Заснована бібліотека Рішельєвського ліцею, основою якої стали книгозбірні Комерційної гімназії та Благородного інституту.
Директором ліцею абатом Домініком Шарлем Ніколем придбано у Франції книги на суму 20938 франків (з них – 15000 франків пожертвувані колишнім на той час градоначальником Одеси та губернатором Новоросійського краю А. Е. дю Плессі герцогом де Рішельє, решта – особисті гроші абата Ніколя).
Штатної посади бібліотекаря не існувало. Бібліотекою опікувалися викладачі університету.
1819
Першим виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено ад’юнкта кафедри грецької, латинської та російської словесності Рішельєвського ліцею М. С. Черемісінова.
1820-1821
Колишнім директором Рішельєвського ліцею, надвірним радником Р. Жиллє подаровано близько 150 найменувань книг іноземними мовами.
1821
Виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено професора латинської та російської словесності І. Ф. Гриневича.
1827
Бібліотекою почав опікуватися професор комерційних наук та політичної економії Рішельєвського ліцею П. О. Симонович.
1828
Рішельєвський ліцей отримав право виписувати книги та інші навчальні посібники з-за кордону за попередньої згоди Міністерства народної освіти.
1829
грудень, 25. Правлінню ліцею був представлений перший рукописний каталог фундаментальної бібліотеки Рішельєвського ліцею, складений проф. П. О. Симоновичем. Книги та періодичні видання (976 найменувань у більш ніж 3200 томах) у каталозі розташовані в систематичній послідовності, за галузями наук.
1832
Бібліотекарем за сумісництвом призначено ад’юнкта кафедри загальної історії та статистики Рішельєвського ліцею Ф. К. Бруна.
1835
Виконуючим обов’язки бібліотекаря призначено старшого вчителя гімназії при ліцеї Ф. К. Кнорре.
1836
До книжкового ліцейського зібрання надійшов чисельний книжковий дар від сина колишнього ректора Харківського університету А. І. Стойковича в кількості 951 назви у 1633 томах та 100 од. періодичних видань.
1837
Затверджено новий Статут Рішельєвського ліцею.
1838
лютий, 19. На посаду бібліотекаря за сумісництвом призначено спеціаліста з грецької та латинської філології, археолога П. В. Беккера. Ним була проведена велика робота з упорядкування ліцейської бібліотеки: вперше весь книжковий фонд бібліотеки був проінвентаризований, книгам надані інвентарні номери та проштамповані всі примірники.
Було відкрито Кабінет для читання газет та журналів.
Було створено спеціальну бібліотеку для студентів.
1839
Вперше бібліотекарем П. В. Беккером складені правила зберігання книг та роботи бібліотеки ліцею.
1843
До бібліотеки Рішельєвського ліцею надійшли книги з Віленської медико-хірургічної академії.
1840
Почала функціонувати бібліотека Інституту східних мов (існувала до 1854 р.)
1849
квітень–червень. Ліцейською бібліотекою завідував вихованець Рішельєвського ліцею, магістр Дерптського університету, спеціаліст із математики, фізики та астрономії В. В. Петровський.
1850
травень. Введено штатну посаду бібліотекаря.
липень, 17. На посаді бібліотекаря Рішельєвського ліцею затверджено В. М. Шишковського. Ним була продовжена робота зі складання каталогів ліцейської бібліотеки на основі «факультетської системи» бібліотечно-бібліографічної класифікації наук.
1857
Були складені правила користування Кабінету для читання студентів Рішельєвського ліцею
1858
Відкрито кабінет для читання студентів («Пироговську бібліотеку студентів»).
1859
Бібліотека отримала книжковий дар (468 творів) з особистої колекції відомого ботаніка та ентомолога, організатора та першого директора Нікітського ботанічного саду Х. Х. Стевена.
1860
Функціонував Кабінет для читання професорів.
1862
Ліцейська бібліотека отримала книжковий дар у кількості 43 найменувань видань у 52 томах від відомого археолога, директора Рішельєвського ліцею Павла Васильовича Беккера.
1864
листопад, 3. Бібліотека отримала книжковий дар одного з основоположників російського та українського слов’янознавства, філолога, історика В. І. Григоровича (724 найменувань), що поклав початок традиції формування іменних книжкових фондів у бібліотеці вже Новоросійського університету.
1817
