Засоби масової комунікації, журналістика і суспільство

Монографії

Гол  Дж. Онлайнова журналістика : пер. з англ / Дж. Гол. – Київ : «К. І. С.», 2005. – 344 с.

Чи не застаріла власне журналістика? Чи потрібні ще посередники, коли технології перебирають на себе їхню функцію? Онлайнова журналістика докорінно змінює спосіб висвітлення та сприймання новин. Інформація в мережі та контроль над нею порушили безліч украй важливих питань щодо точности, незалежности преси, свободи слова й авторських прав.

 

Крейґ Р. Інтернет-журналістика. Робота  журналіста і редактора у нових ЗМІ / Р. Крейґ, пер. з англ. А. Іщенка. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2007. – 324 с.

У книжці розглядається як незалежний різновид журналістської роботи поряд із друкованими й ефірними ЗМІ. Автор знайомить студентів з особливостями інтернет-ЗМІ і професійними навичками, необхідними для адекватного використання переваг нових ЗМІ. У видання вміщено численні інтерв`ю автора з працівниками провідних американських інтернет-ЗМІ. Значна увага приділяється базовим правовим питанням та їх особливостям стосовно нових медіа.

________________________________________________________________________

Статті, доповіді

Бісовецька Л. А. Роль засобів масової комунікації у формуванні особистості учня / Л. А.  Бісовецька // Інноватика у вихованні. – 2015. – Вип. 2. – С. 127–133.

У статті  характеризуються засоби масової комунікації та їхні основні функції у сучасному суспільстві; висвітлюються особливості виховного впливу засобів масової комунікації на дитину, позитивні та негативні сторони сприймання інформації через ЗМІ; наголошується на необхідності формування критичного ставлення до інформації та установки недостовірності побаченого чи почутого зі ЗМІ. Засоби масової комунікації справляють значний вплив на розвиток особистості дитини, і цей вплив має коректуватися впливом інших суспільних інститутів, як-от: сім’я, школа, соціальне оточення. Ключові слова: засоби масової комунікації, вплив засобів масової комунікації, моральне виховання, особистість учня, інститут виховання.

 

Дутчак А. А. Особливості онлайн-телебачення в контексті діяльності журналіста і редактора / А. А. Дутчак // Поліграфія і видавнича справа=Printing and publishing. – 2016. – № 2 (72). – С. 266–274.

Розглянуто вітчизняні й іноземні наукові роботи на тему виокремлення специфіки онлайн­телебачення з простору традиційних медіа. Викладено власне бачення переліку особливостей телеіндустрії у мережі інтернет із погляду професійної діяльності журналістів і редакторів. Обґрунтувано значимість кожної особливості, визначено відмінності від традиційного телебачення. Подано пропозиції щодо практичної реалізації проектів у сфері онлайн­телебачення.

 

Косачова О. О. Основні тенденції становлення бібліотечної журналістики в Україні / О. О. Косачова // Вісн. Книжк. палати. – 2015. – № 5. – С. 49–52.

Здійснюється огляд передового досвіду книгозбірень у сфері бібліотечної журналістики, застосування медіа для трансляції соціально значущої інформації. Ключові слова: бібліотечна журналістика, бібліотечна періодика, бібліотечні блоги, соціальні медіа, медіа- грамотність, медіапростір.

 

Литвиненко О. Роль засобів масової комунікації в консолідації українського суспільства / О. Литвиненко // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. – 2016. – Вип. 1 (18). – С. 37–39.

У статті розглядається проблема консолідації українського суспільства в контексті забезпечення інформаційної безпеки держави. Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційний простір, консолідація, українське суспільств.

 

Мудрак Л. Конвергентні медіа як наукова категорія та суб’єкт інформаційного простору / Мудрак Л. // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – 2013. – № 2. – С. 256–267.

У статті розглядаються визначення нових конвергентних медіа за умов змін медіа-простору та еволюційних технологічних змін, які переживає людство нині. Позиціонування та встановлення нових конвергентних медіа принципово важливо для визначення та прогнозування майбутніх змін медіа-простору, природи журналістики, людського сприйняття медіа. Такий підхід дасть можливість конкретизувати підходи щодо державного регулювання нових конвергентних медіа.

 

Шевченко Т. С. Телебачення та Інтернет: особливості функціонування у контексті взаємодії з аудиторією / Т. С. Шевченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2011. – № 968, Серія: Соціальні комунікації, вип. 3. – С. 82–86.

http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%209/konf%209_1_6.pdf

Розглядається роль засобів масової інформації в процесі формування цільової аудиторії. Порівнюються телебачення та Інтернет як два антагоністичні канали медіакомунікації. Актуалізуються проблеми взаємодії ТБ та Інтернету із цільовими аудиторіями. Пропонується виділення різних типів медіаспоживання для кожного виду ЗМІ, розглядається варіант запозичення типу медіаспоживання одного ЗМІ для користування іншим видом. Пропонується вивчення аудиторії мас-медіа з огляду на характер  медіаспоживання.

 


Пошук по сайту

Календар

Жовтень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031