Сьогодні, 14 лютого, тільки про #кохання ❤ та #книжки (куди ж без них?)
Чи відомо вам, що 14 лютого 1875 року (правда, за старим стилем) в Одесі 29-річний зоолог, блискучий викладач нашого університету, улюбленець студентів, майбутній лауреат Нобелівської премії #Ілля_Мечников одружився з 17-річною красунею #Ольгою_Білокопитовою?
Ілля Мечников і Ольга Білокопитова прожили у шлюбі 41 рік.
Подружжя було разом, коли на публічні лекції професора Мечникова збиралась вся Одеса, а на профільні лекції з бактеріології – лікарі зі всього півдня України.
Разом Мечникови у 1882 р. виїхали з Одеси до Київської губернії, де Ілля Ілліч після смерті батьків дружини займався господарством у селі Попівка, опікувався молодшими братами та сестрами дружини, шукав шляхи боротьби з хлібним жуком-кузькою – страшним шкідником рослин, будував церковнопарафіяльну школу…
Ольга була поряд, коли І. Мечников та М. Гамалія у 1886 р. відкрили в Одесі першу в державі та другу у світі бактеріологічну станцію для боротьби зі сказом.
Дружина підтримала Мечникова, коли всі одеські газети писали про «панкєєвську справу», звинувативши її чоловіка у гибелі від вакцинації овець місцевого поміщика.
Разом у 1888 р. подружжя переїхало до Парижа, де І. Мечников почав працювати в Інституті Луї Пастера. А свій маєток у передмісті Парижа Мечникови називали «Французька Малоросія»…
Ольга Миколаївна була поряд, коли Нобелівський комітет у 1908 р. нагородив її вже на той момент відомого всьому світові чоловіка премією за дослідження з фізіології та медицини…
✨Ілля Мечников дуже цінував свою дружину, називав її «дорогою голубкою, коханою дівчинкою, коханнячком», присвятив їй свою найвідомішу працю «Етюди про природу людини» (1907).
Сама Ольга Мечникова, будучи талановитою художницею, все життя допомагала чоловікові, редагувала його наукові праці, перекладала статті та монографії, була вірним другом, помічницею й талановитим науковим асистентом. І написала мемуари про свого коханого – великого ембріолога, автора фагоцитарної теорії імунітету.
Без чоловіка Ольга Мечникова прожила ще 28 років, створювала картини та скульптури, приймала участь у художніх виставках, отримувала нагороди за свій художній талант, опікувалась дитячим притулком, заміж більше не вийшла і зберегла архів І. Мечникова для нащадків.
А перекладені різними мовами мемуари Ольги Мечникової «Vie d’Élie Metcnikoff. 1845–1916» (Paris, 1920) – важливе джерело інформації та знаковий дар для всіх, хто вивчає історію науки та є шанувальником нашого великого співвітчизника Іллі Мечникова.
Даруйте своє кохання❤, увагу, турботу та книжки близьким людям!
@Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова