Author Archives: admin

Справжній математик: до 150-річчя з дня народження І. Ю. Тимченка

До ключових постатей української національної еліти належить математик Іван Юрійович Тимченко (1863-1939). Випускник Новоросійського університету, І. Ю. Тимченко віддав йому більше 50 років своєї плодотворної діяльності, був видним ученим та прекрасним педагогом. За часів Новоросійського університету І. Ю. Тимченко обраний був професором на кафедрі чистої математики, в Одеському університеті до 1938 р. очолював фізико-математичний факультет. Вчений був автором змістовних праць у галузі історичної математики та теорії аналітичних функцій. Він був не тільки тонким та глибоким знавцем історії математичної науки, але й справжнім математиком, який володів різнобічною та ґрунтовною ерудицією. І. Ю. Тимченко приймав участь в діяльності Математичного відділення Новоросійського товариства природознавців. Він був одним із засновників та організаторів Одеського політехнічного інституту, після відкриття якого спочатку працював там проректором, згодом – ректором. І. Ю. Тимченко займався редакторською діяльністю, був популяризатором математичних знань. Вчений любив книгу, займався зібранням рідкісних та коштовних книг, володів унікальною книжковою колекцією.

На виставці представлені матеріали, що розкривають багатогранну діяльність вченого: наукову, викладацьку, редакційну, перекладацьку, організаторську, адміністративну. Окремий блок складають видання з приватної бібліотеки науковця, яка сьогодні зберігається у фондах Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова.

Тимченко И. Ю. Исследование ошибок делений меридионального круга Одесской астрономической обсерватории / И. Ю. Тимченко // Зап. Имп. Новорос. ун-та. – Одесса, 1883. – Т. 36. – С. 67-72.     41/25

Тимченко И. Ю. Определение азимута Покровской церкви на Одесской астрономической обсерватории / И. Ю. Тимченко. – Одесса : тип. Одес. вест., 1886. – С. 1-11.     123/155

І. Ю. Тимченко почав займатися науковою діяльністю ще у студентські роки. Цікавився астрономією. До цього періоду відноситься праця «Дослідження помилок ділень меридіонального кола …». Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету з золотою медаллю за роботу «Визначення азимута Покровської церкви…», що була опублікована у «Записках Імператорського Новоросійського університету» (1886, т. 44), и в цьому ж році вийшла окремою книгою.

 Тимченко И. Основания теории аналитических функций / И. Тимченко // Зап. мат. отд-ния Новорос. о-ва естествоиспытателей. – Одесса, 1892. – Т. 12. – 256, I-III с. ; 1899. – Т. 16. – 472 с. ; Т. 19. – 656, I-IV с.      41/18

Тимченко И. Основания теории аналитических функций / И. Тимченко. – Одесса : тип. А. Шульце, 1892. – 256, I-IV с.  108/637

Тимченко И. Основания теории аналитических функций. Ч. 1 : Исторические сведения о развитии понятий и методов, лежащих в основании теории аналитических функций / И. Тимченко. – Одесса : тип. А. Шульце, 1899. – 655 с., I-III.      108/632

Слешинский И. В. Отзыв о сочинении магистранда И. Ю. Тимченка / И. В. Слешинский // Зап. Имп. Новорос. ун-та. – Одесса, 1900. – Т. 79. – С. 27-32 (Ч. офиц.). – Отзыв на соч. : Тимченко И. Ю. Основания теории аналитических функций. Ч. 1 / И. Ю. Тимченко. – Одесса : тип. А. Шульце, 1899. – Т. 1. – 655 с., С. I-III.  41/24

І. Ю. Тимченко у 1899 р. захистив дисертацію «Підстави теорії аналітичних функцій» у Новоросійському університеті на ступінь магістра чистої математики. Праця присвячена історії математики, включає аналіз формування теорії функцій від вчених Древньої Греції до ХVIII ст. Ця робота складала частину задуманої їм великої праці «Підстави теорії аналітичних функцій …», але друга частина книги так і не була опублікована. Вперше ця праця частково була надрукована у 1892 р. у «Записках Математичного відділення Новоросійського товариства природознавців».  У цьому ж році вона вийшла окремою книгою, примірник якої зберігається у фондах НБ ОНУ імені І. І. Мечникова з дарчим підписом «Семену Петровичу Ярошенко». Дві наступні частини були надруковані тільки у 1899 р. І в цьому ж році  вийшов повний текст магістерської дисертації вченого. Профессор І. В. Слешинський у відгуку про цю працю І. Ю. Тимченко зазначає, що «автор розділяє історію математики на 10 періодів і з великого історичного матеріалу відбирає найважливіші факти, що відносяться до розвитку методів та понять, що лежать в основі теорії функцій». В цілому, І. В. Слешинський високо оцінює працю, підкреслюючи, що вона може стати фундаментом для самостійних досліджень в області аналізу.

 

Тимченко И. Ю. Введение в аналитическую геометрию / И. Ю. Тимченко. – [Б. м., б. г.]. – 120 с. – Литогр.     б/32403

Тимченко И. Ю. Записки по сферической тригонометрии, изданные для студентов Новороссийского университета : курс лекций / И. Ю. Тимченко, С. Шатуновский. – Одесса : типо-литогр. «Славянская», 1919. – 34 с. – С прил. черт.    106/2265

 У Новоросійському університеті у різні роки на посаді приват-доцента, а згодом і професора чистої математики, І. Ю. Тимченко викладав обов’язкові курси: вищу алгебру, інтегрування диференціальних рівнянь, теорію ймовірності та основний курс аналітичної геометрії. У фондах Наукової бібліотеки знаходяться праці, що являють собою курси лекцій, автором яких є І. Ю. Тимченко. «Записки з сферичноїй тригонометрії…» – курс лекцій, який І. Ю. Тимченко читав разом з С. О. Шатуновським. Бібліографічне раритетне видання «Введення в аналітичну геометрію» представляє собою конспект лекцій, написаних власноруч, згодом виданий способом літографії.

 Вчений проявив себе у редакційній діяльності. Він працював одним з редакторів одеських наукових журналів: «Ученые записки высшей школы г. Одессы» (1921-1922), «Журнал науково-дослідницьких катедр [кафедр] Одеси» (1923-1924), входив до редакційної колегії «Труди ОДУ. Серія: Математика». Відповідно у цих виданнях публікувалися статті вченого.

 Гейберг И. Новое сочинение Архимеда : послание Архимеда к Эратосфену о некоторых теоремах механики / И. Гейберг; пер. с нем. под ред. «Вестн. опыт. физики и элементар. математики» ; предисл. И. Ю. Тимченко. – Одесса : Mathesis, 1909. – С. V-XV.  104/3584

Журден Ф. Природа математики / Ф. Журден ; пер. с англ. А. А. Мочульский ; под ред. И. Ю. Тимченко. – Одесса, 1923. – 177 с.  104/234

Кэджори Ф. История элементарной математики / Ф. Кэджори ; пер. с англ.  под ред. И. Тимченко. – Одесса : Mathesis, 1910. – 368 с.  110/157

Кэджори Ф. История элементарной математики : с указаниями на методы преподавания / Ф. Кэджори ; пер. с анг. под ред., с примеч. и прибавлениями И. Ю. Тимченка. – 2-е изд., испр. и доп. – Одесса : Mathesis, 1917. – 478 с.  104/1520

Меннхен Ф. Некоторые тайны артистов-вычислителей / Ф. Меннхен ; пер. с нем. 2-го изд. Е. Н. Лейненберга ; под. ред. И. Ю. Тимченко. – Одесса : Mathesis, 1923. – 84 с.  104/3635

Эддингтон А. С. Теория относительности и ее влияние на научную мысль : речь, чит. 22 мая 1922 г. / А. С. Эддингтон ; пер. с анг. М. З. Кайнер ; под ред. И. Ю. Тимченко. – Одесса : Mathesis, 1923. – 56 с.  93/1545

 І. Ю. Тимченко був залучений до роботи в одеському видавництві «Mathesis» (1904-1925), що спеціалізувалося на виданні книг з природничих наук, переважно з  математики та фізики. До роботи у видавництві були причетні і інші вчені Новоросійського університету. Саме в цьому видавництві були видані «Історія елементарної математики» Ф. Кэджори, де містяться 17 додатків редактора перекладу І. Ю. Тимченко, «Природа математики» Ф. Журдена, «Деякі таємниці артистів- обчислювачів» Ф. Меннхена, «Теорія відносності та її вплив на наукову думку» А. Эддингтона, переклад яких був зроблений під редакцією і з примітками  І. Ю. Тимченко. Працюючи над перекладами цих праць він користувався першоджерелами, що свідчить про обізнаність в літературі з історії математики. Не можна не згадати про вступну статтю І. Ю. Тимченко до «Нового твору Архімеда», де вчений робить аналіз методу Архімеда та його праць.

Тимченко И. Ю. Отчет о работах, исполненных в 1913 г. учениками и посторонними лицами на письменных выпускных испытаниях по математике при мужских гимназиях Одесского ученого округа / И. Ю. Тимченко. – Одесса : «Славянская» тип. Е. Хрисогелос, 1916. – 68 с.  15/6239

Отчет о состоянии и деятельности Императорского Новороссийского университета за 1914 / сост. И. Тимченко. – Одесса : тип. Техник, 1915. – 402 c. – Из содерж.: Тимченко И. Ю. Императорский Новороссийский университет и война 1914-1915 гг. / И. Ю. Тимченко. – С. 1-39. 41/42

 Викладачі Новоросійського університету займалися координацією роботи середніх навчальних закладів м. Одеси. І. Ю. Тимченко було доручено проаналізувати письмові випускні роботи з математики у чоловічих гімназіях Одеського учбового округу. У звіті «Про роботи, виконані […]  при чоловічих гімназіях Одеського..» він подає умови задач, запропонованих на іспитах у гімназіях Одеського навчального округу у 1913 р. з алгебри, геометрії, арифметики, аналізуючи та супроводжуючи їх рекомендаціями та зауваженнями.

У 1914 р. І. Ю. Тимченко було доручено скласти «Звіт про стан та діяльність Імператорського Новоросійського університету за 1914 г.», який вирізнявся своєю правильною структурою. Крім статистичних даних, обов’язкових у даному виданні, автор склав статтю про Імператорський Новоросійський університет під час війни у 1914-1915 рр.

Література про життя та діяльність І. Ю. Тимченка

Белозеров С. Е. О некоторых вопросах истории теории аналитических функций / С. Е. Белозеров // Труды Института истории естествознания и техники. – М., 1956. – Т. 15 : История физико-математических наук. – С. 169-205.  125/1385

Гроссман Л. Математическая Одесса / Л. Гроссман. – Одесса : Optimum, 2011. – Кн. 1. – 129 с.  104/4716

Тимченко Іван Юрійович // Вчені вузів Одеси : біобібліогр. довід. / упоряд. І. Е. Рікун. – Одеса, 1995. – Вип. 1 : Природничі науки, 1865-1945, ч. 2 : Математики. Механіки. – С. 117-120.     57/2428

Тимченко Иван Юрьевич – ректор Одесского политехнического института (1919-1920), професор // История Одесского политехнического в очерках / авт.-упоряд. : Ю. С. Денисов, В. И. Бондар ; под ред. В. П. Малахова. – Одесса : ОГПУ, Астропринт, 2000. – С. 16-20.  115/7594

Шепельська І. В. Тимченко Іван Юрійович / І. В. Шепельська // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. слов. – Вид. 2-е, доп. – Одеса, 2005. – Т. 4. – С. 222-225. 15/10452

Циммерман В. А. Отзыв о трудах приват-доцента И. Ю. Тимченко / В. А. Циммерман // Зап. Императ. Новорос. ун-та – Одесса, 1914. – Вып. 6. – С. 27-32 (Офиц. отд.). 41/24

Розкриття основних етапів життєвого та творчого шляху І. Ю. Тимченко та спроби оцінити значущість його внеску у розвиток математичної науки з позиції сьогодення відбито у великій кількості робіт. В працях аналізується наукова й педагогічна діяльність. Найбільш продуктивно займався професор під час викладання в Новоросійському університеті, а також і в Політехнічному. І. Ю. Тимченко був одним із перших, хто використовував при викладанні теоретичних курсів приклади з теоретичної математики, а також розробив методику викладання математики в школі. Видатний історик математики був продовжувачем наукової школи І. В. Слешинського. Науковець відігравав значну роль в організації радянської вищої школи в Одесі – заснував першу в Одесі кафедру історії і методики математики, був одним з організаторів Одеського політехнічного інституту у місті. Життя та наукова діяльність видатних українських вчених-математиків почесне місце серед яких по праву належить І. Ю. Тимченку, заслуговують на ретельне вивчення з метою творчої реалізації елементів вітчизняної наукової спадщини в організації математичної підготовки сучасної молоді.

Фонди Наукової бібліотеки ОНУ дозволяють розкрити ще один важливий бік наукової діяльності І. Ю. Тимченка, пов’язаний з його книжковим зібранням. Професійна діяльність математика й університетського викладача визначила склад і характер особистої бібліотеки вченого. Її формування почалося в ході закордонних відряджень в 1890-1904 рр., здійснених Іваном Юрійовичем ще на посаді приват-доцента. У результаті було укладено чудове зібрання видань праць з математики, фізики та інших наук, до складу якого входили стародруки, у тому числі – інкунабули та палеотипи. У 1917 р. І. Ю. Тимченко став завідувати Математичним кабінетом при Фізико-математичному факультеті – допоміжному навчальному підрозділі Новоросійського університету, який закономірно став допоміжною установою Інституту народної освіти в Одесі – навчального закладу – правонаступника Імператорського Новоросійського університету. Згідно власницьких записів і штампів, наступним місцем зберігання книг став Математичний кабінет Одеського Фізико-хіміко-математичного інституту, утвореного в 1930 р. на базі факультету професійної освіти Інституту народної освіти. Навчальна бібліотека кабінету стала місцем зберігання особистого книжкового зібрання І. Ю. Тимченка.

Після відновлення Університету в 1933 р. бібліотека Кабінету стала невід’ємною частиною фізико-математичного факультету. На початку1980-х рр. література з цього підрозділу влилася основні книжкові фонди університетської бібліотеки, а стародруки поповнили фонд відділу рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки ОНУ.

Майже на всіх книгах Івана Юрійовича міститься його рукописний екслібрис і/або відбиті на корінці ініціали власника (J. T.), а також штамп Математичного кабинету Одеського Фізико-хіміко-математичного інституту (1-2). Результати вивчення італійської частини колекції знайшли відображення в низці статей. Після завершення опису книг планується публікація друкованого каталогу цього невеликого, але винятково цінного зібрання.

Високу історико-культурну цінність мають інкунабули з колекції І. Ю. Тимченка, що становлять бібліографічну рідкість.

Трактат відомого англійського філософа, математика, логіка, знаного представника нового на той час наукового напрямку калькуляторів Оксфорда з Мертон-коледжа Річарда Суїсета (XIV ст.) «Досвідченнішого доктора англійця Суїсета Книга калькуляцій…»– своєрідний довідник точних наук XIV століття (3). У колекції І. Ю. Тимченка представлено перше видання праці (Падуя, 1477).

Колекція містить працю одного з найбільш відомих французьких вчених XIV ст. Никола Орема, або Миколая Орезмського (бл. 1320–1382), представника паризької школи калькуляторів – «Трактат про протяжність форм пана високоповажного доктора магістра Ніколауса Оресма…» (Падуя, 1486) (4-5). Праці цього французького філософа, натурфілософа, математика, астронома, теолога вплинули на Миколая Кузанського, Коперника, Галілея і Декарта.

Особливе місце в цій дорогоцінної добірці займає твір італійського математика Луки Пачолі (1445-1515) «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відносини» (Венеція, 20.11.1494). Діяльність Л. Пачолі протягом усього життя була пов’язана з викладанням математики в університетах Мілана (1496-1499), Флоренції (1499-1501), Болоньї (1501-1502), Риму (1514 р.), публічними лекціями у Венеції (1508 р.) і духовною службою. Важливою подією в його житті виявилася зустріч, подальша дружба і співпраця з Леонардо да Вінчі. Співпраця двох непересічних людей принесла свої плоди: Леонардо да Вінчі виступив у ролі автора ілюстрацій для його трактату «Про Божественні пропорції». Історики економічної науки називають трактат «Сума арифметики …» першим вченим посібником з бухгалтерського обліку. Пачолі зумів вивчити практичний досвід торговельних операцій квітучої Яснійшої республіки Венеції і сформулювати основні принципи подвійної бухгалтерії, якими ось уже близько п’ятиста років користуються фінансисти провідних країн Європи та Америки. Це справжня енциклопедія з математичних наук: алгебри, геометрії, бухгалтерського обліку. Так, саме Л. Пачолі зафіксував і дав раціональне обґрунтування факту використання арабських цифр в торговельних операціях свого часу. Тут зафіксовано «живу» мову жестів венеціанських купців кінця XV ст.: була складена таблиця із зображеннями рук, де кожен жест позначав певну цифру (6).

Значну наукову цінність має збірник математичних трактатів середньовічних учених, опублікований у Венеції у 1505 р., що містить праці Річарда Суїсета, Николи Орема, італійського математика Бассіана Політі (?-бл. 1510), англійського філософа, богослова та математика, архієпископа Кентерберійського Томаса (Фоми) Брадвардіна (1290-1349), італійського астролога і натурфілософа Блазія Пармського (Бьяджо Пелікані) (бл. 1345-1416) (7).

Помітний інтерес має трактат Томаса Брадвардіна «Про теоретичну геометрію», у якому розглянуті зірчасті багатокутники, ізопериметричні властивості багатокутників, кола та кулі. Праця, що написана близько 1325 р., представлена у колекції паризьким виданням 1511 р. (8-9)

Примірник сплетений разом з найстаршою книжкою, яка зберігається у фондах бібліотеки Одеського національного університету – трактатом відомого юриста, знавця канонічного і цивільного права Йоганна Андреа «Про дерева кровного споріднення, близькості, а також про спорідненість духовну», виданий в Нюрнберзі Фрідріхом Крейснером не пізніше 1476 р. (10-11)

Книга автора численних трактатів з філософії, медицини, математики, механіки, астрономії Джироламо Кардано (1501-1576) «Нова праця про обчислення пропорцій руху, ваги, звуку та інших речей … », видана в Базелі в 1570 р., присвячена механіці (12). В ній Дж. Кардано описав свій винахід – вал (механізм, що дозволяє передавати рух обертання до інших вузлів механізму), названий за ім’ям свого творця – «карданний вал». Знаменитий математик успішно реалізував свою ідею на прикладі пристрою механізму карет іспанського короля Карла V.

Представлена добірка книг говорить про виключно глибоку обізнаність власника історії математики. Серед інших авторів математичних трактатів з книжкової колекції І. Ю. Тимченка – найвизначніші представники вчених кіл як Середньовіччя і Відродження, так і Нового часу: засновник методу рішення неповного кубічного рівняння Сціпіон дель Ферро; математик, механік, балістик, топограф Нікколо Тарталья (справжнє ім’я Фонтана); учень Дж. Кардано, засновник методу рішення рівнянь четвертого ступеня Луїджі Феррарі; математик, інженер-гідравлік Рафаель Бомбеллі; теоретик математичного аналізу Бонавентура Кавальєрі, філософ-гуманіст, логік і математик П’єр де ла Раме (Рамус); знаменитий математик Франсуа Вієт; філософ, математик, механік, фізик і фізіолог, творець аналітичної геометрії і сучасної алгебраїчної символіки Рене Декарт; Леонард Ейлер, філософ Томас Гоббс; один з творців класичної фізики, математик, механік і астроном Ісаак Ньютон; провідний німецький філософ, логік, математик, фізик Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц; нідерландській фізик, механік, математик, астроном, автор хвильової теорії світла, праць з оптики і теорії ймовірності Крістіан Гюйгенс та ін. Ця плеяда авторів зробила величезний внесок у розвиток математичних знань.

Відомий дослідник іхтіофауни: до 100-річчя з дня народження Ф. С. Замбриборща

Виставка присвячена Федору Сергіойвичу Замбриборщу (1913–1998)  відомому гідробіологу, доктору біологічних наук, професору Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Випускник ОДУ, він майже 65 років свого життя пов’язав з рідним університетом. В різні роки він керував кафедрою зоології та гідробіології, потім кафедрою гідробіології та загальної екології, був  заступником декана та деканом біологічного факультету. В університеті Ф. С. Замбриборщ очолював комплексні дослідження з гідробіології, фітозоопланктона та іхтіопланктона в різних районах північно-західної частини Чорного моря. Дослідження під його керівництвом проводились одночасно за темами: порівняльна характеристика біологічної структури і продуктивності лиманів, заток північно-західній частині Чорного моря (1966–1970); біологічні основи відтворення раціонального використання та охорони рибних та інших ресурсів пониззя річок, приморських водойм і північно-західній частині Чорного моря (1971–1975); біологічні індикатори антропогенного забруднення, охорона та шляхи підвищення продуктивності прибережних біоценозів і розробка основ їх стійкого функціонування (1981–1986).

Завдяки Ф. С. Замбриборщу виник новий напрям в науці, пов’язаний з експериментальними дослідженнями водної токсикології. Ф. С. Замбриборщ був одним з ініціаторів проведення на кафедрі Всесоюзної наукової конференції «Перспективи розвитку рибного господарства на Чорному морі». Ф. С.  Замбриборщ  особисто або з співавторами надрукував близько 110 робіт. В експозиції представлені роботи, які висвітлюють внесок ученого у розвиток гідробіологічної науки.

Замбриборщ Ф. С. Рыбы низовьев рек и приморских водоемов северо-западной части Черного моря и условия их существования : автореф. дис… д-ра биол. наук / Ф. С. Замбриборщ. – Одесса, 1965. – 46 с.   Реф/33442

Докторська дисертація була захищена автором у січні 1966 р. В ній розглядається екологічний фон і розподілення іхтіофауністичних комплексів, а також і морфологія, біологія та промисли цінних або найбільш масових видових риб північно-західної частини Чорного моря.

До наукових інтересів вченого можна віднести дослідження особливості деяких систем організму та морфологічні схожості та відмінності риб північно-західної частини Чорного моря. Розглянуто вплив спадковості та екологічних чинників на утворення внутрішньо популяційних форм.

Замбриборщ Ф. С. Про час появи молодої кефалі та про видовий її склад біля берегів північно-західної частини Чорного моря / Ф. С. Замбриборщ. – [Одеса], 1949. – С. 75-78. – Отд. отт. из «Пр. Одес. держ. ун-ту ім. І. І. Мечникова» (т. 4).  130/3077

 Замбриборщ Ф. С. Морфологические различия молоди черноморских кефалей / Ф. С. Замбриборщ. – [Одеса], 1950. – С. 23-32. – Отд. отт. из «Пр. Одес. держ. ун-ту ім. І. І. Мечникова» (т. 3, вып. 3).       130/3076

Замбриборщ Ф. С. О морфологическом сходстве близких видов скумбрии и биологических различиях в пределах вида Scomber Scombrus L. / Ф. С. Замбриборщ.  –  [Одеса], 1955. – С. 861-868. – Отд. отт. из «Зоол. журн.» (т. 34, вып. 4).      130/3074

Замбриборщ Ф. С. Приспособительные черты глотки толстолобика Hypophthalmichthys molitrix (val.) к питанию фитопланктоном / Ф. С. Замбриборщ. –  [Одеса], 1955. – С. 376-379. – Отд. отт. из «Докл. Акад. наук СССР» (т. 105, № 2). 130/3070

Замбриборщ Ф. С. Материалы по морфологической изменчивости некоторых рыб северо-западной части Черного моря. –  [Одеса], 1955. – С. 197-208. – Отд. отт. из «Тр. Одес. гос. ун-та. Сер. биол. наук» (т. 145).      130/2819

 

У деяких роботах Ф. С. Замбриборща  висвітлюється становлення та розвиток морфологічних досліджень тварин в Одеському (Новоросійському) університеті. Автор виділяє три періоди: порівняльно-ембріологічний (О. Ковалевський, В. Заленський), порівняльно-анатомо-гістологічний (Д. Третяков, В. Гурська) та еколого-морфологічний (І. Пузанов, Т. Богачик).

Замбриборщ Ф. С. Роль вчених Одеського (Новоросійського) університету в розвитку морфології тварин / Ф. С. Замбриборщ // Ювілейна наукова сесія, присвячена 100-річчю Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (18-19 трав. 1965 р.). Біол. та хім. науки : тези доп. – Одеса, 1965. – С. 11-13.    216/1242

Замбриборщ Ф. С. Кефальные хозяйства Измаильской области и пути увеличения их рыбопродуктивности / Ф. С. Замбриборщ. – [Одеса],  [1952]. – С. 85-105. –  Отд. отт. из «Материалы по гидробиологии и рыболовству лиманов северо-западного Причерноморья  : сб. науч. ст.» (вып. 2).      130/3071

Ф. С. Замбриборщ у своїх роботах намагався дослідити історію вивчення лиманів Бессарабії, розглядав питання підвищення рибопродуктивності кефальних господарств Ізмаїльської області. Аналізуючи вікові та вагові зміни, харчування, умови росту кефалі в лиманах, вчений робить висновки, що можна збільшити видобуток кефалі до довоєнних уловів. При цьому пропонував використовувати метод активної пересадки риб з моря до лиманів.

 Замбриборщ Ф. С. Про «солонуватоводність» північно-західної частини Чорного моря та риб, що її населюють / Ф. С. Замбриборщ // Тези доповідей  республіканської конференції Всесоюзного гідробіологічного товариства. – К., 1964. – С. 11-12.      131/3664

У доповідях на  конференціях  Замбриборщ Ф. С. доводив, що північна-західна частина Чорного моря, яка вважається солонуватоводною, більшу частину року є летальною для прісноводних та неприємною для деяких солонуватоводних риб, та що різні температури та солоність ділянок моря не сприяє адаптації багатьох видів. Вчений перераховував ті види риб, що змогли пристосуватись до існуючих умов.

Замбриборщ Ф. С. Изменение фаунистических комплексов на границе река-море / Ф. С. Замбриборщ // 4-я межвуз. зоогеогр. конф. (26-30 сент. 1966 г.) : тез. докл. / под ред. Ф. С. Замбриборща, Л. Ф. Назаренко.  – Одесса, 1966. – С. 102-103.    129/1882

 Продовжуючи вивчення фауни дельти Дунаю, що відрізняється солонуватоводністю та високою динамікою гідробіологічного режиму, Ф. С. Замбриборщ встановив, що солоність та температура води визначають, у великій мірі, склад іхтіофауни приморських водойм.

Замбриборщ Ф. С. К систематике бычков Черного и Азовского морей / Ф. С. Замбриборщ // Вестн. зоологии. – 1968. –  № 1. –  С. 37-44.      130-а/362

 На основі проведених досліджень вченим була розроблена систематика бичків (Gobiidae) в Чорному та Азовському морях та створена нова таблиця, що охоплює 24 види цих представників іхтіофауни.

Замбриборщ Ф. С. Уродства как тест ненормального состояния рыб шельфовой зоны / Ф. С. Замбриборщ, С. Е. Дятлов // 2-я Всесоюз. конф. по биологии шельфа (Севастополь, 1978 г.) : тез. докл. – Киев, 1978. – Ч. 2 : Вопросы прикладной и региональной экологии шельфа. – С. 46-47.    131/8660

 Аналіз критичного екологічного стану шельфових вод дав можливість автору написати роботу, присвячену дослідженню риб з вадами розвитку та причинам, які  сприяють  вродженню цих дефектів. Ф. С. Замбриборщ при дослідженні Чорного моря та Тилігульського лиману робить припущення про механізми морфологічних змін. Забруднення та постійна дія концентрацій токсинів порушує нормальний розвиток риб. Найбільш яскраво це відображають вади розвитку ембріонів.

 

Ф. С.  Замбриборщ був членом Наукової ради АН СРСР з проблем гідробіології, іхтіології і використання біологічних ресурсів водойм, членом Іхтіологічної комісії Мінрибгоспу СРСР, Міжвідомчої ради Мінрибгоспу і Мінвузу, пленуму Всесоюзного морського біологічного товариства АН СРСР, біосферної секції Південного наукового центру та керівником методологічного семінару співробітників біологічного факультету. Найважливіші праці, які містять в собі результати комплексних гідробіологічних досліджень другої половини 60-х – першої половини 70-х рр. ХХ ст., увійшли у виробництво. Праці цього періоду присвячені дослідженню північно-західної частини Чорного моря, зокрема дельти Дунаю. Вони доповнюють відомості про склад  і структуру біоценозів Чорного моря, його  рибопродуктивність у придунайському районі. Автором висунута ідея побудови дунайського осетриного заводу. Вчений цікавився у своїх дослідженнях гідробіологічним режимом заток північно-західної частини Чорного моря у зв’язку з антропогенним впливом на них.

 

Замбриборщ Ф. С. Гидробиологии приустьевого взморья Дуная / Ф. С. Замбриборщ, М. А. Винникова, Л. В. Воробьева и др. // 11-я конференция по Дунаю СССР (сент. 1967 г.) : тез. докл. – Киев, 1967. – С. 70-72.       131/4586

Замбриборщ Ф. С. Сравнительные исследования донных биоценозов приустьевых и смежных с ними акваторий северо-западной части Черного моря / Ф. С. Замбриборщ, С. Б. Гринбарт, М. М. Джуртубаев // Материалы Всесоюз. симпозиума по изученности Черного и Средиземного морей, использования и охране их ресурсов (Севастополь, окт. 1973 г.). – Киев, 1973. – Ч. 3 : Биологическая продуктивность и пути ее рационального использования. – С. 40-46.         131/6618

Замбриборщ Ф. С. Современное состояние запасов осетровых и перспективы их воспроизводства в северо-западной части Черного моря / Ф. С. Замбриборщ, М. М. Кирилюк  // Там само. – С. 47-51.       131/6618

Замбриборщ Ф. С. Исследование ската личинок сельди в низовье Дуная и распределение их на взморье / Ф. С. Замбрибощ, Нгуен Тан Чинь  // Там само. – С. 52-57.           131/6618

Замбриборщ Ф. С. Влияние низких концентраций хлорофоса на плодовитость гуппи – Lebistes Reticulatus Peters / Ф. С. Замбриборщ, С. Е. Дятлов // Гидробиол. журн. – 1981. – Т. 17. – С. 70-74.       132/1439

Замбриборщ Ф. С. Влияние свала грунта в море на донные биоценозы / Ф. С. Замбриборщ, А. В. Чернявский, О. Л. Соловьева // Гидробиол. журн. – 1982. – Т. 18, № 1. – С. 29-36.      132/1439

Ф. С.  Замбриборщ проводив велику наукову роботу, пов’язану з рибними господарствами причорноморських лиманів, річок та придунайських водоймищ. У працях, присвячених лиманам північного Причорномор’я, вчений надає данні про динаміку іхтіофауни, улову та рибопродуктивності Дніпровсько-Бугського та Дністровського (Березанського, Тилігульського лиманів) лимано-гирлових комплексів. Гідробіологічні дослідження Ф. С. Замбриборща стосувалися характеристики продуктивності лиманів та річок північно-західної частини Чорного моря. А також раціонального використання та охорони рибних та інших ресурсів водоймищ, перспективи розвитку рибогосподарської діяльності.

Замбриборщ Ф. С. Состояние запасов основных промысловых рыб дельты Днестра и Днестровского лимана и пути их воспроизводства / Ф. С. Замбриборщ. – [Б. м., 1953]. – С. 103-135. – Отд. отт. из «Материалы по гидробиологии и рыболовству лиманов северо-западного Причерноморья  : сб. науч. ст.» (вып. 2).             130/3073

 Замбриборщ Ф. С. Сравнительные исследования размерного, возрастного состава и роста рыб низовьев рек и лиманов северо-западной части Черного моря / Ф. С. Замбриборщ // Вопросы гидробиологии : тез. докл.  І  съезда  Всесоюз. гидробиол. о-ва (1-6 февр. 1965 г.). –   М. , 1965. – С. 164.        131/3669

Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья : географические основы хозяйственного освоения. – Л. : Наука, 1988. – 303 с.      102/5975

 Замбриборщ Ф. С. Ихтиофауна лиманов и их рыбохозяйственное использование / Ф. С. Замбриборщ // Лиманы Северного Причерноморья / отв.  ред. Миронов О. Г. – К., 1990. – С. 170-185.      102/6321

За час роботи в університеті на кафедрі гідробіології Ф. С. Замбриборщ читав курси лекцій, зокрема гістології, загальної іхтіології і систематики, екології і біології риб та ін. Для кращого засвоєння студентами матеріалу, видавав методичні посібники.

Замбриборщ Ф. С. Систематика, экология и хозяйственное значение рыбообразных, хрящевых и низших костяных рыб : метод. указ. по изучению частной ихтиологии / Ф. С. Замбриборщ ; отв. ред. В.  Д. Севастьянов. –  Одесса : ОГУ, 1987. – 40 с.       129/6408

Одним із напрямів наукової діяльності Ф. С. Замбриборща було написання біографічних праць та спогадів про видатних вчених ОНУ, зокрема про своїх вчителів та наставників: С. М. Моріна, О. О. Браунера та Д. К. Третьякова, які визначили його шлях на науковій ниві. Крім того у своїх працях автор аналізував спогади своїх учителів про видатного вченого біолога та ембріолога професора О. О. Ковалевського.

Замбриборщ Ф. С. Из воспоминаний об А. О. Ковалевском  С. М. Морина и Д. К. Третьякова / Ф. С. Замбриборщ // Одесская областная научная конференция, посвященная 150-летию со дня рождения А. О. Ковалевского (10-12 мая 1990 г.) : тез. докл. – Одесса, 1990. – С. 16-18.        129/6841

Замбриборщ Ф. С. Воспоминания о профессоре А. А. Браунере / Е. А. Волянская, Ф. С. Замбриборщ // Памяти профессора Александра Александровича Браунера (1857-1941) : сб. воспоминаний и науч. трудов. – Одесса, 1997. – С. 27-30.      129/7234

Замбриборщ Ф. С. Профессор Дмитрий Константинович Третьяков / Ф. С. Замбриборщ // Развитие зоологических исследований в Одесском университете. Академик Д. К. Третьяков и его научная школа : сб. воспоминаний и науч. тр. – Одесса, 1999. – С. 77-84.  129/7124 

 Замбриборщ Ф. С. Те ж саме // Видные ученые Одессы : по воспоминаниям учеников и сотрудников / Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса, 1992. – С. 15-20.      ФЕЛЬДМАН/474

 

Ф. С.  Замбриборщ  пройшов складний шлях людини-фронтовика. Під час Великої Вітчизняної війни він воював на Південно-Західному фронті. Потім – у складі Третього Українського фронту, приймав участь у боях на Дніпровському плацдармі, визволенні країн Східної Європи.  Був нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеню, медаллю «За бойові заслуги», «За взяття Будапешту», «За взяття Відня», «За Перемогу над Німеччиною». Він залишив спогади про цей період свого життя.

Замбриборщ Ф. С. Федор Сергеевич Замбриборщ (1913-1998 гг.) : автобиография / Ф. С. Замбриборщ // Известия Музейного фонда им. А. А. Браунера. – Одесса, 2010. – Т. 7, № 2. – С. 1-2.

Винникова М. А. Влюбленный в природу / М. А. Винникова // Времена и годы : воспоминания ветеранов войны и труда Одесского университета. – Одесса : Астропринт, 1999. – С. 47-50.

Дьяков В. А. Замбриборщ Федір Сергійович / В. А. Дьяков // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. слов. – 2-е вид., доп. – Одеса, 2005. – Т. 2 : А-І. – С. 457-462. 15/10452

 Винникова М. А. Ученик Д. К. Третьякова – профессор Федор Сергеевич Замбриборщ (1913-1988) / М. А. Винникова // Развитие зоологических исследований в Одесском университете. Академик Д. К. Третьяков и его научная школа : сб. воспоминаний и науч. тр. – Одесса, 1999. – С. 23-28.           129/7124

Ф. С.  Замбриборщ  був талановитим педагогом, досконало володів методикою викладання дисципліни, підготував сотні спеціалістів для середніх шкіл, іхтіологів і гідробіологів для народного господарства. Під керівництвом Ф. С. Замбриборща були написані та захищені 19 кандидатських робіт. Загалом науковий доробок одеських науковців став важливою складовою українських гідробіологічних та іхтіологічних досліджень.

Повний перелік книг, які були представлені на виставці