліотека обслуговує читачів
з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 16:00
Обслуговування проводиться також у віддаленому режимі:
-
Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)
-
Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)
-
Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на ознаки плагіату)
|
26.08.24
|
Сьогодні в Одесі, у Науковій бібліотеці університету ім. І. І. Мечникова, відбулася презентація проєкту «Культурна спадщина в один клік» та зокрема чат-боту «КультPRO» – онлайн платформи для анонсування культурних подій по всій країні.
Презентація відбулась за екстремальних умов. Зранку місто було піддано ракетному обстрілу. Була відсутня електрика. Втім досвідчений лектор зумів мінімізувати відсутність переваг електронної презентації, уміло використавши можливості гаджетів учасників. Координатор проєкту по Півдню України проф. Вадим Хмарський та його команда розповіли про інноваційні підходи та переваги проєкту для закладів культури та мистецьких колективів, а також чат-боту «КультPRO» – для користувачів.
Заключна частина презентації відбулась в умовах чергової повітряної тривоги в укритті, де відбулися практичні заняття з реєстрації Особистого кабінету культурного менеджера для створення анонсів.
Проєкт реалізується Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду з метою більшої поінформованості всіх зацікавлених осіб культурним життям у нашій країні та допомогти культурно-мистецьким закладам залучити до своїх імпрез оптимальне коло відвідувачів.
  
 
|
23.08.24
|
Вітаємо всіх із державним святом – Днем Незалежності України!
Щороку 24 серпня, на честь ухвалення Акту проголошення незалежності України, наша країна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому заведено вважати, що 24 серпня 1991 р. Україна відновила незалежність.
День Незалежності України — особливе свято для кожного українця. Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова пропонує ознайомитись зі стендовою виставкою «Незалежність України: вибір народу та шлях розбудови»
|
31.07.24
|
ПРОПОНУЄМО ДО УВАГИ СТОРІНКУ ОФІЦІЙНОГО САЙТУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ОНУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА «БАЗИ ДАНИХ»
Співробітники Наукової бібліотеки створюють різноманітні бази даних з метою інформаційного супроводу навчального та наукового процесів університету. Існуючі бази даних постійно поповнюються та оновлюються, відповідно до запитів факультетів та згідно з актуальними подіями у суспільстві створюються нові бази даних.
Наразі було оновлено розділи сторінки Бази даних https://lib.onu.edu.ua/ukrayinska-bazi-danih/:
Політематичні ресурси відкритого доступу https://lib.onu.edu.ua/politem_vidkr/
Інтернет-ресурси: електронні бібліотеки, портали повнотекстових видань різних типів. Безкоштовний доступ.
Політематичні ресурси локального доступу https://lib.onu.edu.ua/politem_lokal/
Електронні бібліотеки, портали повнотекстових видань різних типів, сайти видавців наукових видань. Доступ до цих баз даних передплатний.
Наукометричні бази даних https://lib.onu.edu.ua/naukometrbd/
Бібліографічні й реферативні бази даних, за допомогою яких відстежується цитованість наукових публікацій; пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.
Тематичні ресурси відкритого доступу https://lib.onu.edu.ua/tematychni_vidkr/
Тематичні веб-ресурси https://lib.onu.edu.ua/tematweb/
Інтернет-ресурси: повнотекстові монографії, сайти повнотекстових наукових періодичних видань, сайти електронних бібліотек.
Спеціальності університету https://lib.onu.edu.ua/spec_onu/
Інтернет-ресурси: повнотекстові навчальні та навчально-методичні посібники, сайти повнотекстових наукових періодичних видань, сайти навчальних закладів.
Тематичні ресурси власної генерації https://lib.onu.edu.ua/vlasnagen/
База містить два розділи: Тематичні бази даних та Історія ОНУ імені І.І. Мечникова.
Дисертації та автореферати https://lib.onu.edu.ua/dis/
Сайти, що містять інформацію чи повні тексти дисертаційних робіт та авторефератів.
Щиро вітаємо Вас на сторінках нашого персонального сайту! https://lib.onu.edu.ua/
|
18.07.24
|
«Батько європейського гуманізму» Франческо Петрарка (1304–1374)
|
15.07.24
|
Вітаємо всіх із державним святом –
Днем Української державності
Сьогодні в Україні державне свято – День Української державності, що відзначається щороку в День хрещення Київської Русі – України, а цьогоріч, у зв’язку з календарною реформою, вперше 15 липня.
Свято запроваджене указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до 30-ї річниці Незалежності України, в День Хрещення Київської Русі-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Цьогоріч День Української Державності вперше відзначається 15 липня (за Новоюліанським календарем).
День Української Державності має символ – чотири тризуби, які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Тризуб був символом князя Володимира Великого, за часів якого відбулося хрещення Київської Русі. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Київській Русі, середньовічній державі, центром якої був Київ.
|
15.07.24
|
З 15 липня 2024 року
У звязку з переходом на внутрішні види робіт
Наукова бібліотека обслуговує читачів
з понеділка по п’ятницю з 10 до 14.
Обслуговування проводиться також у віддаленому режимі:
-
Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)
-
Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)
-
Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на ознаки плагіату)
|
28.06.24
|
«150 років від дня народження Євгена Леонідовича Буницького»
|
28.06.24
|
Вітаємо всіх із державним святом – Днем Конституції України!
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят – День Конституції. Основний Закон країни був ухвалений у 1996 р., що закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина.
Науковою бібліотекою ОНУ імені І.І. Мечникова організовано стендову книжкову «Його величність – Закон: до Дня Конституції України». Огляд починається з праць, що прослідковують суспільно-політичну думку Київської Русі, Гетьманщини, доби Української революції 1917–1921 рр., події 1996 р., закінчуючи останніми роками.
 
 
|
03.06.24
|
«Варнеке Борис Васильович – філолог-латиніст, історик театру: до 150-річчя від дня народження»
|
29.05.24
|
САНІТАРНИЙ ДЕНЬ
30 травня 2024 р.
|
13.05.24
|
«Панас Мирний (1849–1920): до 175-річчя від дня народження українського прозаїка та драматурга»
|
01.05.24
|
«ЖАБОРЮК АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ (1924–2021): 100 років з дня народження»
|
|
XXIV Гамовська міжнародна астрономічна конференція «Астрономія та не тільки: астрофізика, космологія та гравітація, астрофізика елементарних частинок, радіоастрономія, астробіологія та генетика» присвячена:
-
120-річчя від дня народження видатного вченого Георгія Гамова;
-
30 років від початку Гамовської конференції в Одесі
|
|
«Університетська Шекспіріада»
|
22.04.2024
|
«Прижиттєві видання праць Іммануїла Канта в університетській бібліотеці: до 300-річчя від дня народження великого німецького мислителя»
|
10.04.24
|
«Сьогодні Одеса святкує 80-ту річниця визволення від німецько-фашистських загарбників. Це одна з найславетніших дат в історії міста, найдорожчий у серці кожного одесита. Ми не перестаємо захоплюватися мужністю, стійкістю і силою духу людей, які пішли на фронт, воювали у партизанських і підпільних загонах, працювали в тилу. Отож не забуваємо ті трагічні події та шануємо подвиг жителів міста»
   
|
20.03.24
|
«Ріки незмінно течуть додому»
|
13.03.24
|
Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
З 16 до 24 березня Український інститут книги проведе всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», що охоплює Всесвітній день поезії, який відзначають 21 березня.
|
04.03.24
|
«ГЕОРГІЙ АНТОНОВИЧ ГАМОВ: зіркові висоти видатного фізика та астрофізика»
|
01.03.24
|
«Федір Євстафійович Петрунь: український історик, географ, краєзнавець та бібліограф (до 130-ї річниці від дня народження)»
|
01.03.24
|
З 4 березня 2024 року Наукова бібліотека працює
з понеділка по п’ятницю з 10 до 16.
Обслуговування проводиться також у віддаленому режимі:
-
Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)
-
Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)
-
Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на ознаки плагіату)
|
20.02.24
|
19 лютого 2024 р. співробітники Наукової бібліотеки ОНУ відвідали презентацію другого тому науково-популярної книги «10 розмов про історію України (від Данила Галицького до гетьмана Мазепи)», яка відбулася у Бібліотеці Університету Ушинського. Видання присвячене одному з найбільш актуальних питань сучасної України – висвітленню історії нашої держави. Автори – професор кафедри історії України, ректор Університету Ушинського Андрій КРАСНОЖОН та директор, головний редактор видавництва «Фоліо» Олександр КРАСОВИЦЬКИЙ – розмірковують над питаннями формування справжньої політичної нації.
Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова отримала примірник цієї книги, а також екземпляр видання «Археология, история и политика в Транснистрии 1941–1944 гг.», автором якого є Р.-А. Драгоман, за участю А. В. Красножона та К. І. Николає.
   
|
22.01.24
|
«РАЗОМ З ВЛАСНОЇ ВОЛІ: до Дня Соборності України»
|
16.01.24
|
«Феліція-Доротея Атлас: дослідниця історії Одеси»
|
 10.01.24
|
ЗАГОРОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ: до 175-річчя від дня народження
|
08.01.24
|
З 1 січня 2024 р. наказом ректора Суровцева Олена Володимирівна призначена на посаду виконуючого обов’язки директора Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова.
О. В. Суровцева працює в Науковій бібліотеці з 1986 р. Перша посада бібліотекар. У 1994 р. була призначена на посаду завідувачки сектором, згодом – завідувачки науково-методичного відділу, який очолювала 11 років. У 2010 р. була призначена заступником директора НБ із загальних питань.
Колектив бібліотеки щиро вітає Олену Володимирівну з цим призначенням. Ми цінуємо Вас за видатні особисті та професійні якості та бажаємо успіхів, плідної праці та благополуччя!
|
01.01.24
|
З НОВИМ РОКОМ!
Наукова бібліотека працює з понеділка по п*ятницю з 10 до 14.
Обслуговування проводиться також у віддаленому режимі:
-
Відділ комплектування фондів komplekt@onu.edu.ua (питання щодо передачі видань)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу lib_analitic@onu.edu.ua (аналітичні, наукометричні довідки)
-
Відділ інформаційно-аналітичного моніторингу dspace@onu.edu.ua (отримання повних текстів публікацій та видань для Репозитарію чи електронної бібліотеки)
-
Інформаційно-бібліографічний відділ lib_bibliograf@onu.edu.ua (присвоєння індексів УДК, складання списків літератури, бібліографічні довідки, консультації щодо оформлення видань)
-
Відділ Інформаційних технологій antiplagiat@onu.edu.ua (перевірка на плагіат)
|
АРХІВ
|
|
Цьогоріч ми відзначаємо 210-річчя Миколи Васильовича Гоголя – один з найцікавіших письменників вітчизняної та світової літератури. Його творчість завжди привертала увагу дослідників і простих читачів, а також надихала композиторів і художників. З цієї нагоди Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова презентує віртуальну виставку рідкісних прижиттєвих видань, які є частиною університетської «Гоголіани».
