2023
Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 103 Науки про Землю під час вивчення дисципліни «Гірничогеологічне моделювання». Розглянуто практичне використання програмного продукту «Miсromine» при створенні трьохвимірних гірничо-геологічних моделей родовищ корисних копалин. Описано методику визначення параметрів гірничих виробок и родовищ за допомогою прикладної програми.
Зміст навчального посібника відповідає навчальній програмі дисципліни «Ґрунтові деградації і технології відтворення родючості ґрунтів».
Головною метою охорони ґрунтів та відтворення їх родючості є забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави шляхом раціонального використання ґрунту як основного засобу аграрного виробництва, виявлення, дослідження та впровадження заходів щодо запобігання та усунення негативних явищ у сучасному розвитку деградаційних процесів у ґрунтах, забезпечення екологічної стійкості агроландшафтів, збільшення продуктивності сільськогосподарських культур і, як наслідок, одержання стабільного прибутку аграрних підприємств, зміцнення їх фінансово-економічного стану, підвищення добробуту сільського населення.
«Геологія родовищ корисних копалин» вивчається на другому курсі студентами спеціальності 103 «Науки про Землю», систематизує та об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з вивченням речовинного складу та процесами утворення родовищ корисних копалин. Об`єкт досліджень – закономірності формування родовищ корисних копалин.Предметом дисципліни «Геологія родовищ корисних копалин» є вивчення умов утворення корисних копалин та закономірностей їхнього поширення в земній корі.
Предметом дисципліни «Промислові типи родовищ неметалевих корисних копалин» є вивчення промислових типів родовищ неметалевих корисних копалин та закономірностей їх поширення в земній корі. Об`єкт досліджень – родовища неметалевих корисних копалин. Метою практичних робіт дисципліни є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу «Промислові типи неметалевих корисних копалин». Для досягнення поставленої мети проводиться вивчення колекцій корисних копалин різних промислових типів неметалевих родовищ. Вивчення корисних копалин відбувається за допомогою простих засобів, які є доступними геологу в польових умовах.
Навчальна дисципліна «Розвідка родовищ корисних копалин» є фаховою і викладається бакалаврам спеціальності 103 Науки про Землю, які навчаються за освітньою програмою «Геологія». Предметом дисципліни «Розвідка родовищ корисних копалин» є вивчення методів розвідки родовищ корисних копалин та формування навичок проектування раціональної розвідувальної системи у відповідності до геологічної будови району досліджень. Об`єкт досліджень – методи розвідки родовищ корисних копалин.
Предметом дисципліни «Структури рудних полів та родовищ» є вивчення особливостей структурних умов локалізації зруденіння в рудних полях і родовищах та методів їх структурно-геологічних досліджень. Об`єкт досліджень – структури рудних полів та родовищ. Метою практичних робіт є закріплення студентами теоретичних знань щодо будови геологічних структур для формування вмінь визначення рудоконтролюючих структурних факторів локалізації зруденінь та для здійснення геологічного прогнозування перспективних площ і об’єктів.
Методичні вказівки з курсу «Методологія наукового пізнання» для магістрантів спеціальності 103 «Науки про землю» включають рекомендації щодо вивчення сучасної теорії, методології та методики науково-дослідної роботи у геології, ознайомлення здобувачів вищої освіти ступеня магістра з практичним застосуванням науково-методологічних знань у геології.
«Четвертинна геологія з основами геоморфології» займає одне з основних місць при підготовці здобувача вищої освіти ступеня «бакалавр», так як є дисципліною, що надає та розширює знання з термінологічних основ геологічної та геоморфологічної науки, визначає головні напрямки дослідження екзогенних процесів та відкладів четвертинної системи, аналізує важливі взаємозв‘язки між рельєфом та відкладами і досліджує палеогеографічні умови четвертинного часу.
Подано методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи для здобувачів ступеня бакалавра за освітньо-професійною програмою «Геологія» спеціальності 103 Науки про Землю. Визначено структуру та зміст пояснювальної записки й вимоги до графічної частини. Регламентовано критерії оцінювання кваліфікаційної роботи і повноваження учасників атестації.
Методичні рекомендації призначено для самостійної роботи студентів освітнього рівня бакалавра спеціальності 103 Науки про Землю при виконанні практичних робіт з дисципліни «Методи обробки геоданих». Вони націлені на формування умінь з використання програмних засобів для графічного представлення геоданих у вигляді карт і діаграм. Наведено основну інформацію для роботи у програмах Surfer та Grapher, і ефективного використання наявних інструментів обробки геоданих. Подано інструкції до практичних робіт для карт і діаграм різних типів з урахуванням їх можливих застосувань у науках про Землю. Наведено зображення очікуваних результатів, що полегшуватиме процес виконання робіт.
Методичні рекомендації містять опис методики виконання практичних робіт з дисципліни «Геологічна зйомка, прогнозування та пошуки родовищ корисних копалин» студентами спеціальності 103 Науки про Землю. Орієнтовано на активізацію навчальної діяльності бакалаврів та закріплення практичних знань з даної дисципліни.
Основним завданням навчальної дисципліни «Економіка мінеральної сировини» є визначення ролі мінеральної сировини у суспільному виробництві, класифікація мінеральної сировини, її запасів та ресурсів, ресурси та джерела мінеральної сировини, облік та баланс запасів, економічний аналіз мінерально-сировинних баз та закономірності їх розвитку, економічні питання використання (вибір, збагачення, комплексне використання, замінники та ін.), визначення потреб та масштаби видобутку мінеральної сировини, географічне розміщення мінеральних ресурсів та особливості організації виробництва під час пошуків, розвідки, видобутку, переробки мінеральної сировини, торгівля, ціноутворення та економічне співробітництво країн у галузі мінеральної сировини, економічні наслідки втрат та розбиття мінеральної сировини, видобуток та використання мінеральної сировини у світлі економічних проблем охорони навколишнього середовища, правове забезпечення надрокористування.
Цилюрик О. І. Сучасні системи мульчувального обробітку ґрунту в Північному Степу : монографія / О. І. Цилюрик ; Дніпров. держ. аграр.-екон. ун-т. – Вид. 2-ге, переробл. і допов. – Одеса : Олді Плюс+, 2023. – 344 с.
Узагальнено результати багаторічних досліджень щодо ефективності різних способів та систем обробітку ґрунту в Північному Степу України. Висвітлено питання стосовно поліпшення застосування технології мульчувального обробітку ґрунту, використання мінеральних добрив разом із рослинними рештками, відновлення родючості чорнозему та захисту його від ерозійних процесів, а в результаті – підвищення врожайності польових культур за мінімальних виробничих витрат. Упровадження розробленої системи мульчувального обробітку ґрунту в аграрне виробництво сприятиме підвищенню продуктивності та рентабельності галузі рослинництва, сталому виробництву продукції, збереженню родючості чорноземів, регуляції водного, повітряного і поживного режимів ґрунту. Матеріали монографії мають глибоке наукове обґрунтування, підтверджені польовими дослідами, виробничими експериментами.
2022
У методичних рекомендаціях розглядаються методи теоретичного та емпіричного рівнів наукового пізнання, які найчастіше застосовуються у геології. Наводяться приклади використання даних методів у геології та, зокрема, інженерній геології. Питання для самоконтролю до кожної теми покликані сприяти ефективності самостійної роботи здобувачів вищої освіти під час підготовки до практичних занять та підсумкового контролю. Для здобувачів вищої освіти ступеня магістра
Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 103 Науки про Землю при виконанні практичних робіт та їх захисту з дисципліни «Гідрогеологічний та геотехнічний моніторинг». Наведено теоретичні відомості щодо типів режиму підземних вод та факторів його формування, методика обробки даних режимних спостережень та визначення його гідрогеологічних параметрів. Визначені задачі, що вирішуються на основі даних моніторингу підземних вод, та методи кількісної оцінки зв’язку показників режиму підземних вод з режимоутворюючими факторами. Наведені варіанти практичних завдань для самостійної роботи та контрольні питання.
Практичні роботи з дисципліни «Методологія досліджень в науках про Землю» спрямовані на засвоєння студентами теоретичних знань та придбання практичних навичок оприлюднення результатів наукових досліджень, написання наукових робот за фахом та підготовки презентацій.
Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Методологія досліджень в науках про Землю» для магістрів спеціальності 103 Науки про Землю. Практичні роботи з дисципліни «Методологія досліджень в науках про Землю» спрямовані на засвоєння студентами теоретичних знань та придбання практичних навичок оприлюднення результатів наукових досліджень, написання наукових робот за фахом та підготовки презентацій.
Дисципліна «Геофізичні методи рішення геоекологічних і інженерних задач» вивчається магістрами спеціальності 103 «Науки про Землю», об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з формуванням уявлень, знань і умінь щодо основних засад та принципів застосування геофізичних методів при вирішенні геоекологічних і інженерних завдань.
Дисципліна «Геофізичні методи рішення геоекологічних і інженерних задач» вивчається магістрами спеціальності 103 «Науки про Землю», об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з формуванням уявлень, знань і умінь щодо основних засад та принципів застосування геофізичних методів при вирішенні геоекологічних і інженерних завдань.
Дисципліна «Комплексування геофізичних методів» вивчається магістрами спеціальності 103 «Науки про Землю», об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з формуванням уявлень, знань і умінь щодо основних засад та принципів комплексування геофізичних методів при вирішенні геологорозвідувальних та інших природокористувальних задач. Специфікою геофізичних досліджень є те, що вся видобута інформація модельна. Обробка та інтерпретація вихідних комплексних геологогеофізичних даних проводиться тільки в рамках апріорно вибраних моделей. Таким чином, вибір (складання) апріорних моделей є ключовим моментом геофізичних досліджень, будь-які похибки в якому призведуть до незворотних помилок у результатах як кількісної, так і якісної інтерпретації комплексних геолого-геофізичних даних.
Подано методичні рекомендації з практичних занять з дисципліни «Геофізичні методи рішення геоекологічних і інженерних задач». Ключове значення, для розуміння всіх процесів у надрах Землі та на її поверхні, має проблема вивчення різноманітних за своїм типом, кінематичними формами, механізмом впливу, інтенсивності та спрямованості сучасних тектонічних рухів, які призводять до змін у динаміці напруженого стану земної кори, вертикальних і горизонтальних переміщених неоморфоструктур, сучасних рельєфоутворюючих процесів і ландшафтів, геофізичних і геохімічних процесів, а також викликають різні катаклізми: землетруси, цунамі, вулканічні явища та інші. Однак тектонічні рухи, як і більшість інших геологічних процесів, через величезну тривалості та повільність їх течії, не завжди доступні безпосередньому вивченню. Про них можна судити тільки за результатами дослідження сучасної тектонічної (розломно-блокової) будови, що є кінцевим продуктом тектонічних рухів.
Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 103 Науки про Землю під час підготовки до лабораторних занять, виконання та захисту лабораторних робіт з вибіркової дисципліни «Металогенія». Наведено теоретичні відомості щодо методики проведення металогенічного аналізу геологічних факторів рудоутворення, рудноформаційного аналізу, охарактеризовано методику визначення ерозійного зрізу родовищ корисних копалин та методи структурно-тектонічного контролю рудних формацій. Встановлені критерії оцінювання звіту та захисту лабораторних робіт.
Наведено теоретичні відомості щодо нормативно-правової бази, завдань та головних етапів проведення моніторингу об`єктів надрокористування. Методичні рекомендації розкривають методи створення своєчасного інформаційно-аналітичного забезпечення для прийняття рішень щодо процесів управління видобутком корисних копалин, запобігання розвитку небажаних техногенних та екологічних процесів, пов`язаних з експлуатацією родовища. Подано рекомендації до виконання і захисту практичних робіт. Встановлені критерії оцінювання звіту та захисту робіт. Рекомендації орієнтовано на активізацію виконавчого етапу навчальної діяльності студентів.
В підручнику висвітлені основні геодезичні полігонні (польові) геопросторові дослідження із апробацією роботи інновінг Smart-інструментарію передкартографічних досліджень. Розглядаються теми алгоритмічного проєктування діджиталізованих полігонних картографо-геодезичних експедиційних пікетажних коридорів моніторингу довкілля-простору. Технологічно це реалізовно на прикладах математичних моделей роботи Android-програм високоточного супутникового Gadget-координатного визначення джерел забруднення з метою визначення топографічних змін ландшафтів забудованих (міських) та природних ландшафтів. Інноваціною є тема геоматичної парадигми екологічного моніторингу, що ґрунтується на девайсовій геодетиці та геоіконічній концепції геоінформаційної інтерпретації просторів та довкілля. Обґрунтована картосемантика та картопрагматика картографічних легенд екологічних та природоохоронних карт. Укладена нова класифікація природокористувальницьких карт території великого міста (на прикладі Києва). Складений математичний алгоритм автоматизованої геоінтелектуальної системи ескізування бібліотек умовних позначень екологічних карт та атласів для спеціальних геоінформаційних систем.
Технологія екологобезпечної відкритої розробки нерудних родовищ твердих корисних копалин: монографія / В. І. Симоненко, А. В. Павличенко, О. О. Анісімов, А. О. Бондаренко, О. В. Черняєв, Л. С. Гриценко. – Дніпро : Журфонд, 2022. – 365 с.
Монографія присвячена технології екологобепечної розробки нерудних твердих корисних копалин. Розроблено нові технологічні схеми відпрацювання нерудних твердих корисних копалин та запропоновано нові методики розрахунку технологічних параметрів. З урахуванням екологічних вимог до діючих нерудних кар’єрів та тих що проєктують наведено природоохоронні технології відпрацювання родовищ та формування внутрішніх відвалів. Монографія призначена для широкого кола інженерно-технічних працівників, гірничих інженерів нерудної промисловості, науково-дослідних і проєктних організацій. Може бути використана у навчальному процесі вищих навчальних і середніх професійних закладів при викладанні екологічних та гірничих спеціалізованих дисциплін.
2021
Подано методичні рекомендації з лабораторних занять з дисципліни «Інтерпретаційні системи в розвідувальній геофізиці». Дисципліна «Інтерпретаційні системи в розвідувальній геофізиці» вивчається магістрами спеціальності 103 «Науки про Землю» і об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з процесами обробки і інтерпретації геолого-геофізичної інформації при пошуках та розвідці рудних і нерудних корисних копалин, нафти, газу та вивченні геоекологічного стану різних територій. Об`єкт досліджень – геолого-геофізична інформація та її особливості на різних стадіях процесу пошуків та розвідки корисних копалин і вирішенні геоекологічних проблем.
Навчальна практика за спеціалізацією є складовою підготовки бакалаврів спеціальності 103 Науки про Землю. Метою практики є освоєння студентами сучасних методів польових та камеральних геологічних досліджень в умовах діючих підприємств, ознайомлення зі структурою геологічних підприємств, типовими геологічними завданнями різних стадій робіт та послідовністю їх вирішення, формами первинної геологічної документації відслонень, гірських виробок, бурових свердловин та формування професійних умінь та навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи в виробничих умовах.
Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 103 Науки про Землю під час підготовки до лабораторних занять, виконання та захисту лабораторних робіт з фахової дисципліни «Лабораторні методи вивчення корисних копалин». Наведено теоретичні відомості щодо методів визначення діагностичних властивостей рудоутворюючих мінералів різних промислових типів руд та продуктивних мінеральних парагенезисів, обґрунтування технологічних типів руд. Методичні рекомендації розкривають методи реконструкції процесів перетворення мінеральної сировини та оцінку їх впливу на процес збагачення руд. Подано рекомендації до виконання і захисту лабораторних робіт. Встановлені критерії оцінювання звіту та захисту лабораторних робіт. Рекомендації орієнтовано на активізацію виконавчого етапу навчальної діяльності студентів.
Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 103 Науки про Землю під час підготовки до лабораторних занять, виконання та захисту лабораторних робіт з фахової дисципліни «Технологічна мінераграфія». Наведено теоретичні відомості щодо визначення фізичних властивостей рудоутворюючих мінералів різних промислових типів руд іпродуктивних мінеральних парагенезисів, обґрунтування технологічних типів руд, виявлення сприятливих та несприятливих для процесу збагачення структур та типів зрощень мінералів. Методичні рекомендації розкривають методи реконструкції процесів перетворення мінеральної сировини та оцінку їх впливу на процес збагачення руд. Крім того, розглянуті методи прогнозування проблем процесу збагачення руд для оптимізації технологічного процесу їх переробки. Подано рекомендації до виконання і захисту лабораторних робіт. Встановлені критерії оцінювання звіту та захисту лабораторних робіт. Рекомендації орієнтовано на активізацію виконавчого етапу навчальної діяльності студентів.
2020
Розкриті фактори життя рослин і закони землеробства, показники родючості і окультуреності ґрунту, водний, повітряний і тепловий режими. Висвітлено теоретичне обґрунтування сівозмін, основи раціонального механічного обробітку ґрунту; заходи обробітку, спрямовані на вирішення проблем ущільнення ґрунтів, захисту їх від ерозії і контролювання бур’янів в агрофітоценозах. Рекомендовані енергозберігаючі і ґрунтозахисні системи механічного обробітку ґрунту стосовно різних ґрунтово- кліматичних зон і підзон України. Висвітлено класифікацію ерозійних процесів, фактори водної і вітрової ерозії.Обгрунтована необхідність відтворення родючості грунту і проектування адаптивно- ландшафтних систем землеробства у контексті сталого розвитку, пової біосферної парадигми природокористування і закону ноосфери В.І. Вернадського. Розкриті фактори життя рослин і закони землеробства, показники родючості і окультуреності ґрунту, водний, повітряний і тепловий режими.
Дисципліна «Спеціальні методи досліджень корисних копалин» вивчається магістрами спеціальності 103 «Науки про Землю», систематизує та об’єднує навички ряду дисциплін, пов’язаних з процесом досліджень речовинного складу корисних копалин. Об`єктом досліджень є вивчення особливостей речовинного складу технічного каміння, сировини для його виготовлення та складу продуктів збагачення корисних копалин на різних стадіях технологічного процесу. Мета досліджень – отримання магістрами навичок діагностики мінеральної сировини для виготовлення продуктів техногенного синтезу та подальшого оцінювання якості технічного каміння, промислових рудних концентратів і вирішення питань з оптимізації технологічного процесу переробки корисних копалин.
У навчальному посібнику викладено історію розвитку напряму оцінки ґрунтів, проведений порівняльний аналіз сучасних методів оцінки ґрунтів. Наголошено на важливості оцінки якості ґрунтів як основного засобу виробництва рослинницької продукції, визначені головні показники оцінки якості ґрунтів. Розглянуті різні варіанти оцінки якості ґрунтів для практичних цілей. Викладено зв’язок поміж якістю ґрунту і вартістю земельних ділянок за нормативної та експертної оцінки земель, детально описані водний, тепловий, повітряний, токсикозний, біологічний та поживний режими, їх показники та оцінка, вплив кожного ґрунтового режиму на родючість ґрунтів, ріст, розвиток та врожайність сільськогосподарських культур, розкриті особливості проходження ґрунтових процесів і формування ґрунтових режимів, розроблені шляхи визначення оптимуму властивостей ґрунту та управління ґрунтовими режимами. Наведені моделі для прогнозування зміни вмісту гумусу, розрахунку балансу гумусу, формули для розрахунку доз вапна для нейтралізації антропогенної кислотності, показані методи визначення оптимальних значень параметрів властивостей та режимів ґрунту, удосконалені шляхи регулювання основних режимів ґрунту із врахуванням сучасних досліджень вітчизняних та закордонних вчених, що надає посібнику наукової цінності та новизни.
Подано методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Регіональна геологія» для бакалаврів спеціальності 103 Науки про Землю. Практичні роботи з регіональної геології спрямовані на засвоєння студентами теоретичних знань та придбання практичних навичок аналізу геологічних і тектонічних карт, побудови регіональних геологічних розрізів, стратиграфічних колонок і тектонічних схем окремих регіонів.
2019
Навчальний посібник містить положення фізики ґрунтів, пов’язані із експериментальними дослідженнями і розрахунками, основні типи задач і коментарі по їх розв’язку.Навчальний посібник дозволяє вивчити основні положення фізики і меліорації ґрунтів, засвоїти практичні питання по гранулометрії ґрунтів, диференціальній пористості, питомій поверхні, балансу вологи і речовин, вологості і потенціалу грунтової вологи, вміти використовувати основні гідрофізичні функції для розрахунку переносу води в грунті. Задачі і приклади складені на підставі характерних питань, які виникають під час практичної роботи агронома. Матеріали посібника можуть слугувати основою для вивчення балансу речовин, моніторингових , екологічних і меліоративних досліджень та розрахунків
Методичні вказівки до проведення практичних занять укладені у відповідності до робочої програми дисципліни “Ґрунтознавство” і призначені для студентів спеціальності 103 “Науки про Землю”, спеціалізації “Інженерна геологія та гідрогеологія”. Метою методичних вказівок є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Ґрунтознавство”, вироблення практичних вмінь та навичок дослідження стану і властивостей дисперсних ґрунтів, числової обробки та інтерпретації результатів лабораторних досліджень фізико-механічних властивостей ґрунтів. Розглянуто основні показники фізико-механічних властивостей дисперсних ґрунтів, надано рекомендації з обробки результатів досліджень, визначено параметри характеристик ґрунтів та їх класифікації.
Висвітлено теоретичні і практичні основи раціонального механічного обробітку грунту; заходи обробітку, спрямовані на вирішення проблем ущільнення грунтів, захисту їх віл ерозії і контролювання бур’янів в агрофітоценозах. Узагальнені дослідження і передовий виробничий досвід щодо регулювання водно-повітряного, теплового і поживного режимів, мінімізації обробітку і підсилення його грунтозахисної ролі, удосконалення заходів і способів обробітку грунту в сучасних адаптивних системах землеробства. Рекомендовані енергозберігаючі і грунтозахисні системи механічного обробітку грунту стосовно різних грунтово-кліматичних зон і підзон України, агроекологічних груп земель, спрямовані на відтворення та підвищення родючості грунтів і продуктивності агрофітоценозів сільськогосподарських рослин. Значну увагу приділено історії розвитку наукових основ механічного обробітку грунту.
У підручнику розкрито суть антропогенної трансформації ґрунтів, викладено методологічні принципи і порядок ведення моніторингу ґрунтів з урахуванням європейського досвіду, розглянуто фоновий (еталонний), стандартний (поточний), кризовий, спеціальний та науковий (прогностичний) типи моніторингу, підсумовано роботи з моніторингу ґрунтів в Україні. Розглянуто перспективи розвитку моніторингу на основі геоінформаційних, геостатистичних, дистанційних технологій та педотрансферного моделювання. Подано найважливіші нормативи оцінювання стану ґрунтів. Викладено комплексний аналіз сучасного стану, проблем та перспектив оцінки якості та охорони земель в Україні. Опрацьований існуючий зарубіжний досвід оцінки земель та окремих параметрів, що визначають їх якість. Визначені основні юридичні, фінансові та інституційні проблеми запровадження ефективного механізму охорони земель в Україні. Висвітлено сутність основних проблем деградації земельних ресурсів та ґрунтового покриву. Розроблено новий, матричний підхід до класифікації деградаційних процесів. Запропоновано нові методики оцінки ступеня деградації ґрунтів, зокрема – їх еродованості.
Основи землеробства і рослинництва : навчальний посібник / С. П. Танчик [та ін.]. – перевид., випр. і доп. – Київ : НУБіП України, 2019. – 261 с.
Зміст навчального посібника відповідає навчальній програмі дисципліни «Основи землеробства і рослинництва». Розглядаються поняття будови орного шару ґрунту і вологозабезпеченість рослин, об’ємної маси ґрунту та методи її визначення, водні властивості ґрунту та інш.
У навчально-методичному посібнику представлені теоретичні основи просторового аналізу і геостатистичного моделювання, характеристика ряду пакетів комп’ютерних програм для роботи з просторово-розподіленими і просторово-координованими даними (геоданими), в тому числі пакетів PCRaster, Gstat, MapInfo Professional, ArcGIS for Desktop, Quantum GIS, а також методичні вказівки з виконання 16-ти лабораторних робіт з дисципліни «Геоінформатика». У додатках наведені цифрові масиви просторово-координованих даних та довідкова інформація, які необхідні для виконання лабораторних робіт. Посібник призначений для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей «Географія» та «Науки про Землю».