У перші роки існування Рішельєвського ліцею книжковим зібранням закладу опікувався його директор абат Домінік-Шарль Ніколь (Dominique Charles Nicole; 1758-1835), який особисто їздив до Парижу для придбання книг на гроші колишнього градоначальника та генерал-губернатора Новоросійського краю Армана Жана дю Плессі, герцога Рішельє (15 тис. франків), пожертвувані останнім для бібліотеки ліцею в Одесі. Сам абат Ніколь також пожертвував на ліцейську бібліотеку своє жалування за рік.
Штатна посада бібліотекаря в Рішельєвському ліцеї була введена тільки у 1850 р. До цього часу бібліотекарями були ліцейські викладачі, які займали цю посаду за сумісництвом.
1. Черемісінов Микола Семенович (1792-?) – магістр Харківського університету, ад’юнкт кафедри грецької, латинської та російської словесності Рішельєвського ліцею. Перший бібліотекар Рішельєвського ліцею, опікувався ліцейським книжковим зібранням у 1819-1820 рр.
2. Гриневич Ілля Федорович (?-?) – магістр Харківського університету, професор латинської та російської словесності (1821-1826), виконуючий обов’язки професора законознавства та політичної економії (з 1825 р.). Бібліотекар Рішельєвського ліцею у 1821-1826 рр.
3. Симонович Платон Олексійович (Платон Симоновић; 1795-1866) – професор комерційних наук та політичної економії у Рішельєвському ліцеї. Керував ліцейською бібліотекою за сумісництвом у 1827-1832 рр. Перший рукописний каталог фундаментальної бібліотеки був представлений П. О. Симоновичем Правлінню ліцею 25 грудня 1829 р. Книги та періодичні видання (976 найменувань у більш ніж 3200 томах) у каталозі П. О. Симоновича розташовані в систематичній послідовності, за галузями наук. Для складання першого каталогу ліцейської бібліотеки професор П. О. Симонович взяв за основу одну з популярних і відомих у той час у Російської імперії бібліотечно-бібліографічних класифікацій – «факультетську систему». Таким чином було покладено початок науковому упорядкуванню роботи бібліотеки Рішельєвського ліцею.
4. Брун Філіп Карлович (Philipp Jakob Bruun; 1804-1880) – магістр Дерптського університету, ад’юнкт кафедри загальної історії та статистики. Бібліотекар Рішельєвського ліцею за сумісництвом у 1832-1835 рр. За часів його керування ліцейською бібліотекою тривало поповнення книжкового фонду за рахунок централізованої закупівлі учбових посібників, книгообміну, дарів приватних осіб та установ.
5. Кнорре Фрідріх Карл (Frіdrіh Karl Knorre; ?-?) займав посаду бібліотекаря основної (фундаментальної) бібліотеки Рішельєвського ліцею за сумісництвом у 1835-1838 рр. За період його роботи до книжкового ліцейського зібрання надійшов чисельний книжковий дар від сина колишнього ректора Харківського університету А. І. Стойковича у кількості 951 назви у 1633 томах та 100 од. періодичних видань.
6. Беккер Павло Васильович (Paul Adam von Becker; 1808-1881) – магістр Дерптського та Лейпцігського університетів, спеціаліст з грецької та латинської філології, археолог. П. В. Беккер був бібліотекарем основної (фундаментальної) бібліотеки Рішельєвського ліцею у 1838-1850 рр. та кабінету для читання газет і журналів у 1838-1845 рр. Саме П. В. Беккером була проведена велика робота з упорядкування ліцейської бібліотеки: вперше весь книжковий фонд бібліотеки був проінвентаризований, книгам надані інвентарні номери та проштамповані всі примірники. Також вперше, у 1839 р., П. В. Беккером були складені правила зберігання книг та роботи бібліотеки ліцею. У 1843 р. до складу бібліотеки ліцею в Одесі потрапили книги з Віленської медико-хірургічної академії. За часів керівництва бібліотекою П. В. Беккером викладачі ліцею активно долучилися до роботи з книжковим фондом, що особливо проявилось у роботі бібліотечних комітетів.
7. Петровський Володимир Васильович (1815-1852?) – вихованець Рішельєвського ліцею, магістр Дерптського університету, спеціаліст з математики, фізики та астрономії. Завідував ліцейською бібліотекою нетривалий час: з квітня по червень 1849 р., звільнився за станом здоров’я.
8. Шишковський Віталій Матвійович (1822 – після 1891) – вихованець Рішельєвського ліцею, у 1848-1850 рр. помічник столоначальника Канцелярії Попечителя Одеського навчального округу. 17 липня 1850 р. затверджений на штатний посаді бібліотекаря Рішельєвського ліцею. В. М. Шишковським була продовжена робота зі складання каталогів ліцейської бібліотеки на основі «факультетської системи» бібліотечно-бібліографічної класифікації наук. За роки роботи В. М. Шишковського на посаді бібліотекаря продовжилось поповнення фонду за рахунок централізованої закупівлі учбових посібників, книгообміну та дарування. Серед крупних дарів приватних осіб – книжкове зібрання директора Нікітського ботанічного саду в Криму Х. Х. Стевена та славістична бібліотека професора В. І. Григоровича. В. М. Шишковський продовжив займати посаду бібліотекаря і в Новоросійському університеті.
Укладач М. В. Алєксєєнко
При використанні матеріалів посилання на офіційний сайт Наукової бібліотеки Одеського національного університету є обов’язковим.