2022
Книги – одні з найбільших див, створені людиною. Вони містить всю людську мудрість, вони повчають, захоплюють, вражають. Багато є книжок, які читає й перечитує не одне покоління читачів. Здається, що їх герої безсмертні. Читаючи такі книги, ми не завжди замислюємося про час її створення. Проте книги, як і люди, мають свої дні народження та ювілеї.
Пропонуємо познайомитися з книгами з фонду Наукової бібліотеки Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова, що відсвяткували свій черговий ювілей 2022 року.
2022 – рік ювілейних шанувань відомого філософа та мислителя світового рівня Григорія Савича Сковороди (1722–1794). Його ім’я посідає почесне місце в історії вітчизняної науки і культури XVIII століття. Значення Сковороди вийшло далеко за межі України, воно набуло міжнародного характеру. Згідно Постанові Верховної Ради України Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди, співробітники Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова підготували віртуальні виставки. Примірники творів Г. С. Сковороди та література про нього зберіглись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова у виданнях ХІХ – початку ХХІ ст.
Михайло Олександрович народився 4 листопада 1922 р. у мальовничому селі Петрівка Пирятинського району Полтавської області .
Захоплювався людьми, що були здатні своїм життям виборювати «щастя для всіх». Був переконаний, що саме освітяни формують нове ставлення до культурних традицій та духовних надбань.
Одеса козацька
14 жовтня відзначається свято, яке увібрало декілька визначних дат: День захисників та захісниць України, День українського козацтва та День Покрови. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами. Традиція вшанування Покрови як покровительки війська зберігалася в українському козацтві. Це свято було одним з найголовніших для козаків. Тоді ж виник новий тип ікони – «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин.
.
Лев Семенович Ценковський (1822–1887) – видатний учений, ентузіаст та патріот науки, великий педагог, талановитий організатор навчального процесу. Він увійшов в історію науки як один із найвизначніших ботаніків другої половини ХІХ ст., один із основоположників протистології та бактеріології. З нагоди 200-річчя вченого пропонуємо до Вашої уваги віртуальну виставку, присвячену життю та науковій діяльності Л. С. Ценковського.
Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова презентує віртуальну виставку до 150-річчя від дня народження видатного економіста, останнього ректора університету дорадянської доби Сергія Івановича Солнцева (1 (13).10.1872-15.02.1936). У виставці висвітлено основні віхи життя вченого, розкрито його наукові інтереси та творчий доробок, який зберігається в університетській бібліотеці.
Виставка присвячена 125-річчу з дня народження професора Одеського університету імені І. І. Мечникова – Плюсніну Івану Івановичу. Видатний геолог, ґрунтознавець, меліоратор був спочатку завідувачем кафедри ґрунтознавства в Одеському сільськогосподарському інституті(1946-1948), з відкриттям нового факультету в Одеському університеті – геолого-ґрунтознавчого – отримав посаду професора лабораторії та на її основі заснував кафедру ґрунтознавства (1947-1949).
Серед славетних співаків світу кінця XIX – першої половини XX століття українська оперна співачка Соломія Крушельницька була символом досконалості і неперевершеності. Її незрівнянної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави – рідкісне явище в світовому оперному і камерному мистецтві. Пропонуємо переглянути виставку «України голос чарівний: до 150-річчя Соломії Крушельницької», присвячену ювілею української співачки, котра здобула всесвітню славу, а імениті виконавці вважали за велику честь співати з нею на одній сцені.
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі з пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.
Полине за синєє море, полине за гори,
Літатиме в чистому полю
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!
Леся Українка – Do (Гімн. Grave)
До Дня Незалежності України пропонуємо добірку зразків живопису, в яких відбивається мирне життя, побут українців, природні краєвиди, краса українського народу.
Самобутність, волелюбність, домашній затишок, милі діти, гарні жінки, мужні чоловіки, яскраві кольори, народні традиції – це все наша рідна Україна!
На виконання Указу Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 р. з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення співробітниками Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготовлена віртуальна виставка «Україна між минулим та майбутнім: до Дня Української Державності».
До 140-річчя з дня народження історика, юриста, економіста, діяча національно-визвольного та культурно-освітнього рухів Михайла Єлисейовича Слабченка співробітники НБ ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку.
Висвітлено життєвий шлях, наукову діяльність, громадсько-політичні погляди, а також визнання та вшанування вченого, дослідника правдивої історії України
28 червня День Конституції України
Переходів: 86, розмір: 3.4 MB,
28 червня День Конституції України. Перша Конституція незалежної української держави була прийнята Верховною Радою України у 1996 р. Співробітники Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова підготували віртуальну виставку до цієї дати.
Цього року увагу зосереджено на змісті Розділу II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Наразі, з дня масштабного російського агресивного вторгнення до України, всюди кожного дня порушуються права та свободи українців, утруднено, а для деяких громадян – неможливо виконання обов‘язків громадян.
Ми знаємо наші права та обов‘язків! Ми віримо в Перемогу! Ми будемо жити в мирній та вільній Україні!
До 150 річниці з дня народження відомого вченого-мікробіолога, дослідника фітопатології, хвороби бджіл та медоносних рослин Сербінова Івана Львовича співробітниками Наукової бібліотеки Одеського національного університету було створено віртуальну книжкову експозицію, де окреслено життєвий та науковий шлях непересічної особистості, що зробила вагомий внесок у вітчизняну та світову науку.
Олександр Михайлович Ляпунов – видатний представник математичної школи, створеної П. Л. Чебишевим. Значення його творчості у розвиток математики і механіки величезне. Його геніальна спадщина стала джерелом нових праць у багатьох напрямах чистої та прикладної математики, вихідним пунктом для вирішення багатьох важливих та складних проблем науки та техніки новими поколіннями дослідників. Внесок вченого в прогрес математики поширювався і на математичну фізику та механіку. Заслуги О. М. Ляпунова отримали широке визнання.
Кожна бібліотека, як і людина, має свою біографію, свою історію, своє призначення. 2022 рік – ювілейний для Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Двісті п’ять років пройденого шляху – це життя, історія, праця, пам’ять. Бібліотека – це багатство університету, елемент, що зв’язує науку і освіту в університеті. Вона – джерело живої думки для науковців та студентів.
Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова – одна з найстаріших та найбільших бібліотек України. Бібліотечний трансформер висвітлює основні історичні віхи діяльності закладу – шлях від бібліотеки Рішельєвського ліцею до Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Друга Світова тривала довгих 6 років. Ціна війни та перемоги була винятково велика. Війна розорила багато держав. Величезними були людські втрати. Було знищено національне надбання цілих народів – промисловість, міста, шляхи сполучення, центри національної культури. 8 та 9 травня в Україні щорічно відзначають Дні пам’яті та примирення, присвячені загиблим у Другій світовій війні. З цієї нагоди співробітниками Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова підготовлена віртуальна виставка, де через книжкові видання відображено лихоліття Другої світової війни.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з найбільших катастроф в історії, яка змусила світ по-новому подивитись розвиток технічного прогресу. Науковою бібліотекою Одеського національного університету імені І. І. Мечникова було підготовлено віртуальну виставку, присвячену тим трагічним подіям.
Науковою бібліотекою ОНУ імені Мечникова створена віртуальна книжкова експозиція «Йосип Андрійович Тимченко видатний одеський винахідник: до 170-ліття з дня народження», яка знайомить з талановитим механіком, що створив низку унікальних приладів, які застосовувалися в різних галузях (метеорології, астрономії, механіці тощо), та винайшов перший у світі прототип кінематографа.
До 175 річниці від дня народження Олексія Івановича МАРКЕВИЧА – історика, краєзнавця, професора Одеського університету. Він був однією з помітних постатей в національно-громадському житті Одеси останньої чверті XIX – початку XX ст.
До річниці визволення Одеси від фашистських загарбників було підготовлено віртуальну виставку. 10 квітня 1944 р. – день, який став найдорожчим у серці кожного одесита. Ми не перестаємо захоплюватися мужністю, стійкістю і силою духу солдатів, які пішли на фронт, воювали у партизанських і підпільних загонах, працювали в тилу. Пам’ятаємо та шануємо подвиг жителів міста.
Вшановуючи пам’ять відомого письменника, мовознавця, перекладача, літературного критика, історика, етнографа, редактора та видавця Пантелеймона Олександровича Куліша (1819–1897), пропонуємо переглянути виставку «Творчі задуми Пантелеймона Куліша: 125 років від дня смерті».
У січні 2022 р. відзначається 400 років від дня народження Жана Батиста Поклена (1622–1673), відомого всьому світу як Мольєр. Перу видатного французького комедіографа, театрального діяча, актора, реформатора сценічного мистецтва та творця класичної комедії належить безліч п’єс, які пережили століття і стали класикою.
На віртуальній виставці, присвяченій 400-річчю від дня народження великого комедіографа, представлені примірники найбільш рідкісних та цінних видань із університетського книгосховища.
5 січня 1827 р. побачив світ перший номер однієї з перших газет нашого міста «Одеський вісник». Спочатку газета мала довідковий характер, але згодом на її сторінках стали з’являтися матеріали на політичні, економічні та світські теми, що робило газету інтелектуальним та різнобічним виданням. На сторінках «Одеського вісника» відбито хроніку звичайного життя Одеси, яке давно стало історією, а потім і міфом про золоті часи Міста…
До ювілею академіка, члена-кореспондента РАН, який пропрацював 18 років (з перервою) на кафедрі зоології в Імператорському Новоросійському університеті (нині – ОНУ імені І. І. Мечникова), співробітниками Наукової бібліотеки було підготовлено книжкову віртуальну експозицію, що схематично надає інформацію про життєвий та науковий шлях вченого, а також знайомить з його основними роботами. Наукові інтереси вченого є багатоаспектні: переважно були зосереджені на вивченні безхребетних тварин, але не оминув також й дослідження морфології хребетних тварин та історії їх розвитку.