Monthly Archives: March 2017

Історик, етнограф, фольклорист – до 200-річчя з дня народження М. І. Костомарова.

З 18 березня 2017 р. в НБ ОНУ імені І. І. Мечникова відкрита книжкова виставка присвячена Миколі  Івановичу Костомарову.

Майбутній науковець народився 4 (16) травня 1817 р. в селі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії в родині російського поміщика і українки-кріпачки. Під час навчання в Харківському університеті під впливом філософських ідей Й. Гердера та  романтизму, він починає захоплюватись козацьким минулим України та народним фольклором.

М. І. Костомарова, цікавили не правителі та війни,, «а сіра народна маса,… як носитель дійсної правди народного життя, властитель безцінних скарбів народної творчості»; «Бедный мужик, земледелец-труженик как будто не существует для истории; отчего история не говорит нам ничего о его быте, о его духовной жизни, о его чувствованиях, способе его радостей и печалей? Скоро я пришел к убеждению, что историю нужно изучать не только по мертвым летописям и запискам, а в живом народе».

Українські бандуристи, лірники та народні музики на ХІІ Археологічному з’їзді у Харкові, 1902 р. Саме від таких народних співців і записував матеріал М. І. Костомаров.

Також, у цей час, М. І. Ксотомаров розпочав і свою літературну діяльність: «Любовь к малорусскому слову более и более увлекала меня,  мне было досадно, что такой прекрасный язык, остается без всякой литературной обработки и, сверх того, подвергается совершенно незаслуженному презрению». М. І. Костомаров вивчав записи українських народних пісень М. Максимовича, близько зійшовся із І. Срезневським та його гуртком. Бажаючи ближче познайомитись із життям простого люду шляхом спілкування, молодий історик мандрував довколишніми селами. Про це він пізніше згадує у своїй «Автобіографії» : «Я слушал речь и разговоры, записывал слова и выражения, вмешивался в беседы, расспрашивал о народном житье-бытье, записывал сообщаемые мне известия и заставлял себе петь песни. На все это я не жалел денег и если не давали х прямо в руки, то кормил и поил своих собеседников». Пізніше за ці етнографічні експедиції вченого по селах, базарах та шинках, що видавались багатьом дивними і незвичними, багато хто почав ввжати М. І. Костомарова блаженним.

У 1842 р. вийшла друком перша дисертація молодого вченого «О значении унии в западной России», проте цензурою, невдовзі було вилучено майже усі примірники та їх знищено. У 1843 р. М. Костомаров опублікував своє друге дисертаційне дослідження «Об историческом значении русской народной поэзии». В даній праці, знайшли місце фольклорні та етнографічні ідеї М. І. Костомарова. Під впливом історичної пісні «Про Саву Чалого та Гната Голого», була написана його драма «Сава Чалий».

Портрет М. І. Костомарова. Худ. М. Ге. 1878 р

У 1845 р. М. І. Костомаров розпочав роботу над монументальною працею присвяченою гетьманову Богдану Хмельницькому та його добі. В ній він широко використовував історичні пісні про тодішні події,  думи та народні перекази та легенди. У слід за М. Церетелєвим та М. Максимовичем, збирав зразки народної пісні, особливо відзначаючи при цьому важливе значення для науки історичних пісень та дум.

В 1845 р. у Києві зформувалася таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство», що плекала ідеї панславізму та українського автономізму.

В другій половині 1846 р. М. І. Костомаров познайомився з Т. Г. Шевченком.  Вчений згадував, про сильне враження яке на нього сприяв великий український поет. Також, у цей час було написано «Закон Божий» («Книги буття українського народу» – програмовий документ Кирило-Мефодіївського товариства, написаний в стилі біблійної оповіді. Більшість дослідників, схиляються до думки, що його автором був М. І. Костомаров, що написав даний твір під впливом праці А. Міцкевича «Книга польського народу».

М. І. Костомаров в останні роки життя.

За участь в нелегальному товаристві М. І. Костомаров деякий час перебував в Петропавлівський фортеці, а згодом його вислали в Саратов. Тут він закінчив у 1857 р. своє фундаментальне дослідження «Богдан Хмельницкий». Оскільки, історик перебуває далеко від джерел з української історії, він починає активно досліджувати історію Московського царства та Російської імперії.

У 1861 р. М. І, Костомаров надрукував у журналі «Основа» свою працю «Две русские народности», де порівнює «великороссов и малороссов, или южноруссов». Ця праця, згодом стає настільним посібником українофілів, а згодом і діячів українського національного руху.

М. І. Костомаров, відіграв значущу роль в розвиткові української та російської історіографії. Не дивлячись, на постійну критику сучасників, за поверхневе використання джерел, саме його праці були найбільш популярними серед читацької аудиторії, адже написані живим та яскравим словом, вони пробуджували захоплення та зацікавлення до історичних знань.

Тестовий доступ Global Patent Reference Center

Шановні читачі!
Повідомляемо Вам про початок тестового доступу до БД Global Patent Reference Center .
Доступ діє в межах корпоративної мережі ОНУ.
Точка входу до БД – http://search.ebscohost.com

День відкритих дверей

11 березня 2017 р. в корпусі гуманітарних факультетів Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова для сьогоднішніх школярів пройшов День відкритих дверей, де вони мали змогу особисто поспілкуватися з адміністрацією вузу, з його професорсько-викладацьким складом та поставити різноманітні питання про особливості навчального процесу в університеті, про міжнародні освітні проекти, про дозвілля тощо.

Подібні заходи вищі учбові заклади проводять для  остаточного вибору учнями майбутньої професії. Для гостей університету також були заплановані екскурсії по факультетах, науково-дослідним лабораторіям і ресурсним центрам та багато іншого.

Науковою бібліотекою в цей день було розгорнуто книжкову експозицію з фондів вузу, яка містила інформацію про всі структурні підрозділи університету, про видатних співробітників та випускників вузу, лауреатів Державних премій України тощо. Увазі відвідувачів були представлені рідкісні та цінні книги, які входять до реєстру Національного надбання України.

Як написати і опублікувати хорошу статтю?

24 березня о 10:00 відбудеться вебінар “Як написати і опублікувати хорошу статтю?”

Коли і навіщо писати? Типи наукових публікацій. Структура статті. Важливі елементи. Стандартні помилки. Оформлення рукопису. Подача роботи. Рецензування. Що я можу робити зі своєю публікацією?

Ведуча к.б.н. Ірина Тихонкова, спеціаліст з навчання Інтелектуальна власність та наукові дослідження Clarivate Analytics.

Для участі необхідно зареєструватися, після чого буде надісланий лист з подальшими інструкціями.

Повтор вебінару 28 березня 16:00 реєстрація за посиланням:

https://thomsonreuters.webex.com/thomsonreuters/k2/j.php?MTID=tc72decfb22f853ba715fded5c2ae7cec

Архітектурна спадщина академіка Миколи Костянтиновича Толвінського в Одесі: до 160-річчя архітектора

З 15 березня 2017 року в НБ ОНУ діє віртуальна виставка «Архітектурна спадщина академіка Миколи Костянтиновича Толвінського в Одесі: до 160-річчя архітектора», присвячена відомому одеському архітектору, який став автором проекту цілої низки величних споруд в нашому місті та за його межами. До кінця ХІХ ст. одеська архітектурна школа вже була сформована та набула свою особливість, яка виділила її серед інших. На будівництві та в проектних майстернях було зайнято велику кількість досвідчених архітекторів та цивільних майстрів. Але зіркою першої ваги на архітектурному небосхилі Одеси того періоду заслужено став М. К. Толвінський.

М. К. Толвінський був членом Будівничої комісії, створеної у 1896 р. в Одесі для возведення учбових корпусів Новоросійського університету. За його проектом також  було побудоване приміщення на Преображенській вул., в якому зараз знаходиться Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова та її книгосховище.

Дана виставка відкриває цикл віртуальних виставок, присвячених 200-річчю Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Запискам Імп. Новоросійського університету – 150

З 28 лютого 2017 р. в НБ ОНУ імені І. І. Мечникова відкрита тематична книжково-ілюстративна виставка «Запискам Імп. Новоросійського університету – 150», присвячена виходу першого випуску першого періодичного видання університету. Наукова бібліотека зберігає повний комплект цього періодичного видання.

Журнал «Записки Імп. Новоросійського університету» почав своє існування у 1867 р. 22 березня 1866 р. проф. М. М. Соколов порушив питання про видання наукових праць викладачів та інших осіб, що належать Імп. Новоросійському університету. Спеціально створена Комісія, до складу якої входили професори та викладачі університету розробила план майбутнього видання. Перші два випуски 1-го тому вийшли друком наприкінці травня 1867 р.

Перші роки існування журналу обов’язки редактора були покладені на ректора університету, але ж ці обов’язки виконувалися лише номінально. Після пропозиції ректора Ф. І. Леонтовича у 1869 р. була введена посада редактора «ЗІНУ». За весь період існування видання «Записки Імп. Новоросійського університету» редакторами були:

з 4 січня 1870 р. – проф. М. П. Смирнов, історик;

з 4 жовтня 1871 р. – проф. А. С. Павлов, фахівець з церковного права, член-кореспондент Санкт-Петербурзької АН;

з 13 лютого 1875 р. – проф. С. П. Ярошенко, математик, ректор Новоросійського університету з 1881 по 1890 рр.;

з 8 квітня 1878 р. – проф. А. А. Кочубинский, славіст, дослідник слов’янської давнини, мов, діалектів, культури та етнографії слов’ян;

з 1907 р. –  А. П. Доброклонский, історик християнської церкви, ректор Новоросійського університету  (1917).

Протягом існування журналу змінювалися його цілі та задачі, зміст, стався поділ на тематичні серії. Тут друкувалися дисертації викладачів, кращі студентські роботи; протоколи засідань Ради університету, звіти про діяльність ІНУ; некрологи тощо.

Дана виставка продовжує цикл тематичних книжкових переглядів, присвячених 200-річчю Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.