Засоби масової комунікації, журналістика і суспільство

Монографії

В результаті стримкого розвитку Інтернета журналістика в останні роки набула яскраво виражені нові черты. Майже до двух тисяч щотижневих газет і журналів, які представлені сьогодні у Всесвітній павутині, приєднуються й аудіовізуальні ЗМІ (телебачення, радіо).
Чи не застаріла власне журналістика? Чи потрібні ще посередники, коли технології перебирають на себе їхню функцію? Онлайнова журналістика докорінно змінює спосіб висвітлення та сприймання новин. Інформація в мережі та контроль над нею порушили безліч украй важливих питань щодо точности, незалежности преси, свободи слова й авторських прав.
У книзі визначається місце інтернет-журналістики в системі масових комунікацій. Розглядаються особливості мережевого видання, його жанри, організація і аспекти діяльності. Викладаються специфіка менеджменту і правові питання веб-видань. Велика увага приділяється гіпертексту як способу подання інформації в мережі. Докладно розглядається технологія роботи веб-журналіста; обговорюються непрості питання взаємовідносин традиційних ЗМІ та інтернету. Для студентів факультетів і відділень журналістики, PR, соціальних комунікацій та інформаційних технологій, дослідників в галузі журналістики та теорії масових комунікацій, а також журналістів-практиків, що займаються створенням і функціонуванням ЗМІ в середовищі інтернету.
У книжці розглядається як незалежний різновид журналістської роботи поряд із друкованими й ефірними ЗМІ. Автор знайомить студентів з особливостями інтернет-ЗМІ і професійними навичками, необхідними для адекватного використання переваг нових ЗМІ. У видання вміщено численні інтерв`ю автора з працівниками провідних американських інтернет-ЗМІ. Значна увага приділяється базовим правовим питанням та їх особливостям стосовно нових медіа.

Підручники, навчальні й методичні посібники

У навчальному посібнику Інтернет-ЗМІ теоретично та практично розглядаються як новий медійний сегмент, що з’явився в результаті конвергенції та освоєння інтернету професійними виробниками інформації. Виокремлюючи інтернет-ЗМІ серед інших засобів масової інформації, їх схожі та відмінні ознаки, автори  приділяють увагу конкретним практикам розвитку  – адаптації на новому каналі «старих» гравців – друку, радіомовлення, телебачення, функціонуванню конвергентних редакцій, створенню мультимедійного контенту, участі в цьому процесі журналістів та споживачів.
Посібник присвячено одному з важливіших розділів курсу «Основи творчої діяльності журналіста» й у вітчизняній літературі аналогів не має. Книга задумана як практичне керівництво для майбутніх журналістів. При цьому автор враховує досвід журналістів, які займаються професійною діяльністю.

 

Статті, доповіді

У статті  характеризуються засоби масової комунікації та їхні основні функції у сучасному суспільстві; висвітлюються особливості виховного впливу засобів масової комунікації на дитину, позитивні та негативні сторони сприймання інформації через ЗМІ; наголошується на необхідності формування критичного ставлення до інформації та установки недостовірності побаченого чи почутого зі ЗМІ. Засоби масової комунікації справляють значний вплив на розвиток особистості дитини, і цей вплив має коректуватися впливом інших суспільних інститутів, як-от: сім’я, школа, соціальне оточення. Ключові слова: засоби масової комунікації, вплив засобів масової комунікації, моральне виховання, особистість учня, інститут виховання.
Розглянуто вітчизняні й іноземні наукові роботи на тему виокремлення специфіки онлайн­телебачення з простору традиційних медіа. Викладено власне бачення переліку особливостей телеіндустрії у мережі інтернет із погляду професійної діяльності журналістів і редакторів. Обґрунтувано значимість кожної особливості, визначено відмінності від традиційного телебачення. Подано пропозиції щодо практичної реалізації проектів у сфері онлайн­телебачення.
Здійснюється огляд передового досвіду книгозбірень у сфері бібліотечної журналістики, застосування медіа для трансляції соціально значущої інформації. Ключові слова: бібліотечна журналістика, бібліотечна періодика, бібліотечні блоги, соціальні медіа, медіа- грамотність, медіапростір.
У статті розглядається проблема консолідації українського суспільства в контексті забезпечення інформаційної безпеки держави. Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційний простір, консолідація, українське суспільств.
У статті розглядаються визначення нових конвергентних медіа за умов змін медіа-простору та еволюційних технологічних змін, які переживає людство нині. Позиціонування та встановлення нових конвергентних медіа принципово важливо для визначення та прогнозування майбутніх змін медіа-простору, природи журналістики, людського сприйняття медіа. Такий підхід дасть можливість конкретизувати підходи щодо державного регулювання нових конвергентних медіа.
Розглядається роль засобів масової інформації в процесі формування цільової аудиторії. Порівнюються телебачення та Інтернет як два антагоністичні канали медіакомунікації. Актуалізуються проблеми взаємодії ТБ та Інтернету із цільовими аудиторіями. Пропонується виділення різних типів медіаспоживання для кожного виду ЗМІ, розглядається варіант запозичення типу медіаспоживання одного ЗМІ для користування іншим видом. Пропонується вивчення аудиторії мас-медіа з огляду на характер  медіаспоживання.