Роману «Робінзон Крузо» ( англ. «Robinson Crusoe») Данієля Дефо 305 років.
Вперше опублікований 25 квітня 1719 р. у Лондоні в типографії Уільяма Тейлора. Натякалось, що автором книги є головний герой Робінзон Крузо, що змусило багатьох читачів повірити, що він справжня особа, а книга — тревелог про справжні події.
Успіх книги був настільки великий, що протягом того ж року вийшло ще три видання (за сучасними поняттями – до друку тиражу), крім “піратських”. Через чотири місяці Дефо випустив продовження “модної” книги: “Наступні пригоди Робінзона Крузо”.
У романі є цікавий сюжет та інші атрибути пригодницького роману, екзотичні країни, пірати, аварії корабля, дикі звірі, канібали та ін.
Якщо розглядати роман загалом – це гостросюжетний твір. У той самий час центральне місце у романі займає тема змужніння та духовного становлення героя.
У романі є і конкретний автобіографічний момент, на що вказував і сам Дефо в “Серйозних роздумах Робінзона Крузо”: “Короче кажучи, “Пригоди Робінзона Крузо” – це загальна схема дійсного життя протягом двадцятивосьми років, проведеної в поневірянні, самотності та прикростях, які навряд чи випадали частку смертного…»
Тема роману – боротьба людини з природою. Ідея – людина може вжити в будь-яких умовах…
Книгу написано як вигадану автобіографію Робінзона Крузо, жителя Йорка, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі батька, 1651 року він покидає рідну домівку і вирушає з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується кораблетрощею біля англійських берегів. Проте це не розчарувало Крузо, і незабаром він здійснив декілька подорожей на торговому судні. В одній з цих подорожей біля берегів Африки його корабель захопили берберські пирати і Крузо два роки пробув у полоні, поки не втік на баркасі. Його підбирає португальський корабель, що йде до Бразилії. Тут він живе наступні чотири роки, стає власником плантації.
Роман Дефо “Робінзон Крузо” читається та читався по різному. Кожне покоління бачило в ньому незвично співзвучне до свого світовідчуття. В епоху сентименталізму Робінзон представляється “природною людиною”, в епоху романтизму – Людиною взагалі, Людиною з великої літери, а в середині XIX ст. історики літератур і філософії виявили в ньому типового англійця і буржуа періоду первісного накопичення.
