Category Archives: Архів новин 2017-2016

Surprises: The Art World Felixi Kovalchik

У Науковій бібліотеці Одеського національного університету була презентована експозиція художньої фотографії доцента кафедри комп’ютерної алгебри та дискретної математики ОНУ Фелікси Бернадівни Ковальчик, що діяла в межах третього засідання наукової студентської конференції «Духовна свобода особистості», яка в свою чергу проходила в рамках розвитку комплексної наукової програми «Феномен тоталітаризму: його прояви та шляхи подолання».

У експозиції було відображено 11 робіт – як ті, що раніше демонструвалися у показах, так і нові фотографії.

Фелікса Ковальчик – людина незвичайної долі і художник неординарного бачення. Кандидат фізико-математичних наук, автор понад 30 наукових робіт, доцент кафедри комп’ютерної алгебри та дискретної математики, якій вона присвятила близько 40 років. І фотохудожник, тонкий митець з неповторним світобаченням крізь об’єктив фотоапарату. Своїм пронизуючим поглядом митця Фелікса Бернадівна бачить красу там, де більшість людей її не помічає.

Свою публічну творчу діяльність вона розпочала відносно недавно – лише з 2005 р., але одразу постала сформованим майстром, з власним творчим поглядом. Мабуть, саме поєднання науки та мистецтва, що однаково тонко й глибоко відчуваються майстром, сприяло появі унікальності її візуальної образності.

Вперше аналіз творчості Фелікси Бернадівни Ковальчик було зроблено мистецтвознавцем  Оленою Шелестовою у зв’язку з проектом, присвяченим пам’яті одеського художника Олега Соколова. О. Шелестова тоді, підмічаючи тотожність художнього сприйняття світу Олега Соколова і Фелікси Ковальчик, назвала їх «ученими-художниками». Внутрішня близькість творчих світів художників беззаперечна: вона одразу відчувається при перегляді багатьох її робіт, тим більше, що багато з них безпосередньо присвячені Олегу Соколову, виставки якого вона відвідувала ще з юності, творчість якого була відкриттям свого часу, адже на думку багатьох мистецтвознавців, саме він відкриває нонконформіське мистецтво Одеси.

Налаштованість на глибоке проникливе бачення предмета, його споглядання дає фотохудожнику можливість перетворювати, змінювати звичне, естетично відкриваючи у ньому незвичайні сторони. Своїм баченням художниця «одивнює» предмети і явища, робить їх дивовижними і надзвичайними. Дивом у творчості Фелікси Бернадівни стає можливість побачити душу предмета.

Те, що залишилось в нашому світі  непоміченим, забутим, байдуже покинутим, стає справжнім витвором мистецтва, варто лише розгледіти це, наприклад,  у триногій табуретці («Можливість балету»).

Сприйняття, бачення предметів та явищ як наділених власними життями, долями формують оригінальність погляду Фелікси Ковальчик як фотографа. Роботи цього майстра не вписуються у звичний розподіл на типи об’єктивної та суб’єктивної фотографії, оскільки вони принципово діалогічні. Автор відкритий Іншому, тобто усьому світу, який складається як з речей, так і з живих сутностей.

 

 

Цикл «Примари Куяльника» є прозорою ілюстрацією стилю фотохудожника, а також особистості художника, якому не байдужі і сучасні екологічні проблеми. Вдивляючись в «примари» Куяльника, заглиблюючись у якийсь космічний пейзаж позаземної цивілізації, починаєш ще глибше відчувати біль живої природи. Екологічні проблеми лиману не варто залишати осторонь, щоб і сам Куяльник не став примарою.

Часто перевтілення, що зазнають предмети у Ф. Ковальчик, можна порівняти з театральною виставою. Перевдягнені і загримовані актори, виступаючи на сцені, вводять усе, що відбувається у виставі, в інший вимір реальності, перетворюючи знайоме і звичне на несподіване і невідоме. Так, деревинка перетворюється на затиснуту металевою сіткою пташку («Червона клітка»). А шматки тканини нагадують зморені і змучені фігури, що бредуть безкінечним ланцюгом у тьму («Зішестя в пекло»). Качан капусти при певному ракурсі і світлі перетворюється у профіль воїна-самурая («Тінь самураю»).

Вперше побачені роботи Ф. Ковальчик вражають витонченим естетизмом, спорідненим східним, перш за все японським, художнім традиціям. Це принципова небагатослівність, ретельний композиційний відбір, що відсікає зайве, це увага до простору, зокрема неба («Я – Світло, що понад усім», «Око Куяльника»), на відміну від матеріальної предметної насиченості західноєвропейського погляду. З цим пов’язане і зацікавлення до «випадкового», зовнішньо незначному і несуттєвому, яке у купі породжує виразність цілого і деталі («Квітка пірсу», «Невідправлений лист», «Важкість буття», «Зелений портал»).

Неповторний стиль художника пов’язаний  також і з магією кольору. Це і аскетичні однокольорові відтінки («Невідправлений лист», «Важкість буття»), і потужний насичений колір, що, контрастуючи з ахроматизмом, частіше із темрявою, або напівтонами з багатьма світловими переходами, відкриваються наново у буттєвому світобаченні.

Світобачення фотохудожника усе далі і глибше відводить глядача у простір «шепоту і криків», самого життя та його примарних відблисків. Начебто завдяки таємничого реактиву на речах проявляються думки, репліки, погляди… Та витримати таку відвертість бачення не так просто. Вона вражає, дивую, лякає, викликає певну емоційну незгоду глядачу. Але це і є реакція на справжнє мистецтво, яке має хвилювати, не залишаючи нікого байдужим. Можна по-різному сприймати творчість Фелікси Ковальчик, але байдужим залишитись неможливо.

Пристрасність почуттів, змістовність і експресивність образів, багатокольоровість і смисловий поліфонізм метафор, їхнє багате наповнення та об’ємність в роботах Ф. Б. Ковальчик відкривають глядачам особливу цінність Життя, в її множинності та єдності, невибагливості і одночасно вишуканості, звучанні і багатообіцяючій тиші…

За матеріалами статті канд. філос. наук В. В. Савченко «Художнє фото Фелікси Ковальчик: здатність іншого бачення», опублікованої в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Особа в тоталітарному суспільстві: рефлексії ХХI століття»(м. Одеса, 23-27 червня 2013 р.) http://liberte.onu.edu.ua/info/iskusstvo

Path through the ages: to the 1025th anniversary of the baptism of Kievan Rus

В НБ ОНУ презентували книжкову виставку, присвячену 1025-літтю хрещення Русі-України Володимиром Великим. Невеликий крок у воду жителів Києва у 988 р. став великим кроком для всієї Київської Русі – Володимир Святославович виводив свою державу у плеяду провідних європейських країн. Разом з поступовим розповсюдженням християнства на Русі поширювалася писемна культура, яка стала основою для росту народної ментальності та творчості. Церковнослов’янська мова, що була невід’ємною частиною християнства на українських землях, є стержнем сучасної української мови. Християнство зіграло важливу роль в історії нашої держави, житті суспільства, розвитку культури, духовності та моралі.

Святкування цієї пам’ятної дати в Україні офіційно відзначається з 2008 р., 28 липня ­- у день пам’яті Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі.

Видання, представлені на вставці можна розділити на три групи. Перша – праці загального характеру: з історії релігій, християнства, з історії православної церкви. Друга група – книги, присвячені  саме питанням прийняття християнства, його розвитку на Русі та історичній постаті Володимира Великого. Третя група включає у себе монографії, збірки статей, періодичні видання, що видавалися останні роки та присвяченні заданій тематиці, та з яких можна почерпнути інформацію про історію та сучасний розвиток церкви в Україні.

(Рис.1) Мензис А. История религии : очерк первобытных верований и характер великих религиозных систем / А. Мензис ; пер. с англ. М. Чепинской. – 3-е изд. – СПб. : Ф. Павленков, 1905. – IV, 336 с. 4/1663, 1728

Праця шотландського професора А. Мензіса присвячена історії розвитку релігій у різні історичні періоди у різних країнах. Перший розділ присвячений  релігійним віруванням первісного суспільства, у другому розділі автор виокремлює релігії як «окремі національні релігії», які розвивалися у стародавньому світі: Вавилон, Ассирія, Китай, Єгипет. Третій розділ присвячено «семітичній групі» релігії народів: ханааніти та фінікіяни, семіти та релігія ісламу. У четвертому розділі книги йдеться про «арійську групу» – релігію Греції, Рима, Індії та Персії. Заключний розділ розказує про християнство. Автор намагається висвітлити цілісну історію розвитку релігії у світі, але визнає, що у кожного народу розвиток релігії іде нерівномірно, тому неможливо створити загальну історію світової релігії, а потрібно вивчати історію релігії кожного окремого народу паралельно.

(Рис. 2) История христианской церкви

Двотомник творів англійського церковного історика  Джемса С. Робертсона присвячений досить актуальній проблемі як на період написання книг, так і в сьогоденні. Автор детально розглянув різні аспекти життя та учення християнської церкви до ХІХ століття. На першому плані Д. Робертсон розглянув роль людині у церковно-історичному процесі, в той же час, на думку дослідника-біблеїстата, перекладача А. П. Лопухіна, церковний історик «не поставив у тінь божественність в історії церкви, у нього ніколи не випускається з виду та загальна ідея, що, християнство само по собі – факт надприродного». В додатках наявні довідкові хронологічні таблиці головних подій в історії християнства та списки римських пап і імператорів, константинопольських і московських патріархів, київських князів і російських царів, французьких, німецьких і англійських королів. Автор залишив нам ґрунтовну наукову спадщину, яка потребує осмислення і подальшого дослідження історії християнської церкви.

(Рис. 3) Голубинский Е. История русской церкви. Т. 1 : Период первый, Киевский или Домонгольский : [в 2-х половинах] / Е. Голубинский. – М. : тип. Э. Лисснер и Ю. Роман, 1880. – Первая половина. – 792 с. 5/131

Перший том фундаментального дослідження з історії російської церкви історика церкви Є. Є. Голубинського охоплює досить широкий період:  язичницькі вірування слов’янських племен, християнство на Русі до св. Володимира, хрещення Володимира та Русі  та остаточне утвердження християнства при його наступниках. У книзі опубліковані важливі історичні джерела: «Житие Владимира» та відповідна до нього частина про хрещення Володимира з літопису, «Память і похвала Владимиру монаха Иакова», Проложное сказание про Владимира, грецьке сказання про хрещення Володимира з коментарями. Також у праці розглядаються питання управління церквою, період історії Руської православної церкви у складі Константинопольського патріархату, церковні закони, відносини між державною та церквою. Окремий розділ присвячений розповсюдженню писемності на Русі у домонгольський період.

История христианства в России Макарий 1846

Книга митрополита Макарія, видатного церковного діяча, богослова та вченого, присвячена історії Руської православної церкви. Автор висуває думку, що вивчення історії руської церкви треба починати не з хрещення Русі Володимиром, як це робиться у більшості видань, а раніше. Праця розділена на дві частини: перша – історія християнства на території російських земель до заснування Давньоруської держави (коло 60-862 рр.), друга – історія християнства за часів Київської Русі до Володимира Великого (862-992 рр.). Автор поступово простежує, де і за яких обставин зароджувалося християнство на землях, що входили до складу Російської імперії. Окремий розділ присвячений Новоросійському краю. Автор використовує велику кількість джерел у своїй роботі, матеріал книги викладений за чітким принципом. Книга була видана у 1846 р., а потім лягла в основу фундаментальної праці Макарія «История Русской церкви» як один із томів.

Фортинский Ф. Я. Крещение князя Владимира и Руси по западным известиям / О. Фортинский. – Б. м., 1882. – С. 95-128. – Искус. сб.  Пет/3540

Праця історика-медієвіста Ф. Я. Фортинського присвячена 900-річчю хрещення князя Володимира та Русі. Автор відмічає, що література, яка стосується хрещення Русі та самого Володимира основана на російських, візантійських та арабських джерелах, але не використовуються західні. Ф. Я. Фортинський розглядає давні письмові пам’ятки Польщі, Чехії та Угорщини. Автор приходить до висновку, що у західних джерелах не міститься інформації щодо хрещення Русі у кінці Х ст., а тільки згадка про особисте хрещення Володимира у Корсуні.

(Рис. 4) Шахматов А. А. Корсунская легенда о крещении Владимира / Алексей Александрович Шахматов. – Изд. 2-е. – М. : Либроком, 2011. – 128 с. – (Лингвистическое наследие ХХ века).  5/947

Праця видатного філолога, історика, педагога та дослідника руського літописання А. А. Шахматова – перевидання 1906 р., присвячене дослідженню легенди про корсунське хрещення Володимира Великого. У книзі проаналізовані різні версії сказання про хрещення Володимира, достовірність загальноприйнятої версії, спираючись на великий пласт джерел – літописи та літописні зводи. Автор одним із перших використовує у своїй роботі  історико-порівняльний метод. У праці вчений висуває свою версію щодо часу хрещення Володимира.

(Рис. 5) Брайчевский М. Ю. Утверждение Христианства на Руси / Михаил Юлианович Брайчевский ; АН УССР, Ин-т археологии. – К. : Наукова думка, 1989. – 296 с.  5/805

Запровадження християнства на Русі : історичні нариси / М. Ф. Котляр, К. Ю. Гломозда, О. Б. Головко та ін. – К. : Наукова думка, 1988. – 255 с.  78/22191

Как была крещена Русь / Г. Прошин, Б. В. Раушенбах, А. Поппэ и др. ; под ред. Л. И. Волковой. – Изд. 2-е. – М. : Политиздат, 1989. – 320 с.  5/801

Курбатов Г. Л. Христианство: Античность. Византия. Древняя Русь / Г. Л. Курбатов, Э. Д. Фролов, И. Я. Фроянов. – Л. : Лениздат, 1988. – 334 с.   4/2224

Рапов О. М. Русская Церковь в ІХ – первой трети ХІІ в. Принятие христианства / Олег Михайлович Рапов. – М. : Высшая школа, 1988. – 416 с.  5/793

У радянський період тема хрещення Русі не достатньо розкрита дослідниками. Але велика кількість робіт була видана у 80-х рр., особливо у 1988 р., коли відмічався тисячолітній ювілей Хрещення Русі. У книгах висвітлюються схожі питання та проблеми: причини прийняття християнства Русю, процес введення нової релігії, міри, що проводив Володимир для впровадження християнства у народ, вплив нової релігії на економічний розвиток, соціальну структуру, політичне життя Київської Русі. Також добре висвітлена тема міжнародних зв’язків Давньоруської держави, особливо стосунки між Руссю та Візантією. Звісно, усі питання розкриті з точки зору марксистсько-ленінської теорії.

Можна виділити видання «Как была крещена Русь» в якому опубліковано фрагмент «Повісті минулих літ» – безпосереднього джерела з історії Київської Русі. Також у книзі опубліковані роботи радянських, польських та німецьких дослідників з даної тематики.

(Рис. 6) Толочко П. П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. – К. : Артек, 1996. – 216 с.  79-а/5251

У цій книзі розкриваються образи великих князів Київської Русі, а саме – Володимира Великого та Ярослава Мудрого, які були видатними політиками та військовими діячами. Нове прочитання з доповненнями. Автор проаналізував вивчений попередниками матеріал та узагальнив його, заповнити так звані «білі плями» історії та доповнивши новими здобутками української і світової історії. В ньому здійснено комплексний підхід у дослідженні най значущих  проблем, які і розкривають панораму основних подій. Книга тематично розділена на 2 розділи. Перший, у свою чергу, ділиться на частини. Більша частина книги розкриває політичні діяння Володимира Великого, який не тільки захоплює нові, а й захищає свої території; задумується про зміну віри, адже з язичництвом Київська Русь не мала рівноправ’я у міжнародних відносинах європейських держав. Другий розділ присвячений об’єктивному аналізу історичних джерел і відтворення історичної правди про Ярослава Мудрого, про певні віхи життя однозначної відповіді у історичній науці немає.

Ричка В. М. Святий рівноапостольний князь Володимир Святий в історичній пам’яті / Володимир Михайлович Ричка. – К. :  Скіф, 2012. – 208 с.  79-а/8135

Книга українського історика, наукового працівника Інституту історії України НАНУ присвячена київському князю, Володимиру Святославовичу, хрестителю Русі. Автор на основі першоджерел досліджує процес формування історичної пам’яті про Володимира Великого: від Київської Русі до сучасності. Багато уваги приділяється питанню прийняття християнства Володимиром і Руссю. Книга поділяється на чотири розділи: перший охоплює біографію Володимира Великого, його поступовий перехід від язичництва до християнства, другий – проблеми боротьби за київську спадщину та державно-церковне вшанування Володимира, витоки претензій на києво-руську спадщину між Росією та Україною, третій та четвертий розділи розкривають питання історичної пам’яті князя в українській та російській культурній традиції. В Україні Володимир Великий не став уособленням загального національного типу, та він залишається визначною історичною постаттю. У праці міститься багато посилань та цитат з давньоруських літописів.

(Рис. 7) «1020-ліття хрещення Руси–України – із Києва по всій Русі» : наук.-практ. конф. (21 жовтня 2008, м. Київ) / Київська Православна Богословська Академія. – К. : Архангельський глас, 2008. – 383 с.  79-а/7585

Наукова збірка видана в ознаменування 1020-ліття хрещення Київської-Русі України та містить матеріали науково-практичної конференції, що пройшла у жовтні 2008 р. Опубліковані статті сучасних українських вчених, науковими інтересами яких є історія церкви та богослов’я. Книга доповнена репродукціями картин, ікон, фрагментами фресок та графіті із Софії Київської а також фотографіями святкування 900-ліття хрещення Русі у Києві (1888 р.) та святкування сучасного, 1020-річного ювілею. У збірці представлені статті викладачів ОНУ ім. І. І. Мечникова А. Александрова «Креститель Руси князь Владимир в ранних письменных памятниках (от мифоэпоса к литературному образцу) та Н. Верещагіної «Святые мощи в церковно-религиозной и светской жизни средневекового общества». Також розглядаються питання значення церкви для українського народу, релігія і політичні процеси в Україні, роль Хрещення Русі у розвитку духовності народу, розміщений уривок з «Літопису Руського» та з Синопсису Київського.

(Рис. 8) Відейко М. Ю. Україна: від Русі до Святої Русі / Михайло Відейко. – К. : Кріон, 2010. – 256 с.  77/6284

Книга охоплює період з середини ІХ до початку ХІ ст. Півтори сотні років знадобилося для того, аби Русь пройшла тернистий шлях до Святої Русі. Та історія вже давно оповита легендами, і у рядках літописів, билин та саг, археологічних знахідках сучасні історики намагаються віднайти відгомін реальних подій. Частина розділів книги присвячена безпосередньо Київській Русі. Решту поділено між її історичними сусідами, які в той час проживали в межах краю, Зокрема, є розділи, в яких йдеться про державу давніх мадярів між Дніпром та Прутом і Сіретом – Ателькузу, войовничих печенігів-пачинакитів, візантійські володіння в Криму. Особливу увагу в книзі приділяється обставинам і особливостям становлення державності на Русі. Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться історією свого рідного краю.

(Рис. 9) Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект : монографія /Тетяна Григорівна Горбаченко. – К. : Академія, 2001. – 272 с. 5/905

У даній монографії здійснено комплексне дослідження впливу прийняття християнства на процес формування писемної культури Русі-України X-XVII ст. У своїй роботі авторка виокремила 4 основні питання – це мова та писемність, рукописна книга у духовному житті українського народу, українське книгодрукування та збереження писемних пам’яток у бібліотеках монастирів та соборів. Т. Горбаченко проаналізувала стан та зміни у культурно-історичному житті соціуму в контексті мови та писемності релігійного життя, дослідила зміни церковнослов’янської писемності на основі рукописних та друкованих книг, а також і про місце збереження пам’яток давньоруської писемної культури. Саме монастирі та собори виступали не лише релігійно-духовними, а й етнокультурними центрами, що тривалий час забезпечували динамічний розвиток культури, в них працювали високоосвічені черниці над перекладами, письменством, літописанням та літературною полемікою.

(Рис. 10) Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. 1 : зб. ст. на пошану д-ра іст. наук, проф. Н. М. Нікітенко / упоряд. : Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К., 2011. – 352 с.   79-а/8100

Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. 2 : зб. наук праць, присвячена 150-літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862-1939) / упоряд. : Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К., 2012. – 464 с. 79-а/8100

Збірки видані на пошану видатних вчених, що займалися вивченням Візантії та Київської Русі. Перший випуск – д-ру історичних наук, професору Н. М. Нікітенко, другий – видатному вченому-візантіністу та русисту, професору Д. В. Айналову. Статті висвітлюють окремі питання історії та культури Візантії, Русі та України, а також історіографію Русі і Візантії. Низка статей присвячена давньоруським правителям – княгині Ользі, Володимиру Великому та Ярославу Мудрому, русько-візантійським міжнародним відносинам, хрещенню Русі, духовному життю, писемності, архітектурі та мистецтву Київській Русі, здобутки якої є безцінним скарбом для вітчизняної та світової культури.

(Рис. 11) Пашук А. Українська церква і незалежність України / Андрій Пашук : Мін. освіти і науки України, ЛНУ ім. І. Франка. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2003. – 364 с.  4/2988

У монографії доктора філософських наук, професора, А. Пашука розглянуто політичну роль церкви у розвитку державного, духовного та культурного життя українського народу. Висвітлена історія української церкви: від хрещення України-Русі та церковно-релігійної політики Володимира Великого до положення церкви в Україні на сучасному етапі. Показаний драматичний розвиток церкви в контексті значущих історичних подій: проникнення та розповсюдження християнства на Русі, українська церква під час визвольної війні під приводом Б. Хмельницького, церков за часів «Руїни», радянський період та відродження Української церкви на зламі епох. Автор зачіпає таку важливу проблему у сучасному суспільстві як міжконфесійна толерантність. Сьогодні потрібно оздоровлення релігійного життя України для зміцнення духовності народу та української державності.

(Рис. 12) Ужанков А. Слово на первый юбилей крещения Руси / Александр Ужанков // Наука и религия. – 2008. – № 7. – С. 27-29.  9/171

Лотоцький О. Хрещення Русі за князя Володимира Великого / О. Лотоцький // Хроніка 2000 : наш край. – 2007. – № 69/70. – С. 228-244

Бучило Л. Хрещення Русі-України / Л. Бучило // Хроніка 2000 : наш край. – 2007. – № 69/70. – С. 245-262. 

Лебединцев П. Коли і де відбулося хрещення киян за св. Володимира / Павло Лебединцев // Хроніка 2000 : наш край. – 2007. – № 69/70. – С. 450-467.  81/1215

Лисенко М. Л. Початок християнства на Русі / М. Л. Лисенко // Хроніка 2000 : наш край. – 2007. – № 67/68. – С. 35-61.

Дорошенко Д. Перші київські князі. Охрещення України-Русі / Дмитро Дорошенко // Хроніка 2000 : наш край. – 2007. – № 67/68. – С. 145-150.   81 1215

Православний вісник. – 2006. – № 1. – 96 с.  9/224

Важливим джерелом інформації з історії релігії та сучасного стану української церкви є періодичні видання. Це культурологічний альманах «Хроніка-2000», в якому публікуються статті з історії релігії, розповсюдження християнства, про постать Володимира Великого та хрещення Русі. За даною тематикою публікуються статті у журналі «Наука и религия». Про сучасне релігійне життя країни можна знайти інформацію у «Православному віснику» та молодіжному православному журналі «Отрок», які видає Українська православна церков.