Бібліотека Рішельєвського ліцею (1817-1865)

ил. 2ф1817

  • Заснована бібліотека Рішельєвського ліцею, основою якої стали книгозбірні Комерційної гімназії та Благородного інституту. ил.1ф
  • Директором ліцею абатом Домініком Шарлем Ніколем придбано у Франції книги на суму 20938 франків (з них – 15000 франків пожертвувані колишнім на той час градоначальником Одеси та губернатором Новоросійського краю А. Е. дю Плессі герцогом де Рішельє, решта – особисті гроші абата Ніколя).
  • Штатної посади бібліотекаря не існувало. Бібліотекою опікувалися викладачі університету.

1819

  • Першим виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено ад’юнкта кафедри грецької, латинської та російської словесності Рішельєвського ліцею М. С. Черемісінова.

1820-1821

  • Колишнім директором Рішельєвського ліцею, надвірним радником Р. Жиллє подаровано близько 150 найменувань книг іноземними мовами.

1821

  • Виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено професора латинської та російської словесності І. Ф. Гриневича.

1827

  • Бібліотекою почав опікуватися професор комерційних наук та політичної економії Рішельєвського ліцею П. О. Симонович.

1828

  • Рішельєвський ліцей отримав право виписувати книги та інші навчальні посібники з-за кордону за попередньої згоди Міністерства народної освіти. 

1829

  • грудень, 25. Правлінню ліцею був представлений перший рукописний каталог фундаментальної бібліотеки Рішельєвського ліцею, складений проф. П. О. Симоновичем. Книги та періодичні видання (976 найменувань у більш ніж 3200 томах) у каталозі розташовані в систематичній послідовності, за галузями наук.

1832

  • Бібліотекарем за сумісництвом призначено ад’юнкта кафедри загальної історії та статистики Рішельєвського ліцею Ф. К. Бруна.

1835

  • Виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено старшого вчителя гімназії при ліцеї Ф. К. Кнорре.

1836

  • До книжкового ліцейського зібрання надійшов чисельний книжковий дар від сина колишнього ректора Харківського університету А. І. Стойковича в кількості 951 назви у 1633 томах та 100 од. періодичних видань.

1837

  • Затверджено новий Статут Рішельєвського ліцею.

1838

  • лютий, 19. На посаду бібліотекаря за сумісництвом призначено спеціаліста з грецької та латинської філології, археолога П. В. Беккера. Ним була проведена велика робота з упорядкування ліцейської бібліотеки: вперше весь книжковий фонд бібліотеки був проінвентаризований, книгам надані інвентарні номери та проштамповані всі примірники.
  • Було відкрито Кабінет для читання газет та журналів.
  • Було створено спеціальну бібліотеку для студентів.

1839

  • Вперше бібліотекарем П. В. Беккером складені правила зберігання книг та роботи бібліотеки ліцею.

1843

  • До бібліотеки Рішельєвського ліцею надійшли книги з Віленської медико-хірургічної академії.

1840

  • Почала функціонувати бібліотека Інституту східних мов (існувала до 1854 р.)

1849

  • квітень–червень. Ліцейською бібліотекою завідував вихованець Рішельєвського ліцею, магістр Дерптського університету, спеціаліст із математики, фізики та астрономії В. В. Петровський.

1850

  • травень. Введено штатну посаду бібліотекаря.
  • липень, 17. На посаді бібліотекаря Рішельєвського ліцею затверджено В. М. Шишковського. Ним була продовжена робота зі складання каталогів ліцейської бібліотеки на основі «факультетської системи» бібліотечно-бібліографічної класифікації наук.

1857

  • Були складені правила користування Кабінету для читання студентів Рішельєвського ліцею

1858

  • Відкрито кабінет для читання студентів («Пироговську бібліотеку студентів»).

1859

  • Бібліотека отримала книжковий дар (468 творів) з особистої колекції відомого ботаніка та ентомолога, організатора та першого директора Нікітського ботанічного саду Х. Х. Стевена. 

1860

  • Функціонував Кабінет для читання професорів.

1862

  • Ліцейська бібліотека отримала книжковий дар у кількості 43 найменувань видань у 52 томах від відомого археолога, директора Рішельєвського ліцею Павла Васильовича Беккера.

1864ил.3ф

  • листопад, 3. Бібліотека отримала книжковий дар одного з основоположників російського та українського слов’янознавства, філолога, історика В. І. Григоровича (724 найменувань), що поклав початок традиції формування іменних книжкових фондів у бібліотеці вже Новоросійського університету.