Електронна бібліотека інституту журналістики надає вільний доступ до наукових і літературно-художніх видань Інституту журналістики, також пропонується науковий і творчий доробок викладачів і студентів. Література доступна в режимі онлайн.
Электронная библиотека – Институт журналистики БГУ надає вільний доступ до літератури з журналістики. Для перегляду книги потрібно завантажувати у форматі .pdf або .doc. Всі матеріали розташовані в алфавітному порядку.
НАУКОВІ ЖУРНАЛИ
«Актуальні питання масової комунікації» – фахове наукове видання Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журнал публікує оригінальні, закінчені роботи за результатами досліджень із масової комунікації, що відображають сучасні тенденції розвитку галузі в Україні та світі, закономірності, процеси, структури та форми масовокомунікаційних відносин. Пріоритет надається актуальним для української та світової аудиторії дослідженням масовокомунікаційних трендів у розвитку технологій, медіа, журналістики, видавничої справи, реклами, зв’язків з громадськістю, соціальної інформатики, документознавства, бібліотекознавства тощо. Також журнал друкує рецензії на книги в галузі масових комунікацій, що вийшли друком впродовж останніх двох років.
У «Віснику Львівського університету. Серія журналістика» публікуються наукові праці українських та зарубіжних авторів, що відображають широкий спектр проблем функціонування мас-медіа в Україні, Європі та світі; акцентовано увагу на їхній ролі в утвердженні національної ідентичності та універсальних гуманістичних цінностей.
«Діалог: Медіа-студії» – це науковий, рецензований збірник із соціальних комунікацій. У публікаціях збірника розглядаються актуальні питання соціальних комунікацій: журналістикознавства, теорії та історії журналістики; публіцистики, журналістських жанрів; реклами та зв’язків з громадськістю; медіакритики, літературної праці та медіаредагування; теоретичні та методологічні підходи до вивчення важливих аспектів комунікативістики в часи нових медіа; телерадіовиробництво тощо.
«Інтегровані комунікації» – науковий журнал Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, де публікуються оригінальні завершені статті та наукові повідомлення з досліджень у галузі журналістики, теорії та історії соціальних комунікацій, прикладних соціальнокомунікаційних технологій, реклами та зв’язків з громадськістю, видавничої справи та редагування, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознавства.
«Журнал Белорусского государственного университета. Журналистика» публікує оригінальні наукові статті в галузі теорії журналістики, медіакомунікацій; огляди в галузі медіапрактік; хроніки конференцій, рецензії на монографії, підручники та навчальні посібники, а також ювілейні статті і статті про видатних вчених в області дослідження теорії і практики журналістики. Матеріали видання присвячені актуальним проблемам теорії і практики журналістики, медіалінгвістики, медіастилістики, медіалогії, культурним стратегіям в медіапросторі, історії журналістики, питань веб-журналістики, сучасним медіакомунікацій, соціодинаміка інформаційного простору та ін. На сторінках журналу представлені статті вчених з провідних організацій і установ, працюючих в галузі теорії, історії, методології журналістики і методів дослідження медіа-простору.
«Наукові записки Інституту журналістики» – фахове наукове видання Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журнал публікує оригінальні, закінчені роботи за результатами досліджень з соціальних комунікацій, що відображають сучасні тенденції розвитку галузі в Україні та світі, закономірності, процеси, структури та форми масовокомунікаційної діяльності. Пріоритет надається актуальним для української та світової аудиторії дослідженням розвитку соціальнокомунікаційних технологій, медіа, журналістики, видавничої справи, реклами, зв’язків з громадськістю, соціальної інформатики тощо. Також журнал друкує рецензії на книги в галузі соціальних комунікацій, що вийшли друком впродовж останніх двох років.
«Наукові записки Української академії друкарства» – видання, що містить статті, де розглядаються проблеми поліграфічного машинобудування, технології поліграфічного виробництва і поліграфічних матеріалів, інформаційних технологій і автоматизації поліграфічного виробництва, розвитку економіки та соціальних комунікацій у видавничо-поліграфічному комплексі.
«Поліграфія і видавнича справа» – наукове видання, що висвітлює актуальні теоретичні та практичні аспекти видавничо-поліграфічного комплексу та суміжних галузей: інформаційних систем та технологій, автоматизації, галузевого машинобудування, прикладної механіки, видавництва та поліграфії, соціальних комунікацій (журналістики, видавничої справи та редагування, реклами та PR, інформаційної, бібліотечної та архівної справи).
«Український інформаційний простір» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, в якому висвітлюються актуальні проблеми галузей журналістики та інформаційної діяльності.
МОНОГРАФІЇ
У колективній монографії представлено ключові тренди розвитку світової та вітчизняної медіасфери. Запропоновано узагальнення досвіду застосування провідних комунікаційних технологій у медіадіяльності. Проблематизовано явища, що мають ознаки маніпулятивності та патогенності.
Монографія розрахована на студентів закладів вищої освіти спеціальності «Журналістика», а також викладачів і фахівців у цій галузі. У виданні розглядаються особливості змісту підготовки фахівців зі спеціальності «Журналістика» з урахуванням вимог щодо освітньої діяльності. Йдеться про питання методики викладання професійно орієнтованих дисциплін, специфіку функціонування пресового дискурсу, сучасні тенденції розвитку медійного простору Інтернету й діяльність ЗМК в умовах гібридної війни.
У монографії вперше у вітчизняній історичній та політичних науках комплексно досліджується феномен глобальної комунікації початку XXI ст. як визначальний фактор сучасного світового розвитку. В контексті революційних змін у галузі новітніх технологій, стрімкої диджиталізації, розвитку мережі Інтернет, глобальної блогосфери, соціальних медіа, мобільної телефонії тощо висвітлюється роль глобальної комунікації у таких сферах життєдіяльності людства, як культура, політика, економіка та кібербезпека. Визначаються головні актори глобального управління комунікацією; осмислюється експансія медіа-корпорацій глобального і регіонального масштабу; розроблена типологія глобальної медіакратії. Аналізуються стан і тенденції розвитку медіа та інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та надаються пропозиції щодо їх удосконалення.
У монографії викладено комунікаційну концепцію формування ціннісних імперативів громадянського суспільства в Україні, приділено увагу аксіологічній сутності соціальної комунікації, ціннісним домінантам у когнітивному й текстовому просторах, а також впливу цінностей на економічно-соціальний розвиток.
У монографії порушено одну з чільних й актуальних проблем у галузі соціальних комунікацій – формування громадянського суспільства масовокомунікаційним дискурсом. Авторський колектив по-різному бачить, інтерпретує та шукає ефективні механізми побудови громадянського соціуму, але доходить спільної думки: роль як традиційних, так і нових медій у цьому процесі одна з визначальних.
У роботі досліджується стан комп’ютерної пропаганди в Україні з акцентом на два основних аспекти: реакція України на виклики зовнішніх інформаційних атак і використання комп’ютерної пропаганди у внутрішньополітичній комунікації. У робочому документі, заснованому на інтерв’ю з українськими медіа-експертами, науковцями, інсайдерами галузі та розробниками ботів, досліджується масштаб проблеми і визначаються найбільш поширені тактики, інструменти та підходи для розгортання політичних ботів в Інтернеті. Описані випадки ілюструють неправильні уявлення про фальшиві облікові записи, платних онлайн-коментаторів і автоматизованих скриптах, а також про погрози зловмисних дій в Інтернеті. Спочатку ми пояснюємо, як боти діють у внутрішній політичній та медійному середовищі країни, і наводимо приклади типових кампаній. По-друге, ми аналізуємо випадок з трагедією MH17 як наочний приклад цілеспрямованої кампанії дезінформації Росії проти України, яка має характерний компонент соціальних мереж. Нарешті, уважно вивчаються відповіді на комп’ютерну пропаганду, в тому числі передбачувані урядові атаки на українських журналістів, які показують, що громадянське суспільство і масові рухи мають великий потенціал протистояти небезпекам комп’ютерної пропаганди.