Навчальні та навчально-методичні видання
2023
«Карикатуристи – це історіографи. Краще за будь які слова, картинки здатні розповісти історії таким чином, щоб їх зрозуміли усі люди в незалежності від мови». Так характеризує феномен карикатури правозахисний інтернет-майданчик для карикатуристів з усього світу CartoonistsRights.org. І дійсно, карикатура – це важливе джерело інформації, яке дозволяє мовою символів та алегорій передати будь яку проблему, поставити перед владою та людьми питання, про які складно говорити звичайною мовою. Цей жанр дозволяє в емоційному тоні розповісти про події в світі, розкритикувати проблеми та недоліки, висміяти того, хто на це заслуговує, застерегти від негативних наслідків, або показати ставлення політичних сил, країн, народів до будь чого, що відбувається в світі. Вибіркова дисципліна «Карикатура в засобах масової інформації» дозволяє студентам вивчити принципи використання карикатури в інформаційному просторі та оволодіти практичними навичками роботи з нею. Мета вибіркової дисципліни – ознайомити здобувачів ОНУ імені І.І. Мечникова з карикатурою як соціокультурним феноменом та особливим жанром, продемонструвати здобувачам можливості карикатури як засобу висвітлення суспільно значущих проблем в інформаційному просторі, навчити їх працювати з карикатурами як з джерелом інформації.
Метою навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із сутністю та основними проблемами щодо становища релігії та релігійних організацій на сторінках преси України. Доповнюючи інші фахові предмети, у свою чергу, має сприяти формуванню цілісної картини сьогодення в Україні, усвідомленню важливої ролі церковно-релігійних процесів у суспільному житті країни. Дати здобувачам чіткі уявлення про пресу, яка висвітлювала 5 питання релігійного характеру. Набуття умінь, які дозволяють виважено висвітлювати релігійну інформацію та фахово її відтворювати.
Метою навчальної дисципліни є сформувати у майбутніх працівників мас-медіа розуміння суті та специфіки історії становлення багатопартійної системи в Україні, особливостей розвитку національно-демократичних партій та їх діяльності (на прикладі політичної партії – Народний Рух України) через призму їх висвітлення у засобах масової комунікації. Дати здобувачам чіткі 5 уявлення про пресу, яка висвітлювала процес партійного будівництва. Набуття навичок аналізу журналістських розвідок з проблем політичного характеру.
Навчальний посібник розроблено відповідно до освітньопрофесійної програми підготовки бакалавра журналістики, а також вимог кредитно-модульної організації навчального процесу. Містить відомості про структуру курсу «Мова як інструмент комунікації», плани практичних занять, завдання для самостійної роботи та питання для самоперевірки, теми повідомлень, список основної та додаткової літератури, програмові вимоги до іспиту, тематику наукових робіт. У посібнику подано словничок правопису слів. Видання призначено для студентів І курсу спеціальності «Журналістика» денної форми навчання.
Методичні вказівки мають на меті сформувати у здобувачів уявлення про основні тенденції у діяльності регіональних ЗМІ на сучасному етапі розвитку медіа в Україні. Завдання: – формування уявлень у здобувачів щодо діяльності регіональних ЗМІ; – ознайомлення з основними проблемами регіональних медіа; – ознайомлення з тенденціями розвитку регіональних ЗМІ в умовах російсько-української війни; – формування навичок аналізу роботи регіональних медіа.
Посібник призначений для вивчення дисципліни «Міжнародна журналістика в системі ЗМК» відповідно до навчального плану освітньої програми «Міжнародна журналістика» рівня вищої освіти «магістр». Мета цього курсу полягає в наданні здобувачам глибокого розуміння сучасних принципів міжнародної журналістики в системі засобів масової комунікації, враховуючи при цьому національну ідентичність та глобальні тенденції. Курс спрямований на підготовку студентів до роботи у сфері журналістики з міжнародною інформацією, з урахуванням національних інтересів, зовнішньої політики країни та сучасних міжнародних медіапрактик.
Методичні вказівки мають на меті дати здобувачам можливість сформувати основні уявлення про фундаментальні положення університетської освіти у сучасній системі вищої освіти України. Завдання: – формування уявлень у здобувачів щодо системи вищої освіти; – ознайомлення з історією вищої освіти України та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; – ознайомлення з основними нормативно-правовими документами вищої освіти України; – ознайомлення зі структурою та сучасною діяльністю ОНУ імені І. І. Мечникова; – формування умінь і навичок роботи з бібліотечними фондами ОНУ; – формування академічної культури студента згідно чинних вимог.
2022
Дисципліна «Мовленнєві технології пропаганди» призначена для здобувачів І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.10 Прикладна лінгвістика і покликана встановити мовленнєві особливості функціонування пропагандистської комунікації як частини загального масово-комунікаційного дискурсу. На початку ХХІ ст. пропагандистська комунікація становить вагому й злободенну частку загальносвітового масово-комунікаційного процесу. Соціальна пропаганда здорового способу життя, піклування про навколишнє середовище та планету загалом, постійного інтелектуального вдосконалення та саморозвитку тощо, розчиняється в широкому діапазоні різноманітних форм соціально-політичної, ідеологічної, військової, релігійної та іншої пропаганди. Адекватно розуміти й розрізняти мовленнєві закономірності й особливості функціонування «вертикальної» та «горизонтальної» пропаганди – серйозний виклик для лінгвістів. Тож вивчення мовленнєвих технологій здійснення пропагандистського дискурсу в історичному та сучасному контекстах, його ідейна та маніпулятивна основа, комунікативний статус його ініціаторів та реципієнтів становлять базову потребу знань студентів спеціальності 035 Філологія
Мета : розтлумачити образ як форму відображення дійсності у різних сферах та видах діяльності (мистецтві, публіцистиці тощо), окреслити його специфіку, пояснити образ як форму буття твору (тексту); пояснити структуру та види художнього образу, співвідношення між образом і символом, образом і стереотипом, образом і прототипом у літературі та журналістиці; визначити відмінність між образом та образністю; проаналізувати специфіку образів і образності як засобів комунікації в журналістиці.
Мета : сформувати уявлення про «конфліктне» соціальне середовище, окреслити його специфіку та особливості його висвітлення у ЗМІ, подати типологію соціальних конфліктів, їх причини й наслідки; охарактеризувати законодавчу базу щодо різних соціальних груп, їх прав і свобод; сформувати уявлення про провладні (політичні, виборчі кампанії) та дисидентські інформаційні потоки (політичне, релігійне дисидентство, феміністичний рух, субкультурні спільноти тощо); виявити специфіку комунікації в конфліктних середовищах та форми її реалізації (дискусії, спори, пропаганда, PR-кампанії, інформаційні війни) охарактеризувати засоби впливу на маси офіційних та альтернативних інформаційних потоків.
Міжнародне становище наприкінці першої чверті ХХІ століття визначається загостренням відносин, дипломатичними кризами, складними процесами на різних рівнях. Сучасна журналістика адаптована до швидких змін та несподіваних рішень, але потребує ретельного ознайомлення зі специфікою глобальних тенденцій. Мета вибіркової дисципліни «Міжнародні відносини, світові процеси в рецепції ЗМІ» – навчити студентів впізнавати та класифікувати сучасні тенденції міжнародних відносин та світових процесів глобального рівня для висококомпетентного виконання ними професійних журналістських обов’язків.
Соціально-комунікаційні технології (за визначенням О. Холода) – це система маніпулятивних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму. Прикладні соціально-комунікаційні технології супроводжують людину все її життя в рекламі, на виборчих кампаніях, в новинах, в психотерапевтичній сфері і так далі. Журналісту в сучасних інформаційних реаліях необхідно знати ознаки та принципи роботи соціально-комунікаційних технологій, вміти розпізнавати та протидіяти різним технікам медійних маніпуляцій. Мета навчальної дисципліни – навчити студентів працювати з соціальнокомунікаційними технологіями в різних професійних сферах комунікаційного простору.
Навчальний посібник містить виклад лекційного матеріалу до дисципліни «Проблематика ЗМК та реклами» для студентів спеціальності «Журналістика», запитання для самоконтролю, завдання для самостійної та індивідуальної роботи. Лекційний матеріал проілюстрований зразками інформаційних текстів та реклами. Також містить додатковий матеріал, який допоможе краще засвоїти дисципліну. Навчальний посібник буде корисний під час вивчення окремих дисциплін з циклу проблематики ЗМК, як-от, соціальна журналістика, політитична журналістика, екологічна журналістика, економічна тощо. А також під час вивчення дисциплін рекламного блоку.
Журналістика як соціальний інститут виникла з метою поширення суспільно значимої інформації кілька століть тому. Сьогодні вона швидко розвивається завдяки прогресу цифрових технологій. З одного боку, поява соціальних мереж, зростання їхньої ролі в житті сучасної людини через можливість миттєво передавати інформацію та, з іншого боку, упровадження мобільних пристроїв, оснащених якісними камерами, здатними знімати відео у форматі HD, а також розробка великої кількості мобільних застосунків, які дозволяють швидко обробляти відео- та аудіоматеріали, сприяли виникненню та популярізації мобільної журналістики
Методичні рекомендації розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра журналістики, а також вимог кредитно модульної організації навчального процесу. Містять відомості про структуру курсу «Організація роботи пресслужб та інформагентств», плани практичних занять, завдання для самостійної роботи, рекомендованої літератури. програмові вимоги до заліку. Видання призначено для студентів ІV курсу спеціальності «Журналістика» денної форми навчання.
2021
Історія зарубіжної журналістики (XVIIІ – початок ХХ століття) : матеріали до курсу. Навчально-методичний посібник / уклад. О. В. Барчан. – Ужгород, 2021. – 39 с. Курс «Історія зарубіжної журналістики (XVIIІ — початок ХХ століття)» опановують студенти, які вже мають уявлення про формування перших засобів комунікації людства, розвиток античної та християнської публіцистики, публіцистики Середньовіччя, виникнення друку та його вплив на подальший розвиток журналістики, рукописні та друковані попередники преси в Європі та Азії, діяльність публіцистів епохи Відродження та Реформації, становлення газетної справи в Німеччині, Франції та Англії у XVII — на початку XVIIІ століття. Цей курс передбачає необхідність осягнути найважливіші події в історії журналістики провідних держав Європи, Америки та Азії від XVIIІ до початку ХХ століття у зв’язку з політичними, економічними та культурними процесами. Основну увагу приділено журналістиці країн, що мали безпосередній вплив на розвиток преси відповідного континенту, акцентовано на впливі просвітницького руху та революцій на прогрес медіа, питанням цензури в різні періоди функціонування держав, процесах комерціалізації, масовизації та монополізації ЗМІ тощо. Важливою складовою дисципліни є питання впливу Першої та Другої світових воєн початку ХХ століття на журналістику різних країн.
Теорія і практика друкованої журналістики. Навчально-методичний посібник для проведення лабораторних занять (для студентів спеціальності «Журналістика») / Уклад. Барчан О.В. – Ужгород, 2021. – 27 с. «Теорія і практика друкованої журналістики» – фундаментальна журналістикознавча дисципліна – передбачає сформувати у студентів уявлення про журналістику як „специфічну сферу духовно-практичної діяльності людини”, у якій фахівець прагне зреалізувати „особисте творче начало”[i]. Проблеми, пов’язані з особливостями журналістської творчості та практичної діяльності журналіста, є предметом активної уваги науковців. Специфіка журналістської творчості зумовлена різними суб’єктивними та об’єктивними факторами. З одного боку, – це талант, професійна підготовка, фахова майстерність, особистісний креативний діапазон журналіста, його соціально-громадянська позиція і т. п., з іншого, – соціально-політична ситуація та швидкозмінні інформаційні технології, які дають можливість оперативно осягати інформацію та гнучко застосовувати різноманітні методології і методи творчості.
2020
Предметом вивчення навчальної дисципліни є інструменти нових медіа для створення крос-медійного журналістського контенту. Курс «Новітні медіа» пов’язаний із курсами «Технічні засоби виробництва ЗМІ», «Інтернет технології», «Аудіовізуальна журналістика», «Журналістська майстерність», «Дисципліни спеціалізації: тележурналістка» тощо. Мета і завдання навчальної дисципліни. Формування знання про поняття «новітні медіа», їхні особливості, взаємодію з традиційними медіа; отримання знань про поняття «крос-медіа, конвергента журналістика»; отримання знань щодо світових та локальних тенденцій розвитку ЗМІ, наслідків та перспектив цифрової революції та її впливу на щоденну діяльність журналіста; нових ролях сучасних журналістів; формування навичок створення мультимедійних текстів для крос-медійних платформ.
Дисципліна “Теорія журналістики” розрахована на студентів другого курсу спеціальності “журналістика” та спрямована на те, щоб познайомити студентів із базовими поняттями, термінологічним апаратом, сформувати основні уявлення про сферу їхньої професійної діяльності тощо. Таке ознайомлення сприятиме сприйняттю інших журналістських дисциплін та в цілому теорії науки.
Журналістика в сучасному інформаційному просторі стрімко трансформується. Навіть найбільш актуальні, грамотні і дотепні тексти часто залишаються непоміченими. Соціальні мережі, блоги, функціонуючі в режимі онлайн, дозволяють читачеві миттєво отримувати інформацію про те, що відбувається. Сучасний журналіст, який не бажає залишитися за бортом, вимушений постійно шукати нові ніші для самореалізації
«Українська та зарубіжна журналістика» входить до складу загальних гуманітарних дисциплін, що становлять основу фахової підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 061 «журналістика». Методичні вказівки мають на меті сформувати цілісне уявлення студентів щодо ролі ЗМІ в суспільстві та їх взаємовідносин із владою з урахуванням політичних, технологічних, комерційних та соціальних аспектів, розвинути критичне мислення студентів, об’єктивну оцінку соціально-історичних явищ та їх впливу на журналістику.
Дисципліна «Прес-служби та інформаційні агентства» викладається для здобувачів 3 курсу першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 061 «журналістика» та входить до складу загальних гуманітарних дисциплін, що складають основу фахової підготовки майбутніх працівників сфери масової комунікації. Розуміння тенденцій функціонування прес-служб та інформаційних агентств у сучасному інформаційному просторі розширить можливості майбутніх професійних комунікантів та допоможе створювати ефективні повідомлення (у ролі прес-секретаря чи кореспондента інформаційного агентства). Методичні вказівки мають на меті сформувати цілісне уявлення про роботу сучасних прес-служб та інформаційних агентств, зрозуміти їхню роль у формуванні інформаційного простору
2019
У навчальному посібнику розкриваються основні теми медіаграмотності: постправда, популізм і фейки як фактори актуалізації навичок медіаграмотності в сучасному суспільстві; фактчекінг як спосіб верифікації даних; особливості українських виборчих кампаній та роль медіа в них. Теоретичний матеріал посібника доповнено дискусійними питаннями, а також практичними вправами. Видання орієнтоване передовсім на студентів-журналістів, які опановують основи політичних та зокрема виборчих технологій на дисциплінах «Журналістська етика та медіаправо», «Комунікаційні технології», «Практична стилістика ЗМІ».
В основу навчальної дисципліни «Проблематика ЗМІ (економічна) покладено економічна проблематика в пресі, досвід засобів масової інформації в освітленні актуальних проблем економіки, природокористування і соціального життя в сучасних умовах. Резерви і можливості збільшення популярності засобів масової інформації і ефективності виступів преси на економічні, соціально-економічні, економіко-екологічні теми. Об’єктом навчальної дисципліни є економічні, соціально-економічні та економіко-екологічні проблеми сучасності.