Фото Ф. Є. Петруня (джерело: Циганкова Е. Сходознавчі установи в Україні : радянський період. - К. : Критика, 2007. - 291 с.)
Федір Євстафійович (Остапович) Петрунь (1894-1963) - відомий український вчений, історик, географ, краєзнавець та бібліограф. Ф. Є. Петрунь народився 17 лютого (1 березня за новим стилем) 1894 р. у селі Устя Ольгопольського повіту Подільської губернії (нині - Бершадський район Вінницької області). Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету (1912-1919), спеціалізувався на історії географії, історичній географії та картографії.
Свою трудову діяльність Ф. Є. Петрунь почав у 1915 р. в якості бібліотекаря студентського історичного гуртка Новоросійського університету, потім працював у Подільській Губернській (1918 р.) та Подільській Народній (1919 р.) управах, у 1919-1920 рр. викладав у жіночій гімназії в Одесі. З 1919 р. почалась робота Ф. Є. Петруня в університетській бібліотеці, за період до 1931 р. він обіймав посади помічника бібліотекаря, бібліотекаря, завідувача відділом комплектування, завідувача кабінетом українознавства та вченого секретаря бібліотеки. У 1922 р. Федір Євстафійович на основі фондів бібліотеки колишнього Новоросійського університету створив картографічний кабінет (налічував близько 17 000 одиниць), один з перших у Радянському Союзі.
Ф. Є. Петрунь неодноразово виступав з доповідями стосовно картографічних матеріалів бібліотеки на різноманітних конференціях, був організатором кабінетів українознавства та довідкових видань, а також бібліографічного кабінету, керував бібліотечними курсами. Як один з провідних співробітників Центральної наукової бібліотеки Вищої школи Одеси Ф. Є. Петрунь досконало знав її фонди. Це дозволило досліднику підготувати змістовні огляди матеріалів бібліотеки, які досі не втратили свого наукового значення.
Петрунь Ф. Е. Центральная научно-учебная библиотека гор. Одессы / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Библиотечное обозрение. - 1925. - Кн. 1. - С. 107-108.[Петрунь Ф. Є.]. Український відділ Одеської Центральної Наукової Бібліотеки / Федір Євстафійович Петрунь // Журн. бібліотекознавства та бібліографії. - К., 1929. - № 3. - С. 117-118.
Петрунь Ф. Одеська державна бібліотека / Федір Євстафійович Петрунь // Зап. Укр. бібліогр. т-ва в Одесі. - 1930. - Ч. 4. - С. 94-97.
Як досвідчений бібліограф, Федір Євстафійович Петрунь частину своїх праць присвятив вивченню наукової спадщини видатного славіста Віктора Івановича Григоровича (1815-1876), першого декана історико-філологічного факультету Новоросійського університету.
Петрунь Ф. З історії збирання рукописів на Балканському півострові : до 80-ліття «Очерка путешествия по Европейской Турции», В. Григоровича (Казань, 1848) / Федір Євстафійович Петрунь // Бібліологічні вісті = Bibliologische Mitteilungen. - 1929. - № 2/3 - С. 36-47.
Петрунь Ф. Е. К библиографии печатных трудов В. И. Григоровича / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - [1929]. - С. 337-345. - Окр. відб.: «Известия по русскому языку и словесности Академии наук СССР», 1929, Т. 2, вып. 1.
Викладацька діяльність Ф. Є. Петруня у вищих навчальних закладах Одеси почалась у 1921 р. в Одеському гуманітарно-суспільному інституті (згодом - Інститут народної освіти), де він працював також у Музеї витончених мистецтв, займаючись інвентаризацією музейних експонатів та підготовкою курсів лекцій з історії мистецтв та археології. Працюючи викладачем Інституту народної освіти (1921-1925), Ф. Є. Петрунь читав курси історії економічного розвитку України, історії матеріальної культури, а дещо пізніше започаткував в Інституті народного господарства (1926-1930) курс економічної географії України. До цього періоду належить ціла низка робот стосовно історичної географії українських земель. У 1914-1926 рр. у виданні «Журнал научно-исследовательских кафедр г. Одессы» вийшло дві його публікації: «К вопросу об источниках «Большого Чертежа» та «Степове Побужжя в господарськім та військовим укладі Українського пограниччя: замітки до Бронєвського та Боплана». Остання з них є однією з перших праць Ф. Є. Петруня з історії України. На думку дослідника, потрібен паралельний аналіз обох джерел, отже «Мета у обох авторів була однакова - відшукування нових джерел та виявлення шляхів для польського магнацтва, яке почувало себе в силах перейти до наступу на степові орди. Бронєвськиий фіксує в своїм «Описі» ті ж об'єкти, що і століття пізніш Боплан - опорні пункти тієї міцної мережі, яка була повинна охопити степову Україну». Привертає увагу новаторський підхід Ф. Є. Петруня до вивчення цієї епохи: він звертається не тільки до архівних джерел, але й до картографічних матеріалів.
Петрунь Ф. Е. К вопросу об источниках «Большого Чертежа» / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Журн. науч.-исслед. каф. в Одессе. - 1924. - Т. 1, № 7. - С. 37-43.
Петрунь Ф. О. Степове Побужжя в господарськім та військовім укладі Українського пограниччя : замітки до Бронєвського та Боплана / Федір Євстафійович Петрунь // Журн. науч.-исслед. каф. в Одессе. - 1926. - Т. 2 (рік вид. 2), №2. - С. 91-103.
У збірниках на пошану відомих українських вчених Дмитра Багалія, Михайла Грушевського та Гаврила Танфільєва виходять роботи Ф. Є. Петруня стосовно тих періодів історії, коли українські землі перебували «під Польщею», «під Литвою» і в боротьбі з татарами.
Петрунь Ф. Московські переробки західноєвропейських мап / Федір Євстафійович Петрунь // Ювіл. зб. на пошану акад. Д. І. Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності. - К., 1927. - Т. 1. - С. 625-635.
Петрунь Ф. Східня межа Великого князівства Литовського в 30-х роках XV сторіччя (з картою) / Федір Євстафійович Петрунь. - [1928]. - С. 165-168. - Окр. відб.: «Збірник історично-філологічного відділу Української Академії наук», 1928, № 76, ч. 1.
Одна зі значних праць Ф. Є. Петруня присвячена передісторії Одеси. Це відоме дослідження «Качибей на старинних картах», яке й сьогодні широко використовується студентами і науковцями. Автор посилається на праці багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів, які в різні часи торкалися цього питання. Здається, Федір Євстафійович не оминув жодного картографічного джерела, у якому фігурували назви тієї місцевості, яка згодом стала містом Одесою. Наводяться різні назви цього містечка: Koczubi, Coczubi, Kotschoubey, Гаджибей, Качибеїв, Хаджибей, Port Koga-Bey, Ені-Дунья.
Петрунь Ф. Е. Качибей на старинних картах / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - [Одесса, 1928]. - С.191-198. - Окр. відб.: «Записки общества естествоиспытателей», 1928, т. 44.
Одещині присвячена і стаття «Старовинні шляхи Одещини: історично-топографічна довідка». Для написання цієї невеликої за обсягом статті Федором Євстафійовичем Петрунем було використано 146 джерел. Серед них архівні матеріали, картографічні видання, описи подорожей тощо.
Петрунь Ф. Старовинні шляхи Одещини : історично-топографічна довідка / Федір Євстафійович Петрунь // Вісн. Одес. коміс. краєзнавства при Українській Академії наук = Nachrichten der Odessaer Kommission für Landeskunde an der Ukrainischen Akademie der Wissenschaften. - 1929. - Ч. 4-5 : Секція соціяльно-історична. - С. 32-43.
Ф. Є. Петрунь багато працював у Публічній бібліотеці АН СРСР, в архівах Російського географічного товариства, Археографічній комісії, Центральному географічному музеї, Військовому архіві в Москві, у Центральному державному історичному архіві в Ленінграді, архівах Одеси, Києва, Харкова, Вінниці, Хмельницького, Дніпропетровська, Криму та ін., де досліджував матеріали різними мовами (російською, українською, білоруською, польською, латинською, французькою, німецькою, англійською, грецькою). Дослідник вивчав мапи окремих реґіонів України і детально описував де і в яких фондах зберігаються матеріали.
Петрунь Ф. О. Мапа шляхів України першої половини ХІХ стол. : пояснювальні замітки / Федір Євстафійович Петрунь // Зап. Одес. ін-ту нар. господарства. - 1928. - Т. 1 : господарство та право. - С. 91-94, 1 арк. мапи.
Петрунь Ф. Є. Розшукування з поля мапографії по архівах та книгосховищах Москви, Ленінграду та Сімферополя / Федір Євстафійович Петрунь // Україна : наук. журн. українознавства при ВУАН. - К., 1929. - Кн. 37 (жовт.-листоп.). - С. 163-166.Петрунь Ф. О. М. В. Ломоносов і географічне вивчення України / Федір Євстафійович Петрунь // Наук. сесія присвячена ХХХ роковинам Великої Жовтневої соціалістичної революції : тез. доп. - Одеса, 1947. - С. 114-116.
Петрунь Ф. Е. Роль русских ученых в географическом изучении Украины / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Тр. Одес. гос. ун-та : юбилей. сб., посвященный 300-летию воссоединения Украины с Россией. - Одесса, 1954. - С. 131-149.
У 1926 р. Ф. Є. Петрунь був обраний вченим секретарем Одеської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС) і до моменту її закриття у 1930 р. виконував ці обов'язки. Одеська філія ВУНАС вела інтенсивну науково-дослідницьку, популяризаторську і організаційну роботу, пов'язану з вивченням перспектив торгівлі України, експорту її товарів на східні ринки, а також з історією тюркомовних народів та греко-іранського світу. На посаді вченого секретаря Одеської філії ВУНАС Ф. Є. Петрунь брав активну участь у роботі Сходознавчих з'їдів, де виступав з науковими доповідями, присвяченими історичній географії України. У якості вченого секретаря дослідник брав участь в експедиції з вивчення Побужжя у 1930 р., видавав свої дослідження в журналі «Східний світ». У центрі досліджень Ф. Є. Петруня опинилися українсько-татарські відносини, питання господарської експлуатації степу та лісостепового Побужжя.
Петрунь Ф. Нове про татарську старовину Бозько-Дністрянського степу / Федір Євстафійович Петрунь. - [1928]. - С. 155-175. - Окр. відб.: «Східний світ», 1928, № 6.
Петрунь Ф. Ханські ярлики на українській землі (до питання про татарську Україну) / Федір Євстафійович Петрунь // Східний світ. - 1993. - №2. - С. 135-136. - Вперше надруковано у журналі «Східний світ», 1928, №2, С. 170-185.
У середині жовтня 1930 Одеська філія ВУНАС припинила своє існування. На загальних зборах Одеської філії було оголошено, що «... певна частина наукових робітників у м. Одесі, зв'язаних за темами своєї праці зі Сходом, не була озброєна марксистсько-ленінською методою наукового дослідження...». Федір Євстафійович Петрунь був заарештований у порядку попереднього слідства за розпорядженням Одеського Відділу НКВС 16 лютого 1931 р. та після перебування у в'язниці був звільнений 5 березня 1932 р.
Українська Наукова Асоціяція Сходознавства : Одеська філія. 1926-1930 / [упоряд. Ф. Є. Петрунь]. - Одеса : Чорноморська комуна, 1930. - 26 с.
Після звільнення з в'язниці Ф. Є. Петрунь почав працювати науковим співробітником в Українському науково-дослідному інституті сільсько-господарської меліорації (у подальшому - Український науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації), де до 1936 р. був завідуючим науковим архівом (у тому числі - картографічним фондом) та вченим секретарем інституту. У 1936 р. постановою Наукової ради інституту Ф.Є.Петруню було надано ступінь кандидата наук та звання старшого наукового співробітника без захисту дисертації. В тому ж 1936 р. дослідник став працювати в Одеському державному педагогічному інституті, де в якості викладача кафедри географії читав курси історичної географії, історії географічних досліджень, а також керував практикою студентів.
Кандидатську дисертацію Ф. Є. Петрунь захистив вже викладачем Одеського державного університету, знаходячись у евакуації в Байрам-Алі. Восьмого липня 1944 року на Вченій раді університету пройшов захист роботи "Пути и подступы к Днестру : очерки по истории русской географии 2-ой пол. XIX ст. (в связи с военными операциями русских войск, дипломатическими сношениями и колонизационной деятельностью русского правительства)".
Петрунь Ф. Е. Пути и подступы к Днестру : очерки по истории русской географии 2-ой пол. XIX ст. (в связи с военными операциями русских войск, дипломатическими сношениями и колонизационной деятельностью русского правительства) : дис. ... канд. геогр. наук / Фёдор Евстафьевич Петрунь; Одес. гос. ун-т, г. Байрам-Али. - 1944. - Т. 1-2.
З початку 40-х рр. ХХ ст. і до кінця свого життя Ф. Є. Петрунь працював над питаннями фізичної географії. У 1948 р. в Одеському державному університеті Ф. Є. Петрунь очолив кафедру фізичної географії та перебував на цій посаді до 1962 р.; протягом 1949-1950 та 1951-1952 рр. Федір Євстафійович був виконуючим обов'язки декана географічного факультету. Значна частина роботи Ф. Є. Петруня була присвячена історії викладання географічних дисциплін в Одеському державному університеті та методиці викладання географії у вузах.
Петрунь Ф. Е. Методическое письмо о системе географического вузовского образования / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - Одесса, 1956. - 19 с.
Петрунь Ф. Є. Науки фізико-географічного циклу в Одеському університеті за 90 років / Федір Євстафійович Петрунь // Пр. Одес. держ. ун-ту. - 1957. - Т. 147, вип. 4 : Геол. та геогр. науки. - С. 27-33.
У цей період Ф. Є. Петрунь очолив колектив географів Одеського державного університету з вивчення фізико-географічного районування південного заходу УРСР для потреб сільського господарства в рамках роботи над проблемою «Природні ресурси України»: протягом 50-60-х рр. було виконано фізико-географічне районування територій Одеської, Вінницької, Кіровоградської та Миколаївської областей. До періоду 1941-1957 рр. відноситься робота Ф. Є. Петруня, спрямована на аналіз фізико-географічного змісту карт Південно-Західної України XVIII-XIX ст. Проаналізувавши фізико-географічний зміст карт регіону, дослідник відзначив більш південне розташування межі лісу в той час порівняно з сучасним, запропонувавши для цієї підзони термін «Старолісся», межу зі степовою зоною Петрунь вважав необхідним проводити за південною межею розповсюдження лісів за вододілами. Смугу розповсюдження байрачних лісів Ф. Є. Петрунь відносив до північної степової підзони та назвав «байрачним степом». За цими матеріалами дослідником була підготовлена докторська дисертація на тему «География лесного покрова южной лесостепи и байрачной степи Правобережной Украины в историческое время» (нажаль, робота не була захищена).
Петрунь Ф. Е. Границы распространения лесной растительности на территории нынешней Одесской области по первым русским картам / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Массивное лесоразведение и выращивание посадочного материала : тр. Республик. конф. по вопросам развития степного лесоразведения в Украинской ССР. - Киев, 1952. - С. 39-44.
Петрунь Ф. Е. Физико-географические особенности (зональные черты природы) приморья Одесской области : памяти профессора Гавриила Ивановича Танфильева (1928-5-IX-1953) / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Тр. Одес. гос. у-та. - Киев, 1954. - Т. 2 : сб. геол.-географ. ф-та. - С. 287-305.
Петрунь Ф. Е. Первые русские карты окрестностей нынешней Одессы и их физико-географическое содержание / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Тр. Одес. гос. ун-та. - 1955. - Т. 145, вып. 3 : Геол. и географ. науки. - С. 141-149.
Петрунь Ф. Є. Південна межа лісової рослинності у межиріччі Прут-Дністр / Федір Євстафійович Петрунь // Пр. Одес. держ. ун-ту. - 1957. - Т. 147, вип. 5 : Геол. та геогр. науки. - С. 79-85.
Петрунь Ф. Е. Некоторые теоретические и практические выводы по физико-географическому районированию Правобережной лесостепи и степи УССР / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - [Одесса, 1960]. - С. 113-115. - Окр. відб.: «Научный ежегодник Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова», 1960, вып. 2 : Географический факультет, кафедра физической географии.
Петрунь Ф. Е. Физико-географическое районирование юго-запада УССР в работах кафедры физической географии Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - [Одесса, 1960]. - С. 109-112. - Окр. відб.: «Научный ежегодник Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова», 1960, вып. 2 : Географический факультет, кафедра физической географии.
Петрунь Ф. Е. Новые и неиспользованные в науке материалы об южной границе лесов Правобережья Украины : междуречье Южный Буг-Днепр / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - С. 107-126. - Окр. відб.: «Труды ОГУ», 1962, т. 152, вып. 9 : Геол. и геогр науки.
Петрунь Ф. Е. Тектонико-эрозивные гряды Правобережья УССР и размещение лесного покрова / Фёдор Евстафьевич Петрунь. - [Харьков, 1961]. - С. 51-52. - Окр. відб.: «Природные ресурсы Левобережной Украины и их использование: материалы межвед. науч. конф.», Харьков, 1961, т. 2.
У фонді Наукової бібліотеки Одеського національного університету зберігається іменний книжковий фонд Ф. Є. Петруня. Федір Євстафійович почав збирати свою бібліотеку ще під час навчання в Новоросійському університеті. Вже до початку Великої Вітчизняної війни особиста бібліотека науковця являла собою значне книжкове зібрання. В роки окупації Одеси Ф. Є. Петрунь, як викладач Одеського державного університету, разом із сім'єю знаходився в евакуації (Майкоп, Байрам-Алі). Після звільнення Одеси в 1944 р. дослідник зайнявся пошуками своїх втрачених за період окупації бібліотеки, картографічного зібрання та наукового архіву, вивезених представниками румунської адміністрації з міста. Частину цінних документів і книг за коротким власницьким записом на титульних аркушах та обкладинках власникові вдалося повернути, але не картографічне зібрання. Надалі Федір Євстафійович продовжував поповнювати свою бібліотеку книгами та картами.
Починаючи з 1952 р. Ф. Є. Петрунь дарував Науковій бібліотеці Одеського державного університету книги зі своєї книжкової колекції. У 1962 р. Федір Євстафійович зробив останній дар бібліотеці, який і став згодом іменним фондом Ф. Є. Петруня.
Іменний фонд вченого містить видання одинадцятьма мовами з природничих і гуманітарних наук, таких як географія, геологія, біологія, медицина, військова справа, економіка, психологія, історія, етнографія, філологія і т. п. За хронологічними рамками фонд охоплює видання XVIII - середини XX ст.
Книжкове зібрання Ф. Є. Петруня має яскраво виражений краєзнавчий характер. Історії Новоросійського краю та Одеси, зокрема, присвячені видання:
Нарис з історії освоєння Новоросійського краю в XVI - першій чверті XIX ст. відомого українського історика, філософа та громадського діяча, спеціаліста з історії Лівобережної та Південної України XV-XVIII ст. Д. І. Багалія (1757-1932) написаний на підґрунті вивчення величезного масиву архівних документів. (На палітурці штамп «Дар доц. Ф. Е. Петруня», власницькі записи А. Браунера, Ф. Є. Петруня, П. Іванова).
Скальковский А. А. Опыт статистического описания Новороссийского края : [в 2 ч.] / Аполлон Александрович Скальковский. - Одесса : в тип. Л. Нитче, 1850-1853.
Ч. 1 : География, этнография и народосчисление Новороссийского края. - 1850. - [4], 364, [2] c.
Ч. 2 : Хозяйственная статистика Новороссийского края. - 1853. - [2], 552, III, [1] с.
У праці «Опыт статистического описания Новороссийского края» Аполон Олександрович Скальковський (1808-1899) досліджує географію, етнографію та народонаселення Новоросійського краю (Катеринославської, Херсонської та Таврійської губерній) кінця XVIII - першій половині XIX ст.
Книга присвячена історії завоювання фортеці Хаджибей і заснуванню міста Одеса.
У нарисі професора Новоросійського університету Володимира Олексійовича Яковлева висвітлюється фрагмент з історії російсько-турецьких війн XVIIIст. та освоєння території, відвойованої Російською імперією у Турецької Порти, що згодом стало містом Одеса.
Видання присвячене історії Одеського порту та влаштуванню Вільної гавані, значенням цих об'єктів для торгівлі та економічного розвитку регіону (на титульному аркуші власницький записи Ф. Є. Петруня і штамп «Дар доц. Ф. Е. Петруня»).
Серед одеських видань в бібліотеці Ф. Є. Петруня є рідкісні одеські довідкові видання початку XX ст.:
У виданні представлені довідкові і адресні відомості стосовно Одеси та Одеського повіту на 1914 р. Основою довідника послужили дані адміністративних і громадських установ, а також приватних осіб.
Покажчик подає назви одеських вулиць у 1919 р. із зазначенням нумерації будинків податкових дільниць.
Значна частина книжкового зібрання Федора Євстафійовича містить рідкісні видання першої половини ХХ століття, присвячені історії України. Серед них визначимо твори:
Сергій Павлович Шелухін (1864-1938) - видатний український громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду ХХ ст., правознавець, педагог, історик і поет. Вихованець юридичного факультету Університету святого Володимира, С. П. Шелухін з 1902 р. на протязі 15 років жив та працював в Одесі, приймав участь у роботі Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті, Одеського товариства історії та старожитностей, Одеського юридичного та бібліографічного товариств, Одеського відділення Російського технічного товариства, виступив як один з співзасновників одеської «Просвіти». Після переїзду до Києва С. П. Шелухін займав впливові посади в якості члена Центральної Ради, був генеральним суддею УНР, міністром судових справ в уряді В. Голубовича, головою української делегації на мирних переговорах з РРФСР у червні 1918 р., членом української делегації на мирних переговорах у Парижі в 1919 р., виконуючим обов'язки міністра в уряді В. Чехівського. З 1921 р. Сергій Шелухін жив за кордоном, спочатку у Відні, потім у Празі. В еміграції Шелухін став автором численних праць з історії України, в яких аналізував визвольну боротьбу та боротьбу за державність, значна частина його робіт була присвячена історії української держави і права, питанням етимології назви «Україна». Його праці залишаються актуальними і на сьогоднішній день.
Дослідження Олексія Івановича Барановича (1892-1961) присвячене проблемам соціально-економічної історії України першої половини XVII ст. (містить подимний реєстр воєводства на 1629 р.).
В іменному фонді Ф. Є. Петруня зберігається значна кількість українських видань 20-х - першої половини 30-х рр. ХХ ст., що стали бібліографічними рідкостями. Серед них:
Мирон Михайлович Кордуба (1876-1947) - один з перших українських вчених, який займався докладним вивченням географічних назв як історичного джерела. Подана праця - це перша в українській науковій літературі загальна розвідка з топономастики, в якій зроблено спробу подати класифікацію топонімів за семантикою їх твірних основ, та структурною будовою.
Видання присвячене дослідженню проблем української історичної метрології. Автор подає порівняльну характеристику мір і ваг, розповідає про грошовий обіг на території України XVII ст. Цінними є додатки: витяги з джерел історії України, порівняльні таблиці різноманітних метрологічних одиниць (як старовинних, так і прийнятих ІІІ Універсалом УЦР), монетарних одиниць, а також «Словничок головних назв ваги та міри».
Серед видань з фізичної та історичній географії, що надійшли до бібліотеки Одеського університету разом з книжковим зібранням Ф. Є. Петруня, відзначимо кілька творів:
Стаття присвячена дослідженню українського ґрунтознавства у період 1887-1927 рр. Особлива увага надається діяльності Полтавської експедиції професора В. Докучаєва та Докучаєвський методі; роботам проф. О. Набоких та секції ґрунтознавства та ін.
Стаття відомого українського історика Арсенія Івановича Маркевича (1855-1942) присвячена питанням вивчення історії, географії та топоніміки Криму.
Федір Євстафійович Петрунь був не просто вченим, який збирав робочу бібліотеку, але й був справжнім колекціонером. За спогадами його сина «придбання книг стало суттєвою частиною наукової вдачі вченого протягом усього життя ...» І цілком закономірно, що й сьогодні наукова спадщина Федора Євстафійовича привертає увагу дослідників та студентів.
М. В. Алєксєєнко, Є. В. Бережок
При використанні матеріалів посилання на офіційний сайт Наукової бібліотеки Одеського національного університету обов'язкове
З цифровими версіями деяких примірників з іменного фонду Ф. Є. Петруня можна ознайомиться за електронною адресою: http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/store/1938
Повна версія карточного каталогу іменного фонду Ф. Є. Петруня.
