Менделе Мойхер-Сфорім (1836–1917): класик єврейської літератури

1

З 22 по 29 жовтня 2017 р. в Одесі проходив фестиваль культури мов іврит та ідиш. У рамках даного заходу було проведено Міжнародну конференцію, присвячену100-річчю з дня смерті видатного єврейського письменника, засновника нової єврейської літератури, критика, прозаїка та вчителя Менделе Мойхер-Сфоріма. У цій конференції взяв також участь і філософський факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Робота цього фестивалю розпочалася з урочистої частини у Літературному музеї м. Одеси, а 23 жовтня 2017 р. була продовжена у стінах Наукової бібліотеки університету.

Співробітниками Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова було підготовлено експозицію книг. На виставці були представлені найвідоміші праці письменника, а також видання, у яких досліджувався його творчий шлях.

Іл. 2

Менделе Мойхер-Сфорім (справжнє ім’я – Шолем-Янкев (Шолом-Яків) Бройде, згідно з паспортом – Соломон Мойсейович Абрамович) народився 21 грудня 1835 р. (2 січня 1836 р.) у м. Копиль (нині Мінська обл., Білорусь). Майбутній письменник отримав традиційну єврейську освіту. Після смерті батька сім’я зубожіла і 14-річний юнак був відправлений навчатися поза домом. Через три роки він повернувся до матері в м. Млини. Там і були написані перші вірші івритом. Згодом Шолом-Яків Бройде повернувся в м. Копиль, де, займаючись самостійно в місцевій синагозі, зійшовся зі волоцюгою Авремлом Кривим, з яким мандрував Литвою та Україною. Поневіряння між містечками в розбитому возі, ночівлі в синагогах і богадільнях збагатили його враженнями, а згодом дали матеріал і для творів.

У 1853 р. Шолом-Яків Бройде переїжджає в м. Кам’янець-Подільський. Тут вів вивчав російську та німецьку мови, математику. В 1856 р. склав іспит на звання вчителя і перейшов викладати до місцевого світського єврейського училища. Крім літератури та публіцистики С. М. Абрамович займався громадською діяльністю: заснував товариство дешевого кредиту (1863), громадську бібліотеку, допоміг багатьом єврейським юнакам вступити до Житомирського рабинського училища.

З 1857 р. розпочалась видавнича діяльність майбутнього класика єврейської літератури. Твори письменника, написані івритом, були присвячені природничим, педагогічним темам, також серед них були і літературно-критичні праці, в яких пропагувалися ідеї просвіти. Перші публікації він почав друкувати в газеті «га-Маггід» («Проповідник») і незабаром посів чільне місце в публіцистиці тих років.

Бажаючи пробудити в єврейських читачів інтерес до природознавства, який панував у середовищі російської інтелігенції 1860-х рр., С. М. Абрамович написав книгу «Історія природи» – переказ на івриті німецької «Історії природознавства» професора Е. Ленца, для чого письменнику довелося розробити для івриту термінологію з природознавства.

Особливістю Бердичівського періоду письменника стала дружба з дослідником мови ідиш І. М. Ліфшицем, який і пробудив інтерес до цієї мови. У 1862 р за пропозицією С. М. Абрамовича та І. М. Ліфшиця А. Цедербаум став видавати в Одесі газету мовою ідиш «Койль а-Мевассер» (додаток до «Ха-Меліц»), де з листопада 1864 р. по лютий 1865 р друкувалася повість «Маленький человечек». Саме в цьому творі вперше з’явилося ім’я «Менделе Мойхер-Сфорім», яке стало псевдонімом письменника. Ця повість і відкрила новий період у творчості Менделе Мойхер-Сфоріма, а саме 1864 р. і вважається початком сучасної єврейської літератури.

У 1881 р єврейський класик переселився до Одеси, де отримав посаду завідувача реформованої єврейської школи (Талмул-торою). На цій посаді письменник перебував до кінця життя, якщо не брати до уваги трирічної перерви в 1905–1908 рр., коли він переховувався у Женеві від погромів, котрі прокотилися містом. Однак після повернення він знову зайняв свою посаду і повернувся до свого кабінету.Іл. 3

Помер класик єврейської літератури в Одесі 25 листопада (8 грудня) 1917 р. Після смерті Менделе Мойхер-Сфоріма в його кабінеті було вирішено зробити музей. На жаль, цей музей був знищений під час Другої світової війни.

На віртуальній виставці література розподілена на дві частини. До першої частини відносяться праці Менделе Мойхер-Сфоріма, до другої – література, де безпосередньо досліджується біографія письменника та його творчість.

 

Іл. 4

Менделе Мойхер-Сфорим Путешествие Вениамина Третьего : повестн. роман : пер. с евр. / Менделе Мойхер-Сфорим ; сост. вступ. ст. и примеч. М. Беленького. – М. : Худ. лит., 1986. – 351 с. – Из содерж.: Маленький человечек. – С. 13–124 ; Фишка Хромой. – С. 125–264 ; Путешествие Вениамина Третьего. – С. 265–345. 30-в/15945

Іл. 5

Менделе Мойхер-Сфорім Фишка Кривий / Менделе Мойхер-Сфорім ; пер. з евр. мови Е. Райцин. – Київ : Держлітвидав, 1936. – 253 с. 30-в/194

 

 

 

Іл. 6

Менделе Мойхер-Сфорим Путешествие Вениамина ІІІ. Фишка Хромой / Менделе Мойхер-Сфорим. – М. : Гослитиздав, 1959. – 423 с. – На евр. яз. 30-в/4451

 

 

 

Іл. 7

Менделе Мойхер-Сфорим Маленький человечек. Путешествие Вениамина Третьего. Фишка Хромой / Менделе Мойхер-Сфорим ; пер. с евр.: И. Гуревича, М. Шамбадала ; вступ. ст. Ю. Светланова. – М. : Гослитиздат, 1961. – 518 с. – Из содерж.: Маленький человечек. – С. 21–184 ; Путешествие Вениамина Третьего. – С. 185–316 ; Фишка Хромой. – С. 317–517. 30-в 4814, 4851, 4870

 

  Повість «Маленький человечек» (опублікована в 1864 р.) є гостросатиричною. Твір –  заповіт-сповідь розбагатілого неправедними шляхами єврея Іцхака Авраам Такіфа, де він розкриває різноманітні способи, якими користуються безчесні люди для надбання багатства і влади, так звані «маленькі чоловічки». Такіф у розповсюдженому значенні на івриті означає «рішучий», «владний»; в ті роки схоже найменування «сильної людини» було прийнято і на ідиш. У заповіті розгортається історія всього життя Такіфа з моменту народження і до дня смерті. Ця історія і складає основну частину змісту повісті. Спочатку твору переважають комічно-сатиричні нотки, а висновок написано вже в повчальному моралістичному ключі.

Повість багаторазово перевидавалася зі змінами і доповненнями. Вже в першому варіанті прослідковується своєрідність мови. За авторським визначенням, мова тексту –  «з’єднання литовсько-білоруського і українського діалектів», що заклали основу сучасного літературного ідишу.

У 1869 р. опубліковано перше видання роману «Фишка Хромой». У романі зображено життя найнижчих верств єврейства – жебраків. У романі висвітлені усі види жебраків, прототипом яких могли б бути ті нижчі верстви населення, яких письменник міг колись зустріти, мандруючи країною. Серед них він виділяє: «міських», тобто тих, що народилися в місті, та «польових», що народилися «в полі», в фургоні і так далі. У творі подано картину суспільного устрою жебраків: єврейство, іноді живе одним днем, не знаючи вранці, де воно проведе ніч, що не має ніяких певних занять.

Іл. 8

Юноша-Шанявский К. Еврейский Дон-Кихот : роман : пер. с польск. / К. Юноша-Шанявский ; под ред. С. Михайловой-Штерн. – М. : Пучина, 1929. – 176 с. 25/894

Видання «Путешествие Вениамина Третьего» стало єврейською версію мандрів Дон-Кіхота і Санчо Панси. Спочатку повість була написана на ідиші, згодом переведена на іврит.

У творі головні персонажі Веніамін, мрійника, вчений та начитана людина, і Сендерл, бідолаха, людина земного, що живе в реальному світі, вирушають на пошуки десяти загублених колін Ізраїлевих, на Землю Обітовану. Подорож персонажів повісті триває кілька місяців і обмежена територією Житомирської та Київської областей. У ході мандрів на долю Веніаміна та Сендерла, двох наївних євреїв, випадають неймовірні комічні пригоди і тяжкі випробування.

Повість вперше опублікована окремою книгою в Вільнюсі в 1878 р. На титулі було зазначено: частина перша. Очевидно, Менделе Мойхер-Сфорім задумав продовження повісті. Однак воно не відбулося.

Менделе Мойхер-Сфорім завдяки роману «Путешествие Вениамина Третьего» здобув всесвітню літературну славу. Твір було переведено кількома іноземними мовами.

Для свого «Єврейського Дон-Кіхота» К. Юноша взяв за основу сюжет відомого єврейського письменника С. М. Абрамовича (Менделе Мойхер-Сфоріма) «Путешествие Вениамина ІІІ».

У польській художній літературі завжди непересічний інтерес був направлений до єврейського питання. Тому, ще за часів А. Міцкевича, польські поети та письменники приділяли увагу не тільки побуту єврейського народу, а й зображує саму сутність народу.

В своїх розповідях та повістях К. Юноша відтворює багатогранний образ єврея-ремісника, показуючи персональне ставлення до нього.

 

Іл. 9

Абрамович С. М. Кляча или сострадания к животным : повесть извлеченная из тетрадей сумашедшего Исрулика и изданная стараниями Менделе Мойхер-Сфорима / С. М. Абрамович // Восход. – СПб., 1891. – № 1. – С. 38–57 ; № 2. – С. 60–90 ; № 3. – С. 86–92. 31/939

Повість-алегорію Менделе Мойхер-Сфорім почав писати у 1873 р. Головним героєм твору в ній виступає молодий єврей Ісрулік. Сюжет побудований на тому, що юнак зустрічає уві сні понівеченого, змученого коня, який розповідає йому про свої тисячолітні страждання. Таким чином, автор, в образ нещасної, хворої, всіма гнаної шкапи вкладає сенс життя російського єврейства, гнобленого урядовими заходами.

У цій книзі, написаній в алегоричній формі, вперше в єврейській літературі подана критика російського царизму і буржуазної цивілізації у світлі націоналістичної радикальної дрібної буржуазії.

«Кляча» була декілька разів перекладена російською мовою. Один із них зробив і відомий перекладач І. Бунін.

Іл. 10

Менделе Мойхер-Сфорим (Абрамович С.). Из записок Исрулика сумашедшего / Менделе Мойхер-Сфорим // Книжки Восхода. – СПб., 1903. – № 7. – С. 3–31. 31/943

 

Іл. 11

Менделе Мойхер-Сфорім. Перстень щастя / Менделе Мойхер-Сфорім ; пер. з евр. мови: Д. Борирь, Л. Володимиров ; вступ. ст. Л. Мотелев. – [Б. м.] ; Сяйво, [б. р.]. – 210 с.    30-в/127, 6

Твори зображають широку картину єврейського побуту часів Миколи І. У тексті відображені найглибші закутки єврейського життя. Головні герої сюжету, Гершеле й Бейле, виступають, як тло, де автор змальовує патріархальне життя Капцанського та Глупського населення. Автор у повісті відтворює довгу смугу темноти, ворожнечі, насильства; цілу низку громадських верховодців, депутатів, «ловців» та інших «добродійників» єврейського народу. Проте, спотворення «дивного народу Ізраїлевого» викликає, як каже сам автор, «гіркий сміх», що з-за нього проглядає жаль та зворушлива любов до нещасних, знедолених. Перша частина повісті закінчується на тому місті, де Бейле потрапляє в лабети торговців живим крамом, а Гершеле проводить безсонну ніч з душевною мукою.
Моргулес М. Фишка Хромой. Полное собрание сочинений С. М. Абрамовича : [рецензия] / М. Моргулис // Восход. – 1889. – № 1-2. – С. 25–46 ; № 4. – С. 15–30. 31/939

Друга частина розв’язує всю фабулу цієї повісті.

Іл. 12

 Менделе Мойхер-Сфорім. Долина сліз (Друга частина. Перстня щастя) / Менделе Мойхер-Сфорім ; пер. з евр. мови: Гершбін, Молоченко. – Київ : Сяйво, 1928. – 177 с. 30-в/34, 126

 

Далі поданий блок робіт, які присвяченні дослідженню біографії Менделе Мойхер-Сфоріма та його творчий доробку.

У даній публікації автор, крім детального змістового аналізу твору «Фишка Хромой» звертає увагу також і на «жаргонну» літературу. Він висловлює думку, що С. М. Абрамович своїми творами започаткував стиль жаргонної літератури, впливаючи на населення як чистотою мови, так і силою великого таланту. На його твори було звернута увага польських літераторів та перекладачів, серед яких були представники, які цікавилися єврейським побутом. Моргелес М. вважає, що тільки в такій літературі, де письменники не-євреї цікавляться художніми та історичними фактами з єврейського життя, і повинні знаходити свій відклик твори С. М. Абрамовича.

Іл. 14

Абрамович М. Сион Иагуды га-Леви (посвящаеться Соломону Моисеевичу Абрамовичу) / М. Абрамович // Восход. – 1886. – № 8. – С. 165–172. 31/939

Іл. 15

Биншток Л. Праздник жаргонной литературы: С. М. Абрамович и его 25-летняя литературная деятельность / Л. Биншток // Восход. – 1884. – № 2. – С. 1–32. 31/939

Іл. 16

Бен-Иосиф. Очерки новоеврейской литературы: С. А. Абрамович и его 25-летняя деятельность / Бен-Иосиф // Еврейские обозрения. – СПб., 1884. – Кн. 7. – С. 129–144. 31/1101

 

 

 

 

 

 

Статті були приурочені до 25-літнього ювілею літературної діяльності Соломона Мойсейовича Абрамовича. Автори знайомлять з автобіографічними фактами з життя єврейського письменника та доситьь детально проаналізовали літературний доробок Менделе Мойхер-Сфорім. Особливий акцент був зроблений на розвитку жаргонної літератури, де(чималий вклад у яку зробив і досліджуваний) письменник зробив чималий вклад. Також розглядається його внесок у становлення та розвиток новоєврейської літератури.

Іл. 17

Пинес М. Я. История еврейской литературы: на еврейско-немецком диалекте / М. Я. Пинес ; пер. с фр. с предисл. и доп. С. С. Вермель. – М., 1913. – 371 с. – Из содерж. : Классические писатели маскилитской эпохи. Ш. Я. Абрамович (Менделе Мойхер-Сфорим). – С. 116–157. 45-а/151

 

Мейер Якович Пінес – літературознавець, доктор Паризького університету. Вчений є першим дослідником з історії єврейської літератури.

Ідиш у той час вважався жаргоном, мовою простолюдинів. Процес виникнення літератури цією мовою був складний і припадає переважно на XIX – початок ХХ ст. Перший поштовх до її розвитку дав рух маскилим (просвітителів). Вони пропагували літературу мовою народу, що сягає своїм корінням у його історію і традиції. Процес виникнення цієї літератури стимулювався і літературним напрямом романтизмом у Європі з його інтересом до народного коріння, фольклору. І якщо до XIX ст. на ідиші існувало всього кілька перекладів із Старого Завіту, тексти молитов і голосінь, казки і повісті, то до кінця XIX ст. – це вже була сформована література зі своїми основоположниками і класиками: Шомером, Менделе Мойхер-Сфорімом, Перецом, Шолом-Алейхемом і ін. До початку ХХ в. література досягла піку свого розквіту, за рівнем не уступаючи жодної з традиційних європейських літератур.

Один із розділів представленого видання присвячений Менделе Мойхер-Сфоріму, де наявні біографічні відомості про автора та аналізується його творчий доробок. Також опубліковані досить великі уривки його літературних текстів на ідиш та поданий переклад російською.

У дослідженні М. Пінеса зібрані відомості практично про всіх письменників на які творили мовою ідиш, що дає її змогу і сьогодні залишатися унікальною збіркою відомостей про нову єврейську літературу.

Іл. 18

Видання висвітлює основні проблеми формування і розвитку єврейської громади Польщі, що об’єднувала у собі також євреїв Литви, Білорусії та України і стала ядром всього ашкеназійской єврейства.

У п’ятому розділ розглядаються культурно-мовні аспекти життя східноєвропейського єврейства, це дає можливість відтворити мовну картину світу, а саме проте як складалася і розвивалася двомовна культурна система у ашкеназійських євреїв та які функції виконувала кожна мова не тільки в їх повсякденному житті, але і в процесі навчання та освіти. Іншою важливою темою даного розділу є розвиток літератури на ідиш і ставлення до неї прихильників єврейського просвітництва (Хаскали). Особлива увага звертається на класиків літератури на ідиш: Ш. Я. Абрамовича (Менделе Мойхер-Сфоріма), С. Н. Рабиновича (Шолом-Алейхема) і Іцхака Лейбуш Переца.

Турнянски Х. Главы из истории и культуры евреев Восточной Европы / Х. Турнянски, А. Новерштерн. – Израиль : Открытый ун-т, 1995. – Ч. 5 : Язык и литература. – 308 с. – Из содерж. : Первые произведения Ш. Я. Абрамовича на языке идиш. – С. 106–125.

 Іл. 19

Das Mendele Buch. Latters and autobiographical sketches, photos, drawings, facsimiles of Mendele Meycher Sforim / essaes and ed. N. Mayzel. – New-York, 1959. – 512 р. (45-а/460)

Видання написане на івриті. Містить у собі листи та автобіографічні ескізи, фотографії, малюнки Менделе Мойхер-Софрима.

Іл. 20

Книгоноша Менделе : проза М. Мойхер-Сфорима. Воспоминания и статьи о нем / сост.: А. А. Мисюк, Е. Л. Яворская. – Одесса : Єкология, 2017. – 240 с.

Видання було присвячене до 100-ліття з дня смерті видатного письменника єврейської культури Менделе Мойхер-Сфоріма. У збірнику були представленні твори самого Менделе Мойхер-Сфоріма, статті, розповіді та спогади його сучасників, а також статті, сучасних дослідників його творчості.

 Іл. 21

Боровой С. Воспоминания / С. Боровой. – М ; Иерусалим, 1993. – 384 с. (79-а/7445)

Книга спогадів охоплює період від передреволюційних років до наших днів. У ній наведені діячі єврейської культури старої Одеси, люди мистецтва, філософи, історики та революціонери.

У виданні наводить також спогади Самуїла Яковича про Менделе Мойхер-Сфоріма. В основному вони охоплюють передреволюційне життя єврейського класика в Одесі.

Іл. 22

Рутберг Н. И. Евреи и еврейский вопрос в литературе советского периода. Хронологически-тематический указатель литературы, изданной за 1917–1991 г. на русском языке / Н. И. Рутберг, И. Н. Пидевич ; отв. ред. И. А. Беседин. – М. : Грантъ, 2000. – 597 с. (60/7167)

Видання розкриває життя єврейського народу на території СРСР. В ній представлений перелік публікацій та статей, що охоплюють весь спектр проблем іудаїки (від історії Стародавньої Палестини до відродження єврейських організацій в СРСР на початку 90-х років ХХ ст., від філософії до фольклору). Укладачі покажчика намагалися відобразити публікації, що стосувалися єврейського питання російською мовою за 75 років – з 1917 по 1991 рр. За змістом покажчик – огляд літератури по іудаїці.

У виданні включені не тільки спеціальні роботи з іудаїки, але і факти про історію єврейського народу і єврейську культуру.

 

Уклала А. С. Ложешник

 

При використанні матеріалів посилання на офіційний сайт Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова є обов’язковим