Архів. Віртуальні виставки

2023

Цьогоріч українська спільнота святкує 190 років від дня народження талановитої, визначної та унікальної української письменниці, перекладача, редактора та критика Марка Вовчка (Марія Олександрівна Вілінська; 1833–1907). На початку своєї літературної кар’єри вона була єдиною представницею прекрасної половини людства на теренах української літератури. «Мовчазний Сфінкс», «фатальна жінка», вона чарувала поєднанням краси, інтелекту, таланту, незалежністю та зовнішньою незворушністю. Мистецька спадщина Марка Вовчка становить понад 100 оригінальних творів і майже стільки ж перекладів.

Насправді Марко Вовчок чи не найзагадковіша постать в українській літературі. Наукова бібліотека підготувала віртуальну виставку про цікаві факти з життя та творчості Марка Вовчка.

27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження О. Ю. Кобилянської, найвідомішої української письменниці демократичного напряму, авторки повістей, численних оповідань, новел, нарисів про життя буковинського селянства та інтелігенції, громадської діячки.

О. Кобилянська – яскрава постать в українській літературі, художня спадщина якої збагатила духовну скарбницю нашого народу. Життя і творчість письменниці – вічне джерело натхнення для науковців та митців.

25 листопада 2023 року – 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні (згідно з постановою Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року № 1982-IX), а також щорічний День пам’яті жертв голодоморів (четверта субота листопада)  згідно з Указом Президента України № 1310/1998 від 26.11.1998. Україна втратила мільйони людських життів. Найбільша кількість українців загинула в сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській та Одеській областях.

До Дня української писемності та мови підготовлено книжкову виставку «Мова – духовне багатство народу». До уваги читачів пропонуються офіційні документи, матеріали з історії української мови, літописні та літературні пам’ятки, твори класиків українського слова та сучасних представників української літератури, довідкові та публіцистичні видання.

Видатний вчений-правознавець та педагог, професор та  ректор Одеського університету – Федір  Іванович Леонтович народився у  1833 р. в селі Попівка Конотопського повіту Чернігівської губернії. Його батько був православним священником. Це дало можливість хлопчику вступити до престижної Ніжинської гімназії, а потім і до Київського університету імені Святого Володимира.

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовлено віртуальну виставку, присвячену основним етапам життя та діяльності видатного вченого.

 

 

 

Плісов Олександр Костянтинович з 1951–1956 рр. завідував кафедрою органічної хімії Одеського державного університету. Під його керівництвом були розгорнуті дослідження залежності реакційної здатності стереоізомерних ненасичених кислот від їх конфігурації. Ним вивчалась порівняльна реакційна властивість цих речовин. Було доведено, що у всіх випадках цис-ізомери вступають у реакцію приєднання за місцем подвійного зв’язку легше, ніж транс-ізомери. Ці факти внесли певний внесок у розвиток стереохімії. Його перші наукові дослідження присвячені хімії α-оксидів і деяким перетворенням похідних стильбену. Працював над вивченням оксидів олефінів, хімії жирів, над проблемами геометричної ізомерії. Поряд з цими дослідженнями вів прикладні роботи, спрямовані на створення антиокислювачів жирів, пошук сфери застосування одеських глин, отримання нових варіантів пінопластів, очищення нафтопродуктів та ін.

 

 

 

День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України. День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука  цілісного існування нації. Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в XX столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її.

 

 

Василь Васильович Зав’ялов – доктор медицини, фізіолог, мікробіолог, біохімік, талановитий педагог, автор цілого ряду підручників для шкіл та вишів. Працював професором Одеського університету (1903– 1920 рр.), займався проблемами бальнеології та курортології. У 1920 р. виїхав до Болгарії, де організував і очолював до кінця життя кафедру фізіології та фізіологічної хімії в Софійському університеті.

 

 

 

Французький письменник, автор пригодницьких романів, один із основоположників жанру наукової фантастики Жуль Габрієль Верн (1828–1905) за півстоліття літературної діяльності написав 66 романів, 20 повістей, 30 п’єс та десяток науково-популярних робіт. Його твори одразу набули світову популярність. Деякі з них перекладались іншими мовами майже одночасно з виходом оригінального твору.

Наразі твори Жуля Верна перекладені 150 мовами. За кількістю перекладів творів художньої літератури письменник досі займає друге місце у світі, поступаючись першістю королеві детективного жанру Аґаті Крісті. У Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова зберігаються видання романів та оповідань Жуля Верна, перекладені з французької мови відомими чи анонімними українськими, польськими та португальськими митцями.

Пропонуємо переглянути віртуальну виставку та поринути у фантастичний світ творів Жуля Верна крізь призму перекладу!

 

Микола Георгійович Лігнау народився 10 червня 1873 р. на південному узбережжі Кримського півострова, у передмісті Ялти. У Ялтинській прогімназії він отримав гарну початкову освіта. Влітку 1892 р. Лігнау закінчив в Одесі Рішельєвську гімназію і відразу вступив на перший курс природного відділення фізико-математичного факультету Одеського університету. Незабаром, він перериває навчання через загострення хвороби легень з метою лікування. У 1894 р. його для продовження навчання знову зараховують студентом природного відділення. У 1898 р. він закінчив університет, здобувши диплом 1-го ступеня, і в серпні того ж року на пропозицію свого наставника — екстраординарного професора кафедри зоології, порівняльної анатомії та фізіології П. М. Бучинського – і був затверджений на посаді зберігача зооанатомічного кабінету та музею. У стінах рідного йому зоологічного музею Одеського університету професор Лігнау продовжував плідно працювати за сумісництвом.  У пам’яті його колег-зоологів професор Н. Г. Лігнау залишається яскравою особистістю, який все життя був безмежно відданий науці. Справи служіння якій були віддані всі сили його світлої душі, присвячені всі чисті починання та життєві принципи.

 

 

 

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова підготовано віртуальну виставку до 215 річчя з дня народження спеціаліста з класичної філології, археолога, нумізмата, історика, педагога та бібліотекаря Рішельєвського ліцею Пауля Адама Беккера (Paul Adam von Becker; 1808–1881).

 

 

 

 

Костянтин Доримедонтович Покровський – доктор астрономії, професор, директор астрономічної обсерваторії Одеського державного університету з 1934 р., декан фізико-математичного факультету ОДУ (1937-1938), чл.-кор. АН СРСР із 1927 р. Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І.І. І. Мечникова було підготовлено віртуальну виставку, присвячену основним етапам життя та діяльності великого діяча вітчизняної астрономічної науки.

 

 

 

Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовано віртуальну виставку, присвячену 90-річному ювілею з дня народження відомого історика, краєзнавця, заслуженого працівника культури України, професора Анатолія Діомидовича Бачинського, діяльність якого з 1961 року була пов’язана з Одеським університетом, де він працював на кафедрі історії України. На виставці представлено літературу та фотоматеріали, що висвітлюють основні віхи життєвого шляху, а також науковий доробок вченого.

 

 

 

 

Іван Котляревський – видатний український письменник та драматург. Він увійшов в історію як фундатор нової української літератури та автор поеми «Енеїда» – першого в українській літературі твору, написаного живою народною мовою.  І. Котляревський працював над поемою більше двох десятків років, але повністю видрукуваної за життя так і не побачив. В 2023 р. виповнюються  225 років з часу публікації 1-3 частин цього визначного твору.

 

 

 

У малопримітного знака охорони авторського права – позначки ©, тобто латинської літери «C» в колі, імені або найменування правовласника та року першого опублікування твору, що ставиться на звороті титульного аркуша, давня і приваблива історія. Вона почалася понад п’ять століть тому, невдовзі після винаходу друкарства в Європі. Видавці та друкарі намагалися захистити свою продукцію – книги – від підробок (контрафакту). Так виникли видавничі та друкарські марки, а трохи згодом – привілеї.

Якщо Вас зацікавив цей сюжет, запрошуємо відвідати віртуальну виставку «Друкарські та видавничі марки й привілеї в рідкісних книгах із фондів Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова», присвячену Всесвітньому дню книги та авторського права (World Book and Copyright Day).

 

 

Олексій Ерастович Янишевський – вчений-невропатолог, психіатр, творець клініки нервових хвороб Одеського університету та засновник болгарської клінічної невропатології. Популярність у невропатології вчений набув після опису в 1909 р. хапального феномену (нині відомого в літературі під його ім’ям). А. Е. Янишевський створив передумови виникнення експериментальної стереотаксичної нейрохірургії та сприяв розвитку симптоматології ураження головного мозку. Значна частина його робіт присвячена неврологічній семіотиці.

 

 

 

 

Щороку 18 квітня в Україні відзначається День пам’яток історії та культури. Серед університетських книжкових пам’яток культури особливе місце займають книги, надруковані кирилицею в українських друкарнях. Переглянувши віртуальну виставку «КИРИЛИЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДРУКАРЕНЬ ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ» ви познайомитись з кириличними виданнями XVI–XVII ст. Острозької друкарні, друкарень Києво-Печерської лаври та Львівського ставропігійного братства. Серед них – релігійна література та твори різних діячів культури: Петра Могили, Антонія Радивиловського, Феофана Прокоповича, Йоаникія Ґалятовського, Інокентія Ґізеля.

 

Микола Миколайович Ланге увійшов у світову психологію як автор моторної теорії уваги.
Його визнано основоположником експериментального напряму в психології. Ланге –
мислитель широкого гуманітарного профілю, якому належать праці з філософії, логіки,
педагогіки, історії культури. Учений був видатним організатором науки, активним
учасником громадського руху з продуктивного оновлення життя в країні. Але
пріоритетною галуззю для Ланге була головна наука про людину – психологія. Внесок у
розробку проблем психології і визначив його наукову долю. Ланге прийшов у цю сферу,
коли з філософії вона відокремилась як самостійна дисципліна, орієнтована на методи
природознавства, що стрімко розвивалося.