2 липня виповнюється 160 років від дня народження видатного академіка архітектури, архітектора Новоросійського університету Миколи Костянтиновича Толвінського (1857-1924).
З нагоди 160-літнього ювілею архітектора, співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготу
вали стендову та віртуальну виставки, що присвячена відомому одеському архітектору, який став автором проекту цілої низки величних споруд в нашому місті та за його межами.
До кінця ХІХ ст. одеська архітектурна школа вже була сформована та набула свою особливість, яка виділила її серед інших. На будівництві та в проектних майстернях було зайнято велику кількість досвідчених архітекторів та цивільних майстрів. Але зіркою першої ваги на архітектурному небосхилі Одеси того періоду заслужено став М. К. Толвінський.
М. К. Толвінський був членом Будівничої комісії, створеної у 1896 р. в Одесі для возведення учбових корпусів Новоросійського університету. За його проектом також було побудоване приміщення на Преображенській вул., в якому зараз знаходиться Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова та її книгосховище.
Дана виставка відкриває цикл тематичних книжкових переглядів, присвячених 200-річчю Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях. – Одесса : Оптимум, 2004. – 137 с. 83/15988
В книзі представлений повний перелік культурних пам’ятників та меморіальних дошок міста Одеси на 2004 р. Поряд з переліком в довіднику подаються фотоілюстрація пам’ятника чи меморіальної дошки. Поряд з цим автор вміщує також детальний опис представлених пам’ятників та подіє історії їх установлення..
Шестериков П. С. Постановка библиотечного дела в университетских и некоторых других библиотеках России / П. С. Шестериков. – Одесса : Коммерческая типография, Б. И. Сапожникова, 1915. 230/5350
Дане дослідження присвячене 50-річному ювілею з дня заснування Новоросійського університету.
В даній роботі автор ставив перед собою ціль в стислій формі подати аналіз та опис бібліотек, які він відвідав у 1913 р. Головну увагу автор звернув на ознайомлення читачів із роботою університетський бібліотек, які знаходилися на території Російської імперії.
Найбільшу увагу автор звертає на дослідження бібліотеки Новоросійського університету. В книзі приводиться детальний опис внутрішнього розташування приміщень в новій, на той час, будівлі бібліотеки.
Проблемы теории и истории архитектуры Украины : сб. науч. трудов / Одес. гос. акад. строительства и архитектуры. – Одесса : Астропринт, 2008. – Вып. 8. – 268 с. 83-в/530
У даному виданні розглядаються проблеми теорії та історії архітектури з точки зору регіональних особливостей, збереження та реставрації пам’ятників архітектури. Особливе місце займає тематика по охороні та реставрації пам’ятників архітектури в системі архітектурної освіти. Дослідниками вивчаються проблеми містобудівництва, археології, архітектурного проектування і дизайну архітектурного середовища.
Здания Одессы и их зодчие : опыт архитект.-библиогр. справочника. – Одесса : СПД Фридман А. С., 2008. – 172 с. 83/16178
Дана книги є довідковим виданням з історії архітектури міста Одеси. Вона складається із двох частин: «Будівлі Одеси» та «Зодчі Одеси».
У першому розділі в алфавітному порядку за вулицями вказуються всі споруди, які знаходяться на території міста з вказанням періоду їх забудови та імен архітекторів.
В другому розділі в алфавітному порядку подаються біографічні відомості про архітекторів, які працювали чи працюють та території Одеси. Серед багатьох інших подається і коротка біографічна довідка і про М. К. Толвінського.
Пилявский В. А. Зодчие Одессы : ист.-архитек. очерки / В. А. Пилявский. – Одесса : Optimum, 2010. – 212 с.
Данний історико-архітектурний збірник відображає біографічні нариси зодчих Одеси, які зробили чималий професійний внесок в становлення і розвиток одного із найкращих міст Причорномор’я та Європи. Частина цих нарисів була опублікована на сторінках газети «Вечерняя Одесса» в 1980-х роках.
При написанні роботи автор використав велику кількість архівних матеріалів, що торкалися становленню архітектурних шкіл, практики відомих зодчих, що працювали в місті з часу його заснування і до кінця ХХ ст.
Особлива увагу в книзі приділена проблемі збереження пам’ятників архітектури минулої епохи.
Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие : справочник / В. А. Пилявский. – Одесса : Optimum, 2010. – 276 с.
У даному виданні на основі вітчизняних та зарубіжних архівних джерел та літератури створений довідник з алфавітним переліком споруд та пам’ятників, що знаходяться на території Одеси. У виданні вказано дати зведення будівлі, автори проектів та адреса більшої частини споруд. Також були вказані споруди та пам’ятники, які раніше займали дані участки та послідовність проведення реконструкції будівлі. Книга включає в собі свідчення про важливі міські інженерні споруди, елементи благоустрою та пам’ятники.
У довіднику поданні подані також короткі біографічні відомості про архітекторів, інженерів, дизайнерів та художників, які створювали та продовжують створювати Одесу.
Пилявский В. А. Ардитектура Одессы. Стиль и время : архитек.-ист. эссе / В. А. Пилявский. – Одесса : Optimum, 2010. – 137 с.
Дане історико-архітектурне есе завершує трилогію автора присвячену розвитку зодчества в Одесі.
У виданні автор робить спробу проаналізувати стилістичні особливості місцевого зодчества в його взаємодії як з вітчизняними, так і з зарубіжними школами; традиціями минулих епох. Дослідником було запропоновано визначення та класифікація архітектурної стилістики в розрізі популярних уявлень та в співвідношенні з різними науковими точками зору.
Автентична таблиця з іменем архітектора на фасаді Анатомічного корпусу Одеського медичного університету.
Автентична таблиця з іменем архітектора на фасаді Хімічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Одеса – ЮНЕСКО) : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 28-29 січня 2015 р.) / ред. кол. : В. С. Дорофєєв, В. Л. Цубенко, В. Г. Суханов [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2015. – 224 с. 83/16844
Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Одеса – ЮНЕСКО) : матеріали ІІ-ї Міжнар наук.-практ. конф. (м. Одеса, 24-26 червня 2015 р.) / ред. кол. : В. С. Дорофєєв, В. Л. Цубенко, В. Г. Суханов [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2015. – 248 с. 83/16843
Книги включають доповіді, виголошені на засіданнях Міжнародних науково-теоретичних конференцій «Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», які відбулися на базі управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради та Одеської державної академії будівництва та архітектури.
Метою конференцій було обговорення шляхів збереження історичної забудови центру Одеси і підготовки номінального досьє для включення об’єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Південь України у вітчизняній та європейській історії : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 25-26 вересня 2014 р.). – Одеса : Астропринт, 2014. – С. 66-71. 79-а/8725
У збірнику представлений широкий спектр наукових проблем, що дає змогу ознайомитися з результатами нових досліджень соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України. Також окреслено основні здобутки та проблеми охорони та збереження культурно-історичної спадщини Півдня України. Досліджено перспективи збереження історичної забудови центра Одеси.
Архитектурные объекты г. Одессы и других городов Причерноморья конец XVIII – начало ХХ ст. : чертежи, планы, рисунки, гравюры, литографии : каталог / ред. и сост. В. Ю. Алексеева. – Одесса : ЧПКФ «Хоббит», 2003. – 224 с. 83/15911
Каталог відображає унікальну колекцію схем, планів, малюнків та літографій споруд та краєвидів Одеси, а також південних міст України, що складається з 482 документів. Дана колекція була вилучена із фондів Державного архіву Одеської області у 1924 р. Повернулась до архіву вона лише через 78 років завдяки ініціативі керівника Управління охорони об’єктів культурного спадку Н. О. Штербуль.
Видання містить опис унікальних документів, що мають історичне та культурне значення для дослідження історії архітектури Півдня
Губарь О. История градостроительства Одессы и функции Одесского строительного комитета / О. Губарь. – Одесса : ТЭС, 2015. – 520 с. 83/16829
Видання є першим масштабним дослідженням ранньої історії містобудування та побуду Одеси. Монографія присвячена історії планової забудівлі Одеси в перші десятиліття її існування. Книга побудована переважно на основі архівних документів.
Досліджені порядок визначення місця для забудівлі, правила облаштування та експлуатації міських територій, формування торгових, ремісничих, промислових. етнічних та соціальних районів, первинна історія благоустрою міста.
У 1876 р. М. К. Толвінський вступив на архітектурний факультет Петербурзької академії мистецтв, яку закінчив 1880 р. з відзнакою. В 1883 р. отримав звання «класного художника II ступеня». З 1884 р. – «класний художник I ступеня». У 1889 р. отримав звання академіка архітектури.
Починаючи з 1889 р. працював в Одесі, брав участь у проектуванні громадських споруд до 100-літнього ювілею міста. У 1890-х роках спорудив велику кількість міських громадських споруд. З 1892 р. працював понадштатним техніком при міській управі. З 1893 р. – архітектор Новоросійського університету.
Багато сил та часу академік М. К. Толвінський присвятив викладанню в Одеському художньому училищі. Саме тут в його майстерні проходили стажування майбутні провідні архітектори з багатьох міст півдня Російської імперії.
В останні роки ХІХ ст. М. К. Толвінський – архітектор при Новоросійському університеті – був переведений до Варшавського політехнічного інституту. В Польщі поряд з теоретичною і педагогічною роботою, він виконав ряд практичних проектів, серед яких були: костьол в Кампіносі, жіноче училище Св. Варвари в Варшаві та багато інших.
Подальший розвиток його архітектурні принципи отримали в будівлях його сина – Тадеуша Толвінського (1887-1951), що продовжив створення найкращих прикладів польської довоєнної архітектури.
Помер Микола Костянтинович Толвінський 7 грудня 1924 р. в Варшаві.
Родинне поховання Толвінських, цвинтар Повонзки (Варшава)
Глибокі знання з історії архітектури, інженерних дисциплін, досягнень будівельної техніки, вміння в кожній споруді виразити ці знання, досягти виразного планування споруди дозволили архітекторові Толвінському стати лідером серед зодчих Одеси, створити свою школу.
Особливо важливим для нас є те, що М. К. Толвінський з 1893 р. по 1900 р. працював на посаді архітектора Новоросійського університету. Тут він здійснив проектування та підготовку до будівництва комплексу учбових корпусів, серед яких: корпус Фізико-хімічного інституту, корпус Історичного і Юридичного факультетів та Бібліотеки університету, анатомічний корпус та навчальний корпус для теоретичних кафедр і лабораторій Медичного факультету, Магніто-метеорологічна обсерваторія, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.
Споруди, що були створенні архітектором М. К. Толвінським, відрізнялися чітким розподіленням приміщень, об’єднаними просторими вестибюлями, світлими аудиторіями, витончено строгими фасадами. Ці якості присутні всім корпусам Новоросійського університету, автором яких він був.
На виставці представлені матеріали, які свідчать про історію будівлі, в якій у наш час розташована Наукова бібліотека університету. Глядачі мають змогу ознайомитися із планом того приміщення на вул. Преображенській, 24 (проект арх. Боффо), яке саме було згодом перебудовано за проектом арх. М. К. Толвінського.
Будівля бібліотеки ІНУ на вул. Преображенській, 24
Шафа з каталогами
Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова : іст. нарис : до 185-річчя заснування / відп. ред. В. А. Сминтина ; заст. відп. ред. М. О. Подрезова. – Одеса : Астропринт, 2002. – 248 с.
Одеса на зламі століть (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) : іст.-краєзн. нарис / Ф. О. Самойлов, М. О. Скрипник, О. Т. Ярошенко. – Одеса : Маяк, 1998. – 230 с. <strong>79а/5389</strong>
Автори історико-краєзнавчого нарису, спираючись на праці попередників, залучаючи різноманітні джерела: архівні документи, статистичні матеріали, публікації періодичних видань, торкаються найбільш важливих сторінок історії Одеси кінця ХІХ – початку ХХ ст.
У розділі «Розвиток науки» розглядається процес становлення вищої освіти в Одесі, зокрема відкриття та становлення Новоросійського (Одеського) університету. Автори у своєму виданні зокрема відображають будівництво корпусів Новоросійського університету.
Биографический словарь профессоров Одесского медицинского института имени Н. И. Пирогова (1900-1990). – Одесса : Маяк, 1992. – 324 с. <strong>Фельдман / 40</strong>
Дане видання містить у собі більше 250 біографій професорів Одеського національного медичного університету імені М. І. Пирогова. У виданні розповідається про основні віхи історичного шляху одного із старіших вищих навчальних закладів України, що був заснований у 1900 році.
В історичному нарисі про роботу щодо організації та відкриття в Новоросійському університеті медичного факультету приведені цікаві факти, щодо складання проектів та будівництва корпусів медичного факультету.
В книзі також подається склад Будівничої комісії для споруд медичного факультету Новоросійського університету та описується його роль у відкритті корпусів
<strong>15 / 10384 </strong>Історія Одеського університету (1865-2000)
Л. О. Ануфрієв, С. О. Аппатов, Ю. О. Амброз [та ін.]; гол. ред.: В. А. Сминтина. – Одеса : Астропринт, 2000. – 225 с. 15/10383
Дана книга присвячена 135-річчю Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. У виданні автори крізь призму історії Одеського (Новоросійського) університету висвітлюють непростий процес розвитку науки і вищої освіти в Україні.
Дослідження складається з трьох частин. У першому розділі, який охоплює 1865-1917 рр. мова йде про організацію та відкриття університету, становлення наукових традицій, участь у суспільному русі. У другому розділі (1917-1991) розглядаються етапи розвитку університету після революції 1917 р., участь в Другій світові війні та подальший розвиток у мирний час.
Останній розділ висвітлює події з 1991 р. по 2000 р., тут дослідники основну увагу звертають на зростання міжнародних зав’язків університету в умовах незалежності України
Очерки истории высшей медицинской школы в Одессе : к 100-летию мед. ун-та / К. Г. Васильев, П. Н. Чуев, К. К. Васильев. – Одесса, 1999. – 240 с.
В монографії вперше в систематизованому вигляді представлена історія вищої медичної школи в м. Одеса. Авторами розглядається будівництво та відкриття медичного факультету Новоросійського університету, організація радянського вищої школи в Одесі та її відновлення та розвиток після Другої світової війни. Також освітлюється діяльність вчених-медиків та становлення медичних наукових шкіл в Одесі.
Особливу увагу автори звернули на будівництво корпусів медичного факультету. У виданні детально освітлюється процес будівництва споруд: від створення проектів до будівництва корпусів під керівництвом архітекторів М. К. Толвінського та А. О. Бернардацци.
Васильев К. Медицинский факультет Новороссийского университета : документальные очерки / К. Васильев. – Одесса : Optimum, 2008. – 407 с. 224/7516
У виданні автор детально зупинився на історії будівництва корпусів медичного факультету Новоросійського університету, які всі разом складають один із красивіших архітектурних ансамблів Одеси. Розділ книги, за даною тематикою написаний на основі неопублікованих матеріалів Державного архіву Одеської області. Введення в науковий світ нових матеріалів, дозволило досліднику поглянути на проекти корпусів архітекторів М. К. Толвінського та А. О. Бернардацци.
В книзі також освітлюється професорський корпус медичного факультету та вклад його окремих науковців у становлення медичної науки на півдні України.
Фізичний факультет Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (1865-2000) / відп. ред. Г. Г. Чемересюк. – Одеса : Астропринт, 2001. – 114 с. 93/17230
На базі об’єктивного матеріалу і власних спогадів авторів показаний 135-річний шлях становлення і розвитку фізичної науки в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.
<strong>93 / 17799</strong> Научно-исследовательский институт физики : ист. очерк (1903-2015) : науч.-худ. изд., посвящ. 150-летию Одес. нац. ун-та им. И. И. Мечникова
В. Е. Мандель, А. В. Тюрин, А. Ю. Ахмеров [и др.] ; гл. ред. И. Н. Коваль ; отв. ред. В. Е. Мандель. – Одесса : Одес. нац. ун-т, 2015. – 72 с.
Видання присвячене 150-літтю Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. У книзі висвітлено історію та діяльність одного із його найстаріших наукових підрозділів – Науково-дослідного інституту фізики.
<strong>93 / 17635 </strong>Вклад физиков Одесского (Новороссийского) университета в развитии науки в Одессе, 1920-1933 : науч.-худ. изд., посвящ. 150-летию Одес. нац. ун-та им. И. И. Мечникова
авт.-сост. : М. А. Подрезова, В. В. Самодурова, Е. С. Мурашко ; науч. ред. В. А. Смынтына ; библиогр. ред. Е. В. Суровцева. – Одесса : Астропринт, 2010. – 328 с.
На базі великої кількості фактичного матеріалу, архівних документів і спогадів сучасників подій представлений вклад Одеського (Новоросійського) університету в організацію і розвиток науки в Одесі в період з 1920 по 1933 рр. В книзі розкрито значення професорів, співробітників і випускників фізико-математичного факультету Новоросійського університету в діяльності ряду наукових організацій та вищих навчальних, які виникли в Одесі під час освітніх реформ в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст.
Окремий розділ в книзі присвячений Магнітно-метеорологічній (Геофізичній) та Астрономічній обсерваторіям Новоросійського університету. Особлива увага звертається на проектування та закладку споруди університетським архітектором М. К. Толвінським.
<strong>15/11171</strong> Історія хімічного факультету, 1865-2005
С. А. Андронаті, І. С. Волошановський, З І. Жиліна [та ін.] ; відп. ред. В. В. Менчук . – Одеса : Астропринт, 2006. – 167 с.
Авторами збірки зроблена спроба простежити 140-річний шлях становлення та розвитку хімічної науки в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.
У виданні також освітлюється будівництво окремого корпусу фізико-хімічного відділу Новоросійського університету за проектом архітектора М. К. Толвінського.
Автори розглядають цю книгу як першу спробу і початок традиції вшанування натхненої праці хіміків-викладачів та науковців різних поколінь.
Магнітно-метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету
Астрономічна обсерваторія
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво : терміни та поняття / В. І. Тимофієнко. – Київ : Вид-во Ін-ту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002. – 472 с. 83/15882
У науковій праці широко представленні терміни, що торкаються мистецтвознавчої тематики, пов’язані зі створенням життєвого середовища, будівництвом і оздобленням житлових, громадських, виробничих і фортифікаційних споруд, формуванням міських утворень, садово-паркових ансамблів і комплексів, особливостями фундаментального мистецтва, видами орнаменту. Для багатьох термінів наводяться різні значення і змістові відтінки, визначено їхнє язикове походження або регіони використання.
Арутюнова И. В. Указатель памятников и памятных мест по городу Одессе / И. В. Арутюнова, Н. Н. Мотырева. – Одесса, 2011. – 140 с. 79-а/8140
Дане видання є довідником-путівником в якому детально по кожній вулиці міста Одеси описані архітектурні пам’ятники з виказанням їх точної адреси.
Будинок судових установ (1893-1895 рр.)
Однією з престижних робіт для академіка Толвінського стало будівництво в 1890-ті роки будівлі Земської управи (1898) та Судових установ (1893-1895), які завершили композиція Привокзальної площі в Одесі. Перемога архітектора у визначному конкурсі проектів, присвячений 100-літтю міста (в ньому приймали участь також і такі столичні архітектори, як Г. К. Шеврембрандт і В. І. Шретер), знайшла свій відзив далеко за межами Одеси. Нині ці монументальні будівлі займають адміністративні служби та громадські організації управління Одеської залізничної дороги.
Михальченко В. А. Да будет правда / В. А. Михальченко, О. Г. Смирнов. – Одесса : Эвен, 2005. – 328 с. 79-а/6949
Видання знайомить читачів із відомим в ХІХ ст. дворянським родом Курисів. Першим представником роду, що поселилися на території Півдня України був георгіївський кавалер, голова канцелярії О. В. Суворова – генерал-майор І. О. Курис. Не менший вклад в цивільну службу приніс його онук – відомий колекціонер та меценат, землевласник, активний суспільний діяч, предводитель дворянства Херсонської губернії, тайний радник І. І. Курис.
У виданні зібрані історичні факти та документальні матеріали, які переплітаються з особистими дослідженнями авторів. В окремих розділах прослідковується історія населених пунктів Одеської області, де були розташовані помістя Курисів. Тут були проведені етнографічні дослідження про побут населення південно-українських сіл.
Особливу увагу в монографії приділено проблемам охорони архітектурно-культурного спадку: старинного замку в с. Петрівка (колишнє с. Курисово-Покровське) Комінтернівського району Одеської області та чудового палацу в с. Ісаєво Миколаївського району.
В селі Петровка Комінтернівського району Одеської області розміщений пам’ятник культури державного значення – маєток Курисів, східна частина якого в 1810-1820 рр. була споруджена невідомим архітектором, а західна – в 1891-1892 рр. – М. К. Толвінським.
Споруда нагадує середньовічний замок, в його декорі були використанні елементи готики і мавританської архітектури.
Одесса : Архитектура г. Одессы начала века. – Репринт. изд. – Одесса : ОКФА, 1994. – 104 с. ФЕЛЬДМАН 522
Альбом присвячений розвитку архітектури в Одесі в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Тут зображенні основні архітектурні пам’ятники, вулиці та краєвиди старої Одеси. Серед ілюстрацій зображені також споруди, які були спроектовані М. К. Толвінським. Серед них можна назвати: клініки медичного факультету та учбові корпуси Новоросійського університету.
В 1892 р. архітектор М. К. Толвінський закінчується будівництво лікарського корпусу одеської здравниці «Куяльник».
На мальовничому березі лиману, була розміщена будівля, в якій розмістилися процедурні кабінети. Цокольну частину тут займали складні системи подачі теплої води та цілющої грязі, з’єднані з автономною котельною. Пластичні фасади були прикрашені декоративними елементами вітчизняної національної архітектури. Після ряду реконструкцій будівля і нині є зразком витонченого зодчества позаминулого століття
В 1891 р. архітектор Толвінський розпочав реконструкцію старинного палацу Потоцької-Наришкіної, купленого в 1888 р. міським головою Г. Г. Маразлі. Основною задачею, яка була поставлена перед Миколаю Костянтиновичем стало перетворення та впорядкування палацу для потреб Музею витончених мистецтв (нині Одеського художнього музею).
Галкер Я. А. Одеський художній музей = The Odessa art muzeum = Одесский художественный музей : альбом / Я. А. Галкер. – Київ : Мистецтво, 1986. – 160 с. 83/13108
Будівля нинішнього Одеського художнього музею є одним із багатьох архітектурних проектів М. К. Толвінського.
Дане видання освітлює одну із найбільших в Україні колекцій українського і російського мистецтва. В Одеському художньому музеї серед багатьох інших художніх робіт представлені також унікальні портрети Д. Г. Левицького, В. Л. Боровиковського, В. А. Тропініна, пейзажі В. Д. Орловського, І. К. Айвазовського, І. І. Шишкіна, А. І. Куїнджі.
Поряд з представленням колекції в книзі також звертається увага на спорудження будівлі та відображення її внутрішнього інтер’єру.
Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях. – Одесса : Оптимум, 2004. – 137 с. 83/15988
В книзі представлений повний перелік культурних пам’ятників та меморіальних дошок міста Одеси на 2004 р. Поряд з переліком в довіднику подаються фотоілюстрація пам’ятника чи меморіальної дошки. Поряд з цим автор вміщує також детальний опис представлених пам’ятників та подіє історії їх установлення.