Внутрішній туризм

Монографії

Викладено сучасні підходи до сутності, економіко-соціальних функцій та особливостей розвитку еногастрономічного туризму, оцінки туристичного потенціалу кулінарних традицій, типових продуктів, страв і напоїв та харчової поведінки населення різних регіонів України. Досліджено міжнародний досвід розвитку винного та гастрономічного туризму. Представлена проблематика інноваційних засад формування туристичних продуктів з урахуванням потенціалу еногастрономічного туризму в Україні та регіонах. Розкрито сучасні мoделі упрaвлiння розвитком винного та гастрономічного туризму в контексті соціальних ініціатив та економічних трансформацій. регіонального та галузевого типу.
У монографії проведений аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу розвитку туризму в Україні та Польщі, запропонована типологія природно-рекреаційних комплексів природних регіонів України, здійснене дослідження окремих видів туризму у цих двох країнах. Розглядаються ресурсні та інфраструктурні передумови розвитку туризму в окремих регіонах України та Польщі, а також – перспективні види та форми туристсько-рекреаційної діяльності. Вивчаються географічні та екологічні проблеми туристичної галузі в Україні та Польщі.
У монографії подано теоретико-методологічні основи дослідження безпеки регіональних туристичних систем. Обґрунтовано сутність і структуру поняття «регіональна туристична система», запропоновано авторську концепцію безпеки туризму як об’єкта регіональних економічних досліджень. Вивчено передумови та чинники безпеки регіональних туристичних систем України, охарактеризовано проблеми гарантування безпеки туризму в Україні та їх соціально-економічні наслідки на регіональному рівні. Оцінено рівень безпеки регіональних туристичних систем України й обґрунтовано стратегічні напрямки і механізми гарантування безпеки регіональних туристичних систем держави.
В монографії представлено сучасні підходи до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів, систематизовано та згруповано інформацію про види туристсько-рекреаційної діяльності за критеріями-ознаками: мета споживача турпродукту; ресурс, що є основою створення відповідного турпродукту; територія, яка забезпечує можливість здійснення конкретного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності.
Головною ідеєю даного видання стала теза: ландшафт є основою формування та розвитку індустрії туризму і йому відповідає певний набір туристсько-рекреаційних ресурсів. В роботі обґрунтовано поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт”, виокремлено їх в окремий клас – клас антропогенних ландшафтів і запропоновано авторський варіант ієрархічної структури таксономічних одиниць.
Теоретичні аспекти представлені в роботі можуть використовуватися в навчальному процесі при підготовці фахівців у сферу туризму та рекреації.
В монографії зібрано, проаналізовано та систематизовано інформацію щодо туристсько-рекреаційних ресурсів території Чернівецької області та може бути використана органами управління для уточнення програми розвитку туризму в межах Чернівецької області.
У монографії розглянуто сучасний стан розвитку індустрії гостинності в Україні, проаналізовано тенденції та перспективи розвитку туристичного бізнесу, готельно-ресторанної індустрії в Україні, охарактеризовано деякі аспекти економічної діяльності підприємств гостинності.
У монографії розглядаються теоретичні та практичні проблеми комплексного стратегічного розвитку інфраструктури туризму, зміст стратегічного управління підприємствами готельної, ресторанної та транспортної інфраструктури. Представлена динаміка розвитку туристичної інфраструктури на прикладі Санкт-Петербурга, її сучасний стан і стратегія розвитку. Розглянуто інноваційні стратегії підприємств готельної та транспортної інфраструктури, запропонована методика вибору стратегії підприємства з урахуванням змін у навколишньому середовищі. Аналізується досвід використання державно-приватного партнерства і контрактів життєвого циклу як інноваційних підходів до комплексного вирішення інфраструктурних проблем в туризмі. Представлені методики розрахунку пропускної здатності і визначення ефективності стратегічного управління підприємства туристської інфраструктури.
У монографії розглянуто особливості розвитку індустрії туризму в Україні, які висвітлюється у 3-х розділах. У першому розділі “Теоретичні основи розвитку індустрії туризму” – розглянуто сутність і складові індустрії туризму; виявлено специфіку розвитку окремих видів туризму (за цільовими ринками); узагальнено зміст наукових розробок проблематики розвитку індустрії туризму; описано інституціональне та нормативно-правове забезпечення розвитку індустрії туризму; наведено складові державної політики у сфері туризму та курортів; конкретизовано (у межах традиційних механізмів) перелік специфічних засобів державного регулювання розвитку індустрії туризму. У другому розділі “Стан і проблеми розвитку туризму України” – охарактеризовано українські реалії розвитку індустрії туризму; охарактеризовано Причорноморський регіон України як складової вітчизняної індустрії туризму; проаналізовано результативність реалізації регіональних програм розвитку туризму; систематизовано сучасні проблеми розвитку вітчизняної індустрії туризму. У третьому розділі “Шляхи розвитку вітчизняної індустрії туризму” – адаптовано до умов Україні передового світового досвіду щодо розвитку індустрії туризму; запропоновано використовувати систему стратегічного державного регулювання в індустрії туризму; наведено сучасні підходи до використання механізмів державного регулювання розвитку індустрії туризму; виокремлено перспективні напрями вдосконалення впливу держави на розвиток індустрії туризму.
У монографії представлено комплексне теоретичне, методичне та практичне розв’язання проблеми економічного оцінювання та регулювання туристичної привабливості території на основі запровадження системи заходів. Запропоновано механізм реалізації державної програми розвитку туризму у регіоні. Сформульовано суть поняття “туристична привабливість території”. Визначено чинники, які впливають на формування туристичної привабливості території, а саме: туристичні ресурси, у т.ч. якісне довкілля, матеріально-технічна база туризму та маркетинг місць. Запропонована методика оцінювання туристичної привабливості території щодо якості довкілля. Досліджено доцільність та переваги створення туристичного кластера у регіоні. Обґрунтовано переваги використання теорії маркетингу місць для підвищення туристичної привабливості. Здійснена експертно-статистична оцінка туристичної привабливості території. Розроблено комплексні методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону.
У монографії надаються методи визначення потенціалу українських регіональних ринків організованого туризму, визначається методика інтегральної оцінки туристично-рекреаційних потенціалів регіонів України. Оцінюється природно-ресурсний і культурно-історичний потенціали регіону для подальшого розвитку туристично-рекреаційної діяльності. Визначається місце регіону в означених потенціалах країни.
У монографії сформульовано теоретичні і практичні основи нового наукового напрямку в туризмі – промислового. Досліджено чинники, що впливають на розвиток промислового туризму на прикладі Карпатського суспільно-географічного району. Запропоновано визначення промислового туризму, його туристичного паспорта та складових концептуальної системи кадастру об’єктів промислового туру. Розглянуто суспільно-економічні, природні та техногенні ресурси розвитку промислового туризму у Карпатському краї, що дозволить залучити інвестиції, знизити безробіття та сприятиме припливу іноземного капіталу в регіон.
У монографії висвітлено теоретичні, методологічні та прикладні проблеми розвитку туризму та сфери гостинності на основі діалектичного, системного та функціонального підходів. Визначено сучасне місце туризму в системі наук у процесі суспільного відтворення і структурі економіки та запропоновано концептуальні засади формування ринкового механізму управління туризмом і суб’єктами сфери гостинності за моделями економічного зростання і ефективного розвитку в умовах конкурентного середовища.
У виданні відображено дослідження розвитку регіонального туризму, розглянуто стратегії управління регіональним туризмом, аспекти управління туристичною діяльністю. Монографія містить огляд пріоритетних напрямів розвитку регіонального туризму в Дніпропетровській області.
Монографія містить результати досліджень автора, присвячених вивченню соціально-економічної ефективності туристської діяльності на рівні туристської дестинації. У роботі представлений авторський методичний підхід до дослідження соціально-економічної ефективності туристської діяльності. Робота носить як теоретико-методологічний, так і прикладний характер. Представлені розробки емпірично перевірені на прикладі туристських дестинації Сибірського федерального округу – Іркутської області і Республіки Бурятія.
Монографія професора, доктора економічних наук Семенова Василя Федоровича та старшого викладача, кандидата економічних наук Нєчевої Наталі Валеріївни висвітлює низку сучасних, науково-методичних і теоретичних підходів до проблем ефективного управління персоналом підприємств національної курортно-рекреаційної сфери України з макроекономічних позицій. Аналізуються методи управління і регулювання розвитку рекреації і туризму в сучасних умовах та зазначаються макроекономічні аспекти людського розвитку як базової сутності персоналу сучасних підприємств туристичного і курортно-рекреаційного бізнесу.

Автореферати, дисертації

Обгрунтовано авторське право на визначення поняття “туристична діяльність”, розглянуто понятійний апарат туризму та сільського туризму, досліджено роль та значення сільського туризму в туристичній діяльності України. Виділено тенденції та проблеми агротуризму з урахуванням міжнародного та національного досвіду, висвітлено особливості та прогалини у правовому забезпеченні сільського туризму, а також проблеми сертифікації, стандартизації та ліцензування окремих видів послуг, що надаються у даній сфері. Проаналізовано та розкрито основні шляхи впровадження у національний правовий механізм європейського досвіду з організації сільського туризму. На підставі грунтовного аналізу державної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв’язання проблем туристичної галузі.
Вперше розкрито сутність міста як туристичної дестинації, яка є собою поселенням, що має достатню кількість туристсько-рекреаційних ресурсів, закладів соціальної інфраструктури, хоча б один з видів транспортної доступності (аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції, автомагістралі) та пропонує себе як туристичний центр в межах держави, до якої воно належить, або на міжнародному рівні. Розроблено критерії та проведено порівняльне оцінювання туристичного потенціалу столиць Європи та Києва, а також міст Столичного суспільно-географічного району (СГР), за результатами якого створено рейтинги, що дозволило визначити рівень конкурентоспроможності досліджуваних міст на ринку туризму. Висвітлено методичні основи суспільно-географічного дослідження дестинацій, які полягають у визначенні підходів до проведення бально-рейтингового оцінювання міст з метою вивчення суспільно-географічних процесів, які впливають на розвиток туризму в місті. Удосконалено базу даних наявних туристичних ресурсів, а також об’єктів туристичної інфраструктури адміністративних центрів, міст обласного значення, районних центрів і малих міст Столичного СГР для визначення перспектив їх подальшого розвитку.
У дисертаційному дослідженні була поставлена мета – визначити можливості культурного туризму для успішної соціалізації та інтеграції інвалідів-візочників у сферу культурного життя суспільства, а також соціальні ресурси, що забезпечують реалізацію цього напрямку діяльності. У роботі представлене авторське розуміння культурного туризму як соціокультурного феномену, який задовольняє духовні, пізнавальні, естетичні потреби людини. Показано, що культурний туризм цілком органічно дозволяє і суспільству, і конкретним людям вирішувати комплекс проблем, що несуть в собі інклюзивне навантаження, тобто забезпечують включення (інклюзію) людей з ОВЗ в соціум.
У дисертації досліджено науково-теоретичні аспекти та узагальнено підходи до оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу країни як складової забезпечення ефективного управління розвитком туризму, шляхом обґрунтування необхідності об’єктивної оцінки туристично-рекреаційного потенціалу та складності із залученням інвесторів, які допоможуть в модернізації інфраструктури туристичної та курортно-рекреаційної сфери, що дозволило удосконалити методичні підходи до оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу.

Підручники, навчальні й методичні посібники

У навчальному посібнику розглядаються теоретичні засади дослідження та раціонального використання туристичних ресурсів, подано загальну характеристику природних, природно-антропогенних та антропогенних туристичних ресурсів України. Охарактеризовано туристичні ресурси туристичних районів та адміністративних областей України.
У підручнику розглядаються теоретичні та методичні питання сучасних теорій менеджменту та маркетингу, зорієнтованих на напрямках національного і міжнародного туризму. В матеріалах підручника комплексно висвітлено питання управлінської діяльності в організаціях сфери туризму, у тому числі на регіональному рівні (на прикладі Херсонської області). Видання відповідає освітньо-професійним програмам з менеджменту і маркетингу з урахуванням їх спеціалізацій у туристичній діяльності. Підручник складається з передмови, трьох частин: менеджменту туризму, маркетингу туризму, туристично-рекреаційна інфраструктура; списку літератури, додатків. Після кожного розділу наводяться питання для самоконтролю знань.
Методичні рекомендації призначені для студентів напряму підготовки 242 «Туризм» й містять програму, плани семінарських занять, завдання для самостійного вивчення з дисципліни «Спеціалізований туризм». Методичні рекомендації містять перелік питань для підготовки до підсумкового контролю, перелік основної та додаткової літератури, розподіл балів за видами робіт, що виконуються студентами протягом вивчення дисципліни, термінологічний словник.
Підручник сприятиме формуванню у студентів теоретичних та практичних знань з питань організації туризму. Розглянуто особливості регулювання туризму на міжнародному та національному рівнях, охарактеризовано організаційні засади створення та діяльності туристичного підприємства, описано технологічний процес проектування, розробки та збуту тур продукту, висвітлено особливості співпраці туристичного підприємства з постачальниками та діловими партнерами, розкрито особливості організації послуг транспортування, розміщення, харчування та екскурсійного обслуговування туристів, висвітлено можливості інформаційних технологій в організації туризму.
У посібнику розкрито теоретичні, нормативно-правові та організаційні засади в’їзного туризму. Висвітлено історію розвитку в’їзного туризму в Україні, узагальнено принципи, на яких він базується, та фактори, що на нього впливають. Розкрито особливості роботи туроператорів щодо формування турпродукту, а також специфіку технологій обслуговування іноземних туристів. Аналізується туристичний потенціал України та його придатність для організації в’їзного туризму. Приділено увагу інформаційно-логістичному забезпеченню в’їзного туризму. 
У підручнику відображено сучасні науково-праксеологічні підходи до генезису поняття, структури та механізмів управління туристичними дестинаціями різного масштабу на засадах стійкого розвитку.
У змісті розкриваються основи формування дестинацій, принципи, функції та механізми управління ними, основні аспекти конкурентоспроможності туристичних дестинацій різних рівнів в умовах забезпечення їх сталого розвитку, особливості управління маркетингом туристичних дестинацій. Всі розділи містять практичні завдання, тести, контрольні питання. Розглядаються приклади кращих світових та вітчизняних практик формування та управління розвитком туристичних дестинацій.
У методичному посібнику розкриті теоретико-методологічні засади екскурсійної діяльності та технологія підготовки екскурсії. Як приклад розглянуті екскурсійні маршрути по Чернівцях і Буковині.
Системний підхід до характеристики сутності туризму в економічній науці сформувався у другій половині XX ст. внаслідок послідовної еволюції від первинного домінування в дослідженнях чисто економічної проблематики до визнання рівноправності суспільного, економічного і екологічного аспектів його функціонування. Туризм як складна соціально-економічна система, з одного боку, має власну структуру (субсистеми, елементи) з різноманіттям внутрішніх зв’язків, а з другого – складовою частиною трьох взаємозв’язаних суперсистем (суспільство, економіка, природне середовище).

Статті, доповіді

Предметом дослідження є інтеграція з країнами-членами інтеграційного об’єднання ЄС. Метою дослідження є аналіз розвитку інтеграційних процесів України та країн-членів ЄС, побудова прогнозу стратегії міжнародної інтеграції на прикладі України та країн ЄС в умовах глобалізації. Методи дослідження: метод багатовимірного статистичного аналізу, а саме факторний аналіз для визначення факторів, що впливають на розвиток інтеграційних процесів; моделювання кривих росту для прогнозування значень показників інтеграційних процесів. Обчислення виконано за допомогою пакета прикладних програм Statgraphics Centurion.
У статті оцінюється вплив національних і міжнародних готельних мереж для підвищення конкурентоспроможності українських готелів.
Туризм відіграє винятково пріоритетну роль з розширення внутрішнього ринку як основи стабільного економічного зростання, дає можливість створити умови для виведення України на світовий рівень надання туристичних послуг та досягти високої економічної ефективності у розвитку цієї галузі, тому дуже важливо проаналізувати та виявити проблеми туризму та туристичних потоків в Україні.
Подальший розвиток туризму в Україні потребує застосування нетрадиційних інноваційних підходів до організації управління галуззю як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Для забезпечення сталого розвитку туристичної галузі України в умовах посилення конкуренції, збільшення попиту як на міжнародні, так й на внутрішні туристичні продукти, зростання вимог споживачів до наповнення, різноманітності та якості туристично-рекреаційних послуг дедалі більшого значення для суб’єктів туристичної діяльності набуває необхідність розробки науково-обґрунтованої маркетингової стратегії.
У роботі висвітлено актуальність розвитку в Україні елітного туризму, про що засвідчують суспільно значущі функції, які він здатен виконувати.
У статті на основі комплексного аналізу визначено сучасний стан розвитку туристичної галузі в Україні, висвітлено її особливості, проблеми та відображено перспективи розвитку в майбутньому як важливого сектору економіки та соціальної сфери.
У статті проведено дослідження попиту на послуги зеленого туризму в Україні, визначено основні вимоги до створення конкурентоспроможного туристичного продукту, напрямки підвищення якості туристичних послуг.
Розкрито особливості вузького і широкого трактування міграції як просторової мобільності населення. Обґрунтовано актуальність проблем транскордонного руху населення для сучасної України. Об’єктом дослідження є потоки іноземних громадян і громадян України через державний кордон України. Виявлено особливості відомчої статистики Державної прикордонної служби України, обґрунтовано порядок формування інформаційної бази дослідження. Наведено оцінку масштабів, причин і динаміки розвитку в’їзного та виїзного потоків населення через державний кордон України. Особливу увагу приділено аналізу географічної структури транскордонних потоків населення. Визначено роль окремих ділянок державного кордону в забезпеченні руху міжнародних мігрантів. Окреслено перспективи подальших досліджень.
У статті розкрито сутність поняття туристичної інфраструктури та визначено її особливості у Львівській області. Для цього проаналізовано особливості, проблеми та перспективи розвитку туристичної інфраструктури Львівщини.
Мета дослідження – визначити особливості кавового туризму та його відображення у творі Ю. Винничука «Таємниці львівської кави». У Львові справді давня традиція кавування, про яку йдеться у краєзнавчій книзі Юрій Винничука «Таємниці львівської кави». Автор акцентує увагу читача на тому, що в місті здавна кожна кав’ярня мала свою ауру.
Річкові круїзи з кожним роком набувають усе більшого поширення, адже річкові коридори містять потужний рекреаційно-туристський потенціал – архітектурно-історичні та природні пам’ятки, зосередженні на їхніх узбережжях і в портових містах. Великі річки містять значний ресурсно-рекреаційний потенціал, що стосується малих і середніх річок, то їхній туристсько-рекреаційний “багаж” значно скромніший. Водночас історичне та національно-патріотичне значення малих річок іноді не поступається потенціалу великих річок. Матеріал публікації, що ґрунтується на експедиційних дослідженнях та опануванні масиву відповідних публікацій і монографій, присвячений систематизації уявлень про природні, архітектурно-історичні та етнокультурні ресурси української ділянки річки Десна (Київська та Чернігівська області) – найбільшої лівої притоки річки Дніпро. Запропоновано структурно-логічну модель ієрархії фундаментальних світових рекреаційно-туристських ресурсів, в якій узбережжя річок, озер і водосховищ займають ІІІ із VI рівнів, систематизовано уявлення про природні та архітектурно-історичні об’єкти, що є у візуальній доступності з борту теплохода під час проходження маршруту по р. Десна та розкрито послідовність його проходження. Кількісно-якісні показники та характеристики туристсько-екскурсійного маршруту річкою Десна є підґрунтям комплексної оцінки рекреаційно-туристського потенціалу (актуалу) Деснянського рекреаційного коридору, прийняття відповідних управлінських рішень у площині еколого-економічної та проектно-планувальної регіональної (районної) політики.
Проаналізований сучасний стан національного туризму, виявлено його приховані можливості, вразливі сторони та сучасні тенденції розвитку. Використані соціологічний, монографічний, експедиційний методи, застосовано контент-аналіз, структурно-логічне моделювання, використано матеріали засобів масової інформації. Визначені сучасні напрями розвитку, загрози та чинники, що стримують розвиток національного туризму, його сильні та слабкі сторони, сучасні та традиційні (фундаментальні) бренди.
У статті розкриваються напрями розвитку рекреаційних територій України, багатоманітні природні лікувальні ресурси. Розглядаються першочергові проблеми у курортній сфері та запропоновано шляхи їх подолання.
У статті висвітлено місце та роль внутрішнього туризму в системі економічних інтересів регіону. Визначено основні показники економічних інтересів регіону та основні показники економічних інтересів туристської галузі. Встановлено перехресні взаємозв’язки між основними показниками економічних інтересів регіону та основними показниками економічних інтересів туристської галузі та виявлено спільні та відмінні інтереси. Обґрунтовано необхідність розвитку внутрішнього туризму як пріоритету розвитку регіону в контексті створення мультиплікативного ефекту від розвитку внутрішнього туризму.
Етнотуризм є окремим напрямком в туризмі. Жорстка конкуренція на туристичному ринку вимагає від операторів пошуку нових ідей та максимального нівелювання сезонності в туризмі. Розвиток етнотуризму (перевагою якого є цілорічна сезонність) є одним з перспективних напрямків вирішення цього завдання. В статті представлені напрямки розвитку етнотуризму.
У статті висвітлюються та аналізуються основні положення програм розвитку туризму в Чернівецькій області та Ботошанському повіті (Румунія). В результаті дослідження виявлено відмінності в зазначених програмах. Зокрема, це невідповідність програми розвитку туризму Чернівецької області загальноприйнятому в Європі оформленню офіційної документації. Також запропоновано зміни формату зазначеної Програми та механізму її фінансування. Це дослідження є піонерним у царині порівняльного аналізу реґіональних програм розвитку туризму в Україні та країни-члена Євросоюзу.
Стаття присвячена дослідженню інновацій у вітчизняній туристичній галузі, зокрема питанням формування туристичних кластерів в Україні, а також розвитку міжнародного міжрегіонального співробітництва в сфері туризму.
На прикладі відомого туристичного маршруту до витоків Чорної Тиси розглядається можливість і необхідність використання інформації про геологічні, геоморфологічні, гідрологічні, ландшафтні особливості території з метою популяризації природничих знань. Як об’єкти, що містять науково-пізнавальну інформацію, пропонується розглянути виходи на денну поверхню порід флішового комплексу, що ілюструють особливості формування речовинної основи Карпатських гір, особливості поперечної та повздовжньої будови долини гірської річки, антропогенні та природно-антропогенні форми рельєфу і результати їхньої трансформації в часі, наслідки роботи екзогенних процесів, особливості формування та поширення природно-територіальних комплексів різних типів тощо.
Детально описано географічні об’єкти Закарпаття та обґрунтовано їхню значимість для розвитку сільського зеленого туризму. Визначено чинники та подано рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму у Закарпатській області. Охарактеризовано концепцію багатофункціонального розвитку сільської місцевості та диверсифікації виробничої діяльності і послуг в агровиробничому секторі, проблему сталого розвитку села у час глобалізації та інтеграції. Завдання дослідження полягає у визначенні розміщення та обґрунтуванні зосередження об’єктів сільського зеленого туризму в адміністративних одиницях регіону.
Розглянуто перспективи функціонування в Україні лоукостерних компаній тa aвiaкомпaнiй України, покaзaнi шляхи подолaння кризи, що склaлaся в aвiaцiйному туризмi в крaїнi. Нa сьогоднiшнiй день основними проблемaми розвитку aвiaцiйної гaлузi Укрaїни являється зношенiсть основних фондiв, дефiцит квaлiфiковaних кaдрiв, невiдповiднiсть технiчних можливостей aеропортiв сучaсним мiжнaродним вимогaм, вiдсутнiсть держaвної пiдтримки створення нової технiки й впровaдження сучaсних технологiй, жорсткa подaтковa полiтикa держaви вiдносно aвiaцiйної гaлузi, невизнaченiсть умов дiяльностi тa пiдвищений економiчний ризик упрaвлiння aвiaкомпaнiй, недостaтня модернiзaцiя пaрку повiтряних суден, великa кiлькiсть формaльностей при мiжнaродних aвiaперевезення, зaвaнтaженiсть aеропортiв тa повiтряного простору тa iншi.
Основна мета статті полягає у моніторингу стану ринку туристичних послуг в Україні та визначення перспективи його розвитку.
Обґрунтування рішень, пов’язаних з розробкою імітаційної моделі зовнішніх та внутрішніх загроз стратегічного розвитку сільського (зеленого) туризму на мікрорівні (економічної стабільності зеленої садиби), в якій обґрунтовано схему взаємодії внутрішніх та зовнішніх загроз стратегічного розвитку сільського (зеленого) туризму на мікрорівні (економічної стабільності зеленої садиби) та запропоновано систему індикаторів внутрішніх та зовнішніх загроз розвитку зеленої садиби.
У роботі обґрунтовано проблеми розвитку сільського туризму України в умовах кризи, систематизовано їх за основними групами: гальмування соціально-економічного розвитку регіону, гальмування розвитку туристичної галузі в цілому, гальмування розвитку сільського туризму в Україні та її регіонах.
Доведено перспективність розвитку сільського зеленого туризму в Україні на основі його значення для соціально-економічного розвитку регіонів; на основі аналізу виявлено та класифіковано проблеми розвитку цього виду туризму в регіонах Україні; обґрунтовано процес взаємодії регіональних органів виконавчої влади щодо стратегічного розвитку сільського зеленого туризму з урахуванням міжнародного досвіду; розроблено механізм визначення стратегічних пріоритетів регіональними органами виконавчої влади щодо розвитку сільського зеленого туризму, та обґрунтовано супроводжувальні заходи, що вміщує у собі реалізація цього механізму.
Мета статті полягає у визначені передумов розвитку сільського (зеленого) туризму на території України за напрямами аналізу: стану сільської місцевості, кількості сільського населення, кількості зареєстрований сільських (зелених) садиб та запропонованих маршрутів садибами сільського (зеленого) туризму.
У статті розглянуто транспортні проблеми розвитку сільського туризму України, акцентовано на необхідності дослідження світового досвіду та запропоновано шляхи вирішення проблем.
В Україні збільшилась інвалідність населення, в тому числі й працездатного. У статті автори вбачають зниження зросту інвалідності можливе лише у покращенні, збільшенні кількості санаторно-курортних закладів та закладів профільних туристичних підприємств у АРК.
Стаття присвячена проблемі стану розвитку та перспективам подальшої розбудови туризму в Україні. Автори аналізують показники розвитку туристичної галузі за минулий рік, визначаючи їхній можливий вплив на формування туристського попиту у перспективі.
Визначені пріоритетні напрями інноваційної діяльності в галузі туризму з метою вирішення завдань державного регулювання туристичної діяльності; названі загрози економічній безпеці України, провоковані неконтрольованими зовнішньоекономічними операціями в сфері туризму та запропоновані шляхи їх запобігання.
Розглянуто особливості розвитку туристичної галузі в Хмельницькій області. Подано перелік пам’яток природи, державних заказників, історико-культурних пам’ятників. Зазначено, що історико-культурні та архітектурні пам’ятки області входять до Державного реєстру, серед них Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”, державні історико-культурні заповідники “Межибіж” і “Самчики”. Розкрито впровадження та реалізація програми розвитку туризму в Хмельницькій області на 2013–2015 роки. Показано чинники, що стримують розвиток туристичної галузі. Саме вони належать до маркетингової складової туристичної політики і є складовою розвитку туристичної галузі Хмельницької області.
Метою даної статті є вивчення організаційних та локально-просторових особливостей використання рекреаційно-туристичного потенціалу ресурсів внутрішніх вод Полтавщини.
У статті розкрито зміст комплексного використання внутрішніх вод для туристично-рекреаційних цілей на прикладі Полтавської області. Показано основні напрямки цього використання та територіальні інтеграційні функції водного туризму для створення комплексних локальних туристичних кластерів. Наукова новизна полягає у розробці схеми (моделі) раціонального використання рекреаційно-туристичного потенціалу внутрішніх водних об’єктів Полтавщини та варіанту інтеграційної моделі локального територіального кластеру водного туризму і рекреації.
Ситуація, яка склалася в туристичній сфері останнім часом, вимагає активного пошуку засобів подолання кризових явищ та інтенсифікації виробництва туристичного продукту, із забезпеченням необхідної якості.
У статті розглядаються сутність і стан розвитку туризму в Україні, проблеми, що заважають перетворити її в провідну галузь, обґрунтовано авторські рекомендації щодо покращення послуг туристично галузі.
Проаналізована низка заходів, яких необхідно вжити для збереження наявних обсягів та подальшого розвитку молодіжного туризму і екскурсійних маршрутів Дніпропетровської області. Наведені умови, які склалися в сучасній Україні, як то тривала війна та спричинена нею гостра економічна криза з галопуючою інфляцією і зубожінням широких верств населення, що вкрай унеможливлює розвиток закордонного туризму та здійснення громадянами тривалих подорожей всередині країни. Зазначено, що альтернативою для масового туриста в особі школярів і студентської молоді можуть стати подорожі вихідного дня в межах області. Кількаденні маршрути дозволять громадянам краще пізнати рідний край, відновити фізичне здоров’я та духовно збагатитися.
Досліджено аспекти використання історико-культурної спадщини національних природних парків Львівської області у туризмі. Опрацьовано праці українських науковців, статистичні дані, матеріали національних природних парків. Висвітлено особливості туристично-ресурсного потенціалу національних природних парків Львівщини. Описано історико-культурні туристичні ресурси парків: замки, храми, громадські споруди, музеї, подієві ресурси. Присвячено увагу історико-культурним ресурсам національних природних парків Львівщини як туристичним обʼєктам.
У статті проаналізовано вплив соціально-економічних та воєнно-політичних чинників на розвиток туристичної галузі в Україні. Зроблено акцент на зовнішню торгівлю України, зокрема послугами пов’язаними з подорожами. Охарактеризовано розвиток внутрішнього туризму в Україні, а саме: визначено основні центри розвитку туризму, зокрема звернено увагу на адміністративні області, які відправляють та приймають туристів, зазначено стан вантажо- та пасажиро-перевезень й закладів оздоровлення, відпочинку, громадського харчування. Обґрунтовано вплив інвестиційної політики та реструктуризації органів влади на сучасний стан туристичної галузі.
Обґрунтовано роль сектору розваг в загальному розвитку туристичної індустрії. Проаналізовано основні тенденції функціонування різних типів розважальних закладів у світі та Україні. Виявлено проблеми, що супроводжують розвиток сектору розваг, та запропоновано основні шляхи їх подолання в контексті зміцнення туристичного потенціалу України.
Мета статті полягає у досліджені та аналізі економічного стану туристичної сфери на основі в’їзного та виїзного туризму. Визначенні основних туристичних потоків, елементів, функцій та факторів, що чинять вплив на розвиток туристичної індустрії, а також в узагальненні принципів державної політики розвитку туризму в Україні та шляхів її реалізації.
У статті систематизовано напрями розвитку за чинниками капіталоємності, терміном реалізації та соціально-економічним типом заходів. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. У статті доведено, що для розвитку внутрішнього туризму в Україні необхідне одночасне впровадження заходів на різних рівнях туристичної галузі як за рахунок власних коштів держави, так і за рахунок інвестицій, у зв’язку з чим виникає необхідність систематизувати напрямки розвитку внутрішнього туризму залежно від терміну реалізації, капіталоємності та соціально-економічного типу заходів.
Досліджуються соціально-економічні фактори сучасного розвитку туристичної галузі в Карпатському регіоні з урахуванням територіальних особливостей.
Розробка практичних рекомендації щодо стабілізації ситуації у туристичній сфері та можливостей розвитку національного туризму в Україні у стратегічній перспективі.
В статті розглядаються проблеми збалансованого розвитку територій туристичних дестинацій. Основні завдання досліджень полягають у аналізі показників розвитку туристичної галузі Карпатського регіону та Івано-Франківської області як чинників змін довкілля туристичних дестинацій. Найбільш динамічно туризм розвивається в Івано-Франківській області, представленій гірськими туристичними дестинаціями, які є особливо вразливими до антропогенного впливу. Основні впливи на довкілля – зміни первинних ландшафтів, забруднення води, забруднення атфосферного повітря. Основні напрямки інноваційної діяльності в галузі туризму повинні бути спрямовані на використання технологій і методів мінімізації забруднення довкілля, що є економічно вигідно усім зацікавленим сторонам туристичного процесу: турфірмам, туристам, місцевим жителям.
Наявні природні, рекреаційні ресурси, історичні та культурні пам’ятки, зручне місце розташування у центрі Європи створюють усі передумови для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму. Тому важливо забезпечити належне просування туристичних продуктів на території України, її активну участь у світових виставках по туризму. Значна увага розвитку туризму приділяється на Закарпатті.
Проаналізовано особливості внутрішньодержавного туризму як однієї з найперспективніших галузей у розбудові економіки та культури незалежної України. Визначено потенційні можливості внутрішньодержавного туризму у подоланні цивілізаційного розколу України, зокрема, використання його як об’єднуючого чинника українського суспільства.
У статті розглядається сутність та значення культурного туризму в Україні. Визначено його основні проблеми та розглянуто можливі шляхи їх вирішення.
У статті висвітлено місце садово-паркового мистецтва Хмельниччини у туристичній індустрії України і його великий потенціал розвитку не тільки у всеукраїнському масштабі, а й на європейському рівні.
У статті визначені конкурентні переваги, що формують потенціал України в круїзній індустрії на підставі теоретичних положень М. Портеру. Встановлено, що цей сектор економіки, має потужний інноваційний потенціал, що є основою для отримання національних конкурентних переваг. Представлені основні детермінанти конкурентних переваг круїзної індустрії, до яких відносяться: умови для чинників, стан попиту, споріднені галузі, стратегія, структура і суперництво фірм, що підтримують. У загальну систему детермінант додані її єднальні компоненти, що побічно визначають результативність круїзного бізнесу: державні органи влади транснаціональні корпорації (круїзні оператори), місцеві органи влади, освітні структури. У рамках ефективного функціонування системи виділені її ключові складові, які утворюють певний ланцюг елементів, тісно взаємозв’язаних між собою.
Івано-Франківська область має значний потенціал для розвитку історико-культурного туризму. Перспективними напрямами є залучення музеїв до екскурсійної діяльності, відновлення замків та інших фортифікаційних споруд, розвиток фестивального туризму.
В цій статті розкриваються питання висвітлення інформації рекреаційно- туристичного характеру в інтерактивній інформаційній системі кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
Розвиток туризму на Миколаївщині в умовах ринкової економіки набуває пріоритетного значення. Туризм може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення місцевих бюджетів, створення нових робочих місць, засобом загально доступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення. Метою дослідження є дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури й визначення перспектив її розвитку в Миколаївському регіоні.
Проведені дослідження надали змогу аналізувати сучасний стан та динаміку туристських потоків в Україні. Показана диференціація туристичних дестинацій областей. Надані рекомендації щодо усунення інтенсивності падіння тренду туристичних потоків в Україні. Зосереджена увага інвесторів туристичного бізнесу на своєчасності інвестування в трудовий потенціал галузі.
Сучасний етнічний туризм – різновид туристичних подорожей, що здійснюються туристами до місць свого історичного проживання. Туристичні ресурси для етнічного туризму багаті і своєрідні. Це пам’ятки архітектури, музейні експозиції, архівні матеріали, мальовничі природні місця. У сукупності все це створює сприятливі умови для відпочинку та ознайомлення з історією та культурою народу. Україна має хороші перспективи для розвитку етнічного туризму, що базуються на багатих історико-культурних туристичних ресурсах.
У статті запропонована уточнена і розширена систематика типів і видів спортивного туризму. Розглянуті найбільш перспективні напрями розвитку окремих типів і видів спортивного туризму в регіонах України. Основна увага приділена водним, транспортним, повітряним і гірським видам, які мають на території України значну ресурсну базу.
Розглянуто основні складові туристичної діяльності в Україні. Проаналізовано сучасний стан туристичної діяльності та перспективи інноваційного розвитку туризму в країні.
У статті проведено дослідження сучасного стану перевезень туристів на водному транспорті. Виявлено найбільш істотні проблеми водних пасажирських перевезень, що впливають на розвиток туристичного потоку в регіонах України. Обґрунтовано необхідність модернізації сектору водного пасажирського транспорту. Доведено, що розвиток туристичного руху на підприємствах водного транспорту створює умови для динамічного збалансованого розвитку регіональної сфери туризму та рекреації. Запропоновано економічні інструменти забезпечення розвитку сфери круїзного туризму та надання послуг туристам.
Гастрономічний туризм, незважаючи на його значимість з точки зору аксіологічного маркування та етнокультурної специфіки, є мало досліджено область сфери обслуговування та розваг. В роботі розглядається статус гастрономічного дискурсу в аспекті тураксиології та обґрунтовані основні тураксиологічні категорії «концепт» та «дискурс» (розуміється як ситуативно-обумовлений вид діяльності), які служать в даному дослідженні виявленню тураксиологічних (культурно-ценнісних) характеристик гастрономічного дискурсу. Гастрономічний дискурс описується цінними характеристиками в параметрах добування їжі (сільське господарство, полювання, рибальство, здійснення закупівель), приготування їжі, домашньої, естетичної, ритуальної, соціальної ієрархізації харчових пріоритетів. Таким чином, акти комунікації, супроводжують процеси добудування, придбання, оброблення та споживання харчових продуктів, кулінарія, у своїй національно-культурній своєрідності формує особливу систему – гастрономічний дискурс, що кваліфікується в термінах аксіології, так як в ньому відображені і концентруються норми, цінності, як загальнолюдські, так і ті, що належать певній культурі, а також суб’єктивні, гендерні та соціальні характеристики, стереотипи, традиції, ознаки національної самоідентифікації.
Дослідження розкривають особливості сучасної територіальної організації Одеського регіону. У роботі наданий історичний огляд становлення та розвитку рекреаційної діяльності, характеристика природних рекреаційних ресурсів та історико-культурного потенціалу регіону, особливостей функціонування та територіальної організації окремих видів рекреаційної діяльності. У статті розглянуті проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Одеського регіону.
Важливою складовою санаторно-курортного комплексу є її лікувально-ресурсна база, в першу чергу – природні лікувальні ресурси. Саме вони визначають спеціалізацію курортів. Тому метою статті було виявити та схарактеризувати ресурсно-лікувальний потенціал України природного походження.
Розглянуто особливості організації туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської та студентської молоді. Виділено характерні риси окремих форм туристсько-краєзнавчої діяльності: гурток, секція, клуб, товариство, екскурсія, експедиція, похід, зліт. Досліджено основні напрями роботи з учнівською та студентською молоддю шкільними та позашкільними закладами, а також громадськими організаціями міста Києва. Проаналізовано діяльність Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, а також Київського центру дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання. Визначено роль та значення туристсько-краєзнавчої діяльності для підростаючого покоління.
В статті коротко розглядається історія формування вірменської національної групи в Україні. Представлено порівняння територіальної організації вірмен в межах України у XІ-XVIІІ століттях та у сучасний період. Наведено коротку характеристику та картографовано ресурси етнічного туризму України, пов’язані з вірменським народом. Виявлено, що у структурі даних ресурсів переважають об’єкти релігійного характеру та пам’ятки, пов’язані з життям та творчістю відомих представників вірменського етносу.
У роботі розглянуто і проаналізовано сучасний стан туристичної галузі Львівської області та особливості її географічного розташування, які в поєднанні з природно-ресурсним та історико-культурним потенціалом, виступають вирішальними чинниками ефективного розвитку туристичної та рекреаційної сфери в регіоні. Також проведено SWOT- аналіз та встановлено, що Львівська область має значні перспективи для розвитку рекреації та туризму. 
В статті проведений аналіз туристично-ресурсного потенціалу регіону дослідження з зазначенням пріоритетів використання туристичних ресурсів в розрізі Львівської області. Визначено їхнє місце та роль в організації та функціонуванні сфери туризму. Виконана спроба визначення місця та ролі міст обласного підпорядкування – як локальних туристичних центрів території з власними пріоритетами розвитку. Проаналізовані основні показники туристичної діяльності досліджуваних міських поселень, враховуючи їхній туристично-ресурсний потенціал та сучасні реалії туристично-ресурсного використання та розвитку. Туризм як особливий вид діяльності висуває певні вимоги до ресурсного забезпечення процесу обслуговування споживачів, адже для формування певного туристичного продукту необхідна більша різноманітність ресурсів у порівнянні з іншими видами діяльності. Розширення спектру туристичних послуг вимагає інтенсивного  пошуку у створенні якісно нових та цікавих туристичних пропозицій. Це дозволить виокреслити нові можливості стосовно туристичного розвитку досліджуваної території, беручи до уваги об’єкти економічної спадщини поселень обласного підпорядкування. В статті висвітлені власні пропозиції стосовно туристичного розвитку міст обласного підпорядкування та їхньої ролі в туристичній діяльності Львівської області.
У статті розкрито рекреаційно-туристичний потенціал Бакотського скельного монастиря, висвітлено роль і значення в туристичній галузі. Місце Бакотського скельного монастиря в системі туристичних маршрутів Поділля.
Теоретичне підґрунтя дослідження складають фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що розкривають проблематику використання індустріальної спадщини для потреб туризму. Значну роботу здійснено по систематизації інформації представленої на сайті проекту «Європейський маршрут індустріальної спадщини». За результатами дослідження наведено найбільш вдалі визначення поняття «туризм індустріальної спадщини». Виявлено особливості організації європейських маршрутів індустріальної спадщини. Розкрито потенціал різних регіонів нашої країни щодо розвитку даного туристичного напряму. Виявлено перспективи подальшого включення об’єктів індустріальної спадщини України до когорти європейських маршрутів. Новизною та практичною значимістю даного дослідження є акцентування уваги на доцільності розгляду індустріальних об’єктів України як складової її туристичного потенціалу.
Приведені основні складові розроблення промислового туру Львівської області. Доведено, що для повної інформованості туристів основну роль відіграє створення паспорта промислового туру, до якого входить екологічний, технічний, та кадастровий паспорт промислових об’єктів. Основою, при цьому, є карта осередків промислового туризму.
На підставі аналізу теоретичних джерел обґрунтовано поняття «комунікаційний простір внутрішнього туризму в Україні» та описано загальну структуру відповідного феномену. Комунікаційний простір внутрішнього туризму витлумачено як континуум, який, з одного боку, є колективним результатом інтеракцій агентів, а з іншого боку, детермінує їх потреби, інтенції, поведінку. З’ясовано, що загальна структура цього комунікаційного простору зумовлена активністю головних та інших агентів і зв’язків між ними.
В статті дана оцінка рекреаційно-туристичного потенціалу міста Києва за базовою методикою авторського колективу під керівництвом професора В. С. Кравціва, представленою у його роботі «Науково-методичні засади реформування туристичної сфери». Ця методика дає змогу оцінити рекреаційно-туристичний потенціал будь-якого населеного пункту за основними його складовими частинами.
Визначені особливості і суть психологічного туризму як нового перспективного напряму диверсифікації туристичної діяльності, проаналізований досвід пропозицій психологічних турів в Україні.
Туризм в Одеській області давно вже визначений як один з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку. Проте для того, щоб Одещина могла добре заробляти на туризмі, потрібно використовувати культурний потенціал не лише самої Одеси, а й мало відомих за межами області історичних місць, що представляють для вітчизняних і зарубіжних туристів певний інтерес. І одними з таких місць є колишні німецькі колонії.
В роботі удосконалено систематизацію наукових досліджень досвіду формування потенціалу туристичної галузі, що відрізняється виокремленням чотирьох основних різновидів туристичних продуктів, а саме: екскурсії, спортивні змагання, культурно-масові заходи та фестивалі мистецтв, розвиток яких сприятиме реалізації економічних, культурних, сімейно-родинних, моральних, етнічних і правових зв’язків ведення туристичного бізнесу в Україні.
У статті досліджено сучасний стан рекреаційної галузі Тернопільської області, розкрито рекреаційно-туристичний потенціал регіону, різноманітність видового складу рекреаційних ресурсів. Проаналізовано показники за кількістю суспільно-історичних, природних ресурсів та щільністю туристичних об’єктів, за площею. Проведено інтегральну оцінку рекреаційного потенціалу по адміністративних районах і за рівнем забезпеченості туристичними ресурсами виділено чотири рекреаційні райони, здійснено рекреаційне районування.
В статті розглянуто ПР і рекламну діяльність провідної організації в галузі іноземного туризму Радянського Союзу ВАТ «Інтурист» як в Україні, так і за кордоном у 70-х р. ХХ ст. Проаналізовано участь у міжнародних ярмарках та туристичних виставках, співпрацю з засобами масової інформації, рекламу турів до соціалістичних країн, анкетування туристів. Зазначено, що діяльність республіканського Управління носила централізований, суворо регламентований характер, була спрямована на піднесення міжнародного авторитету СРСР та УРСР, враховувала світові тенденції розвитку туризму, але була обмежена недостатністю повноважень.
Стаття присвячена теоретичній сутності та необхідності застосування стратегічних підходів до формування туристичного комплексу регіону. Запропоновані етапи формування стратегії підприємств туристичного комплексу регіону, деякі принципові засади регіональної стратегії. Визначено місце маркетингової стратегії в системі стратегічного управління туристичним комплексом.
Для успішного проведення реформи вкрай необхідно завоювати підтримку туристської спільноти, а для цього потрібні широкі громадські її обговорення. Бо важливість туризму для економіки України, процес об’єднання нації, патріотичне виховання молоді не мають бути применшені під час кризи – скоріше, навпаки. Об’єктивне висвітлення проблем у туризмі та шляхів їх вирішення повинне породжувати суспільні дискусії про майбутнє українського туризму.
Окреслена мета розвитку туризму в Україні. Досліджено сучасні тенденції розвитку туризму Львівської області. Наведено динаміку обсягу наданих туристичних послуг та послуг, наданих санаторно-курортними закладами Львівщини за 2010–2012 рр. Узагальнено підходи до визначення понять “туристична індустрія”, “туристичний регіон”. Зазначена роль туризму та його вплив на суспільно-економічний розвиток регіону. Проаналізовано туристичний потенціал Львівщини. Наведено позитивні тенденції розвитку туристичної індустрії регіону. Вказано країни, туристи з яких найбільше зацікавлені у відвідуванні Львівщини та країни, які приваблюють вітчизняних туристів. Визначено стратегічні пріоритети розвитку туристичного бізнесу. Узагальнені міжнародні стратегії сталого розвитку туристичної індустрії. Наведено пріоритетні стратегії розвитку прикордонного регіону. Охарактеризовані основні проблеми розвитку регіонального туризму. Наведено перспективні проекти на Львівщині, окреслено стратегічні напрями державної політики в галузі туризму, а також обґрунтовано перспективи розвитку туристичної індустрії у Львівській області.
Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що в Україні головною метою розвитку туристичного бізнесу є присутність уваги держави до галузі туризму і курортів, створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури. Ця потужна індустрія ефективно працюватиме лише за умови завчасно розробленого стратегічного плану і бачення. У рамках дослідження встановлено, що наша держава має усі передумови для інтенсивного розвитку не тільки внутрішнього, а й в’їзного та виїзного туризму. Україна володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом, сприятливими кліматичними умовами, культурно-історичними пам’ятками світового стандарту, має вигідне географічне розташування.
У статті розглянуто екотуристичний маршрут, який пролягає по відносно незайманому узбережжю Чорного моря, в тому числі по території національного природного парку «Тузловські лимани» від курорту Сергіївка до села Приморське (Кілійського району).
Розглядаються передумови розвитку туризму на українсько-польському прикордонні. Характеризуються головні види туризму, недоліки та проблеми туристичної діяльності для регіону. Визначено стратегічні напрями та перспективи розвитку туризму в області на найближчі роки.
У статті розглядається сучасний стан ділового туризму в Україні, розкриваються основні проблеми його розвитку, пропонуються шляхи їх вирішення з метою перетворення ділового туризму у високоприбуткову галузь вітчизняної економіки.
В статті охарактеризовано актуальний стан та тенденції розвитку українського туризму в умовах міжнародного військово-політичного конфлікту та соціально-економічної кризи, виявлені основні ризики та шанси для національного туристичного бізнесу.
Розглянуто сучасний стан розвитку туристичної галузі у сільській місцевості на прикладі Кіровоградської області. Досліджено нові форми господарювання та об’єкти розміщення, що надають послуги сільського зеленого туризму. Установлено їхню кількість за районами Кіровоградської області. Проаналізовано спеціалізацію даних об’єктів та її залежність від локалізації. Локалізація об’єктів найчастіше визначає їхню спеціалізацію. Зазначено перелік об’єктів розміщення, що надають послуги сільського зеленого туризму в Кіровоградській області за районами, їх кількість та види діяльності. З’ясовано порайонний розподіл об’єктів розміщення й кількісне співвідношення об’єктів розміщення за районами області. За результатами дослідження було визначено перспективні напрями розвитку сільського зеленого туризму в Кіровоградській області. Аналіз діяльність закладів розміщення зеленого туризму області показав, що вони орієнтовані на задоволення потреб споживачів у відпочинку, оздоровленні, реабілітації, культурно-естетичному розвитку.
Висвітлено екологічний стан компонентів довкілля Закарпаття та їх вплив на туристичний бізнес в регіоні. Досліджено вплив виробничо-господарської діяльності окремих промислових підприємств та навколишнє середовище, визначено основні шляхи вирішення існуючих екологічних проблем в регіоні, пов’язаних з природокористуванням. Сформульовано пропозиції з удосконалення стратегії прийняття еколого-орієнтованих рішень щодо мінімізації антропогенно-техногенного впливу промислових підприємств на навколишнє природне середовище Закарпатської області.
Регіони України доволі неоднорідно забезпечені різними природними ресурсами. Зокрема, Одещина відносно бідна на мінеральні природні ресурси. Разом з цим обласний регіон загалом та його південно-західна частина зокрема вирізняється своїм рекреаційним потенціалом (кліматом, морем, лікувальними грязями, мінеральними джерелами, ропою лиманів і моря), біологічними ресурсами моря, лиманів, великих річок, високоцінними біосферними ресурсами, представленими унікальними і своєрідними природними комплексами (плавнями, косами, пересипами), екосистемами та біоценозами. Такі ресурси є унікальними для Європи, у якій обмежена можливість вільного доступу до тієї незначної кількості екологічно чистих водних.
У статті використовувались загальнонаукові методи досліджень: аналіз і узагальнення літературних джерел, порівняльний та експертних оцінок (при визначенні основних результатів і проблем розвитку туристичної інфраструктури у межах українсько-польського прикордоння). Результати дослідження можуть бути використані у відділах туризму України та Польщі, а також в туристичних підприємствах. Деякі дослідження можна використати для розроблення стратегії розвитку регіонів.
Здійснено комплексну оцінку туристично-рекреаційного потенціалу Ратнівського району Волинської області. Охарактеризовано основні природні рекреаційні ресурси та складові історико-культурної спадщини, що визначають туристичну спеціалізацію досліджуваного району. Проведено аналіз сучасного стану туристичної інфраструктури району за окремими підсистемами: заклади розміщення, заклади харчування, заклади дозвілля та побутового обслуговування, транспортна інфраструктура, зв’язок та інформаційне забезпечення, людський потенціал. Визначено роль ступеня сформованості туристичної інфраструктури у формуванні підґрунтя для економічного зростання району в цілому та оптимізації туристичної сфери зокрема. Окреслено основні проблеми структурних елементів туристичної інфраструктури району та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.
У статті розкрито роль інновацій у формуванні туристично-рекреаційної привабливості території міст на прикладі міста Львова; проведено аналіз основних умов впровадження інновацій; розглянуто основні напрями реалізації інновацій, а також подано пропозиції щодо збільшення привабливості міст з допомогою нових ідей.
Описано роль та зростаюче значення водних ресурсів у розвитку туризму та рекреації; розкрито місце туристично-рекреаційного водокористування у водному господарстві; проаналізовано законодавчо-нормативні основи обліку туристично-рекреаційного водокористування в Україні; окреслено найбільш суттєві проблеми процесу об’єктивної оцінки обсягів використання водних ресурсів у галузі туризму та рекреації.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні пріоритетності розвитку туристичної сфери України як важливого джерела соціально-економічного зростання та фактора підвищення міжнародного іміджу країни.
Автор статті поставив за мету дослідити особливості, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку внутрішнього туризму в Україні.
Розглядаються питання участі Українського географічного товариства у вирішенні актуальних проблем розвитку туризму в країні.
У роботі зроблено конкретні рекомендації щодо запровадження нових методів і форм роботи суб’єктів туристичної діяльності, підвищення якості роботи персоналу, що свідчить про практичну значущість дослідження. Тематика порівняно нова і має підстави ефективно розвиватись і надалі, сприяючи формуванню нових практичних стратегій у роботі всіх ланок туристичної індустрії.
У статті розглядаються питання молодіжного туризму, вплив його на міжнародні і внутрішні соціальні та культурні контакти. На основі результатів соціологічних досліджень представлена характеристика туристичних дестинацій як об’єкта молодіжного туризму. Виявлені причини, що стримують розвиток молодіжного туризму, запропоновані заходи щодо поліпшення інфраструктурного забезпечення туристичних дестинацій.
Розглянуто такі функції туризму, як соціальна і гуманітарна. Відзначено роль внутрішнього туризму в якості потужного стимулу процесів національної самоідентифікації. Запропоновано практичне рішення науково-прикладної проблеми докорінної трансформації, вдосконалення методології та основних напрямків глибоких перетворень в системі в’їзного та внутрішнього туризму, в тому числі алгоритм формування Програми розвитку внутрішнього туризму в Україні. Представлені пропозиції щодо формування “дорожньої карти” і сучасних інституцій туристичної сфери діяльності.
Розглянута проблематика класифікації туристичної діяльності в Україні, що призводить до різного трактування сутності туристичного процесу і застосування різних підходів у туристичному бізнесі.

Бібліографічні покажчики

У бібліографічному покажчику зібрано матеріал, який висвітлює теоретичні та практичні питання становлення та розвитку сільського зеленого туризму. У ньому вміщені документи з друкованих матеріалів. та інтернет-джерел.

Пошук по сайту

Календар

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031