Бібліотека і архіви в Канаді є велика колекція канадської літератури, а також переклади цих творів на інші мови, а також значна колекція канадської дитячої літератури, яка включає оригінальні дитячі книжкові ілюстрації та рукописи. Бібліотека і архіви В холдінгах Канади також входять рукописи, камбузні докази, листи, аудіо- та відеозаписи, книжкові ілюстрації, фотографії, журнали та ноутбуки. Колекції також охоплюють невеликі літературні преси, приватні преси та книжкові мистецтва і включають книги і періодичні видання про канадську літературі і її історії.
УкрЛіб – найбільша електронна бібліотека української літератури. На сайті зібрана українська класична література: українські книжки, твори українських письменників, поетів, драматургів які можна читати онлайн.
Українська література. На освітньому порталі представлені матеріали з теорії літератури, історії української літератури XIX ст.; крилаті вирази, вислови, цитати, які можуть бути використані у творах; історія української літератури ХХ століття; усної народної поетичної творчості; лінгвістики тексту, а також наявні допоміжно-довідковий апарат: словник літературознавчих термінів, довідник з української літератури та український правопис 2007.
Ανοικτή Βιβλιοθήκη – бібліотека вільного доступу являє собою сховище з тисячами грецьких цифрових і аудіо книг. Вона включає твори класичної літератури та античного секретаріату, які не мають авторських прав (у суспільному надбанні), а також сучасні твори, які були обрані авторами чи видавцями у вільний доступ. Водночас вона популяризує цифрову літературу, публікуючи сучасні електронні книги з безкоштовним розповсюдженням.
Classical Literature and Philology Commons надає відкритий доступ до академічних досліджень провідних університетів з питань класичної літератури та філології.
eBooks4Greeks.gr – безкоштовна електронна бібліотека є сайтом відкритого доступу, що з 2010 р. пропонує грецькі книги (електронні та аудіо- книги).
FreiLesen.de – база даних, що містить понад 267 робіт 45 авторів німецькомовної літератури, що постійно поповнюється та оновлюється. Повнотекстові матеріали розділені за літературними родами. Наявна також як коротка біографічна довідка, так і дослідження творчого шляху та ідіостилю самого автора (поета, прозаїка чи драматурга).
Freeclassicebooks – на сайті представлена колекція електронних книг з класичної всесвітньої літератури.
Heinrich-Heine-Net – сайт, що надає можливість ознайомитись з повними текстами Генріха Гейне, з його цитатами, крилатими виразами, біографією. Особливої уваги заслуговує рубрика «Посилання на інші літературні сторінки», що дають змогу розглянути життєвий небовид та творчість видатного поета з різних ракурсів.
Learn german online – цей сайт є мультифункціональним для тих, хто хоче вивчити німецьку мову, літературу як іноземну, а саме: представлені онлайн-уроки в Skype, Netmeeting, Facebook Messenger; висвітлені тонкощі німецької граматики, особливості лексичного складу мови тощо; а також надані всі засоби для практики через культуру, Інтернет (література, казки, музика, кіно, радіо).
Leselupe.de – dichter am Text. Ті, хто сьогодні хоче читати книги в мережі Інтернеті, мають широкий вибір літератури на цьому сайті. Кожен може вибирати з безкоштовних книг відомих і молодих авторів, які є різними за жанрами: романи, оповідання чи вірші. Романи відомих письменників в мережі – це література, авторські права на текст якої вже минули. Часто такі безкоштовні книги можна не тільки читати онлайн, але і безкоштовно скачувати в вигляді електронних книг.
Lesen ohne Papier – und ohne Geld – це сайт, що дає можливість доступу до безкоштовних німецькомовних книг, журналів для вивчення німецької мови та літератури, а також для поглиблення знань, надаючи перелік лінків, якими можна скористатися як з реєстрацією, так і без неї. Надана також інформація про безкоштовний додаток Kindle, за допомогою якого всі формати Kindle також можна читати на пристроях Android і iOS, планшетах та комп’ютерах.
Liber Liber – це італійський портал, запропонований як некомерційна асоціація, яка має близько 3500 книг для безкоштовного завантаження у форматі PDF, включаючи аудіокниги та MP3-файли. У цій віртуальній бібліотеці авторів каталогізовано в алфавітному порядку з пошуком книг за темами (літературний жанр).
Linguistic Society of America (LSA) – це товариство, що було засноване в 1924 році для просування наукового вивчення мови та її застосування. LSA відіграє вирішальну роль у підтримці та розповсюдженні лінгвістичної науки як серед професійних лінгвістів, так і серед широкої громадськості. Товариство видає два наукові журнали «Мова», «Відкритий доступ», «Семантика та прагматика».
Оnlyart – бібліотека української поезії, на якій представлені твори сучасних авторів та поетів класики, а також їх біографії та цитати. У Оnlyart поданий аналіз і короткий огляд творів поетів і письменників України. Сайт містить словник термінів.
Planet – на сайті представлена колекція електронних книг з класичної літератури.
Project Gutenberg – це онлайн-бібліотека безкоштовних електронних книг. Проєкт був першим постачальником безкоштовних електронних книг.
НАУКОВІ ЖУРНАЛИ
Журнал «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» містить статті вчених, викладачів, докторантів і аспірантів з актуальних питань сучасного, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, термінознавства, соціальних комунікацій, лінгвосінергетікі, теорії та методики навчання іноземних мов. Розглянуто традиційні та нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних і літературознавчих явищ. Дослідження виконано з урахуванням сучасних досягнень філологічної науки.
Журнал «Актуальні проблеми української літератури і фольклору» практикує політику відкритого доступу, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації і глобального обміну знаннями заради загального суспільного прогресу.
Науковий журнал «Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки» (назва з 2017 р.), метою якого є висвітлення результатів новітніх досліджень і досягнень філологічної науки в усіх напрямках і аспектах її розвитку і практичного застосування.
«Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов» є фаховим виданням категорії «Б» у галузях «Філологічні науки» (спеціальність – 035) та «Педагогічні науки» (спеціальності – 011, 014, 015) – наказ МОН України № 409 від 17.03.2020. У журналі висвітлюються актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземних мов.
«Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія» є фаховим виданням в галузі філологічних наук (спеціальність 035 Філологія), Категорія “Б”. Призначений для науковців, аспірантів, докторантів, студентів філологічного напрямку та всіх, хто цікавиться проблемами філології.
«Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика». Журнал внесений до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») зі спеціальностей 035 – Філологія, 061 – Журналістика відповідно до Наказу МОН України від 17.03.2020 № 409. Галузь науки: філологічні науки, журналістика.
«Лінгвістичні дослідження». У збірнику публікуються статті, що віддзеркалюють найновіші дослідження в царині мовознавства. Вони охоплюють проблеми теорії мови, прикладної лінгвістики, методики викладання лінгвістичних дисциплін. Тематика і змістова наповненість статей пов’язана із дослідженням української мови в річищі сучасних напрямів мовознавства – лінгвістичної концептології, прагмалінгвістики, функціональної, комунікативної, дискурсивної лінгвістики, текстології.
Науковий журнал «Міжнародний філологічний часопис» містить статті науковців, викладачів, докторантів та аспірантів з актуальних питань сучасного, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, термінознавства, соціальних комунікацій, лінгвосинергетики, теорії і методики навчання іноземних мов. Розглянуто традиційні й нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних та літературознавчих явищ. Дослідження виконано з урахуванням сучасних досягнень філологічної науки.
«Мовознавство» – науково-теоретичний журнал Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. У виданні висвітлюються проблеми загального, слов’янського, германського, романського, балтійського, тюркського та фінно-угорського мовознавства. Належне місце приділяється студіям з української мови, особливо в аспекті її зв’язків з іншими мовами. Журнал регулярно аналізує мовну ситуації в Україні та різних її регіонах. На його сторінках регулярно вміщуються матеріали наукових конференції, «круглих столів», дискусій з актуальних проблем мовознавства, ювілейних заходів. У спеціальних номерах опубліковані доповіді українських мовознавців на Міжнародних з’їздах славістів. Часопис знайомить читачів із новими українськими та зарубіжними лінгвістичними виданнями, висвітлює основні події мовознавчого життя в Україні та за її межами.
«Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство)» – друковане періодичне видання, що включається до Переліку наукових фахових видань України, наказом Міністерства освіти і науки України (Додаток № 12 до наказу Міністерства освіти і науки України № 515 від 16.05.2016), внесений до Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт (категорія «Б») з галузі філологічні спеціальності – 035, на підставі наказу МОН України № 1188 від 24.09.2020 р. Тематика журналу: лінгвістика.
У виданні «Південний архів (філологічні науки)» репрезентуються результати досліджень з таких аспектів, як ідентифікація провідних літературних тенденцій та явищ в їхніх зв’язках з історико-культурною добою; вироблення методологічних основ інтегрованого підходу до дослідження художньо-літературних творів, науково-практична реалізація цього підходу в контексті актуальних питань літературознавчої науки та практики викладання зарубіжної літератури й культури у сучасних закладах освіти; функціонування літературної складової світового/європейського історико-культурного дискурсу й шляхи її актуалізації у практиці ВЗО; визначення концептуальних підходів до аналізу умов, що забезпечують вивчення історичних взаємозв’язків літературних явищ і процесів в українському та європейському соціокультурних просторах тощо.
У журналі «Питання літературознавства» публікуються статті загальнотеоретичного та історико-літературного спрямування. Тематичну сферу журналу висвітлюють такі рубрики: «Поетика», «Методологія», «Історична поетика», «Літературознавча історіографія», «Типологія літературного процесу», «Література як соціальний феномен», «Аксіологія», «Філософські аспекти літературознавства», «Літературознавча антропологія», «Міф. Архетип. Фольклор», «Сакральне і профанне», «Порівняльне літературознавство», «Традиційні/транзитивні сюжети та образи», «Перекладознавство», «Імагологія», «Жанрологія», «Поетика часопростору», «Віршознавство», «Наратологія», «Герменевтика», «Гендерні студії», «Теорія інтерпретації», «Рецептивна поетика», «Теорія дискурсу», «Теорія комункації», «Література і мас-медіа», «Поетика постмодерністського тексту», «Теорія інтермедіальності», «Поетика інтертекстуальності», «Мультикультуралізм», «Актуальні питання зарубіжної літератури», «Українська література у світовому контексті», «Рецензії», «Ювілеї письменників і науковців».
«Слово і Час» – академічний науково-теоретичний журнал відкритого доступу, який публікує наукові статті й розвідки, що охоплюють широке коло проблем, пов’язаних із вивченням літератури, а саме: історія української літератури, сучасна теорія літератури, історія зарубіжних літератур, славістика, американістика, літературне джерелознавство і текстологія, порівняльне літературознавство, літературне краєзнавство, біобібліографія.
У збірнику «Українське мовознавство» публікуються статті провідних фахівців і молодих дослідників України й зарубіжжя в галузі лінгвістики, зокрема висвітлюються загальні питання мовознавства, теорії та історії української мови, діалектології, стилістики, перекладознавства, когнітивної і комп’ютерної лінгвістики, етнолінгвістики, соціолінгвістики.
Журнал «Studia Linguistica» є рецензованим міжнародним науковим виданням, що публікує статті та рецензії у галузі філологічних наук. Журнал підтримує політику відкритого доступу. Тематика: актуальні проблеми сучасної лінгвістики та загального мовознавства, класичної філології, неоелліністики та перекладознавства. Проблематика: загальне та окреме мовознавство; порівняльно-історичне, типологічне, зіставне мовознавство; класична філологія, неоелліністика; етнолінгвістика; лінгвокогнітологія; лінгвокультурологія; лінгвокомунікативістика, прагмалінгвістика; дискурсологія, наратологія; сугестивна лінгвістика; перекладознавство, прикладна лінгвістика.
Збірник наукових праць «Studia Philologica» практикує політику оперативного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
МОНОГРАФІЇ
Монографію присвячено опису когнітивно-прагматичної природи та закономірностей комунікативних виявів позитивної оцінки. Аналізуються прагматичні особливості породження та перетворення оцінного судження в оцінне висловлювання. Надана власна таксономія позитивно-оцінних мовленнєвих актів схвалення, похвали, компліменту та лестощів, що функціонують у англомовному літературному дискурсі та в кінодискурсі, досліджені іллокутивні цілі та перлокутивний ефект мовленннєвих актів позитивної оцінки. Позитивна оцінка розглядається також з позицій конверсаційного аналізу як тактика реалізації певних комунікативних стратегій, а також як комунікативний хід ініціювальної, реагувальної та іншої спрямованості. Досліджена паравербальна (невербальна та просодична) реалізація позитивної оцінки в англомовному кінодискурсі.
У монографії досліджується становлення нової української літератури. Висвітлюються провідні культурно-естетичнітенденції кінця ХVIII –перших десятиліть ХІХ ст., визначається спеціфіка ментальноїсфери, у якій формувався письменник, атакож і читач – споживач власне українського культурного продукту. Основна увага зосереджується на постатях І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки, твори яких викликали найбільший резонанс у середовищі читачів-сучасників. Вивчаються особливості адаптації українського інтелігента (письменника і читача) до імперського культурного простору, в межах якого відбувалося становлення нової української літератури й рівночасно – формування нової картини українського світу.
Проблема діалогу та діалогічності є однією з універсальних проблем, що ввібрали потужність пізнання і мовомислення. Адже у сучасному науковому просторі актуалізоване бахтінське розуміння діалогічності як діалогу в сфері мовлення, висловлювання, текстів і окремих літератур.
Монографію присвячено комплексному аналізу українського усного мовлення у двох вимірах: психофонетичному (експериментальна верифікація психофоносемантичних особливостей звуків української мови, здійснена в зіставних аспектах) та соціофонетичному (визначення шляхом соцопитування рівня володіння орфоепічними нормами української літературної мови молоддю на теренах України та зарубіжжя). У дослідженні узагальнено теоретичні засади різноаспектного вивчення українського усного мовлення, подано діахронічну ретроспективу його опрацювання, у межах якої простежено історичне коріння кожної орфоепічної норми в писемних пам’ятках; схарактеризовано нормативну базу сучасного українського усного мовлення з наведенням критичних зауваг і коментарів; описано девіантні та деградаційні процеси сучасного українського усного мовлення у проекції на його психо- та соціолінгвістичну специфіку, запропоновано шляхи підвищення рівня мовної культури, сформовано теоретичну базу нового напряму – синхронічно-діахронічної психосоціофонетики.
Пропонована монографія є колективним науковою працею, що присвячена пам’яті доктора філологічних наук, професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Р. Н. Поддубной (1940–2006). У центрі уваги авторів – проблеми поетики, типології й еволюції російської літератури, що розглядається в широкому літературном і культурному контексті, актуальні стратегії вивчення класичних і посткласичному текстів, закономірності інтертекстуальних і транскультурне взаємодій.
У монографії досліджено синтаксичну організацію українського художнього дискурсу модерністських і постмодерністських творів у межах некласичної парадигми словесної творчості. Визначено засадничі принципи синтаксичної організації художнього мовлення некласичної парадигми – ігрового та діалогічного. Простежено основні тенденції реалізації синтаксичного потенціалу української мови в художньому тексті, проаналізовано новітні синтаксичні явища в художньому тексті, виявлено специфіку художнього синтаксису ХХ–ХХІ століть.
У монографії йдеться про тургенівську філософії природи (її особливості, етапи її формування), а також про втілення розуміння письменником відносин між людиною і природою в його творах. У центрі уваги – найбільш складний у зв’язку з його переломним характером етап творчої еволюції І. С. Тургенєва. Для формування більш повного і об’єктивного розуміння характеру художньої антропології І. С. Тургенєва автор монографії включає вивчення його творів в широкий літературний контекст.
Монографію присвячено комплексному аналізу комунікативної специфіки елітарної мовної особистості в широкому спектрі її презентаційної оригінальності, реалізованої у просторі наукового дискурсу. Наукову кваліфікацію особистості вченого-мовознавця здійснено завдяки диференційному опису основних (вербально-семантичного, лінгвокогнітивного і прагматичного) та проміжних (соціокультурного й емоційно-афективного) ярусів її структурної організації. Обґрунтовано критерії виокремлення елітарної мовної особистості з опертям на типові ознаки, притаманні носіям високої мовленнєвої культури, що апробовано на матеріалі наукового доробку і комунікативних виявів відомих українських лінгвістів. Запропоновано таксономію комунікативних стратегій і тактик їхньої реалізації, що корелюють із дослідницькими, оцінювальними та концептуальними типами. Монографію адресовано науковцям, викладачам, аспірантам, здобувачам вищої освіти філологічного напряму та широкому колу читачів, які цікавляться проблемами репрезентації елітарної мовної особистості в сучасних дискурсивних практиках.
У монографії досліджуються інтелектуальні та духовні витоки життя українців. Традиційні обряди нашого народу розглядаються як зв’язні тексти, що супроводжуються екстралінгістичними факторами, а також як комунікативні ситуації, тобто як дискурс, який має свою специфіку в українській мові. Обрядові тексти мають свій код – систему синкретичних символів (вербальних, предметних та акціональних), значення яких протягом часу або зазнавало певних трансформацій, або зовсім забулось. Комплексний аналіз символічних значень в обрядовому дискурсі, що ґрунтується на основних специфічних рисах ментальності українського народу, дав можливість конкретизувати систему національних символів, які описували етнографи, фольклористи, історики, культурологи.