2016
Пам’ятки історії та культури – літопис життя народу
Переходів: 486, розмір: 22.0 MB,
У своєму дисертаційному досліджені науковець ставить перед собою мету вивчити процес становлення і розвитку законодавства про охорону пам’яток культури за період з 1917 по 1991 рр., його тенденції і особливості; виявити специфіку, форми та методи діяльності спеціальних державних органів і громадських організацій, на які було покладено функції обліку, охорони, використання та реставрації пам’яток культури; дати аналіз і оцінку діючого законодавства в цій галузі. Дослідження переважно стосується проблеми правової охорони нерухомих пам’яток культури (містобудування і архітектури, історії, археології, монументального мистецтва). |
|
За датами – імена, за іменами – історія: до 160-річчя з дня народження Доброклонського Олександра Павловича (1856-1937)
Переходів: 442, розмір: 1.7 MB,
10 грудня виповнюється 160 років від дня народження видатного богослова, ректора Новоросійського університету, доктора церковної історії, заслуженого професора кафедри історії церкви Олександра Павловича Доброклонського. З нагоди 160-літнього ювілею Олександра Павловича Доброклонського, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку. На виставці анотовано найвідоміші праці вченого, література розподілена у хронологічній послідовності. |
|
До 250-річчя з дня народження Армана Емануеля дю Плєссі де Рішельє
Переходів: 457, розмір: 817.1 KB,
250 лет со дня рождения герцога Армана Эммануэля София-Септимани де Виньро дю Плесси, графа де Шинон, 5-го герцога Ришельё (Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis, 5eme duc de Richelieu ; 25 сентября 1766 года – 17 мая 1822 года) – славная и серьёзная дата. Она о многом побуждает задуматься: о превратностях судьбы и «роли личности в истории», о человеческой памяти и беспамятстве, о грузе ответственности наделённых властью и цене, которую они за это платят. О штампах и вымыслах, почти неизбежно сопровождающих жизнь выдающегося человека в истории после его физической смерти. |
|
Літописець історії України: до 150-річчя з дня народження М. С. Грушевського
Переходів: 496, розмір: 3.9 MB,
29 вересня 2016 року виповнюється 150 років з дня народження Михайла Грушевського видатного українського історика, громадського та політичного діяча, того, хто першим на науковому рівні виділив історію України з історій Польщі та Росії, в окремий напрямок. 29 вересня за новим стилем, у місті Холм, що входило на той час до складу Російської імперії, народився майбутній «головний історик України». Його батьки – Сергій Федорович та Глафіра Захарівна (в дівоцтві – Опокова) походили з священицьких родин. Сергій Грушевський викладав у місцевій греко-католицькій гімназії, а мати займалась веденням господарства та вихованням дітей. В 1868 році, у зв’язку з поганим станом здоров’я, сім’я переїздить до Ставрополя, а згодом – у Владикавказ. |
|
Конституція — основний закон України
Переходів: 502, розмір: 1.8 MB,
На виконання Указу Президента України від 15 березня 2016 року № 94/2016 та плану заходів Одеської обласної адміністрації щодо відзначення 20-ї річниці Конституції України, затвердженого наказом з метою формування високого рівня правової свідомості та правової культури студентів, Науковою бібліотекою ОНУ імені І.І. Мечникова організовано віртуальну книжкову виставку «Конституція – основний закон України». Огляд починається з праць, що прослідковують суспільно-політичну думку Київської Русі, Гетьманщини, доби Української революції 1917-1921 рр., закінчуючи останніми змінами до чинної Конституції України. |
|
Діалог з історією: до 200-літнього ювілею з дня народження історика античності – Струве Федора Аристовича (1816-1885)
Переходів: 528, розмір: 4.5 KB,
12 травня виповнюється 200 років з дня народження видатного історика, доктора класичної філології, професора римської словесності та старожитностей Казанського університету і класичної філології Новоросійського університету, фахівця з римської й грецької історії та словесності – Федора Аристовича Струве. Наукові та науково-педагогічні роботи Федора Аристовича Струве не втратили своєї актуальності й сьогодні. Сучасні історики, фахівці з античної історії використовують його надбання при написанні своїх праць. В Одеському національному університеті досі живуть традиції вивчення латинської та давньогрецької мови шляхом звернення до греко-римських джерел та розроблення проблематики дослідження античної історії Північного Причорномор’я, які були започатковані ще в Новоросійському університеті, зокрема -видатним вченим Федором Струве. |
|
Віце-президент Одеського товариства історії та старожитностей Микола Никифорович Мурзакевич: до 210-річчя від дня народження.
Переходів: 477, розмір: 984.7 KB,
Відомий історик, археолог, директор Рішельєвського ліцею в Одесі (1853-1857), один із засновників Одеського товариства історії і старовини Микола Никифорович Мурзакевіч (1806-1883) увійшов в історію як особистість, яка присвятила своє життя розвитку науки, освіти і культури на півдні України. Микола Никифорович народився 3 травня (21 квітня за старим стилем) 1806 року в сім’ї священика в м. Смоленську. Навчався в Смоленській духовній семінарії. У період з 1825 р по 1828 рік навчався в Московському університеті на морально-політичному (юридичному) відділенні. Після закінчення курсу Мурзакевіч повернувся в м. Смоленськ. Але не затримався в місті надовго, а незабаром повернувся до Москви, де став працювати домашнім учителем. |
|
Вчений-науковець та організатор науки: до 100-річчя Михайла Юхимовича Раковського
Переходів: 499, розмір: 4.4 KB,
У цьому році виповнюється 100 років з дня народження доктора історичних наук, професора Одеського університету, голови Одеської обласної організації Українського товариства охорони пам’ятників історії і культури, Раковського Михайла Юхимовича. Під його керівництвом, на історичному факультеті Одеського університету, була сформована школа істориків, предметом наукового аналізу яких були процеси соціально-економічного і суспільного розвитку Півдня України, їх історіософське осмислення. |
|
Георгій Іванович Нарбут (1886-1920) – природжений митець книги: до 130-річчя з дня народження
Переходів: 556, розмір: 1.3 MB,
Творчість Георгія Нарбута – це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним із найвизначніших графіків сучасності. Разом із Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами Г. Нарбут започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20-30-х років ХХ ст. у графіці |
|
Погляд крізь століття – до 95-ї річниці з дня народження Петра Йосиповича Каришковського-Ікара
Переходів: 510, розмір: 4.4 KB,
12 березня виповнюється 95 років від дня народження видатного історика, археолога, нумізмата, фахівця з античності та історії середньовіччя Петра Йосиповича Каришковського-Ікара. П. И. Каришковський походив із родини військовослужбовців. У 1939 р. вступив на історичний факультет Одеського державного університету. Попереду було безхмарне навчання, зайняття улюбленою справою, але перед здійсценням цієї мрії, як і в багатьох студентів того часу, стала війна. |
|
Видатний юрист, вчений-цивіліст: до 150-річчя ювілею Є. В. Васьковського
Переходів: 520, розмір: 4.4 KB,
З нагоди 150-літнього ювілею Євгена Володимировича Васьковського, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку. На виставці анотовано найвідоміші праці вченого, література розподілена у хронологічній послідовності. Наукові та науково-педагогічні роботи Євгена Володимировича Васьковського не втратили своєї актуальності і на сьогодні. Сучасні правознавці використовують його надбання при написанні своїх праць. В Одеському національному університеті досі живуть славетні традиції цивілістики, які були започатковані ще в Новоросійському університеті, зокрема видатним вченим Євгеном Володимировичем Васьковським. |
|
31 січня виповнюється 150 років від дня народження видатного історика, літературознавця, мовознавця, фахівця з класичної історії та словесності Михайла Ілліча Мандеса. Михайло Мандес у 1886 р., після закінчення Третьої одеської гімназії, вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету. Але провчившись рік, перевівся на історико-філологічний факультет, який закінчив у 1891 р. з дипломом першого ступеня. Через два роки, у 1893 р., склав магістерські іспити, а 30 травня 1898 р. захистив магістерську дисертацію на тему: «Мессенські війни». Ще будучи магістром, у 1894 р., Михайло Ілліч починає свою педагогічну діяльність у стінах Новоросійського університету на посаді приват-доцента кафедри класичної філології. М. І. Мандес був тим вченим, який читав практично всіма європейськими мовами, блискуче знав німецьку, грецьку, латинську мови. Він неодноразово перебував у наукових відрядженнях у Греції, Італії, Англії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Іспанії. Працював у бібліотеках та університетах Геттінгена, Берліна, Бонна, музеях Дрездена, Берліна, Мюнхена, Парижа, Лондона. |
|
Артемій Григорович Готалов-Готліб (1866-1960): до 150-річчя з дня народження
Переходів: 493, розмір: 305.7 KB,
Складний життєвий шлях пройшов талановитий учений-дослідник, історик, доктор педагогічних наук, один із організаторів Одеського інституту народної освіти (ОІНО), професор Одеського державного університету (ОДУ) Артемій Григорович Гогалов-Готліб (справжнє ім’я – Арон Гіршевич Готалов). Арон Гіршевич Готалов народився 15 січня (за старим стилем- 3 січня) 1866р. у небагатій родині. Точне місце народження є невідомим (Псков чи маленьке містечко у Могилів-Подільському повіті Подільської губернії). Навчався він у Кам’янець-Подільській гімназії до 6 класу, а після переїзду навчався у гімназії Кишиніву. |
|
Книжне зібрання графа Олександра Григоровича Строганова: до 220-річчя з дня нарождения.
Переходів: 459, розмір: 2.3 MB,
Сучасники залишили про графа Олександра Григоровича Строганова вельми суперечливі спогади. Як ярлик до оцінки особистості Строгонова закріпилася характеристика, дана йому знаменитим істориком С. М. Соловйовим, який служив деякий час вихователем його дітей. Однак свідоцтва Серія Михайловича викликають сумніви, тому що не секрет, що ні Строгонов ні Соловйов не мали один до одного дружніх почуттів, скоріше навпаки. Разом з тим одеський історик і краєзнавець Олександр Михайлович Дерибас писав: «… О нього розповідають більше анекдотів, ніж правди». Одним з джерел, що дозволяє скласти більш повне уявлення про особистість графа О. Г. Строганова є його книжкове зібрання. |