Віртуальні виставки

Pavlo Skoropadskyi, who was born on 15 May 1873, was a last Hetman of Ukraine, outstanding Ukrainian government and political leader, military commander who managed to carry out state reforms under extremely difficult conditions of the revolution and civil war. The Scientific Library of Odesa I. I. Mechnikov National University has prepared a virtual book exposition that demonstrates works from Scientific Library funds on the life and activities of Hetman Pavlo Skoropadskyi

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовано виставку, присвячену 85-річному ювілею з дня народження відомого історика, краєзнавця, заслуженого працівника культури України, професора Анатолій Діомидович Бачинський, діяльність якого з 1961 року була пов’язана з Одеським університетом, де він працював на кафедрі історії України. На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що висвітлюють основні віхи життєвого шляху, а також науковий доробок вченого.

З цієї нагоди пропонуємо перегляд віртуальної виставки, що розкриває досягнення Одеського національного університету імені І. І. Мечникова на професійній науковій ниві. Виставка надає інформацію не тільки про наукові роботи університету, що отримали Державну премію в галузі науки і техніки, а й про лауреатів цієї премії.

Її неповторність здатна не лише відкривати найпотаємніші закутки, даруючи людині нові знання, а й повести за собою, розрадити та надихнути на нові звершення. В квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги та авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня.
З цієї нагоди Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова презентує віртуальну виставку, присвячену Всесвітньому Дню книги та авторського права.
На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що ілюструють історію становлення книги та книгодрукування, а також відображають етапи встановлення авторського права у світі.

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовлено віртуальну виставку, присвячену трагічним подіям на Чорнобильській атомній електростанції. На виставці демонструється література, в якій описані наслідки трагедії та заходи щодо її подолання, крім того представлена хроніка подій та спогади учасників ліквідації аварії. Виставка супроводжується ілюстраціями

Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова презентує віртуальну виставку до 160-річчя від дня народження видатного психолога, одного з фундаторів експериментальної психології, філософа, педагога Миколи Миколайовича Ланге (12 (24).03.1858-15.02.1921).  На електронній виставці представлено оригінальні особисті документи, фотографії вченого, тексти лекцій, рукописи наукових праць з особового архівного фонду М. М. Ланге, що зберігається у фондах Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

11 березня виповнилося 155 років з дня народження видатного вченого зі світовим ім’ям, мандрівника, фотографа, чудового знавця всіх ботанічних садів світу, президента Української академії наук (ВУАН), професора Одеського державного університету, директора Одеського ботанічного саду Володимира Іполитовича Липського. Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовлено віртуальну виставку, що містить матеріали з фондів бібліотеки, які висвітлюють життєвий та науковий шлях вченого.

Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова презентує віртуальну виставку, присвячену 100-річчю з дня прийняття урядом УНР законів про український герб, грошову систему та громадянство. На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що ілюструють історію походження Тризубу, української гривні, а також відображають основні віхи становлення українського громадянства

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовано віртуальну виставку, присвячену 100-річному ювілею з дня народження відомого фізика, доктора фізико-математичних наук, лауреата Державної премії УРСР, професора Віктора Олексійовича Преснова, діяльність якого з 1968 року була пов’язана з Одеським університетом, де він працював на кафедрі експериментальної фізики, а пізніше створив кафедру фізичної електроніки, яку і очолив. На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що висвітлюють основні віхи життєвого шляху, а також науковий доробок вченого.

До 130-літнього ювілею від дня заснування найбільш популярної штучної мови есперанто Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було створено віртуальну виставку «Есперанто як міжнародна нейтральна мова» на базі своєї книгозбірні. На виставці експонуються рідкісні видання газет, книг мовою есперанто, які висвітлюють етапи розвитку мови есперанто від заснування, становлення і до ґрунтовного вивчення науковцями цієї штучної мови.

До Дня української писемності та мови підготовлено книжкову виставку «О рідне слово, хто без тебе я?». До уваги читачів пропонуються офіційні документи, матеріали з історії української мови, літописні та літературні пам’ятки, твори класиків українського слова, довідкові та публіцистичні видання.

У 100-річні роковини вшанування пам’яті геніального дослідника, доктора фізико-математичних наук, професора А. Ю. Глаубермана Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовлено експозицію, що стала окрасою наукової конференції «Актуальні проблеми фізики твердого тіла», яка проходила у стінах НДІ фізики ОНУ імені І. І. Мечникова з 12 по 15 листопада 2017 року. На ній були представлені матеріали з фондів бібліотеки, що висвітлюють життєвий та науковий шлях А. Ю. Глаубермана, а також його внесок у розбудову вітчизняної науки й освіти. Немов малярським пензлем, мазками виписувалася живописна картина напрямів досліджень професора та його учнів, які продовжують його справу. На виставці були репрезентовані й фотоматеріали, що дають змогу простежити наукові та творчі контакти вченого.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. «Про затвердження плану заходів на 2017–2018 роки у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні» підготовлено відео-презентацію, де представлено хронологію Голодомору 1932–1933 рр., законодавчі документи, книги із фондів Наукової бібліотеки, спогади очевидців подій, а також рецепцію українського геноциду в світі.

Двісті років пройденого шляху – це життя, історія, праця, пам’ять. Бібліотека – це багатство університету, елемент, що зв’язує науку і освіту в університеті. Вона – джерело живої думки для науковців та студентів.
Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова – одна з найстаріших та найбільших бібліотек України. Основні історичні віхи діяльності закладу – це шлях від бібліотеки Рішельєвського ліцею до бібліотеки Новоросійського університету, від бібліотеки Новоросійського університету до Наукової бібліотеки Одеського державного університету і, нарешті, – до Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

З 22 по 29 жовтня 2017 р. в Одесі проходив фестиваль культури мов іврит та ідиш. У рамках даного заходу було проведено Міжнародну конференцію, присвячену100-річчю з дня смерті видатного єврейського письменника, засновника нової єврейської літератури, критика, прозаїка та вчителя Менделе Мойхер-Сфоріма. У цій конференції взяв також участь і філософський факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Робота цього фестивалю розпочалася з урочистої частини у Літературному музеї м. Одеси, а 23 жовтня 2017 р. була продовжена у стінах Наукової бібліотеки університету.
Співробітниками Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова було підготовлено експозицію книг. На виставці були представлені найвідоміші праці письменника, а також видання, у яких досліджувався його творчий шлях.

17 серпня виповнилося 130 років від дня народження одеського літературознавця, мовознавця, фахівця з романо-германської філології Бориса Олександровича Лупанова. Борис Лупанов народився 1887 р. у місті Ізмаїл в родині спадкового дворянина Олександра Григоровича Лупанова. Його мати Ганна Логіновна – донька ізмаїльського священика Л. Колиновського.

Антоній Мучковський (Antoni Muczkowski, 1807-1852) – філолог, архіваріус, видавець; брат відомого польського філолога та літературознавця Юзефа Мучковського (Józef Muczkowski, 1795-1858). Народився Антоній Мучковський у червні 1807 р. ймовірно в селі Завепшице (Zawieprzyce) Ленчінського повяту в ґмині Спічин (Люблинське воєводство). Початкову освіту отримав у Кракові та Познані. У 1826 р. він вступив на юридичний факультет Вроцлавського університету, лекції в якому були платними і дорого коштували. Після року навчання, внаслідок складного матеріального становища, А. Мучковський був змушений переїхати до Берліну.

Виставка продовжує цикл тематичних книжкових переглядів, присвячених 200-річчю Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. У 2017 році виповнюється 150 років з часу виходу першого номера періодичного видання університету «Записки Імператорського Новоросійського університету». З нагоди цієї події співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували стендову та віртуальну виставки, які присвячені історії створення та існування названого видання.

2 липня виповнюється 160 років від дня народження видатного академіка архітектури, архітектора Новоросійського університету Миколи Костянтиновича Толвінського (1857-1924). З нагоди 160-літнього ювілею архітектора, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготуTolvinsky9вали стендову та віртуальну виставки, що присвячена відомому одеському архітектору, який став автором проекту цілої низки величних споруд в нашому місті та за його межами. До кінця ХІХ ст. одеська архітектурна школа вже була сформована та набула свою особливість, яка виділила її серед інших. На будівництві та в проектних майстернях було зайнято велику кількість досвідчених архітекторів та цивільних майстрів. Але зіркою першої ваги на архітектурному небосхилі Одеси того періоду заслужено став М. К. Толвінський.

У своєму дисертаційному досліджені науковець ставить перед собою мету вивчити процес становлення і розвитку законодавства про охорону пам’яток культури за період з 1917 по 1991 рр., його тенденції і особливості; виявити специфіку, форми та методи діяльності спеціальних державних органів і громадських організацій, на які було покладено функції обліку, охорони, використання та реставрації пам’яток культури; дати аналіз і оцінку діючого законодавства в цій галузі. Дослідження переважно стосується проблеми правової охорони нерухомих пам’яток культури (містобудування і архітектури, історії, археології, монументального мистецтва).

10 грудня виповнюється 160 років від дня народження видатного богослова, ректора Новоросійського університету, доктора церковної історії, заслуженого професора кафедри історії церкви Олександра Павловича Доброклонського. З нагоди 160-літнього ювілею Олександра Павловича Доброклонського, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку. На виставці анотовано найвідоміші праці вченого, література розподілена у хронологічній послідовності.

250 лет со дня рождения герцога Армана Эммануэля София-Септимани де Виньро дю Плесси, графа де Шинон, 5-го герцога Ришельё (Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis, 5eme duc de Richelieu ; 25 сентября 1766 года – 17 мая 1822 года) – славная и серьёзная дата. Она о многом побуждает задуматься: о превратностях судьбы и «роли личности в истории», о человеческой памяти и беспамятстве, о грузе ответственности наделённых властью и цене, которую они за это платят. О штампах и вымыслах, почти неизбежно сопровождающих жизнь выдающегося человека в истории после его физической смерти.

29 вересня 2016 року виповнюється 150 років з дня народження Михайла Грушевського видатного українського історика, громадського та політичного діяча, того, хто першим на науковому рівні виділив історію України з історій Польщі та Росії, в окремий напрямок. 29 вересня за новим стилем, у місті Холм, що входило на той час до складу Російської імперії, народився майбутній «головний історик України». Його батьки – Сергій Федорович та Глафіра Захарівна (в дівоцтві – Опокова) походили з священицьких родин. Сергій Грушевський викладав у місцевій греко-католицькій гімназії, а мати займалась веденням господарства та вихованням дітей. В 1868 році, у зв’язку з поганим станом здоров’я, сім’я переїздить до Ставрополя, а згодом – у Владикавказ.

На виконання Указу Президента України від 15 березня 2016 року № 94/2016 та плану заходів Одеської обласної адміністрації щодо відзначення 20-ї річниці Конституції України, затвердженого наказом з метою формування високого рівня правової свідомості та правової культури студентів, Науковою бібліотекою ОНУ імені І.І. Мечникова організовано віртуальну книжкову виставку «Конституція – основний закон України». Огляд починається з праць, що прослідковують суспільно-політичну думку Київської Русі, Гетьманщини, доби Української революції 1917-1921 рр., закінчуючи останніми змінами до чинної Конституції України.

12 травня виповнюється 200 років з дня народження видатного історика, доктора класичної філології, професора римської словесності та старожитностей Казанського університету і класичної філології Новоросійського університету, фахівця з римської й грецької історії та словесності – Федора Аристовича Струве. Наукові та науково-педагогічні роботи Федора Аристовича Струве не втратили своєї актуальності й сьогодні. Сучасні історики, фахівці з античної історії використовують його надбання при написанні своїх праць. В Одеському національному університеті досі живуть традиції вивчення латинської та давньогрецької мови шляхом звернення до греко-римських джерел та розроблення проблематики дослідження античної історії Північного Причорномор’я, які були започатковані ще в Новоросійському університеті, зокрема -видатним вченим Федором Струве.

Відомий історик, археолог, директор Рішельєвського ліцею в Одесі (1853-1857), один із засновників Одеського товариства історії і старовини Микола Никифорович Мурзакевіч (1806-1883) увійшов в історію як особистість, яка присвятила своє життя розвитку науки, освіти і культури на півдні України. Микола Никифорович народився 3 травня (21 квітня за старим стилем) 1806 року в сім’ї священика в м. Смоленську. Навчався в Смоленській духовній семінарії. У період з 1825 р по 1828 рік навчався в Московському університеті на морально-політичному (юридичному) відділенні. Після закінчення курсу Мурзакевіч повернувся в м. Смоленськ. Але не затримався в місті надовго, а незабаром повернувся до Москви, де став працювати домашнім учителем.

У цьому році виповнюється 100 років з дня народження доктора історичних наук, професора Одеського університету, голови Одеської обласної організації Українського товариства охорони пам’ятників історії і культури, Раковського Михайла Юхимовича. Під його керівництвом, на історичному факультеті Одеського університету, була сформована школа істориків, предметом наукового аналізу яких були процеси соціально-економічного і суспільного розвитку Півдня України, їх історіософське осмислення.

Творчість Георгія Нарбута – це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним із найвизначніших графіків сучасності. Разом із Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами Г. Нарбут започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20-30-х років ХХ ст. у графіці

12 березня виповнюється 95 років від дня народження видатного історика, археолога, нумізмата, фахівця з античності та історії середньовіччя Петра Йосиповича Каришковського-Ікара. П. И. Каришковський походив із родини військовослужбовців. У 1939 р. вступив на історичний факультет Одеського державного університету. Попереду було безхмарне навчання, зайняття улюбленою справою, але перед здійсценням цієї мрії, як і в багатьох студентів того часу, стала війна.

З нагоди 150-літнього ювілею Євгена Володимировича Васьковського, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку. На виставці анотовано найвідоміші праці вченого, література розподілена у хронологічній послідовності. Наукові та науково-педагогічні роботи Євгена Володимировича Васьковського не втратили своєї актуальності і на сьогодні. Сучасні правознавці використовують його надбання при написанні своїх праць. В Одеському національному університеті досі живуть славетні традиції цивілістики, які були започатковані ще в Новоросійському університеті, зокрема видатним вченим Євгеном Володимировичем Васьковським.

31 січня виповнюється 150 років від дня народження видатного історика, літературознавця, мовознавця, фахівця з класичної історії та словесності Михайла Ілліча Мандеса. Михайло Мандес у 1886 р., після закінчення Третьої одеської гімназії, вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету. Але провчившись рік, перевівся на історико-філологічний факультет, який закінчив у 1891 р. з дипломом першого ступеня. Через два роки, у 1893 р., склав магістерські іспити, а 30 травня 1898 р. захистив магістерську дисертацію на тему: «Мессенські війни». Ще будучи магістром, у 1894 р., Михайло Ілліч починає свою педагогічну діяльність у стінах Новоросійського університету на посаді приват-доцента кафедри класичної філології. М. І. Мандес був тим вченим, який читав практично всіма європейськими мовами, блискуче знав німецьку, грецьку, латинську мови. Він неодноразово перебував у наукових відрядженнях у Греції, Італії, Англії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Іспанії. Працював у бібліотеках та університетах Геттінгена, Берліна, Бонна, музеях Дрездена, Берліна, Мюнхена, Парижа, Лондона.

Складний життєвий шлях пройшов талановитий учений-дослідник, історик, доктор педагогічних наук, один із організаторів Одеського інституту народної освіти (ОІНО), професор Одеського державного університету (ОДУ) Артемій Григорович Гогалов-Готліб (справжнє ім’я – Арон Гіршевич Готалов). Арон Гіршевич Готалов народився 15 січня (за старим стилем- 3 січня) 1866р. у небагатій родині. Точне місце народження є невідомим (Псков чи маленьке містечко у Могилів-Подільському повіті Подільської губернії). Навчався він у Кам’янець-Подільській гімназії до 6 класу, а після переїзду навчався у гімназії Кишиніву.

Сучасники залишили про графа Олександра Григоровича Строганова вельми суперечливі спогади. Як ярлик до оцінки особистості Строгонова закріпилася характеристика, дана йому знаменитим істориком С. М. Соловйовим, який служив деякий час вихователем його дітей. Однак свідоцтва Серія Михайловича викликають сумніви, тому що не секрет, що ні Строгонов ні Соловйов не мали один до одного дружніх почуттів, скоріше навпаки. Разом з тим одеський історик і краєзнавець Олександр Михайлович Дерибас писав: «… О нього розповідають більше анекдотів, ніж правди». Одним з джерел, що дозволяє скласти більш повне уявлення про особистість графа О. Г. Строганова є його книжкове зібрання.

Першим значним книжковим придбанням Новоросійського університету була бібліотека
відомого польського славіста, етнографа та мандрівника професора Анджея Францишека
Кухарського (1795-1862). Анджей Кухарський народився 30 листопада 1795 р. у Петроковському
повіті. Після закінчення Варшавської школи був вчителем у Любліні, Полоцьку і Варшаві, де
одночасно відвідував університет. Отримавши ступінь магістра наук і мистецтв, він викладав у
школах латину і античну літературу. Одночасно він продовжував вивчення слов’янських граматик
(польської, російської та чеської), а також заняття сербською мовою (а саме – верхньолужицькою).

«В Одесі, мабуть, не знайдеться людини, яка, постійно
працюючи з літературою, хоч один раз не скористався б
допомогою Віктора Семеновича Фельдмана, найстарішого
бібліографа міста, вправного лоцмана в безкрайньому книжковому
морі».
(Вайнблат Семен «Віктор Фельдман – перший лауреат
Міжнародної Дерибасівській премії »)

Протягом довгого життя, незважаючи на матеріальну скруту, Віктор Семенович
Фельдман (1915-2008) збирав видання з краєзнавства, книгознавства, історичну і
художню літературу, «юдаїки». Справжній книголюб, Віктор Семенович був
тонким знавцем книги. Важливе місце в його бібліотеці займали видання з історії
науки, Одеського університету, наукових шкіл міста. У травні 2008 року, згідно з
заповітом власника, до Наукової бібліотеки ОНУ були передані книги і рукописні
матеріали з його особистої бібліотеки. Всього в університетську бібліотеку надійшло
більше 900 одиниць зберігання.

Магістерська робота є класичним дослідженням з ембріології головоногих,
а саме – Sepiola. В ній досить скрупульозно і докладно описані всі процеси ембріонального розвитку, починаючи із головного процесу –
розпаду зачатка, та закінчуючи дослідженням значущості ролі двох зародкових пластів. Автор запропонував та обґрунтував свою дефініцію
цим зародковим пластам. У вивченні наукової проблеми звернув увагу на те, що є певна схожість ембріональних процесів Sepiola з іншими
тваринами, наприклад з ракоподібними. У роботі також окреслені дискусійні питання на майбутнє.

Напередодні незалежності України: до 25-ї річниці з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України Чверть століття тому, 16 липня 1990 р., Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Цим самим було зроблено вирішальний крок на шляху до незалежності нашої країни. Напередодні, починаючи з 11 березня 1990 р., на вулицях Києва, Чернігова та інших українських міст Українська Міжпартійна Асамблея, рухівці вже вели реєстрацію громадян Української Народної Республіки. Прийнята більшістю голосів парламенту, Декларація про державний суверенітет України, стала програмою побудови незалежної держави.

12 травня (30 квітня по старому стилю) 1815 р народився Віктор Іванович Григорович – відомий славіст, професор кафедри історії та літератури слов’янських наріч,
перший декан історико-філологічного факультету Новоросійського (Одеського) університету.

Кожен рік 9 травня віддаляє нас все далі від важких історичних подій
Другої світової війни. І кожен наступний День Перемоги ми ще нижчесхиляємо голови перед мужністю, стійкістю і силою духу солдатів,
які пішлина фронт, воювали у партизанських та підпільних загонах, працювали в тилу.Час від часу відкриваються нові історичні документи,
які доповнюють тарозкривають ці трагічні події, і дають нам змогу краще уявити всю величподвигу жителів міста.

16 квітня 2015 року в Науковій бібліотеці Одеського національного університету
імені І. І. Мечникова (м. Одеса, вул. Преображенська, 24)Службою безпеки України за підтримки Українського інституту
національної пам’яті відкрито банерну документальну виставку «Спротив геноциду». Тематична виставка створена
Українським інститутом національноїпам’яті та Галузевим державним архівом СБУ на базі розсекречених
архівнихматеріалів радянських репресивних органів колишнього СРСР та УСРР(УРСР) «ВУЧК-ГПУ» та «НКВС».

У 2014 р виповнюється 220 років з дня заснування Одеси, міста поетів,
художнікові вчених, центру торгових шляхів і морського порту на узбережжі Чорного моря.Какой виглядала Одеса в очах тих, хто волею
доль – хтось на роки, а хтось товсе на кілька тижнів або навіть днів – виявився в ній? В очах різних людей Городні завжди
виглядав привабливим. Прискіпливим поглядом оглядає вони Одессу.Кто-то писав про Одесу з любов’ю, а хтось з роздратуванням
або навіть з пренебреженіем.Через призму поглядів різних людей, що жили в Одесі або просто приїжджали в неї, хотілося б побачити це місто.

Федір Євстафійович (Остапович) Петрунь (1894-1963) – відомий
український вчений, історик, географ, краєзнавець та бібліограф. Ф. Є. Петрунь народився 17 лютого (1 березня за новим стилем)
1894 р. у селі Устя Ольгопольського повіту Подільської губернії (нині – Бершадський район Вінницької області). Вищу освіту
здобув на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету (1912-1919), спеціалізувався на історії географії,
історичній географії та картографії.

Книжкова виставка присвячена відомому історику, славісту,
археографу, професору Новоросійського університету – Івану Андрійовичу Линниченко. Експозиція складається із
праць вченого з різних галузей його наукових інтересів. На виставці представлені видання, в яких
розглядається викладацька та суспільна діяльність, а також дослідження сучасників про вченого.
І. А. Линниченко вивчав актуальні проблеми історії та історіографії України. Завдяки
науково-методичній роботі вченого Новоросійський університет став одним із центрів
джерелознавчих досліджень в Російській імперії.

До ключових постатей української національної
еліти належить математик Іван Юрійович Тимченко (1863-1939). Випускник Новоросійського університету,
І. Ю. Тимченко віддав йому більше 50 років своєї плодотворної діяльності, був видним ученим та
прекрасним педагогом. За часів Новоросійського університету І. Ю. Тимченко обраний був професором
на кафедрі чистої математики, в Одеському університеті до 1938 р. очолював фізико-математичний факультет.

Виставка присвячена Федору Сергіойвичу Замбриборщу (1913–1998)
відомому гідробіологу, доктору біологічних наук, професору Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Випускник ОДУ, він майже 65 років свого життя пов’язав з рідним університетом. В різні роки він керував кафедрою
зоології та гідробіології, потім кафедрою гідробіології та загальної екології, був заступником декана та деканом
біологічного факультету.

НБ ОНУ імені І. І. Мечникова презентує виставку
«Одеські художники-нонконформісти 60-70-х років ХХ ст.», яка діяла в рамках третього засідання наукової
студентської конференції «Духовна свобода особистості», висвітлюючи плідну творчість таких одеських
художників зазначеного періоду, як Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельников, Валерій Басанець,
Віктор Маринюк, Людмила Ястреб, Валентин Хрущ, Станіслав Сичов, Олег Соколов, Юрій Єгоров,
Олександр Стовбур, Євген Рахманін, Олег Волошинов та ін. Ці митці були об’єднані ідеєю вільного
самовираження в творчості, що йшло урозріз до офіційного мистецтва тих часів; цим зумовлені і
визначення мистецтвознавців цього періоду: «нонконформізм», «неофіційне мистецтво», «другий одеський авангард».

В НБ ОНУ презентували книжкову виставку, присвячену
1025-літтю хрещення Русі-України Володимиром Великим. Невеликий крок у воду жителів Києва у 988 р. став великим
кроком для всієї Київської Русі – Володимир Святославович виводив свою державу у плеяду провідних європейських
країн. Разом з поступовим розповсюдженням християнства на Русі поширювалася писемна культура, яка стала основою
для росту народної ментальності та творчості. Церковнослов’янська мова, що була невід’ємною частиною християнства
на українських землях, є стержнем сучасної української мови. Християнство зіграло важливу роль в історії нашої
держави, житті суспільства, розвитку культури, духовності та моралі.

В рамках культурного проекту українських і румунських науковців та
мистецтвознавців 6 квітня 2012 р. відбулася виставка в Галереї мистецтв Наукової
бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова. Організатори виставки: Наукова бібліотека,
історичний факультет ОНУ імені І. І. Мечникова, Історичний музей (м. Галац,
Румунія). Експозиція виставки складалася з двох частин: «Традиційний
румунський рушник», в якій історичний музей м. Галац представив вишиті
рушники ХІХ-ХХ ст. та «Рушниковий дивосвіт України», де були представлені
монографії та періодичні видання з фондів Наукової бібліотеки, в яких
висвітлюється роль та місце рушника у побуті та віруваннях народу. В рамках
проекту було створено та представлено на виставці альбом декана історичного
факультету Одеського університету В’ячеслава Кушніра «Stergaruldinreguinea
Dunariidejos» (Рушники Нижнього Дунаю).

Микола Дмитрович Зелінський – видатний хімік-органік,
автор фундаментальних відкриттів в області синтезу вуглеводнів, каталітичного крекінгу нафти, гідролізу білків і
протихімічного захисту, творець наукової школи, один з основоположників органічного каталізу і нафтохімії, академік
АН СРСР (1929), Герой Соціалістичної Праці ( 1945), лауреат Ленінської (1934) і Сталінської премій (1942, 1946, 1948).

Книжкова виставка присвячена 140-річчю від дня заснування Астрономічної
обсерваторії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Астрономічна обсерваторія була відкрита 3 серпня (15 серпня за новим
стилем) 1871 року в складі Імператорського Новоросійського університету та
підпорядковувалася кафедрі астрономії.

Масштабне 3-томне науково-історичне видання, яке було підготовлене Інститутом
історії України, аналізує історичні традиції представницької влади на українських
землях у розгорнутому вигляді – від давньоруських віче до сучасної
парламентської практики. Розглядаються історія допарламентських форм
організації політичного життя, відносини між великими князями – київським і
литовським та суспільством, а також політичні інститути Корони Польської,
Козацької держави і Гетьманату.

Ця книга представляє історичні нариси про
маловідомі сторінки історії минулої війни. Висвітлюються
репресії проти комскладу Червоної Армії напередодні
Великої Вітчизняної війни, катастрофічні поразки
радянських військ, масштаби і трагедія військовополонених.
Показана велич подвигу нашого народу і роль держав
антигітлерівської коаліції в боротьбі проти фашистської
Німеччини, розкрито торжество інтернаціоналізму і крах
нацизму. Книга розрахована на широке коло читачів, вона
буде корисним посібником для учнів, студентів, які вивчають
історію Великої Вітчизняної війни.

Документальна повість нашого земляка Бориса
Дуброва розповідає про підпільну організацію м.
Березівка Одеської області, яка діяла під
керівництвом В. Ф. Дяченка за часів Великої
Вітчизняної війни. Сам автор ще підлітком став
членом цієї партизанської організації.

Філософському факультету Одеського університету в 2010 р. виповнилося 10
років. Виставка присвячена цій події та демонструє історію розвитку філософської
думки в Одесі за більш ніж два століття. Роботи учених-філософів були
представлені у хронологічному порядку та мали намір дати найбільш чіткі
уявлення про роботу та наукове спрямування кожного вченого.
Експозиція праць починалась з представлення літератури двох вчених – К.
П. Зеленецького та Р. В. Орбинського, що видавали свої роботи в часи
Рішельєвського ліцея. Період розвитку філософської думки в Новоросійському
університеті був представлений працями та критичними матеріалами таких
вчених як М. Я. Грот, М. М. Ланге, Н. П. Кондаков, А. П. Казанський, Б. В.
Варнеке, М. І. Гордієвський, С. Л. Рубінштейн, Г. В. Флоровський. Наукова
спадщина вчених-філософів ХХ – ХХІ ст. була представлена публікаціями робіт
професорсько-викладацького складу сучасного філософського факультету, а також
його вихованців.

Ця виставка присвячена 10 квітню – дню, який від 1944 р. став
самим найдорожчим у серці кожного одесита. На виставці представлені
монографії, документи, спогади, які віддзеркалюють події в історії Одеси
часів Великої Вітчизняної війни. Ми ставимо цю виставку, щоб ще раз
вклонитися до землі тим, хто подарував нам цю землю і життя на ній.
Доки серця наші б’ються – пам’ятаймо!