Теорія журналістики

Монографії

Книга соціолога П’єра Бурдьє (1930–2002) представляє собою критичний аналіз сучасного стану засобів масової інформації, зокрема телебачення та преси. Автор досліджує двоїсте становище журналістів як носіїв «медіатичної влади» й як таких, схильних до тиску ринку і політики. В основі книги – лекції, що були прочитані в Колеж де Франс в 1995–1996 рр.
У монографії визначаються основні теорії й технології, які впливають на поєднання журналістської творчості та підприємницької діяльності в радіоефірі, розглядається питання про становлення та розвиток комерційної радіожурналістики в контексті трансформаційних процесів, що відбуваються у світовому, зокрема, пострадянському інформаційному просторі. Йдеться також про нову сферу радіомовної комунікації, яка діє в ринкових умовах, а також про нові стандарти журналістської діяльності, що ґрунтується на застосуванні творчого менеджменту як поглибленого розуміння сучасної специфіки радіо журналістської професії.
У монографії визначено правові основи адміністративно-правового регулювання у сфері масової інформації в Україні, аргументовано внесення змін та доповнень до вітчизняного законодавства, що регулює правовідносини у сфері масової інформації. Проведено класифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулювання у сфері масової інформації в Україні. Здійснено організаційно-правову характеристику діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері масової інформації в Україні, запропоновано критерії й види адміністративно-правового регулювання у сфері масової інформації в Україні на загальнонаціональному та місцевому рівні. Обґрунтовано пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з адміністративно-правового регулювання у сфері масової інформації в Україні.
У монографії досліджуються форми візуалізації в сучасних журналах як новий підхід до інформаційного повідомлення. В історичному контексті роз­глядаються етапи формування візуальної мови в системі невербальних засобів комунікації. Вивчаються фактори зорового сприйняття, способи відображення повідомлень на сторінках сучасного журналу. Особлива увага приділена спосо­бам візуалізації відповідно до поставленої мети публікації, принципам і законам дизайну. В окремому підрозділі виведено класифікацію сучасних журналів.

Диссертації

Дослідження репрезентує теоретичний аспект професійної підготовки майбутніх журналістів у вищих навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття).

Автореферати

Досліджено масово-комунікаційний аспект формування в Україні громадянського суспільства та вплив на цей процес глобальної “медіатизації” суспільних відносин. Доведено тезу про те, що через специфічні особливості перехідного періоду в Україні відбулися суттєві зміни у змістовому наповненні національного інформаційного простору, а масова комунікація, що об’єднала в єдиній інтегративній моделі медіа, рекламу, паблік рилейшнз, Інтернет, у нашій країні стала невід’ємним елементом демократичних суспільних відносин, особливим громадсько-політичним інститутом. Проаналізовано роль масової комунікації у процесах державотворення, соціокультурної орієнтації суспільства, специфіку державної інформаційної політики в Україні та забезпечення свободи слова. Проведено теоретичну реконструкцію особливостей комунікаційного простору суспільства перехідного типу за умов постійного впливу складових масової комунікації як генераторів інформаційних потоків у сучасному українському суспільстві.
Систематизовано теоретичні надбання та практичний досвід становлення та розвитку правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX – початку XX ст. Обґрунтовано витоки правового виховання. Розкрито зміст офіційної політики у даній галузі та еволюцію ставлення суспільства до проблеми правового виховання. Виявлено та проаналізовано найбільш суттєві особливості його змісту, принципів, методів, форм та специфіку. Узагальнено досвід впровадження теоретичних ідей правового виховання до шкільної практики. Висвітлено роль педагогічної журналістики в популяризації поглядів авторитетних вітчизняних учених і методичних надбань учителів-практиків, а також світового досвіду в галузі правового виховання. Запропоновано напрями творчого використання досвіду здійснення правового виховання.

Підручники, навчальні та методичні посібники

У підручнику представлені основи теоретичних знань про систему журналістики як соціальний феномен в рамках методологічної єдності системного підходу, принципу історизму, модельних та типологічних концепцій, соціологічних уявлень про журналістику. Розглянуті фактори формування та умови функціонування журналістики в соціальному середовищі суспільства, структура і механізми дії системи, її підсистем та компонентів, процеси масової інформації на аудиторію, специфіка роботи ЗМІ та їх типології, професійні особливості роботи журналіста.
Програма складається з лекційного курсу (52 години), що містить виклад основних теоретичних положень журналістикознавства; практичних занять (24 години), на яких опрацьовується і поглиблюється лекційний матеріал та індивідуальної роботи (22 години) студентів, під час якої вони знайомляться з літературними джерелами, опрацьовують самостійно теми, які не можуть увійти до основного курсу через його часову обмеженість. Програма розрахована на вивчення курсу впродовж триместру з іспитом у підсумку (2 модулі).
У навчальному посібнику колективу авторів кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка розглядаються найважливіші питання організації газетно-журнального виробництва. Значну увагу приділено проблемам свободи слова, правовій регламентації функціонування мас-медіа. Також порушуються питання професійних стандартів в журналістиці, журналістських методів пошуку і збирання інформації, організації роботи редакції. Викладено головні аспекти теорії і практики жанрології, візуальної інформації та реклами, індивідуального стилю журналіста на газетних та журнальних сторінках.
Підручник має дванадцять розділів, в котрих розглянуто актуальні проблеми: “Суспільство та журналіст”, “Джерела інформації та журналіст”, “Влада та журналіст”, “Журналістика під час виборів”. Автори книги дуже переконливо застерігають майбутніх фахівців від змагань між політикою та журналістикою, від змішувань з рекламою та бізнесом, від впливу певних груп суспільства на погляди і інтереси, наголошують на відокремленні фактів від оцінок та коментарів, на необхідності прискіпливого і водночас неупередженого ставлення до джерел інформації, важливості збалансованого, точного і достовірного висвітлення явищ і подій, які турбують громадськість.
Підручник зосереджується на дослідженнях масових комунікацій із залученням найновішого західного та українського досвіду. Зокрема розглядаються різноманітні теорії масових комунікацій, методи медіа-досліджень. Особлива увага приділяється професії журналіста, українським медіа-реформам, журналістській освіті, новим медіям, глобалізаційним явищам. Реалізація цього проекту стала можливою завдяки Могилянській школі журналістики. Центру медіа-реформ, проектам співпраці з Лідським Університетом (Велика Британія) та Університетом Огайо (США). Підручник призначений для студентів ВНЗ за спеціальностями «журналістика», «соціологія», «політологія», а також для експертів і дослідників медій.
Навчальний посібник Т. В. Кузнєцової «Аксіологія соціальних комунікацій» зосереджується на дослідженні аксіологічної сутності соціальних комунікацій із активним залученням найновішого західного та українського досвіду. Зокрема аналізується аксіологічна роль ЗМК, виявляються основні соціокультурні детермінанти медійної аксіосфери. Особлива увага приділяється авторській типології аксіологічних моделей мас-медійної інформації, парадигмі оцінних текстів, методиці аксіологічного дослідження мас-медійної інформації.
У підручнику розглядаються основні аспекти творчої діяльності журналіста, представлені методичні та технологічні прийоми збору й аналізу інформації, освітлена основна специфіка роботи журналіста. Видання являє собою базовий курс в професійній підготовці майбутніх журналістів. У ньому представлений весь процес створення журналістського твору – від вибору теми і формулювання ідеї до досягнення результату.
У підручнику вперше в Україні системно викладено концептуально-теоретичні засади функціонування сучасної радіожурналістики. Осмислено роль і місце радіо­мовлення в системі засобів масової інформації, показано структуру українського радіомовлення, проаналізовано принципи діяльності радіоорганізацій та їх функції. Розглянуто характерні особливості радіо та тематичні різновиди передач. Чільне місце відведено характеристиці радіожанрів та методиціпідготовки матеріалів до радіоефіру.
У книзі, яка виходить другим, істотно розширеним виданням, викладена методика наукової праці з журналістики (журналістикознавства), систематизовані рекомендації що до написання курсових, дипломних та магістерських робіт; описано процес наукової праці – підбору теми, збирання матеріалу, оформлення роботи і процедури її захисту. Подано бібліографічні правила опису книжок, статей, електронних ресурсів. Наголошено на творчому характері науково-дослідної роботи студента з журналістики, вперше описано жанр творчого диплома. Книжка адресована студентам, які виконують курсові, дипломні, магістерські роботи, викладачам кафедр журналістики, які керують науково-дослідною працею студентів, а також усім аспірантам і здобувачам, які працюють у галузі медіастудій.
В даному підручнику розглядаються процеси, що стосуються історії розвитку техніки і технології аудіальних і аудіовізуальних ЗМІ та основ створення аудіо- візуального продукту; акцентується увага на взаємодії технологічного фактора з творчої складової і на психології сприйняття глядачем і слухачем різних компонентів аудиального і аудіовізуального твору. Теоретичні положення проілюстровані численними прикладами.
Інтернет-журналістику трактовано як історично четвертий (після преси, радіо і телебачення) різновид журналістики. Подано рекомендації стосовно підготовки матеріалів для новинно-аналітичних онлайнових ресурсів, запропоновано прогноз розвитку мережних медій.
У посібнику розглядаються питання теорії та практики журналістики, пов’язані із сучасним функціонуванням вітчизняного інформаційного простору. Значну увагу приділено основним принципам етичної діяльності журналістів України, проблемам свободи слова, правовій регламентації функціонування вітчизняних мас-медіа. У додатках наводяться документи (кодекси, рекомендації Ради Європи, редакційні принципи, витяти із законів про свободу преси та ін.), які регламентують діяльність журналістів різних країн. Мета видання — сприяти формуванню та вихованню журналістів нової генерації, які повинні працювати на засадах об’єктивності, правдивості, гуманізму, незаангажованості, сповідувати у своїй роботі загальнолюдські цінності, бути соціально відповідальними в демократичному суспільстві.
Це перший в Україні підручник з теорії масової комунікації, в якому системно викладено теоретичні засади розуміння масового спілкування, викладено технологію массового впливу та представлено основні наукові течії, принципи й підходи до вивчення масової комунікації. Розраховано на студентів освітньоїг алузі 0303 журналістика та інформація, а також викладачів і вчених у цій галузі.
Навчальний посібник – це перший досвід докладної та всебічної розповіді про сучасний стан та практичні проблеми телемовлення у нових соціально-політичних умовах. Це одночасно професійно орієнтований путівник для тих, хто бажає працювати на ТБ, довідкове видання для тележурналістів-практиків.
У виданні викладені теми нормативного навчального курсу “Художньо-технічне редагування”. Мета курсу – навчити студентів комплексно розуміти друковане видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів, розробляти його концепцію і макет, відбирати, систематизувати та редагувати авторські матеріали відповідно до тематики і концепції книги тощо. Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які вивчають курс “Художньо-технічне редагування”, а також буде корисним професійним видавцям і працівникам ЗМІ та всім, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

Статті, доповіді

У статті виокремлено та схарактеризовано різновиди репортажу, які складають вагому частину жанрово-стильового поля сучасної практичної журналістики і утворились у результаті постійного оновлення тематичних та системно-структурних констант репортажу. Розглянуто також жанрові різновиди репортажу, які з’явилися в результаті трансформаційної модифікації і дістали назву комбінованих (змішаних, синкретичних за жанровою структурою) жанрів.
У статті розглянуто, як у теорії медіа розвилися нормативні підходи до функцій журналістики. На основі огляду емпіричних компаративних досліджень представлено, які теоретичні положення знаходять відгук у медіапрофесіоналів з різних регіонів світу. Крім того, на базі глибинних інтерв’ю з українськими журналістами виокремлено паттерни сприйняття професійних функцій, властивих українським журналістам.
Охарактеризовано особливості та здобутки українського радіомовлення 1920–30-х років на основі аналізу друкованих матеріалів того часу – єдиного можливого джерела. Розглядаються технічні, виробничо-технологічні, кадрові, фінансові аспекти діяльності, контент Українського радіо, його агітаційно-пропагандистський пафос, відтворені в публікаціях В. Поліщука, В. Кузьмича, Л. Плескачевського.
Стаття присвячена аналізу практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. У висновку автор пропонує враховувати взаємовплив журналіста й аудиторії.
Зроблено історіографічний аналіз напрацювань науковців, які досліджували становлення та розвиток національних засобів масової інформації. Проаналізовано наявну періодизацію розвитку ЗМІ залежно від різних чинників. Узагальнено, систематизовано й доповнено результати наявних досліджень. Зроблено висновки щодо прогалин із досліджуваної проблеми та запропоновано шляхи їх усунення

Пошук по сайту

Календар

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031