НБ ОНУ імені І. І. Мечникова презентує виставку «Одеські художники-нонконформісти 60-70-х років ХХ ст.», яка діяла в рамках третього засідання наукової студентської конференції «Духовна свобода особистості», висвітлюючи плідну творчість таких одеських художників зазначеного періоду, як Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельников, Валерій Басанець, Віктор Маринюк, Людмила Ястреб, Валентин Хрущ, Станіслав Сичов, Олег Соколов, Юрій Єгоров, Олександр Стовбур, Євген Рахманін, Олег Волошинов та ін. Ці митці були об’єднані ідеєю вільного самовираження в творчості, що йшло урозріз до офіційного мистецтва тих часів; цим зумовлені і визначення мистецтвознавців цього періоду: «нонконформізм», «неофіційне мистецтво», «другий одеський авангард». І саме шляхи ставлення та самореалізації цієї яскравої і самобутньої групи митців, характеристика історичного часу та філософське підґрунтя цього напрямку в Одесі представлено на виставці.
Розділ І. Духовна свобода особистості
Перший розділ – це знакові фундаментальні праці видатних зарубіжних та вітчизняних філософів з питань проблеми свободи особисті та свободи творчості, а також культурологічні видання (словники, підручники, монографії), в яких йдеться мова про стан та розвиток зарубіжної та української культур.
Бердяев Н. А. Философия свободного духа / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1994. – 480 с. – (Мыслители XX века). 11-а/1064
Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство : пер. с фр. / А. Камю ; общ. ред., сост. и предисл. А. М. Руткевич. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с. – (Мыслители ХХ века). 12/5806
Сартр Жан-Поль. Бытие и ничто : опыт феноменологической онтологии / Ж. Сартр ; пер. с фр. и примеч. В. И. Колядко. – М. : Республика, 2000. – 639 с. – (Мыслители XX века). 12/6528
Світогляд суспільства та мистецтва ХХ ст. формувався під впливом таких знакових постатей, як А. Камю, Ж.-П. Сартр, М. Бердяєв. Саме ідеї цих визначних філософів початку ХХ ст. суттєво вплинули на світову думку, окреслюючи основні принципи духовної свободи особистості. Так, зокрема, А. Камю пише з питань свободи творчості: «Велич мистецтва полягає в цій вічній напруженій роздвоєності між красою і стражданням, любов’ю до людей і пристрастю до творчості, стражданням самотності і роздратуванням від натовпу, бунтом і згодою. Мистецтво балансує між двома прірвами – легковажністю та пропагандою. І цей крок – великий ризик. Але саме у цьому ризику і полягаю свобода мистецтва».
Усі книги представляють єдину серію московського видання «Республика» (до 1992 р. «Политиздат») – «Мыслители ХХ века», започатковану на початку 90-х років ХХ ст.
Арендт Х. Джерела тоталітаризму / Х. Арендт ; пер. з англ.: В. Верлок, Д. Горчаков ; наук. ред. К. Ю. Гломозда. – К. : Дух і літера, 2002. – 575 с. 171/6684
Оскільки студентська конференція проводилась у рамках великого наукового проекту «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання», то актуальною є праця американського мислителя, політолога та історика Ханни Арендт «Джерела тоталітаризму». Праця є результатом глибинного вивчення явища тоталітаризму. Вона послідовно зіставляє дві форми тоталітаризму – націонал-соціалістську та інтернаціонал-більшовистську, визначає роль, що її в тоталітарних системах відіграє ідеологія. Ця робота викликала багато дискусій, оскільки авторка в ній порівнювала риси двох політичних систем, які до цього вважалися ідеологічно протилежними: комунізм та нацизм. Авторка ґрунтовно розглядає дві основні форми тоталітаризму: антисемітизм та імперіалізм, які грали ключову роль в суспільстві ХХ ст.
Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва : українська теоретична думка ХХ століття : антологія. Ч. 1 / упоряд. Р. М. Яців. – Львів, 2012. – 231 с.
Видання «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: українська теоретична думка ХХ століття», упорядником якого є проректор Львівської Академії мистецтв Роман Миронович Яців, є першою частиною унікального зібрання теоретичних праць класиків української науки і мистецтва, присвяченого різним аспектам образотворчого мистецтва. Книга має два розділи: «Витоки, психологія і досвіди українського модернізму» та «Український постмодернізм: ідеологія у дзеркалі творчої свободи». У першому розділі містяться праці таких видатних українських митців та діячів культури початку ХХ ст., як Дмитро Донцов, Василь Пачовський, Михайло Рудницький, Євген Маланюк та ін. Другий розділ представляє український постмодернізм. Це праці художників, мистецтвознавців ХХ ст.: Якова Гніздовського, Юрія Соловія, Богдана Стебельського, Петра Андрусіва та ін. У розділах антології упорядник для дослідження модернізму та постмодернізму вводить в науковий обіг маловідомі праці українських представників мистецтва, а також доповнює тексти творчими біографіями українських митців.
Розділ ІІ. Явище нонконформізму у мистецтві та суспільстві
Медвідь Л. Нонконформізм як явище культури 60-х років / Л. Медвідь // Сучасність : література, наука, мистецтво, суспільне життя. – 2002. – № 12. – С. 132-139. 207-а/475
Заплотинська О. О. «Формалізм чи новаторство?» : інтелектуальний нонконформізм в офіційному дискурсі 1960-1970-х рр. в Україні / О. О. Заплотинська // Укр. іст. журн. – 2006. – № 1. – С. 145-157. 81/660
Інформативно висвітлюють період 1960-1970-х років з мистецтвознавчого та історичного боку статті на сторінках профільних журналів «Сучасність» та «Український історичний журнал», даючи визначення основним поняттям культури середини ХХ ст.
Так, нонконформізм (англ. non-conformism – «незгода») – це незгода, неприйняття норм, цінностей, цілей, домінуючих у конкретній групі в конкретному суспільстві. Леся Медвідь, характеризуючи український нонконформістський рух, зазначає: «Нонконформізм як незгода з загальноприйнятою формою художнього мислення, як намір здолати цю форму і взамін цій безособовій формі дати особову, індивідуальну і тим змістовну». Отже, нонконформістське українське мистецтво – це мистецтво 1960-70-х, не заангажоване соцреалістичною проблематикою, що постало з загальної переоцінки цінностей української інтелігенції 60-70-х років, нових поглядів на розвиток мистецтва та особистості в творчості.
Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посібник / Г. С. Мєднікова. – К. : Знання, 2002. – С. 108-115. 79-а/7333
У книзі доктора філософських наук, професора Мєднікової Галини Сергіївни розглядається історія і теорія художньої творчості ХХ ст. Зокрема, питанню нонконформізму присвячено окремі розділи: «Неофіційне мистецтво» СРСР 60-х років» та «Український андеграунд (мистецтво 60-х – початку 80-х років)», де досліджується і розкривається своєрідність відображення дійсності в мистецтві авангарду. Автор зазначає світовий рівень розвитку українського мистецтва другої половини ХХ ст., яке «не втратило мову світового авангарду, що слугувала основою осмислювання української ментальності, традиційного мистецтва». Дослідження проводиться на основі різнихрегіональних шкіл авангарду в Україні: Одеської, Київської, Львівської. 
Образотворче мистецтво : видання Національної спілки художників України / гол. ред. О. Федорук. – 2009. – № 1. – 150 с. 83-в/265
Вагоме значення з дослідження явища нонконформізму саме в Одесі належить спеціальному випуску журналу «Образотворче мистецтво» за 2009 рік, № 1. Цей номер з нагоди 70-ліття Одеської організації Спілки художників України було цілковито присвячено історії живопису Одеси. І значне місце у змісті журналу відведено вивченню творчості саме одеських нонконформістів. Це статті таких знаних мистецтвознавців в цій галузі, як Тетяна Басанець, Ольга Котова, Віра Савченко, Тетяна Василенко, Олена Шелестова та ін. Статті являють собою творчі портрети художників, що доповнені кольоровими репродукціями їхніх картин.
Розділ ІІІ. Одеські художники-нонконформісти 60-80-х рр. ХХ ст.
Ядро групи складала п’ятірка близьких друзів: О. Ануфрієв, В. Стрельников, Л. Ястреб, В. Маринюк, В. Басанець. Саме вони є ключовими особистостями цього напрямку. Як згадує О. Ануфрієв: «Звичайно, ми були різні, але нас міцно поєднувала творчість». І дійсно, основною якістю одеських нонконформістів є те, що будучи групою, кожен залишався індивідуальністю. З часом товариство росло: приєдналися С. Сичов, В. Хрущ, Ю. Єгоров, В. Цюпко, О. Волошинов, Є. Рахманин та ін. Отже, одеський “нонконформізм” був досить великим й системним явищем, об’єднуючи покоління митців, що в умовах радянської дійсності прагнули до свободи творчого самовираження, до пошуку нових форм вираження та зображення.
Черный квадрат над Черным морем : материалы к истории авангардного искусства Одессы, ХХ век / ОГНБ им. М. Горького ; отв. ред. О. Ф. Ботушанская ; сост.: Е. М. Голубовский, Ф. Д. Кохрихт, Т. В. Щурова. – Одесса : Друк, 2001. – 263 с. : ил. 83/15835
Це збірник статей мистецтвознавців, художників, журналістів, присвячений історії авангардного мистецтва Одеси від Кандінського до авангарду дев’яностих. В книгу ввійшли різні за характером матеріали: хроніка, дослідження, есе, спогади, розділи з невиданих книг. Додатком до збірника є список літератури про український художній авангард. Безпосередньо художникам одеського нонконформізму (О. Соколов, О. Ануфрієв, Л. Ястреб, Є. Рахманін, Ю. Єгоров, М. Степанов, В. Цюпко, В. Маринюк, С. Савченко) присвячені статті Є. Голубовського, О. Шелестової, М. Обуховського, Т. Басанець, М. Рашковецького, О. Савицької.
Маринюк В. Живопис. Графіка. Скульптура / В. Маринюк. – К. : Софія-А, 2006. – 128 с. : іл. Смынтына/1259
Це альбом близько 120 репродукцій одеського художника Віктора Маринюка, різних за жанровим втіленням та єдиним за творчим кредо: «Природа створила людину на те, аби людина пояснила її саму». Ось як зазначає скульптор М. Степанов у передмові до видання: «Талант Віктора Маринюка – це не сліпуче, а потужне джерело світла, що відкриває для тих, що бачать, світ невідомих станів». Видання містить особисті фотографії художника та його автобіографію.
Мистецтво Одеси в колекції Михайла Кнобеля : альбом / авт. проекту М. З. Кнобель ; ред.-упоряд.: М. З. Кнобель, М. М. Маричевська ; літ. ред.: А. М. Маричевська, А. С. Глущак. – Львів : ПТВФ «Афіша», 2002. – 192 с. – Текст парал. укр., англ., нім. 83/15879
Видання «Мистецтво Одеси в колекції Михайла Кнобеля» було унікальним явищем на свій час. Його приватна колекція є однією з найбільших зібрань вітчизняного мистецтва ХХ століття. Сучасне мистецтво Одеси ще з середини 80-х років стає предметом його особливої уваги. У 1993 р. відбулася перша виставка в Одеському художньому музеї, а у 1998 р. – в Одеському музеї західного та східного мистецтва. Робота над представленим виданням тривала близько п’яти років. І праця авторів була гідно оцінена: це видання отримало премію ім. К. Паустовського. Вступними статтями до альбому є матеріли про Михайла Кнобеля, його колекціонерські уподобання, що дають характеристику його зібрання та творчості одеських нонконформістів. Далі йдуть картини, розташовані в алфавітному порядку авторів. Додатком виступають фотографії з виставок М. Кнобеля та довідки про художників. Текст видання подається паралельно українською, англійською та німецькою мовами. На обкладинці міститься дарчий напис автора Науковій бібліотеці.
Собрания живописи Одессы Людмилы Викторовны Ивановой. Вторая половина 20 века / сост.: Л. В. Иванова, О. А. Тарасенко, А. А. Тарасенко. – Киев : Альма-пресс, 2004. – 167 с. : ил. 83/16066
Каталог приватного зібрання живопису Одеси з колекції Людмили Вікторівни Іванової є репрезентацією творчості одеських художників другої половини ХХ ст. Укладачі Ольга та Андрій Тарасенко згрупували полотна за жанровим та стилістичним принципами: портрети, пленерний живопис, графіка, натюрморти (Л. Дюльфан), фольклоризм (Ю. Коваленко, В. Алтанець), міфологізм (В. Басанець, В. Маринюк), експресіонізм (С. Сичов), абстракціонізм (Є. Рахманін). Видання містить короткі біографічні відомості про авторів. Вступним компонентом до розділів виступають короткі характеристики мистецьких напрямків та інтерв’ю з художниками.
Останніми роками вагомими для популяризації творчості художників стають арт-проекти. Саме каталоги з таких виставок стають важливим ілюстративним джерелом творчості художників.
Музыканко, Е. Шелестова ; вступ. ст. В. Савченко. – Одесса : Optimum, 2012.– 48 с. : ил. 83/16427
Каталог арт-проекту виставки «Музыка мира», що була організована філософським факультетом ОНУ, галереєю сучасного мистецтва «NT-Art» та Одеським музеєм західного та східного мистецтва, містить роботи Олега Соколова, Євгена Рахманіна та Юрія Єгорова. Куратором проекту В. В. Савченко творчість цих художників була об’єднана принципом «музикальності» – ритмічності пластичних образів та світовідчуття художників. Каталог додатково містить вступну статтю куратора проекту, хронологічний перелік виставкової діяльності зазначених художників та короткі біографічні відомості про них.
Art galary “Triton” : каталог выставки / Art galary “Triton“. – Одесса , 2007. – 17 с. : ил. – (Южнорусская школа художников). 83/16135
Каталог виставки з колекції Михайла Кнобеля, що проходила у арт-галереї “Triton”, містить репродукції О. Соколова, О. Ануфрієва, Ю. Коваленка, О. Волошинова, С. Сичова, О. Стовбура, В. Сада, Л. Ястреб, В. Хруща. Передує виданню вступне слово про південну мистецьку школу.
Проаналізувавши характер видань, зазначимо, що основним джерелом стають такі регіональні літературно-художні видання, як «Дерибасівська-Ришельєвська» та «Море», а також вітчизняні профільні мистецтвознавчі журнали, як «Образотворче мистецтво», «Галерея» та «Музейний провулок». На даний час монографічних досліджень цього періоду, окрім дисертаційних робіт з питань мистецького та інтелектуального нонконформізму, досить мало. А в періодичних виданнях міститься левова частка інформації про художників зазначеного періоду, адже у статті зазвичай подається і короткий науково-художній аналіз творчості митця, й репродукції його картин.
Галерея / Асоціація артгалерей України. – К. : вид-во «Совіарт», 1999–. 83-в/506
Щоквартальне видання, засноване у 1999 р., видавцем якого є Асоціація артгалерей України. Співзасновником Асоціації артгалерей України є галерея «Совіарт», яка має власне видавництво, де й виходить друком «Галерея». Видання представляє галерейне життя України: музеї сучасного мистецтва, фотографії та відгуки з арт-проектів, статті мистецтвознавців. (Рис. 21 по левому)
У 2004 р. на базі Центру сучасного мистецтва «Совіарт» відбувся цикл виставок та публікацій про «неофіційну» Одесу 60-80-х рр. ХХ ст. Саме цій науковій розробці були присвячені статті Ольги Котової «Неофіційна Одеса 1960-1980-х» (2004, № 1) та Тетяни Басанець «Одесса 1960-1990-х. Что-то вроде мемуаров» (2004, № 2/3). Стаття О. Котової – це фрагмент її дисертаційного дослідження про зазначений період одеського мистецтва, вона містить своєрідну хронологію становлення мистецького напрямку нонконформізму в Одесі, а також короткі мистецтвознавчі характеристики творчості художників. А стаття Тетяни Басанець – це особисті спогади про когорту одеських митців.
Образотворче мистецтво : видання Національної спілки художників України / гол. ред. О. Федорук – К., 1991-.
83-в/265
Журнал «Образотворче мистецтво» – науково-популярне видання, що висвітлює сучасний стан, історію та теорію українського мистецтва. Засноване у жовтні 1933 р., виходить з 1934 р. З 1991 року виходить як видання Національної спілки художників України. У рубриках журналу міститься статті про українських художників, репродукції їхніх робіт, а також матеріали про образотворчу освіту та теорію мистецтвознавства.
Море : літературно-художній та громадсько-політичний журнал Одеської обласної організації Національної Спілки письменників України / гол. ред. Г. Щипківський. – Одеса, 2004-. 31-а/190
Кожен випуск видання оформлюється репродукціями картин одеських митців, серед яких і художники-нонконформісти. Репродукції розміщуються в самому тексті, виступаючи ілюстраціями до художніх творів, та на обкладинці. Зазвичай на 3-й сторінці обкладинки розміщена стаття про творчий шлях і доробок митця та короткі біографічні відомості про нього.
Дерибасовская-Ришельевская : одесский [литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный] альманах / ред. Ф. Кохрихт, ред. кол.: Е. Голубовский, О. Губарь, А. Ерохин. – Одесса, 2000–. 31/1200
Невичерпним джерелом інформації про одеських нонконформістів є альманах «Дерибасовская-Ришельевская», який виходить щоквартально з 2000 р. Унікальністю матеріалів альманаху є те, що його редактори особисто були знайомі з одеськими художниками, були активними учасниками їхніх квартирних виставок, згодом ставали колекціонерами їхніх робіт, а в наш час – популяризаторами їхньої творчості. Статті альманаху з розділу «Жизнь-Искусство-Жизнь» – це неповторні спогади учасників цього мистецького руху. Деякі з митців є ще й письменниками, наприклад Віктор Наумець, тож у альманасі можна знайти ще й власні твори художників.
Повний перелік книг, які були представлені на виставці
30 листопада 2018 р., 10.00
